Постанова № 61995387, 15.09.2016, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/4993/16-а

2-а/219/68/2016

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 вересня 2016 року. Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Медінцевої Н.М.

при секретарі Волохіній Г.С.

за участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бахмут адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Артемівського об»єднаного Управління пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов»язання відновлення виплати призначеної пенсії за віком, -

В С Т А Н О В И В

Позивач звернулася до суду з адміністративним позовом до Артемівського об»єднаного Управління пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов»язання відновлення виплати призначеної пенсії за віком, вказавши, що вона працювала державним нотаріусом Першої Горлівської державної нотаріальної контори Управління юстиції Донецького обласного виконавчого комітету з 15.04.1991 року по 24.01.2007 року, державним нотаріусом Першої Горлівської державної нотаріальної контори головного управління юстиції у Донецькій області з 25.01.2007 року по 01.04.2007 року, завідувачем Першої Горлівської державної нотаріальної контори головного управління юстиції у Донецькій області з 02.04.2007 року по теперішній час.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про нотаріат»» від 01.10.2008 року та Указу Президента України від 23.08.1996 року № 932/98 державні нотаріуси в частині оплати праці та пенсійного забезпечення прирівнюються до державних службовців відповідних категорій. Стаж роботи завідувачів та державних нотаріусів у державних нотаріальних конторах зараховується до стажу державної служби.

Станом на 01.09.2013 року стаж роботи на посаді державного нотаріуса та завідувача державної нотаріальної контори позивача складав 22 роки 04 місяці 16 днів.

Позивач після досягнення пенсійного віку звернулась з відповідними документами до Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Горлівки Донецької області з заявою про призначення пенсії. Позивачу була призначена пенсія з 06.09.2013 року.

З 2014 року вона перебуває на обліку в Артемівському об»єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області та отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування».

З моменту призначення їй пенсії і по даний час вона працює в Горлівській державній нотаріальній конторі на посаді державного нотаріуса.

З 01.08.2015 року відповідачем припинено виплату їй пенсії. Ніяких постанов про припинення виплати пенсії відповідач їй не надсилав.

У березні 2016 року вона звернулася до Артемівського об»єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про надання пояснень про причину припинення виплати пенсії.

Станом на 01.04.2016 року виплату призначеної їй пенсії без всяких обґрунтувань не встановлено, не зважаючи на те, що державні нотаріуси не відносяться до державних службовців та не підпадають під дії Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України № 911- VII від 24.12.2015 р.».

29.03.2016 року відповідачем розглянуто її заяву та надано відповідь, в якій зазначено, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року № 213 внесено зміни до ст. 37 Закону України «Про державну службу» в частині, що тимчасово у період з 01 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року в період роботи особи (крім інвалідів І та ІІ груп інвалідності, інвалідів війни ІІІ групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених Законами України «Про статус народного депутата», «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів» пенсії, призначені у відповідності до Закону України «Про державну службу» - не виплачується. Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» поновлюється. Оскільки з 01.04.2015 року по даний час вона перебуває на посаді, на яку поширюється дія Закону України «Про державну службу», тому призначена їй пенсія не виплачується правомірно, тоб-то, в Управлінні відсутні правові підстави для відновлення з 1 серпня 2015 року виплати призначеної їй пенсії.

Відтак, вказаним листом від 29.03.2016 року за № 43/ф-17-01-08 Артемівського об»єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області їй було відмовлено в відновленні виплати пенсії.

За таких обставин вважає, що відповідач прийняв помилкове рішення, вважає його неправомірним, та таким, що не відповідає діючому законодавству України та порушує її конституційне право на пенсійне забезпечення.

Просить поновити їй строк звернення до адміністративного суду із позовними вимогами до Артемівського об»єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов»язати відновити виплати призначеної пенсії за віком, задовольнити її вимоги, визнати протиправними дії Артемівського об»єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо припинення нарахування та виплати їй раніше призначеної пенсії за віком, зобов»язати Артемівське об»єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області відновити їй з 01.08.2015 року нарахування та виплату пенсії за віком, раніше призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування».

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 наполягала на задоволенні своїх вимог, просила їх задовольнити в повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2, діюча по довіреності, позов не визнала, просила суд відмовити позивачеві в задоволенні позову, надавши до суду письмові заперечення, де зазначено, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року № 213 внесено зміни до ст. 37 Закону України «Про державну службу» в частині, що тимчасово у період з 01 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року в період роботи особи (крім інвалідів І та ІІ груп інвалідності, інвалідів війни ІІІ групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених Законами України «Про статус народного депутата», «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів» пенсії, призначені у відповідності до Закону України «Про державну службу» - не виплачується. Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» поновлюється. Оскільки з 01.04.2015 року по даний час позивач перебуває на посаді, на яку поширюється дія Закону України «Про державну службу», тому призначена їй пенсія не виплачується правомірно, тоб-то, в Управлінні відсутні правові підстави для відновлення з 1 серпня 2015 року виплати призначеної їй пенсії. Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону їй поновиться.

Дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено абзацом 2 частини 1 статті 47 Закону № 1058 в редакції, яка чинна з 01.04.2015 року, тимчасово, у період з 01 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року: у період роботи особи (крім інвалідів І та ІІ груп, інвалідів війни ІІІ групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання в порядку та на умовах, передбачених законами України «Про статус народного депутата України», «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів» пенсії, призначені у відповідності до Закону України «Про державну службу», не виплачуються; у період роботи на інших посадах/роботах пенсія, призначена особі відповідно до цієї статті (крім інвалідів І та ІІ груп, інвалідів війни ІІІ групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), розмір якої перевищує 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачується в розмірі 85 відсотків призначеного розміру, але не менше 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється.

Відповідач вважає, що оскільки позивач працює на посаді, яка дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», то в період з 01.04.2015 року по 31.12.2015 року, призначена згідно із Законом № 1058, виплачуватися не повинна. З 02.04.2007 року по теперішній час ОСОБА_1 працює завідувачем Першої Горлівської державної нотаріальної контори головного управління юстиції у Донецькій області, що підтверджується трудовою книжкою (л. с. 4-10).

В матеріалах справи маються відповіді Управління пенсійного фонду України в Центрально-міському районі м. Горлівки Донецької області на звернення позивача з приводу призначення та розміру її пенсії (л. с. 11-14), Управління пенсійного фонду України в м. Артемівську та Артемівському районі Донецької області на звернення позивача з приводу невиплати її пенсії (л. с. 15, 16).

Станом на 01.04.2015 року посада, на якій працює позивач, дійсно давала право на призначення пенсії в порядку та на умовах. Передбачених Законом України «Про державну службу», у зв»язку з чим відповідачем правомірно не виплачувалася пенсія.

Разом з тим, відповідно до пункту 5 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213-VII (далі ОСОБА_3 № 213), у разі неприйняття до 01 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.

Визначений в пункті 5 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону № 213 закон щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах до 01.06.2015 року не прийнятий, у зв»язку з чим з вказаної дати втратили чинність, зокрема, норми Закону України «Про державну службу» щодо пенсійного забезпечення і відповідно пенсії за цим Законом не призначаються.

На теперішній час особам, які підпадають під дію Закону України «Про державну службу», пенсія призначається відповідно до Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування».

Таким чином, з 01.06.2015 року посада, на якій працює позивач, не дає права на призначення пенсії в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу», у зв»язку з чим передбачені частиною 1 статті 47 та статтею 54 Закону № 1058 підстави для невиплати позивачу пенсії, призначеної відповідно до цього Закону, відпали, і з 01.06.2015 року перешкоди для виплати ОСОБА_1 відсутні.

З огляду на вищевказане, суд вважає, що з 01.06.2015 року виплата пенсії, призначеної позивачу відповідно до Закону № 1058, підлягає відновленню у зв»язку з відсутністю підстав для її невиплати.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданнями адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов»язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи, встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Строк звернення до адміністративного суду це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Після закінчення цього часу особа не втрачає права звернутися із адміністративним позовом.

Дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і прияє стабільності діяльності суб»єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій.

Строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Відносно ситуації, яка склалася між відповідачем та позивачем, суд вважає, що правовідносини між ними спірні, позивач неодноразово звертався до відповідача за захистом своїх порушених прав, то-то, відносини стабільними так і не стали.

Виходячи з вищевикладеного, про порушення своїх прав позивач, тоб-то, права на пенсію, позивач повинна була дізнатися тільки після 15 серпня 2015 року, коли не отримала пенсію.

Відповідно до п. 43 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою Правління Пенсійного Фонду України від 25.11.2005 року № 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 року за № 1566/11846, - право особи на одержання пенсії установлюється на праві всебічного, повного і об»єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.

Артемівське об»єднане Управління Пенсійного фонду України Донецької області не повідомило позивача про припинення виплати пенсії з 01.08.2015 року.

Позивач дізналася про припинення виплати пенсії тільки 30 грудня 2015 року, коли звернулася до відповідача та отримала письмову відповідь про припинення виплати її пенсії.

Окрім того, позивач є інвалідом ІІІ групи та часто хворіє, що підтверджується довідкою МСЕК (л. с. 18), та довідкою з лікарні (л. с. 23), також на утриманні у позивача знаходиться її рідний батько ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (л. с. 20-21), який не може обходитись без сторонньої допомоги за станом здоров»я та віком. ОСОБА_1, та її батько ОСОБА_4 є вимушеними переселенцями (л. с. 24, 25), і за станом здоров»я потребують додаткових зусиль для організації життя.

З огляду на зазначене вище, суд вважає, що строк звернення до суду порушений позивачем ОСОБА_1 з поважних причин, та підлягає поновленню.

Таким чином судом добуто достатньо доказів для задоволення позовних вимог щодо визнання дій неправомірними та зобов»язання відновлення виплати призначеної пенсії за віком.

На підставіі наведеного, керуючись ст. ст. 19, 55 Конституції України, ст. ст. 2-15, 17-18, 19, 49, 99, 104-106 КАС України, ст. ст. 33, 37 Закону України «Про державну службу», ст. 41 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст. 19 Закону України «Про нотаріат», суд

П О С Т А Н О В И В:

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до адміністративного суду із позовними вимогами до Артемівського об»єднаного Управління пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов»язання відновлення виплати призначеної пенсії за віком.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Артемівського об»єднаного Управління пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов»язання відновлення виплати призначеної пенсії за віком задовольнити.

Визнати протиправними дії Артемівського об»єднаного Управління пенсійного фонду України Донецької області щодо припинення нарахування та виплати ОСОБА_1 раніше призначеної пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 01.08.2015 року.

Зобовязати Артемівське об»єднане Управління Пенсійного фонду України Донецької області відновити з 01.08.2015 року ОСОБА_1 нараховування та виплату пенсії за віком, раніше призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування».

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного адміністративного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк апеляційної скарги.

Суддя Н