Постанова № 61994941, 13.10.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

13 жовтня 2016 року № 826/7434/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Трейдленд"до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києвіпровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.09.2015 №0006382207

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Трейдленд" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.09.2015 №0006382207.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує наступним.

Податкові зобов'язання позивачу нараховані за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП "Прром-тех-снаб" за період з 01.09.2014 по 31.11.2014.

Позивач, не погоджуючись з такими висновками податкового органу зазначає, що у період, який перевірявся, дійсно мав господарські правовідносини з ПП "Пром-тех-снаб", які мали реальний характер та за якими було виконано роботи використані позивачем у власній господарській діяльності та з метою отримання прибутку, а документи бухгалтерського та податкового обліків за цими операціями були оформлені у відповідності до вимог податкового законодавства.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю, надали додаткові усні пояснення та просили суд задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, через канцелярію суду надав суду письмові заперечення, у яких просив відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю. Доводи відповідача викладені в письмових запереченнях аналогічні доводам та висновкам викладеним в акті перевірки № 545/1-22-07-25592668 від 04.09.2015 інших доводів, крім зазначених у вказаному акті перевірки відповідачем наведено не було.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечила проти позовних вимог та просила суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України суд, ухвалив продовжити розгляд справи у письмовому провадженні.

Під час судового розгляду справи, суд,-

В С Т А Н О В И В:

Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Трейдленд" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП "Пром-тех-снаб" за період з 01.09.2014 по 31.11.2014.

За результатами перевірки складено акт № 545/1-22-07-25592668 від 04.09.2015, яким встановлено порушення підпунктів 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України внаслідок чого завищено податковий кредит за перевіряємий період у розмірі 858314,00 грн., о призвело до заниження суми ПДВ, яка підлягає перерахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду (р. 25 Декларації з ПДВ) на загальну суму 858314,00 грн.

15.09.2015 на підставі зазначеного акту перевірки прийнято податкове повідомлення - рішення №0006382207, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 1287471,00 грн., у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями на 429 157,00 грн.

Податкове повідомлення - рішення № 0006382207 від 15.09.2015 було оскаржено в адміністративному порядку та за результатами оскарження рішенням Державної фіскальної служби України №5794/6/99-99-10-01-04-25 від 17.03.2016 податкові повідомлення - рішення залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Трейдленд" не погоджуючись з податковим повідомленням - рішенням № 0006382207 від 15.09.2015, вважаючи його протиправним та таким, що підлягаю скасуванню, звернулось з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з пунктом 4 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України принципами адміністративного судочинства є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі.

Суть офіційного з'ясування всіх обставин у справі визначена в частинах четвертій та п'ятій статті 11 цього Кодексу, якими встановлено, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Принцип офіційного з'ясування всіх обставин справи зобов'язує суд встановити обставини справи для забезпечення прийняття правосудного рішення, в тому числі незалежно від посилань чи доводів сторін.

При розгляді справи судом було перевірено чи мали операції між позивачем та ПП "Пром-тех-снаб" реальний товарний характер, можливість здійснення таких операцій з урахуванням оперативності проведення операцій та віддаленості контрагентів один від одного, подальше використання позивачем отриманих товарів.

При цьому, суд виходив з того, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до закону необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для відшкодування податку на додану вартість в подальшому, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності, наприклад, у випадку, коли не проводилися самі операції. Також, судом було зобов'язано позивача та відповідача надати всі наявні докази на обґрунтування їх правових позицій.

З матеріалів справи та пояснень представника позивача вбачається, що позивач, у період, який перевірявся податковим органом, мав правовідносини з ПП "Пром-тех-снаб" за договором № П-09-01/14 підряду на будівельні роботи від 01.09.2014 предметом якого є виконання будівельних робіт за договірною ціною, складеною згідно нормативних документів Держбуду України, по об'єкту: Торгівельно розважальний комплекс "Мегамолл" м. Вінниця, пр. 60-річчя, 17, у відповідності до вимог затвердженої проектно - кошторисної документації, а також робочих креслень, що передаються підряднику замовником.

На підтвердження факту виконання ПП "Пром-тех-снаб" робіт за вказаним договором позивачем надано суду його копію та копії наказів "Про створення тимчасової приймальної комісії", актів, актів приймання виконаних будівельних робіт*, довідок про вартість виконаних будівельних робіт*/та витрати**/, а на підтвердження здійснення оплати - платіжних доручень, листів № 5 від 28.03.2014, № 051/14 від 01.09.2014, журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці, загального журналу робіт, журналу вхідного контролю якості надходження матеріалів, конструкцій та виробів.

Також позивачем надано суду копію ліцензії ПП "Пром-тех-снаб" на провадження господарської діяльності, пов'язаною зі створенням об'єктів архітектури серії АЕ № 280744 від 13.12.2013.

На підтвердження факту використання робіт виконаних ПП "Пром-тех-снаб" за договором № П-09-01/14 від 01.09.2014 у власній господарській діяльності та з метою отримання прибутку позивачем надано суду копії договіру купівлі - продажу від 14.06.2015 придбання приміщень за адресою м. Вінниця, пр. 60-річчя, 17, реєстраційного посвідчення на об'єкти нерухомого майна, які належать юридичним особам від 14.06.2015, дозволів на виконання будівельних робіт № 189/А від 28.08.2007 та № 98/А від 26.06.2015, листа № 05-18-126 від 03.08.2011, сертифікату відповідності закінченого будівництвом об'єкта від 21.05.2015.

Відповідачем доказів, які б спростовували пояснення позивача та наданні ним докази суду не надано. Зокрема, відповідачем не надано доказів того, що ПП "Пром-тех-снаб" не відобразило у своїй податковій звітності операції з позивачем, а також, що ним не було сплачено податок на додану вартість з вказаних операцій. Відтак, відповідачем не спростовано доводів позивача та доказів, наявних у матеріалах справи, які доводять реальність господарських операцій між позивачем та ПП "Пром-тех-снаб" за договором №П-09-01/14 від 01.09.2014.

Посилання відповідача на акт № 1847/26-59-22-08/38007002 від 31.12.2014 не приймаються судом до уваги з огляду на те, що зі змісту зазначеного акту вбачається, що при проведенні перевірки фінансово - господарські взаємовідносини між позивачем та ПП "Пром-тех-снаб" не досліджувались.

Щодо посилань відповідача на податкову інформацію щодо неможливості проведення зустрічної звірки ПП "Пром-тех-снаб" по взаємовідносинам з контрагентами за період з 01.10.2014 по 31.12.2014, суд звертає увагу на те, що відповідачем не надано суду відповідної податкової інформації та не зазначено, з чого саме вона складається.

Частиною другою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином у суду відсутні підстави для висновку як про те, що податкова інформацію щодо неможливості проведення зустрічної звірки ПП "Пром-тех-снаб" по взаємовідносинам з контрагентами за період з 01.10.2014 по 31.12.2014 була складена за результатами аналізу фінансово господарських відносин між позивачем та ПП "Пром-тех-снаб", так і для висновку про те, що при її складанні взагалі здійснював аналіз відповідних фінансово - господарських відносин.

З огляду на викладене, а також враховуючи той факт, що інших доказів та обґрунтувань, крім зазначених, на підтвердження відсутності у позивача прав на формування податкового кредиту за фінансово - господарськими відносинами з ПП "Пром-тех-снаб" за договором №П-09-01/14 від 01.09.2014 не надано та не зазначено про причини неможливості їх надання, суд дійшов висновку про те, що господарські операції між позивачем та ПП "Пром-тех-снаб" за договором №П-09-01/14 від 01.09.2014 мали реальний товарний характер.

Відповідно до статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; ввезення товарів на митну територію України; вивезення товарів за межі митної території України; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом. З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Підпунктом "а" пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно із пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Реальність та товарність господарських операцій між позивачем та ПП "Пром-тех-снаб" за договором №П-09-01/14 від 01.09.2014 в ході судового розгляду справи судом було встановлено, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що у позивача було право на формування податкового кредиту та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування по операціях з ПП "Пром-тех-снаб" за вказаним договором.

Крім того, суд вважає за доцільне зазначити, що відповідно до частини другої статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У рішенні Європейського Суду з прав людини від 22.01.2009 у справі "Булвес" АД проти Болгарії (заява №3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки для отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З огляду на викладене, керуючись вимогами статей 69-71, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов - задовольнити повністю.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві №0006382207 від 15.09.2015.

3.Присудити за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 23, код ЄДРПОУ 39468461) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдленд" (03032, м. Київ, провулок Жуковського. 23, код ЄДРПОУ 25592668) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 19312,07 грн. (дев'ятнадцять тисяч триста дванадцять грн. 07 коп.).

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.П. Огурцов