Постанова № 61994550, 13.10.2016, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2016 року м. ПолтаваСправа № 816/1325/16

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Бойко С.С., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області до Приватного підприємства "Максим + К" про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

18 серпня 2016 року позивач ОСОБА_1 податкова інспекція у м. Полтаві Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області (надалі по тексту - ДПІ у м. Полтаві, позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Приватного підприємства "Максим + К" (надалі по тексту - ПП "Максим + К", відповідач) про стягнення коштів з рахунків платника на погашення податкового боргу в розмірі 17000,00 грн.

Позивач явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, надіслав клопотання про розгляд справи без його участі /а.с. 35/.

Відповідач заперечення на позов не надав, в судове засідання не з'явився. Ухвали та повістка суду, направлені відповідачу на адресу: АДРЕСА_1, 36011, повернулись до суду з відміткою поштового відділення про невручення листа адресатові "за закінченням терміну зберігання" /а.с. 28-34/.

Відповідно до частини одинадцятої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Як визначено абзацом 2 частини третьої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, cудове рішення вважається врученим, у тому числі у разі повернення поштового відправлення, яке не вручено адресату з незалежних від суду причин, та у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за адресою, повідомленою цими особами суду, або за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Зважаючи, що доставка ухвал та повістки суду на адресу відповідача, підтверджується підписом листоноші та виходячи з викладеного, суд виконав свій обов'язок щодо повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи.

Як визначено частиною четвертою статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

При цьому, відповідно до положень частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи достатність наданих сторонами доказів, а також, беручи до уваги відсутність потреби у допиті свідка чи експерта, суд, в судовому засіданні 03 жовтня 2016 року, перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Зважаючи на неявку в судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, відповідно до приписів частини першої статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що 29 лютого 2016 року ГУ ДФС у Полтавській області проведено фактичну перевірку ПП "Максим+К" з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, за результатами якої складено акт від 29 лютого 2016 року № 41/16/31/21/39162087 /а.с. 14-17/.

Перевірка проведена в кафе "Орхідея", що розташований за адресою проспект Першотравневий, 20А, м. Полтава, що належить суб'єкту господарювання ПП "Максим+К".

Перевіркою встановлено факт зберігання алкогольних напоїв у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру місць зберігання алкогольних напоїв, а саме: пива "Оболонь світле", місткістю 2,5 л., міцністю 4,5%, виробник ПАТ "Оболонь", дата розливу 28 грудня 2015 року, в кількості 4 пляшки, за ціною 35,00 грн за пляшку. Всього алкогольних напоїв (пива) 4 пляшки на суму 140,00 грн.

В акті перевірки зазначено, що відповідачем порушено частину тридцять п'яту статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

Відповідно до частини тридцять п'ятої статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного реєстру, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб'єкта господарювання таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру.

Згідно із абзацом 11 частини другої статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: зберігання спирту, або алкогольних напоїв, або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, - 100 відсотків вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання, але не менше 17000 гривень.

На підставі акту фактичної перевірки 29 лютого 2016 року № 41/16/31/21/39162087 контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 22 березня 2016 року № 0000064001 /а.с. 13/, яке направлене рекомендованим листом з повідомленням про вручення та отримане відповідачем 06 квітня 2016 року /а.с. 11/.

Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідачем не було сплачено податкового зобов'язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням від 22 березня 2016 року № НОМЕР_1.

Згідно з пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Враховуючи, що податкове повідомлення-рішення від 22 березня 2016 року № НОМЕР_1 не оскаржено в адміністративному та в судовому порядку, тому суд вважає, що податкове зобов'язання, визначене цим податковим повідомленням-рішенням, є узгодженим. Оскільки податкове зобов'язання не сплачено у встановлені строки, воно перетворилось на суму податкового боргу ПП "Максим+К".

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На виконання вимог статті 59 Податкового кодексу з метою погашення податкового боргу позивачем направлено відповідачу податкову вимогу від 27 квітня 2016 року № 933-17, яка отримана ПП "Максим+К" 10 травня 2016 року /а.с. 8/.

Станом на дату звернення до суду з позовом сума податкового боргу ПП "Максим+К" становить 17000,00 грн., що підтверджується витягом з облікової картки відповідача /а.с. 24/.

Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи мають право звертатись до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які його обслуговують, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

В терміни, передбачені законодавством, заборгованість відповідачем не була погашена, враховуючи викладене, позивач правомірно звернувся до суду про стягнення податкового боргу.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи викладене, суд приходить висновку, що позовні вимоги ДПІ у м. Полтаві є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно з частиною четвертою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області до Приватного підприємства "Максим + К" про стягнення податкового боргу задовольнити.

Стягнути з розрахункових рахунків Приватного підприємства "Максим + К" кошти за податковим боргом внаслідок нарахування адміністративних штрафів та інших санкцій за порушення законодавства у сфері виробництва та обліку алкогольних напоїв та тютюнових виробів у розмірі 17000,00 грн (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок) на р/р 31415561700002, код бюджетної класифікації платежу 21081500, одержувач УДКС у місті Полтаві Полтавської області, ЗКПО 38019510, банк одержувача: ГУДКС України в Полтавській області, МФО 831019.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

СуддяС.С. Бойко