Постанова № 61994392, 11.10.2016, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

11 жовтня 2016 року Справа № 814/991/16

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Марича Є.В. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укртехінвестгаз", вул. Зоологічна, 4, оф. 139,Київ 50,04050

до

Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області, вул. Космонавтів, 61,Миколаїв,54056

треті особи

Державна архітектурно-будівельна інспекція України, вул. Лесі Українки, 26,Київ 160,02160

про

визнання дій протиправними, скасування акту від 06.04.2016р. , скасування припису від 06.04.2016р. №53, скасування постанови від 18.04.2016р. №32/1014-2284-16,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укртехінвестгаз» (далі-позивач) звернулось до суду з позовом до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області (далі-відповідач, Управління) про визнання протиправними дії відповідача щодо проведення перевірки та застосування до позивача штрафу, скасування акту, припису , протоколу та постанови складених відповідачем, за участю третьої особи - Державної архітектурно-будівельної інспекції України .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у відповідача не було підстав для проведення перевірки без дозволу Кабінету Міністрів України, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 408 від 13.08.2014 року та п.3 Прикінцевих положень Закону України від 28.12.2014 “Про внесення змін до податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи” . Перевірка була здійснена в порушення Закону України № 877 11.09.2015 року без пред’явлення направлення та наказу на проведення перевірки.

Представник відповідача та третьої особи надав до суду письмові заперечення, згідно яких вважає позовні вимоги необґрунтованими, а дії посадових осіб правомірними, оскаржувані акт, протокол, припис та постанову прийнятими у відповідності до норм діючого законодавства України.

Представниками сторін подано клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

На підставі листа начальника Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в м. Миколаєві та відповідно до направлення № 160 посадовими особами проведена позапланова перевірка об’єкту «Коригування робочого проекту на будівництво АГНКС по вул. Ольшанців, 301, у м. Миколаєві» з виїздом на місце.

Посадових осіб відповідача не було допущено до проведення перевірки та не надано документи, матеріали необхідні для здійснення перевірки.

На виконання п.п. 16, 17 Порядку №553, 14.03.2016 року посадовою особою Управління складено акт перевірки, протокол про адміністративне правопорушення та припис №32 щодо усунення порушень вимог законодавства в сфері містобудівної діяльності шляхом допущення посадових осіб для проведення перевірки та надання документів до 24.03.2016 року, а 22.03.2016 року прийнято постанову про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

06 квітня 2016 року Управлінням проведено перевірку щодо виконання вимог припису від 14.03.2016 року №32 стосовно виконання вимоги допущення на об’єкт та надання документів, які стосуються будівництва, про що позивача було повідомлено листом від 29.03.2016 року №1014-1785-16, який отримано позивачем 04.04.2016 року.

За результатами перевірки складено Акт, згідно якого встановлено, що припис не виконано, що є порушенням ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності, п. 11, 14 Порядку №553».

У зв’язку з вищезазначеним порушенням Управлінням прийнято постанову про адміністративне правопорушення та видано припис про усунення виявлених порушень.

18 квітня 2016 року за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, про яке позивача повідомлено у протоколі від 06.04.2016 року, прийнято постанову №32/1014-2284-16 від 18.04.2016 року про накладення штрафу в сумі 13780 грн.

На підставі Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою КМУ № 553 від 23.05.2011 року державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

01 вересня 2015 року дія Закону України № 877 не розповсюджується на державний архітектурно –будівельний контроль, оскільки ч.2 ст.2 цього Закону передбачено, що дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів: державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), та здійснюються на підставі Закону України “ Про регулювання містобудівної діяльності” і постанови Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553, тому наказ на проведення перевірки не повинно бути.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідач порушив Закон України № 71 від 28.12.2014 року, яким заборонено проводити перевірки без дозволу Кабінету Міністрів України, за відсутності заявки суб’єкта господарювання щодо його перевірки, рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України.

Пунктом 8 Прикінцевих положень Закону України “ Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України” від 28.12.2014 року № 76 установлено, що перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців контролюючими органами (крім Державної фіскальної служби України та Державної фінансової інспекції України) здійснюються протягом січня - червня 2015 року виключно з дозволу Кабінету Міністрів України або за заявкою суб’єкта господарювання щодо його перевірки.

Пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи” № 71 від 28.12.2014 року установити, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб’єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України.

Таким чином, Верховна Рада України 28.12.2014 року приймає два закони № 71 та № 76, якими встановлюються обмеження щодо проведення перевірок. Закон України № 71“Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи” не розповсюджується на правовідносини, які склались між сторонами у цій справі, оскільки цей закон регулює питання внесення змін до Податкового Кодексу України та змін щодо податкової реформи. Державна архітектурна –будівельна інспекція реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду та немає нікого відношення до порядку справляння та нарахування податків і зборів. Мораторій на проведення перевірок відповідачем передбачався Законом України № 76 від 28.12.2014 та закінчився 01.07.2015 року.

Отже, обмежень щодо проведення Управлінням перевірок у період проведення перевірки позивача не було.

Пунктом 14 Порядку № 553 визначено обов’язки суб’єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно- будівельний контроль, зокрема:

- допускати посадових осіб інспекції до проведення перевірки за умови дотримання порядку здійснення державного архітектурно- будівельного контролю;

- виконувати вимоги інспекції щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

- подавати документи, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно- будівельного контролю.

Пунктом 3 ч.4 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», та пп. З пункту 11 Порядку № 553 передбачено, що посадові особи Інспекції мають право видавати обов'язкові для виконання приписи щодо:

- усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил;

- зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Таким чином, у зв’язку з порушенням позивачем вимог п. 1 ч. 4 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», посадовою особою Управління правомірно видано припис №53 щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач, належним чином та завчасно був повідомлений про перевірку, від проведення перевірки ухилився, не надав документів з питань державного архітектурно-будівельного контролю, не направив для участі у перевірці належним чином уповноважену особу, чим фактично унеможливив проведення позапланової перевірки об’єкта, не допустив посадових осіб Управління, а також не виконав припис, що порушує п. 1 ч. 4 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», пп.1 п. 11, п. 14 Порядку № 553, за складом правопорушення має наслідком накладення штрафних санкцій, встановлених Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

Згідно з п. З Порядку № 244, у разі відмови суб'єкта містобудування в отриманні документів (протокол, постанова та документи, які підтверджують факт правопорушення), які є підставою для притягнення його до відповідальності, документи надсилаються суб'єкту містобудування рекомендованим листом з повідомленням.

Належним підтвердженням факту надіслання документів є розрахунковий документ відділення поштового зв'язку щодо оплати послуг з доставки рекомендованої поштової кореспонденції.

У разі ненадання суб'єктом містобудування, який притягається до відповідальності, інформації щодо його адреси документи, які є підставою для притягнення його до відповідальності, надсилаються суб'єкту містобудування за адресою місцезнаходження (місця проживання, місця реєстрації), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

На виконання вказаної норми законодавства акт, протокол та припис від надіслані за місцезнаходженням Позивача рекомендованим листом з повідомленням, тобто в строк, встановлений п. 10 Порядку № 244.

Згідно з п. З Порядку № 244, надіслання рекомендованим листом з повідомленням документів, які є підставою для притягнення до відповідальності, за адресою місцезнаходження (місця проживання) суб'єкта містобудування, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, вважається належним врученням зазначених документів незалежно від факту їх отримання суб'єктом містобудування.

В протоколі від 06.04.16 позивачу письмово повідомлено про виявлене правопорушення, міру відповідальності за його вчинення, а також повідомлено про дату, час та місце розгляду справи про правопорушення, права та обов’язки суб’єкта містобудування.

Відповідно до п. 17 Порядку № 244, відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб'єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи.

Згідно з п. 13 Порядку № 244, суб'єкт містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які є його невід'ємною частиною, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.

Позивач не скористався наданими йому правами, не надав заперечень чи пояснень з питань виявленого правопорушення, не направив на розгляд справи уповноваженого представника, клопотань про перенесення розгляду справи не подавав.

Реалізація особою, яка притягається до відповідальності, своїх прав є суб’єктивним рішенням такої особи та не є підставою для перенесення, закриття справи про правопорушення або скасування постанови, винесеної у зв’язку з порушенням такою особою містобудівного законодавства.

Згідно з п. 17 Порядку № 244, справа може розглядатися за участю суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб. Неприбуття суб'єкта містобудування у визначений час і місце не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, неявка належним чином повідомленого позивача на розгляд справи не має наслідком перенесення її розгляду або скасування винесеної постанови про накладення штрафу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що постанова від 18.04.16 № 32/1014-2284-16 винесена Управлінням з дотриманням норм процесуального та матеріального права.

Згідно приписів частини 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийнятті (вчинені) вони відповідно до вимог статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, обов’язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Отже, відповідачем повністю доведено, що посадові особи відповідача діяли у відповідності з діючим законодавством, виявлені під час перевірки порушення позивача мали місце, що підтверджується матеріалами справи, а оскаржувані акт, протокол, припис та постанова були складені у передбаченому законом порядку.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими і таким, що не підлягають задоволенню.

Судові витрати покласти на позивача.

Керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, ч.3 ст. 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Суддя Є.В. Марич