Постанова № 61994369, 12.10.2016, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/3930/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2016 року

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бутенка А.В.,

за участю секретаря - Філімоненко А.О.,

за участю сторін:

представників позивача - ОСОБА_1,ОСОБА_2 (за довіреністю),

представників відповідача - ОСОБА_3,ОСОБА_4 (за довіреністю)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕДІС УКРАЇНА» до Тернопільської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 000062201 від 24.03.2016 року,

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ТОВ «ТЕДІС УКРАЇНА» до Тернопільської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 000062201 від 24.03.2016 року.

У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги з підстав, зазначених у адміністративному позові та додаткових поясненнях (а.с.2-17,164-168). Також зазначили, що висновки акту перевірки, на підставі яких прийняте податкове повідомлення-рішення є хибними, тому податкове повідомлення-рішення № 000062201 від 24.03.2016 року підлягає скасуванню, як таке, що не відповідає чинному законодавству, оскільки прийняте протиправно.

В обґрунтування позову представниками зазначено, що в порушення вимог Порядку оформлення результатів документальних перевірок № 727 від 20.08.2015 року, абзацу 2 розділу 2 Методичних рекомендацій щодо оформлення матеріалів перевірок за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 12 серпня 2008 року, висновки контролерів, щодо нереальності господарських операцій між Позивачем та ПП «Торгівля та Дистрибьюція», обґрунтовані не на підставі первинних бухгалтерських документів, а на домислах та суперечливих показах окремих осіб та не містять жодного належного доказу, який би підтвердив факти, викладені у висновках. Єдиним доказом, який фігурує в акті перевірки, є пояснення осіб в рамках кримінальної справи, по якій на сьогоднішній день вирок відсутній, тому посилання перевіряючих на покази сторонніх осіб для визнання нереальними господарських операцій є безпідставним та не може мати перевагу перед первинними бухгалтерськими документами, оформленими належним чином та наданими для перевірки.

Представники відповідача заперечували проти позову та просили відмовити у задоволенні позовних вимог, пояснивши, що при перевірці виявлені порушення податкового законодавства, у звязку з чим податкове повідомлення-рішення прийняте в межах повноважень і на підставі діючого законодавства, а тому є правомірним з підстав, викладених у письмових запереченнях на позов (а.с.153-157).

В обґрунтування правомірності прийнятого рішення відповідач зазначав, що Перевіркою встановлено що, між TOB «ТК «Мегаполіс-Україна» та ПП «Торгівля та Дистрибьюція» укладено договір поставки №55-КЕ/14/КК від 01.08.2014 року. Відвантаження тютюнових виробів на адресу контрагента оформлено видатковими накладними, шляховими листами та дорученнями, отриманими від ПП «Торгівля та Дистрибьюція». Перевіркою видаткових накладних встановлено, що доставка тютюнових виробів повинна була здійснюватися за певними адресами, а отримання таких виробів відповідно до доручень повинні були здійснювати певні працівники контрагента. Однак, в межах кримінального провадження допитано одну з таких осіб, який повідомив, що за адресою, де він працював ПП "Торгівля та Дистрибюція" займалось торгівлею б/у холодильниками, шинами та стелажами, тютюнових виробів він не отримував та відповідно не відвантажував, та такі вироби не постачались. Також, інша особа, а саме землевпорядник Гостомельської селищної ради гр. ОСОБА_5 повідомила, що за однією з адрес постачання знаходиться автобусна зупинка з вбудованим магазином «Продукти», який належить іншій особі, складських приміщень ніколи не було. Заяви працівників контрагента, які надавались до скарги Позивача до ГУ ДФС у Тернопільській області, містять інформацію, що відрізняється від показів цих осіб, наданих ними в межах кримінального провадження, однак, зазначені пояснення повністю не спростовують висновки акта перевірки.

Відповідно до інформації, наявної в базах даних контролюючих органів, встановлено, що ПП «Торгівля та Дистрибьюція» зареєстроване Головним територіальним управлінням юстиції у м. Києві 24.06.2014 за №10651020000018819, взято на податковий облік ДТП у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві - 25.06.2014р. за №265114078250. Місцезнаходження згідно установчих документів на момент реєстрації: 49000, м. Київ вул. Княжий Затон, 2/30. Чисельність працюючих в 2014 році складала 10 осіб. Керівник та головний бухгалтер в одній особі в 2014 році - ОСОБА_6, в 2015 році - ОСОБА_7 На адресу Тернопільської ОДПІ від ГУ ДФС у м. Києві надійшли результати опрацювання зібраної податкової інформації щодо ПП «Торгівля та Дистрибьюція» за період з серпня 2014 року по серпень 2015 року № 211/26-15-14-04-03 від 22.02.2016, згідно з якою виявлено нереальні господарські операції з придбання/продажу товарів/послуг. Актом від 22.02.2016 № 104/26-15-14-04-03 встановлено факт відсутності посадових осіб ПП «Торгівля та Дистрибьюція» за податковою адресою.

За таких обставин, на думку посадових осіб Відповідача, перевіркою встановлено відсутність поставок TOB «ТК «Мегаполіс-Україна» тютюнових виробів для ПП «Торгівля та Дистрибьюція», а надані первинні документи хоча й відповідають зовнішнім формальним ознакам, проте не відображають реального руху ТМЦ, тобто є недостовірними. Якщо ж фактичного здійснення господарських операцій не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд встановив наступне.

Відповідач є місцевим підрозділом центрального органу державної виконавчої влади та здійснює повноваження щодо встановлення порушень податкового законодавства, нарахування, стягнення заборгованості з податків та зборів, штрафних санкцій, а тому справи за позовами щодо правомірності рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17, ст. 50 КАС України віднесені до юрисдикції адміністративних судів та повинні розглядатись за правилами адміністративного судочинства.

Судом встановлено, що на підставі направлень від 02.11.2015 року №№ 015978-015990, від 09.11.2015 року №016015,016027, посадовими особами Тернопільської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області (надалі ДПІ або відповідач), згідно з п.п.20 п. 20.1 ст.20, п. 75.1, ст.75, ст. 77,п.82.1 ст.82 Податкового кодексу України від 02.12.10 № 2755-VI (із змінами та доповненнями) (надалі - ПКУ) та відповідно до плану - графіка проведена планова виїзна перевірка ТзОВ «ТК «Мегаполіс-Україна» (в результаті реорганізації - ТОВ «ТЕДІС УКРАЇНА») з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.14р. по 31.12.14р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.14р. по 31.12.14 р.

За результатами перевірки складено акт № 749/14-09/30622522 від 24.02.2016 року (а.с.67-87, т. 1), яким були встановлені порушення, зокрема:

пп.14.1.13, пп.14.1.36, пп.14.1.56, пп.14.1.202 п. 14.1 ст. 14, пп. 135.1., пп. 135.2, пп.135.4.1 п. 135.4 ст.135, п.137.10 ст.137, п.138.4 ст. 138, Податкового кодексу України, від 02.12.2010 року, із змінами та доповненнями;

п. 187.1 ст. 187, п. 189.1 ст. 189, п. 198.5 ст. 198 ПКУ, що призвело до заниження податку на додану вартість за період вересень-грудень 2014 року на загальну суму 17658149,00 грн.

Так, за висновками акту, на порушення п. 187.1 ст. 187 ПК України ТзОВ «ТК «Мегаполіс-Україна» було визначено податкові зобов'язання по даті оформлення документів на реалізацію тютюнових виробів, яка фактично не відбулась, на адресу ПП «Торгівля та Дистрибьюція», а не по даті фактичного надходження коштів від ПП «Торгівля та Дистрибьюція», в результаті чого завищено податкові зобов'язання, також на порушення п. 198.5 ст. 198 ПК України» ТзОВ «ТК «Мегаполіс-Україна» не було нараховано податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 цього Кодексу, за товарами (тютюновими виробами), під час придбання яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, та які були використані в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

10.03.2016 року Позивачем подані заперечення до ОСОБА_8 перевірки, в якому просив визнати висновки встановлені в ході перевірки такими, що не відповідають чинному податковому законодавству України. За результатами розгляду заперечень, Відповідачем було прийнято рішення залишити висновки ОСОБА_8 перевірки без змін, а заперечення без задоволення, про що Позивача повідомлено листом № 10332/14-04 від 22.03.2016 року.

На підставі ОСОБА_8 перевірки, ДПІ прийняте податкове повідомлення - рішення № 000062201 від 24.03.2016 року за податковими зобовязаннями на суму 17658149 грн. та на суму 8829074 грн. за штрафними санкціями (а.с. 98).

За результатами адміністративного оскарження Рішенням Головного управління ДФС у Тернопільській області від 09.06.2016р. № 921/10/19-00-10-01-06/5520 скарга TOB «ТЕДІС УКРАЇНА» залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення Тернопільської ОДПІ від 24.03.2016 №0000062201 - без змін. Такого самого висновку дійшла Державна фіскальна служба України у рішенні «Про результати розгляду скарг» від 25.07.2016р. №15975/6/99-99-11-01-01-25.

Не погоджуючись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням ТОВ «ТЕДІС УКРАЇНА» оскаржило його у судовому порядку.

Оцінюючи оскаржене рішення суб`єкта владних повноважень, суд виходить з приписів ч. 3 ст. 2 КАС України та доходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПКУ документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і повязані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Пунктами 1, 3 розділу II Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, який затверджений Наказом Міністерства фінансів України 20.08.15 № 727 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26.10.15 № 1300/27745 встановлено, що результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки документальної перевірки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт документальної перевірки. Акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, (акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, згідно з Порядком № 984 від 22.12.10 р., чинним до затвердження Порядку №727 від 20.08.15).

Отже, документальна перевірка проводиться, зокрема, на підставі звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, первинних документів, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Судом встановлено, що належних податкових перевірок контрагента позивача проведено не було, лише актом від 22.02.2016р. № 104/26-15-14-04-03 встановлено факт відсутності посадових осіб ПП «Торгівля та Дистрибьюція» за податковою адресою.

Також інформація, наявна в базах даних контролюючих органів не є податковими перевірками і надається в порядку, визначеному ст. 73 ПКУ, втім, висновки перевіряючих щодо порушення ТОВ «ТЕДІС УКРАЇНА» податкового законодавства, які встановлені на підставі аналізу податкової інформації іншого органу ДФС, з огляду лише на незнаходження контрагента за податковою адресою, відсутності виробничих потужностей, відсутності достатньої кількості штатних працівників, складських приміщень є безпідставними та такими, що були встановлені з порушенням вимог п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПКУ.

При цьому відсутність посадових осіб ПП «Торгівля та Дистрибьюція» за юридичною адресою на час вручення наказу про проведення перевірки 22.02.2016 р. не може бути доказом нереальності господарських операцій, які відбувалися в 2014 році.

Згідно з рекомендаціями ВАСУ № 742/11/13-11 від 02.06.11р., для зясування обставин відсутності факту здійснення господарської операції судам належить ретельно перевіряти доводи податкових органів, викладені в актах перевірки або підтверджені іншими доказами. При цьому, згідно з ч. 5 ст. 11 КАСУ суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

В ОСОБА_8 перевірки податковий орган обґрунтовує висновки тим, що відсутні факти поставки товарів по господарських операціях (нереальність операцій) між Позивачем та контрагентом, без аналізу безпосередньо господарських операцій та первинної документації, лише на підставі отриманої податкової інформації та електронних баз даних фіскального органу по: ПП «Торгівля та Дистрибьюція», щодо відсутності вказаного субєкта господарювання за юридичною адресою, відсутності виробничих потужностей, складських приміщень, а також показів працівників контрагента у кримінальному провадженні за фактом фіктивного підприємництва контрагента.

Судом встановлено, що в підтвердження виконання господарських операцій з ПП «Торгівля та Дистрибьюція» у Позивача наявні всі передбаченні умовами договорів та вимогами чинного законодавства України первинні ті інші документи: податкові накладні, видаткові накладні, платіжні доручення (докази оплати), реєстри виданих податкових накладних, довіреності, тощо.

Законодавством передбачено певні підстави для ведення бухгалтерського обліку, перелік обовязкових вимог щодо складання первинних документів.

Так, у відповідності до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Цією ж статтею передбачено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Суд вважає за необхідне зазначити, що надані до суду первинні документи складені у відповідності до вимог Податкового кодексу України та Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року, тобто відповідають вимогам чинного законодавства щодо надання документу юридичної сили і доказовості.

В ОСОБА_8 перевірки не зафіксовано та не відображено факт відсутності первинних документів або факт ненадання для перевірки первинних та інших документів, а також жодним чином не зафіксовано та не відображено факт відмови посадових осіб Позивача надати копії документів Посадовим особам Податкової інспекції.

Перевіряючими не заперечується відсутність порушень при складанні первинних документів Позивачем та відсутність перевірки таких документів контрагента, отже не було здійснено аналізу господарських операцій та первинної документації контрагентів у взаємозвязку, а викладена в листах інших ДПІ інформація не доводить встановлені перевіряючими порушення вимог податкового законодавства позивачем.

Господарські операції з поставки тютюнових виробів на адресу ПП «Торгівля та Дистрибьюція», відображені у видаткових накладних за серпень-грудень 2014 року, оформлених відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україна», були відображені Товариством у своїй звітності, що в повній мірі узгоджується з нормами п.п. 44.1., 135.1., 135.2. ПКУ.

Також, перевіряючими не ставиться під сумнів наявність фактів розрахунку ПП «Торгівля та Дистрибьюція» з Позивачем за поставлений товар.

З огляду на викладене, доходи від господарських операцій з ПП «Торгівля та Дистрибьюція» були правомірно відображені Товариством у своєму податковому обліку, відповідно висновки про порушення Позивачем порядку сплати податку на додану вартість документально не підтверджені, тому не обґрунтовані.

Щодо правомірності використання в якості належних доказів результати допиту комірника ПП «Торгівля та Дистрибьюція» у кримінальному провадженні, судом встановлено, що в акті є посилання на такі покази працівника контрагента ОСОБА_8 у кримінальному провадженні за фактом фіктивного підприємництва контрагента, відповідно до яких за однією з адрес, де він безпосередньо працював, ПП «Торгівля та Дистрибьюція» займалось торгівлею б/у холодильниками, шинами та стелажами, а тютюнових виробів від Позивача підприємство не отримувало.

Судом допитано цю особу, яка підписувала видаткові накладні на тютюнові вироби, в якості свідка, та, відповідно до пояснень в судовому засіданні ОСОБА_8 підтвердив, що особисто приймав тютюнові вироби в полетах від представників Позивача кожного тижня починаючи з серпня 2014 до вересня 2015 року, видавав довіреності, підписані директором підприємства розписувався в накладних, брав участь у розвантаженні, поставки припинили в вересні 2015 року в звязку із закінченням дії ліцензії.

Зазначене підтверджується також письмовими поясненнями цієї особи від 05 лютого 2016 року, засвідченими приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_9 (а.с.116, т.1).

Реальність здійснення господарських операцій також підтверджена в ході допиту в якості свідка колишнього керівника ПП «Торгівля та Дистрибьюція» ОСОБА_10, яка в цей період працювала директором підприємства та пояснила, що договір з Позивачем дійсно укладався 01.08.2014 року, підписувала договір особисто, на підприємстві працювало 10 осіб, які спочатку займались роздрібною, а потім оптовою торгівлею тютюновими виробами, мали 3 місця зберігання продукції, в одному з яких вона особисто подавала заявки оформляла первинну документацію та приймала товар, оплата за поставлений товар здійснювалась виключно безготівковими платежами з відстрочкою на 6 днів, поставки здійснювались кожного дня до закінчення терміну дії ліцензії на оптову та роздрібну торгівлю тютюновими виробами.

Зазначене також підтверджується письмовими поясненнями цієї особи від 07 квітня 2016 року, засвідченими приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_9 (а.с.117 , т.1).

Також, судом допитаний свідок ОСОБА_11, який працював менеджером по збуту у Позивача, пояснив, що з ПП «Торгівля та Дистрибьюція» працювали з серпня 2014 по вересень 2015 року, замовлення приймались електронною поштою, поставки здійснювались наступного дня після отримання замовлення власним автотранспортом, особисто формував видаткові накладні, подорожні листи, товарно-транспортні накладні, особисто здійснював контроль своєчасності оплати за поставлену продукцію у безготівковій формі.

Таким чином, висновки перевіряючих щодо порушення ТОВ «ТЕДІС УКРАЇНА» податкового законодавства, які встановлені на підставі показів працівників контрагента у кримінальному провадженні, в результаті яких визнано нереальними господарські операції між Позивачем та Покупцем, є безпідставними, оскільки такі покази є суперечливими та не можуть слугувати доказами обґрунтованості зроблених висновків.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 27.07.2015 року по справі № К/800/61969/13 в якій було зазначено наступне: результати оперативно-розшукових заходів в рамках кримінальної справи є не доказами, а лише відомостями про джерело тих фактів, які можуть стати доказами у податковому спорі після їх закріплення належним процесуальним шляхом. А відтак, отримана у ході досудового слідства про кримінальній справі інформація, не може слугувати належним підтвердженням фактів, зафіксованих в акті перевірки.

Крім того, відповідно до п. 1.1., 2.1., 2.2. Порядку ведення Єдиного державного реєстру місць зберігання, затвердженого наказом ДПА України від 28.05.2002р. № 251, єдиний державний реєстр місць зберігання - це перелік місць, що використовуються для зберігання спирту, та приміщень, що використовуються для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, який містить відомості про місцезнаходження місць зберігання та відомості про заявників.

Як зазначив представник Позивача, при укладенні договору поставки з ПП «Торгівля та Дистрибьюція» було надано: діючу Ліцензію на право роздрібної торгівлі, діючу ліцензію на право оптової торгівлі тютюновими виробами від 13.08.2014р., реєстраційний номер 300011, довідки про внесення місця зберігання оптових партій тютюнових виробів до Єдиного державного реєстру за адресами: Київська обл., м. Ірпінь, Київська обл., смт. Гостомель, вул. Кірова, 3-Є, площею 46,9 кв.м.; м. Київ, вул. Бориспільська, 7, площею 151 кв.м. та м. Київ, зул. Миропільська, 4, магазин №9, площею 30,6 кв.м., а всього 228,5 кв.м. що є доказом наявності права ПП «Торгівля та Дистрибьюція» на продаж тютюнових виробів в роздріб та оптом, а також того, що зазначені приміщення дійсно використовувались Покупцем для зберігання тютюнових виробів.

Крім цього, Товариством оцінено ризики невиконання Покупцем зобов'язань, внаслідок чого, в якості забезпечення виконання зобов'язань Покупця за Договором було укладено договори іпотеки від 26.08.2014р, від 02.09.2014р., від 04.09.2014р., від 18.09.2014р. та від 24.09.2014р., що також підтверджує наявність реальних правовідносин між сторонами Договору.

В силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» ТОВ «ТЕДІС УКРАЇНА» та його контрагент є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак, за змістом Податкового кодексу України, - окремими платниками податку на додану вартість.

На час здійснення господарської діяльності між позивачем та контрагентами - постачальниками, вони були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, зареєстровані як платники податку на додану вартість.

За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника податку на додану вартість, мають індивідуальний характер та поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником, тому позивач не повинен нести відповідальність за можливі порушення податкового законодавства контрагентом чи недостовірність його відомостей.

Суд зазначає, що згідно з висновками, викладеними у постановах від 09.09.2008р. у справі № 21-500во08, від 01.06.2010р. у справі № 21-573во10 та інших, Верховний суд України дійшов наступного: якщо контрагент не виконав свого зобовязання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме до цієї особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 244-2 Кодексу адміністративного V судочинства України від 06.07.05 № 747-IV висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених п. 1,2 ч.1 ст. 237 цього Кодексу, є обовязковим для всіх субєктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Така правова позиція узгоджується і з практикою Європейського суду з прав людини, яким у рішенні від 22.01.09 р. у справі «Булвес» АД проти Болгарії (заява № 3991/03), а також інших справах зазначено, що добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через можливі порушення вимог податкового законодавства з боку його контрагентів.

Виходячи з викладеного, суд не погоджується з висновками акту перевірки, зокрема про порушення з боку ТОВ «ТЕДІС УКРАЇНА» вимог податкового законодавства та винесеним на підставі висновку податковим повідомленням - рішенням № 000062201 від 24.03.2016 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 та ч. 1 ст. 70 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Частиною 1 ст. 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Крім того, з наявних у матеріалах справи документів вбачається, що позивачем при поданні до Одеського окружного адміністративного суду позовної заяви сплачено судовий збір у загальному розмірі 397308,36 грн., згідно платіжного доручення №5150 від 03 серпня 2016 року.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України встановлено, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тернопільською ОДПІ Головного управління ДФС у Тернопільській області не надано доказів правомірності та обґрунтованості висновків, викладених в акті перевірки № 749/14-09/30622522 від 24.02.2016 року, у звязку з чим суд дійшов висновку щодо обґрунтованості позову ТОВ «ТЕДІС УКРАЇНА» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 000062201 від 24.03.2016 року.

Приймаючи до уваги викладене, оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, документально підтверджені, відповідають чинному законодавству, отже підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ТОВ «ТЕДІС УКРАЇНА» до Тернопільської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 000062201 від 24.03.2016 року.

Стягнути на користь ТОВ «ТЕДІС УКРАЇНА» (ідентифікаційний код 30622532, адреса: 65044, м. Одеса, проспект Шевченка, 4-А) з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області судовий збір у розмірі 397308,36 грн. (триста девяносто сім тисяч триста вісім гривень тридцять шість коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено та підписано судом 12 жовтня 2016 року.

СуддяБутенко А.В.

.