Ухвала суду № 61992344, 13.10.2016, Вінницький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про відмову в забезпеченні адміністративного позову

м. Вінниця

13 жовтня 2016 р. Справа № 802/1629/16-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Крапівницької Н. Л.,

суддів: Слободонюка М.В.,

Сала П.І.,

секретаря судового засідання: Середюка М.А.,

за участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_2,

представників відповідача: Іванова Ю.В., Остапенка О.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вінниці

клопотання позивача про забезпечення адміністративного позову у справі за позовом:

Арбітражного керуючого (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) ОСОБА_2

до Міністерства юстиції України,

Головного територіального управління юстиції у Житомирській області

про скасування наказу, визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов позов арбітражного керуючого (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) ОСОБА_2 до Міністерства юстиції України, Головного територіального управління юстиції у Житомирській області про визнання незаконним та скасування рішення, наказу, зобов'язання вчинити дії.

Позивачем подано клопотання про забезпечення адміністративного позову в якому просить зупинити дію Наказу Міністерства юстиції України № 2849/5 від 03 жовтня 2016 року про припинення діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_2 (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 190 від 12.02.2013 року).

В судовому засіданні позивач зазначила, що у випадку усунення її від обов'язків арбітражного керуючого (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) виникнуть порушення прав кредиторів та стане неможливим повернення позивача до виконання обов'язків арбітражного керуючого у справах де ОСОБА_2 є розпорядником майна (ліквідатором, керуючим санацією).

Представники відповідача Міністерства юстиції України заперечували проти задоволення вказаного клопотання.

Представник відповідача - Головне територіальне управління юстиції у Житомирській області в судове засідання не з'явився, але подав клопотання щодо відмови у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного наказу Мінюсту.

Позивачем в судовому засіданні подано заяву про уточнення вимог до заяви про забезпечення позову, в якій ОСОБА_2 просить суд зобов'язати Міністерство юстиції України зупинити дію наказу №2849/5 від 03 жовтня 2016 року про припинення діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_2 (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №190 від 12.02.2013 року).

Заслухавши доводи позивача в обґрунтування заявленого клопотання про забезпечення адміністративного позову, пояснення представників відповідача, дослідивши матеріали справи, суд доходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання про забезпечення позову, з огляду на наступне.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 117 КАС України, суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Частиною 3 ст. 117 КАС України визначено, що подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються. Ухвала негайно надсилається до суб'єкта владних повноважень, що прийняв рішення, та є обов'язковою для виконання.

Таким чином, наведена вище правова норма статті містить вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 року №2 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" судам необхідно враховувати, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Суд також зазначає, що відповідно до приписів п.17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №2 від 06.03.2008 року, забезпечення позову в адміністративних справах допускається лише у двох формах: 1) зупинення дії рішення владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються; 2)заборони вчиняти певні дії. Наведений перелік підстав забезпечення позову є вичерпний.

В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування обставин, які б свідчили про наявність зазначених вище підстав для забезпечення позову.

Позивач зазначила, що у випадку усунення її від обов'язків у яких вона як арбітражний керуючий є: розпорядник майном ПАТ "Браїлівське" (справа №902/536/15); розпорядник майном Барського комунального підприємства теплових мереж "Бартеплокомуненерго" (справі №902/318/16); ліквідатором КП BMP "Вінницькі теплові мережі" (справа № 15/28/2011/5003); розпорядником майна приватного підприємства "Агро-тера" (справа №902/1188/13); ліквідатором ТОВ "Ялтушків" (справа №902/1189/15); ліквідатором ФОП ОСОБА_6 (справа № 902/177/13-г); ліквідатором ФОП ОСОБА_6 (справа № 902/1160/14) - спричинить порушення прав кредиторів у зазначених справах. Вважає, що у разі відсторонення від участі у справах про банкрутство та заміни на іншого арбітражного керуючого відповідно до вимог Закону України "Про відновлення боржника або визнання його банкрутом", повернення позивача до обов'язків стане неможливим, що порушить права позивача.

Відповідно до ч.2 ст. 112 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у разі припинення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) він виключається з Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України, а його свідоцтво анулюється.

Частиною 4 ст.113 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов'язаний припинити діяльність з дня внесення до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України запису про припинення його повноважень.

Слід зазначити, що однією з позовних вимог у даній справі є, зокрема, визнання незаконним та скасування наказу Міністерства юстиції України №2849/5 від 03.10.2016 року про зупинення діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_2, відтак позивач зазначає підстави того, що в разі невжиття заходів щодо забезпечення адміністративного позову для відновлення її прав, свобод та інтересів необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, тому позивач вважає що подане клопотання є обґрунтованим.

Проте, зміст ч.5 ст.113 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачає, що рішення державного органу з питань банкрутства про позбавлення арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) може бути оскаржено арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) до суду. Оскарження рішення не зупиняє його дію. Як встановлено судом і не заперечується сторонами відповідачем вчинено дію щодо внесення до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією ліквідаторів) України інформацію про припинення діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_2

Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

Як вже зазначалось вище, положення ст. 117 КАС України передбачають, що обов'язковою передумовою вжиття заходів для забезпечення позову, є обґрунтоване клопотання сторони в тому рахунку із зазначенням очевидних ознак можливості заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача.

Доводи заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову суд оцінює з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших осіб, які беруть участь в справі; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у випадку невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таким заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового розгляду.

Суд зазначає, що позивач не навів доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду, а також, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам третіх осіб. Тому ОСОБА_2 не доведено, що є очевидними ознаки протиправності наказу та дій Міністерства юстиції України, Головного територіального управління юстиції у Житомирській області до ухвалення рішення в адміністративній справі.

Керуючись ст.ст. 117, 118, 165, 254 КАС України, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання Арбітражного керуючого (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) ОСОБА_2 про зобов'язання Міністерство юстиції України зупинити дію наказу №2849/5 від 03 жовтня 2016 року відмовити.

Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Головуючий суддя підпис Крапівницька Н. Л.

Судді: підпис Слободонюк М. В.

підпис Сало П.І.

Копія вірна Суддя:

Секретар: