Рішення № 61992199, 10.10.2016, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 524/679/16-ц Номер провадження 22-ц/786/1961/16Головуючий у 1-й інстанції Середа А.В. Доповідач ап. інст. Акопян В. І.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2016 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого судді Акопян В.І.,

суддів: Абрамова П.С., Лобова О.А.

при секретарі Маладиці Л.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Автозаводського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 24 травня 2016 року у справі за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача - Акопян В.І.

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2016 року ПАТ КБ «Приватбанк» звернулось до суду з вказаним позовом, просило ухвалити рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 на його користь заборгованість по кредиту у сумі 26470 грн. 32 коп., мотивуючи заявлені вимоги неналежним виконанням відповідачкою зобов'язань за укладеним кредитним договором.

Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 24 травня 2016 року позов ПАТ КБ «Приватбанк» задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за невиконання кредитного договору № б/н від 31.12.2008 року в розмірі 26470,32 грн.. Вирішено питання судового збору.

Після винесення рішення ОСОБА_2 в зв'язку з розірванням шлюбу змінила прізвище на ОСОБА_2.

ОСОБА_2 в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення місцевого суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні вимог, вважає, що судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, безпідставно не застосована позовна давність.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь в справі, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Згідно ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що 31.07.2008 року між ЗАТ КБ «Приватбанк», правонаступником якого є ПАТ КБ «ПриватБанк», та ОСОБА_2 було укладено договір №б/н відповідно до якого відповідачка отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту у розмірі 3900,00 грн. на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення що відповідає строку дії картки.

Відносини по кредиту були зафіксовані в Заяві на отримання кредиту (а.с.9)

Відповідачка не виконувала належним чином умови кредитного договору, банк в позовній заяві нарахував заборгованість по кредиту, яка станом на 31 грудня 2015 року складалася із заборгованості за кредитом у розмірі 4430,40 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом 17792,13 грн., заборгованості по пені та комісії 2749,20 грн., штраф 250 грн. (фіксована частина) + 1248,59 грн. (процентна складова), а всього 26470,32 грн.

Задовольняючи позов ПАТ КБ «ПриватБанк», суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 належним чином взяті на себе зобов'язання не виконувались, у зв'язку з чим утворилась кредитна заборгованість в сумі 26 470,32грн., яку суд стягнув на користь банку в судовому порядку.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа(кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти(кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як передбачено ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, відповідно до умов договору та вимог закону.

Колегія суддів погоджується з висновком суду про стягнення з відповідачки заборгованості за кредитом - 4430 грн., 40 коп. та по процентам - 17792,13 грн., оскільки банком надані належні докази про збільшення кредитного ліміту до 4430,40 грн. та надано розрахунок процентів за користування кредитом.

Укладаючи кредитну угоду, відповідачка погодилась з Умовами та правилами надання банківських послуг, якими передбачено право банку самостійно встановлювати та змінювати розмір кредитного ліміту. З кредитної картки ОСОБА_2 за її заявою проводились перерахування щомісячно по 50 грн. на картку Юніора НОМЕР_1, оскільки вона з липня 2013 року припинила погашення кредиту, банк став збільшувати кредитний ліміт на картці відповідачки щомісячно на 50 грн., що не суперечить умовам договору, кредитний ліміт став 4430,30 грн.

В письмових поясненнях до апеляційної скарги ОСОБА_2 надала розрахунок відсотків за час несплати кредиту, зазначивши їх розмір 3536,45 грн. при цьому вона виходила із кредитного ліміту 3713,50 грн., але в її розрахунку не враховано збільшення кредитного ліміту банком згідно умов кредитного договору щомісячно на 50 грн. з липня 2013 року по червень 2014 року до 4430,40 грн., тому цей розрахунок не приймається до уваги колегією суддів

При розгляд справи в суді першої інстанції, а також в апеляційній скарзі відповідачка не оспорювала розмір процентної ставки, зустрічного позову про оспорювання зміни процентної ставки не подавала. Правильність встановлення процентної ставки за даним кредитом не була предметом розгляду в суді першої інстанції та виходить за межі апеляційної скарги.

Крім того, ОСОБА_2 правильність нарахування банком заборгованості по процентам не оспорювала ні в суді першої інстанції ні в апеляційній скарзі, свій розрахунок не надавала, тим самим визнавала позов в цій частині. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про розмір заборгованості за тілом кредиту та процентами.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що суд безпідставно стягнув з відповідачки на користь банку заборгованість за комісією та пенею 2749,20 коп., оскільки банк однією сумою визначив розмір двох самостійних платежів, різних за своїм правовим значенням.

В довідці про умови кредитування, яка була підписана відповідачкою 1.08.2008 року(а.с.10) щомісячна комісія за кредитне обслуговування кредиту не передбачена. В верхній графі розрахунку заборгованості, який надано банком зазначено розмір комісії разом з пенею, а в підсумку до розрахунку(а.с.8) суму 2749,20 грн., зазначено як комісію, тому колегія суддів вважає, що сума 2749,20 грн. стягненню не підлягає, оскільки дана сума нарахована як комісія, а стягнення комісії договором не передбачено. Колегія суддів у відповідності до вимог ст. 60 ЦПК України вважає, що банк не надав належних доказів на підтвердження позову в частині правильності нарахування і необхідності стягнення з відповідачки комісії та пені.

На підставі вище зазначеного, колегія суддів вважає, що не підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь банку, нараховані банком пеня та комісія.

Зміст та порядок нарахування штрафу сторони узгодили при укладенні кредитного договору, а саме, згідно до довідки про умови кредитування, яка підписана ОСОБА_2 передбачено ,що в разі порушення строків платежів грошового зобов'язання, передбаченого договором, більше ніж на 120 днів боржник сплачує штраф: 250 грн. + 5% від суми позову.

Стягнення з відповідачки штрафу, фіксованої частки і процентної , за допущені порушення грошових зобов'язань не є порушенням принципу, встановленого ст.61 Конституції України.

З урахуванням зменшення суми заборгованості по кредиту підлягає зменшенню і сума процентної частки штрафу до 1111,12 грн.

Статтею 257 ЦК України встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки. За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалась або могла довідатися про порушення свого права.( ч.1 ст.261ЦК України).

Відповідно до вимог ч.1 ст. 264ЦПК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, яка свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Як вбачається із матеріалів справи кредитний договір було укладено 31грудня 2008 року, відповідачка проводила оплату: 9.12.2010 року - 5 грн., 24.12.2010 року -160 грн., 25.01.2011 року - 170 грн., 01.02.2011 року - 210 грн., останній платіж здійснено 27.06.2013 року - 267 грн.

Таким чином, враховуючи періодичне погашення кредиту відповідачкою та те, що банком позов пред'явлено в лютому 2016 року, колегія суддів вважає, що ПАТ КБ «Приватбанк» не пропустив трирічний строк звернення до суду з позовом про захист свого права.

Оскільки рішення місцевого суду підлягає зміні в частині стягнення заборгованості за кредитним договором, воно підлягає зміні і в частині розподілу судових витрату відповідності до вимог ст.88 ЦПК України.

Керуючись ст.303, ст.307, п.п. 1,4 ч.1 ст.309, ст.314, ст.316, ст.319 ЦПК України, колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Автозаводського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 24 травня 2016 року в частині стягнутої з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" заборгованості за кредитним договором змінити: стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» 23583,65 грн.( заборгованість за кредитом 4430,40 грн., заборгованість по процентам 17792,13 грн., штраф ( фіксована частина) -250 грн., штраф (процентна складова)- 1111,12 грн.).

Змінити розподіл судових витрат : стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» понесені судові витрати на сплату судового збору в сумі 1378 грн.; стягнути з ПАТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_2 судові витрати, понесені нею при сплаті судового збору при подачі апеляційної скарги в сумі 151,58 грн..

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий В.І. Акопян

Судді: П.С.Абрамов

О.А.ЛобовОБА_5

З оригіналом згідно

Суддя В.І.Акопян