Постанова № 61990600, 13.10.2016, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/12053/16-п

Провадження № 3/344/4133/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2016 року м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Зеленко О.В., розглянувши адміністративну справу, яка надійшла з управління Держпраці в Івано-Франківській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, директора ТзДВ Полімер, за ч.1 ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

В С Т А Н О В И Л А:

Як вбачається з протоколу №09-01-0039/358 від 22.08.2016, ОСОБА_1, будучи дирктором ТзДВ Полімер вчинив триваюче адміністративне правопорушення вимог трудового законодавства, встановлене при позаплановій перевірці ТзДВ Полімер 02.09.16р. Зокрема, в порушення вимог ч.2 ст. 30 Закону України «Про оплату праці» так як, директором ТзДВ «Полімер» не забезпечено ведення достовірного обліку виконуваної працівниками роботи. Так, у табелях обліку використання робочого часу працівників підприємства за січень-серпень 2016 року не відображені наднормові години, що відпрацьовані майстром ОСОБА_2. Крім цього, в ТзДВ «Полімер» табелі обліку робочого часу не ведуться відповідно до вимог Наказу Державного комітету статистики України від 05.12.2008 року № 489 «Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці (із змінами і доповненнями від 25.12.09р.), не відповідають затвердженій типовій формі первинної облікової документації підприємств та не відображають обовязкові показники, необхідні для заповнення форм державних статистичних спостережень з праці. Ст. 70 Кодексу законів про працю України, так тривалість щотижневого безперервного відпочинку працівників ТзДВ «Полімер» не перевищує 42 годин. Зокрема, майстру ОСОБА_2 підприємство у лютому 2016 року не забезпечило 42 годинний тижневий безперервний відпочинок. З табеля обліку робочого часу встановлено, що в період з 01.02.2016р. по 07.02.2016р., з 15.02.2016р. по 21.02.2016р., в період з 22.02.2016р. по 28.02.2016р. тижневий відпочинок ОСОБА_2, за кожен період зокрема, становив 35 год., а не 42 години, як встановлено законом. Ч. 5 ст. 79 Кодексу законів про працю України, так директо ТзДВ «Полімер» письмово не повідомляє працівників про дату початку відпустки не пізніше, як за два тижні. Так, відповідно до наказу від 04.01.2016р. №41 комірнику ОСОБА_3 надано чергову щорічну відпустку на 24 к.д. з 08.01.2016р. по 31.01.2016р., тобто наказ видано за 4 дні до початку відпустки. Аналогічно відповідно до наказу від 04.01.2016р. №43 заступнику начальника цеху ОСОБА_4 надано чергову щорічну відпустку на 16 к.д. з 14.01.2016р. Наказом від 14.01.2016р. №44 начальнику цеху ОСОБА_5 надано відпустку на 14 к.д. з 18.01.2016р. пі 31.01.2016р.. Ст. 96 Кодексу законів про працю України, ч.3 ст. 33 Закону України «Про оплату праці», так тарифна сітка в ТзДВ «Полімер» сформована без урахування міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів). Як встановлено з штатного розпису підприємства, директору встановлено посадовий оклад в розмірі 2300грн., що менше ніж посадовий оклад головного бухгалтера, що становить 2660 грн. та менше від посадового окладу начальника відділу, який становить - 3480 грн. В однаковому розмірі, в сумі 1820 гривень, встановлено посадові оклади для комірника складу, водія автомобіля, художника, менеджера, інженера по роботі з кадрами (менеджер з персоналу), інженера-технолога з метрології та стандартизації. Ч. 6 ст. 95 Кодексів законів про працю України, ст. 33 Закону України «Про оплату праці», так індексація заробітної плати працівників ТзДВ «Полімер» в межах прожиткового мінімуму не проводиться, 02.09.16р. індексація була донарахована, але не виплачена. Ч.4 ст. 115 Кодексу законів про працю України, ст. 24 Закону України «Про оплату праці» так ТзДВ «Полімер» виплата заробітної плати проводилася один раз на місяць та пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. Зокрема, заробітну плату за січень 2016р. працівникам підприємства виплачено пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата, а саме 09.02.2016р. (виписка по особових рахунках від 09.02.2016р. №5534031) Заробітна плата за лютий 2016р. виплачувалася один раз - 03.03.2016р. (виписка по особових рахунках від 03.03.2016р. №9897611). Аналогічно заробітну плату за березень 2016р. виплачено 06.04.2016р. (виписка по особових рахунках від 06.04.2016р. №15472945); за квітень 2016 року виплачено в травні - 10.05.2016 (пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата); за травень - 07.06.2016р; за червень 2016 року - 07.07.2016р.; за липень 28.07.2016року. Ч.4 ст. 115 Кодексу законів про працю України, статті 21 Закону України «Про відпустки» так, заробітна плата працівникам ТзДВ «Полімер» за весь час щорічної відпустки виплачується пізніше ніж за три дні до початку відпустки. Зокрема, згідно наказу від 04.01.2016р. №41 надано щорічну основну відпустку з 08.01.2016р. по 31.01.2016р. комірнику ОСОБА_3, відповідно до наказу від 04.01.2016р. №43 надано щорічну відпустку на 16 календарних днів з 14.01.2016р. по 29.01.2016р. заступнику начальника цеху,ОСОБА_4, згідно наказу від 14.01.2016р. №44 надано відпустку на 14 календарних днів начальнику цеху ОСОБА_5. Виплату заробітної плати за час відпустки цим працівникам проведено 09.02.2016р. (банківська виписка по особових рахунках від 09.02.2016р. №5534031). Ч.1 ст. 116 Кодексу законів про працю України так як, в порушення вимог ч.1 ст.116 КЗпП України на підприємстві при звільненні працівників виплата всіх сум, що належала їм від підприємства, проводилася не в день звільнення. Так, згідно наказу від 16.06.2016р. № 02 звільнено з посади ОСОБА_6, а повний розрахунок з працівником проведено 07.07.2016р. (банківська виписка по особових рахунках від 07.07.2016р.). Ч.1 ст. 117 Кодексу законів про працю України так як, у ТзДВ «Полімер» в разі невиплати в день звільнення всіх коштів працівнику не виплачується середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Так, звільненій з посади (згідно наказу (розпорядження) від 16.06.2016р. №02 ) розмальовувачу по склу ОСОБА_6 повний розрахунок проведено 07.07.2016р. Проте, середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку їй не виплачено. Таким чином, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 41 КУпАП.

ОСОБА_1 у судове засідання зявився, вину визнав, вказав, що порушення усунено. Щиро кається, просив суворо не карати та застосувати щодо нього мінімальний розмір адміністративного стягнення.

Розяснивши ОСОБА_1 вимоги ст. 268 КУпАП, заслухавши його пояснення, дослідивши матеріали справи, вважаю що ОСОБА_1 дійсно вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 41 КУпАП, тобто порушення вимог законодавства про працю.

Згідно з положеннями ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Вина ОСОБА_1 у вчиненому доводиться даними з протоколу №09-01-0053/386 від 02.09.2016 про адміністративне правопорушення, актом перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнобовязкове державне соціальне страхування №09-01-0053/439 та іншими матеріалами справи.

Таким чином, дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч.1 ст. 41 КУпАП як порушення вимог законодавства про працю та накласти на нього адміністративне стягнення в межах санкції ч.1 ст. 41 КУпАП.

За таких обставин, встановлюючи наявність чи відсутність адміністративного правопорушення в діях особи, щодо якої складено протокол, та даючи оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 41 КУпАП, повністю доводиться дослідженими в судовому засіданні доказами.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, щире каяття як обставину, що помякшує відповідальність та відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, вважаю, що до нього слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу.

Керуючись ст. ст. 9, 33, 41, 221, 268, 283, 284, 285 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, директора ТзДВ Полімер, визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 41 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 (пятсот десять ) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, директора ТзДВ Полімер, в спеціальний фонд Державного бюджету України з зарахуванням на рахунок 31214206700002, отримувач коштів УДКСУ у м. Івано-Франківську Івано-Франківської обл., код за ЄДРПОУ 37952250, банк отримувача ГУДКС України в Івано-Франківській області, код банку отримувача (МФО) 836014, код класифікації доходів бюджету 22030001, код ЄДРПОУ суду 02891693 - 275 грн. 60 коп. судового збору.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Івано-Франківської області через Івано-Франківський міський суд упродовж десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя О.Зеленко