Рішення № 61990379, 10.10.2016, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №276/1459/15-ц Головуючий у 1-й інст. Сульженко Л. П.

Категорія 34 Доповідач Шевчук А. М.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючої судді Шевчук А.М.,

суддів: Трояновської Г.С., Талько О.Б.,

з участю секретаря судового засідання Гарбузюк Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі

цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Моторного (транспортного) страхового бюро України про відшкодування матеріальної шкоди

за апеляційною скаргою Моторного (транспортного) страхового бюро України

на рішення Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 11 лютого 2016 року,

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 18 липня 2015 року на автодорозі смт. Володарськ-Волинський - с. Теренці з вини інваліда 1-ої групи ОСОБА_2, яка особисто керувала належним їй автомобілем НОМЕР_1, не впоралася з керуванням та здійснила зіткнення з автомобілем ВАЗ 2109, д.н.з.НОМЕР_2, який рухався попереду під його керуванням, який він правомірно експлуатує на законних підставах.

Ухвалою Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 24 листопада 2015 року в порядку, передбаченому статтею 33 ЦПК України, залучено до участі в справі Моторне (транспортне) страхове бюро України (а.с.52).

У позовній заяві про уточнення та збільшення позовних вимог ОСОБА_1 просив стягнути на його користь з відповідачів ОСОБА_2 та Моторного (транспортного) страхового бюро України 17 378,27 грн. заподіяної матеріальної шкоди та покласти на відповідача ОСОБА_2 витрати, понесені за проведення експертного товарознавчого дослідження у сумі 750 грн., і судовий збір у розмірі 487,20 грн.(а.с.61-64).

Рішенням Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 11 лютого 2016 року позов до ОСОБА_2 залишено без задоволення за безпідставністю. Стягнуто з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь позивача матеріальну шкоду в сумі 17 378,27 грн. та судовий збір у розмірі 487,20 грн.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, Моторне (транспортне) страхове бюро України (надалі - МТСБУ) подало апеляційну скаргу. Просить рішення в частині стягнення з нього матеріальної шкоди і судового збору скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову до нього відмовити. Вважає, що рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема посилається на те, що позов у частині вимог до МТСБУ є передчасним, оскільки відсутнє звернення ОСОБА_1 до МТСБУ в порядку, передбаченому ст.35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», та не доведено розмір заподіяної шкоди.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Із матеріалів справи вбачається та судом установлено, що 18 липня 2015 року на автодорозі смт. Володарськ-Волинський - с. Теренці, інвалід 1-групи ОСОБА_2, особисто керуючи належним їй автомобілем НОМЕР_1, не врахувала дорожньої обстановки, не вибрала безпечної швидкості руху, не дотрималася безпечної дистанції та допустила зіткнення з автомобілем НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1, який правомірно експлуатував транспортний засіб на законних підставах та рухався попереду в своїй смузі руху, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження (а.с.5-8,37).

Постановою судді Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 23 вересня 2015 року ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні вищезазначеного адміністративного правопорушення, у зв'язку з тим, що порушення нею п.2.3б,12.1,13.5 ПДР України знаходиться у причинному зв'язку із створенням ДТП, та піддано адміністративному стягненню (а.с.5).

Відповідно до змісту п.13.1 ст.13 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» інваліди 1-ої групи, які особисто керують належним їм транспортним засобом, а також особи, що керують транспортним засобом, належним інваліду 1-ої групи, у його присутності, звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України.

Відшкодування збитків від дорожньо-транспортної пригоди, винуватцем якої є зазначені особи, проводить МТСБУ у порядку, визначеному цим Законом.

Як зазначалося вище суд першої інстанції в порядку, передбаченому ст.33 ЦПК України, залучив до участі в справі МТСБУ (а.с.52). Потерпілий ОСОБА_1 пред'явив позовні вимоги про відшкодування матеріальної шкоди в результаті ДТП як до особи, яка здійснювала діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки ОСОБА_2, так і до МТСБУ(а.с.61-63).

Під час судового засідання в суді апеляційної інстанції ОСОБА_2 заперечила покладення на неї відповідальності за відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної ОСОБА_1, та пояснила, що вона повідомила МТСБУ про дорожньо-транспортну пригоду належним чином.

За змістом ст.ст.10,11,60,212 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Про виконання ОСОБА_2 обов'язку, передбаченого статтею 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», щодо письмового надання МТСБУ повідомлення про ДТП встановленого зразка вбачається зі змісту листа МТСБУ від 10 серпня 2015 року №3/1-05/22262 (а.с.96).

Порушення ОСОБА_2 строку подання документів, що стосується страхового випадку (копій пільгового посвідчення інваліда 1-ої групи, постанови місцевого суду про притягнення її до адміністративної відповідальності), не є порушенням строку повідомлення про настання страхового випадку, враховуючи також ту обставину, що на час повідомлення МТСБУ про ДТП постанови про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності не існувало.

Твердження ОСОБА_2 щодо виконання нею вимог ст.33 вищевказаного Закону не спростовано належними та допустимими доказами, тобто зворотного не доведено.

За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку про те, що суд першої інстанції законно відмовив у задоволенні позову до відповідача ОСОБА_2, оскільки вона є інвалідом першої групи, виконала вимоги ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» щодо повідомлення МТСБУ про настання страхового випадку та на цих підставах заперечила покладання на неї обов'язку щодо відшкодування матеріальної шкоди.

У доводах апеляційної скарги, заперечуючи проти позову, МТСБУ посилається на те, що потерпілим ОСОБА_1 не виконані вимоги ст.35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», оскільки останнім для отримання страхового відшкодування не подано до МТСБУ заяви про таке відшкодування, що є підставою для відмови у здійсненні регламентної виплати відповідно до ст. 37 вищевказаного Закону.

Однак відповідно до підпункту 37.1.3 пункту 37.1 статті 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» підставою для відмови у здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) є невиконання потерпілим або іншою особою, яка має право на отримання відшкодування, своїх обов'язків, визначених цим Законом, якщо це призвело до неможливості страховика (МТСБУ) встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди.

Хоча ОСОБА_1 із заявою про страхове відшкодування до МТСБУ в порядку, передбаченому ст.35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», не звертався, але він звернувся до суду до МТСБУ з даним позовом у 2015 році.

У даному випадку недотримання ОСОБА_1, який є інвалідом третьої групи з дитинства (а.с.49), положень вищевказаного Закону не призвело до неможливості для МТСБУ встановити факт ДТП, з'ясувати причини та обставини настання пригоди, оскільки, як вже зазначалося вище, ОСОБА_2, тобто винуватиця ДТП, повідомила належним чином МТСБУ про дорожньо-транспортну пригоду, що трапилася з нею на автодорозі Володарськ-Волинський - с. Теренці 18 липня 2015 року.

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що недотримання вимог Закону позивачем перешкодило МТСБУ переконатися у тому, що подія, яка трапилася з інвалідом 1-ої групи ОСОБА_2 18 липня 2015 року, та про яку вона повідомила МТСБУ, є страховим випадком.

Недотримання вимог Закону позивачем, за наявності повідомлення винуватця ДТП, у даному випадку є формальною ознакою, а тому не звільняє МТСБУ від виплати регламентної виплати, оскільки відшкодування шкоди потерпілій особі є абсолютним.

На час перевірки законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції МТСБУ регламентної виплати так і не здійснило, а тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову до відповідача МТСБУ відповідно до приписів абз.«г» п.41.1 ст.41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Що ж стосується доводів апеляційної скарги відносно оцінки розміру заподіяної позивачу матеріальної шкоди, то за клопотанням позивача ОСОБА_1 апеляційним судом призначалася судова автотоварознавча експертиза, за висновком якої від 13 червня 2016 року №63 розмір матеріального збитку, заподіяний володільцю автомобіля ВАЗ 2109, д.н.з. НОМЕР_2, становить 17 515,52 грн. (а.с.243).

Висновок судової експертизи не спростовано, але у судовому засіданні представник МТСБУ звернув увагу на положення п.36.2 ст.36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відповідно до якого, якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи, сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість.

При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умов отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту (п.36.2 ст.36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

ОСОБА_1 не надав апеляційному суду документального підтвердження факту оплати ним проведеного ремонту автомобіля ВАЗ 2109.

Розмір матеріального збитку, визначений в експертному висновку (показники вартості ремонтно-відновлювальних робіт та вартості необхідних для ремонту матеріалів) включає податок на додатну вартість, а тому суму розміру матеріального збитку належить зменшити на суму ПДВ - 3 296,40 грн. (13 725,94 +2 756,08) х 20%) та стягнути з МТСБУ на користь ОСОБА_1 14 219,12 грн. (17 515,52 грн. - 3 296,40 грн.).

Вартість складових, необхідних для заміни під час ремонту, обрахована з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу досліджуваного автомобіля на момент його пошкодження.

Відповідно до ст.309 ЦПК України колегія суддів апеляційного суду змінює рішення суду першої інстанції, зменшуючи суму матеріальної шкоди, що підлягає стягненню з МТСБУ на користь ОСОБА_1, з 17 378,27 грн. до 14 219,12 грн. Рішення в частині відмови у задоволенні позову до ОСОБА_2 залишається без змін.

Оскільки апеляційний суд змінює рішення суду першої інстанції, то відповідно до ст.88 ЦПК України витрати, понесені ОСОБА_1 у сумі 2000 грн., пов'язані з проведенням судової експертизи, покладає на МТСБУ (квитанція від 13 червня 2016 року №78 приєднана до матеріалів справи).

Керуючись ст.ст.209,303,304,307,309,313-314,316 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України задовольнити частково.

Рішення Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 11 лютого 2016 року в частині задоволення позову до Моторного (транспортного) страхового бюро України змінити.

Зменшити суму матеріальної шкоди, яка підлягає до стягнення з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь ОСОБА_1, з 17 378,27 грн. до 14 219,12 грн.

У решті рішення залишити без змін.

Стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь ОСОБА_1 2 000 грн. витрат, пов'язаних із проведенням судової експертизи.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуюча

Судді: