Ухвала суду № 61989016, 23.09.2016, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/46725/16-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2016 року Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Бабенко С.Ш.,

при секретарі Король А.О.,

за участю прокурора Миропольця Д.О.,

адвокатів Ракова В.В., Глоби К.В., Панченка О.Г.,

підозрюваного ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України Козаченко В.І., погоджене прокурором першого відділу управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Генеральної прокуратури України Миропольцем Д.О., у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42016000000001918 від 25.07.2016р., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Мінгечаур Республіки Азербайджан, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, не судимого, який займає посаду директора Державного підприємства «Конярство України», зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

В провадження слідчого судді надійшло клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України Козаченко В.І., погоджене прокурором першого відділу управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Генеральної прокуратури України Миропольцем Д.О., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4

Вказане клопотання обґрунтовано тим, що управлінням з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42016000000001311 від 25.05.2016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України.

Прокурор посилаючись на те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, за яке передбачено максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з позбавленням права обійняти певні посади та займатися певною діяльністю на строк до 3-х років, з конфіскацією майна, що дає достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, можливих невстановлених співучасників, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а застосування більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою не зможе належним чином забезпечити його належної процесуальної поведінки.

З цих підстав прокурор просив клопотання задовольнити та застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із застосуванням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 300 мінімальних розмірів заробітної плати із покладенням на підозрюваного у разі сплати застави обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Підозрюваний та його захисники заперечували проти задоволення клопотання, мотивуючи тим, що стороною обвинувачення не доведена мета застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний, може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Одночасно в судовому засіданні захисники зазначили, що висновки органу досудового розслідування з приводу обґрунтованості підозри не відповідають фактичним обставинам справи та є передчасними, жодних вагомих доказів, які б вказували на вчинення підозрюваним кримінального правопорушення в матеріалах клопотання не має та в судовому засіданні прокурором не доведено. Підозрюваний виключно позитивно характеризується за місцем постійного проживання та роботи, має міцні соціальні зв'язки, на утриманні має трьох неповнолітніх дітей, здійснює допомогу батькам похилого віку, які потребують сторонньої допомоги, з приводу чого відсутні будь-які ризики неналежної процесуальної поведінки підозрюваного на стадії досудового розслідування.

Заслухавши думку прокурора, пояснення підозрюваного та його захисників, дослідивши клопотання та долучені до нього документи, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

ОСОБА_4 є підозрюваним в об'єднаному кримінальному провадженні № 42016000000001918 від 25.07.2016 за фактами розтрати в особливо великих розмірах бюджетних коштів службовими особами ДП «Конярство України» та його структурними підрозділами, вчинення службовими особами державного підприємства дій, що призвели до його банкрутства, а також вимагання останніми грошових коштів, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 219, ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 368 КК України. у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42016000000001918 від 25.07.2016р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що директор ДП «Конярство України» ОСОБА_4 22.08.2016р., перебуваючи в службовому приміщенні філії «Одеський іподром» ДП «Конярство України», яке розташоване за адресою:м.Одеса, вул. Фонтанська дорога, буд.6, вимагав від ОСОБА_7 - керівника філії «Одеський іподром» ДП «Конярство України» неправомірну вигоду у розмірі 35 000 доларів США. Указані кошти останній повинен був отримати від керівника ТОВ «Югспецсервис» за пролонгування на наступний 2017 рік договору про виконання сільськогосподарських робіт від 28.03.2016р., який укладено між філією «Одеський іподром» ДП «Конярство України» та ТОВ «Югспецсервис». У разі відмови виконати зазначені вимоги, ОСОБА_4 погрожував звільнити ОСОБА_7 із займаної посади.

14.09.2016р. ОСОБА_7, виконуючи протиправну вимогу ОСОБА_4, перебуваючи на території Володимирського собору, розташованого на бульварі Т.Шевченка, 20 у місті Києві, передав першу частину грошових коштів у сумі 10 000 доларів США ОСОБА_9, який не був обізнаним про злочинний наміри ОСОБА_4 на отримання неправомірної вигоди. В той же день ОСОБА_9 отриманні від ОСОБА_7 грошові кошти в сумі 10 000 доларів США в повному обсязі були передані ОСОБА_4

22.09.2016р. ОСОБА_7 повторно виконуючи протиправну вимогу ОСОБА_4, перебуваючи у місті Києві на вулиці І. Франка, 44 навпроти Володимирського собору, передав другу частину грошових коштів у сумі 20 000 доларів США ОСОБА_9, який не був обізнаним про злочинний наміри ОСОБА_4 на отримання неправомірної вигоди, які ОСОБА_9 повинен був передати ОСОБА_4 в повному обсязі.

22.09.2016 в 15 год 12 хв ОСОБА_4 затриманий в порядку ст.208 КПК України за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.

23.09.2016 в 00 год 58 хв ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.

Згідно положень ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо слідчий, прокурор доведе, що встановлені під час розгляду клопотання обставини є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам переховування від органів досудового розслідування та/або суду; знищення, переховування або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється особа.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Водночас, слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, у слідчого судді наявні підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 складає сукупність належних даних, які підтверджуються: заявою ОСОБА_7 від 29.08.2016, протоколами допиту свідка ОСОБА_7 від 01.09.2016, 14.09.2016 та 22.09.2016, протоколом огляду та вручення грошових коштів від 14.09.2016, протоколами обшуків від 22.09.2016, протоколом освідування ОСОБА_9 від 22.09.2016, протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 22.09.2016.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_4, а виходячи лише з фактичних даних, що містяться в долучених до клопотання матеріалах кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_4, у вчиненні кримінального правопорушення за викладених в клопотанні обставин.

Перевіряючи достатність доказів для такого висновку, слідчий суддя, наряду з положеннями КПК України, враховує практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення «Чеботарь проти Молдови»), у відповідності до якої слова «обґрунтована підозра» означають наявність фактів чи інформації, котрі могли би переконати стороннього об'єктивного спостерігача, що конкретна особа, можливо вчинила злочин. Натомість, не будучи наділеним повноваженнями щодо оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення на даній стадії кримінального судочинства, слідчий суддя позбавлений можливості надати перевагу одним доказам перед іншими шляхом їх оцінки та аналізу в сукупності, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу. Питання щодо доведеності вини особи та правильності кваліфікації її дій у відповідності до закону про кримінальну відповідальність підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду кримінального провадження по суті.

Крім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Відтак, у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування до особи одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.

Вирішуючи клопотання про застосування такого запобіжного заходу як тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4, особу підозрюваного, виключно позитивні дані про особу підозрюваного, його задовільний стан здоров'я, міцні соціальні зв'язки, наявність на утриманні трьох неповнолітніх дітей, постійну допомогу батькам похилого віку, наявність значного суспільного інтересу в результатах розслідування кримінального провадження, та, враховуючи те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, слідчий суддя дійшов висновку, про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, з яких не може бути застосовано жоден із більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.

Таким чином, перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про їх наявність, з огляду на обставини вчинення кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_4, його тяжкість, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкості покарання, що загрожує, у разі визнання особи винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, в якому він підозрюється, особи підозрюваного, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, має визначене місце проживання, роботи, за місцем постійного проживання та роботи характеризується позитивно.

Наявність позитивних характеристик підозрюваного, міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, не можуть бути безумовними підставами для звільнення підозрюваного з-під варти, оскільки не спростовують висновки суду про те, що ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Враховуючи тяжкість та суспільну небезпечність кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4, його особу, слідчий суддя дійшов висновку, про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, з яких не може бути застосовано жоден із більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.

За таких обставин клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.

За таких обставин доводи захисників щодо відсутності ризиків у даному кримінальному провадженні, які виправдовують тримання підозрюваного під вартою, є необґрунтованими, оскільки наявність існуючих в сукупності ризиків підтверджуються матеріалами кримінального провадження, які були предметом безпосереднього дослідження судом. Одночасно доводи захисників з приводу недостатності доказів вини підозрюваного в інкримінованому йому діянні, що виключає застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не заслуговують на увагу, оскільки оцінка доказів з точки зору їх достатності для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального провадження на даному етапі кримінального провадження слідчий суддею не здійснюється.

Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави, а також покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких вбачається з наведеного в обґрунтування даного клопотання.

Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, розмір суми неправомірної вигоди, майновий та сімейний стан підозрюваного, те, що перебування підозрюваного на посаді директора ДП «Конярство України» сприяло вчиненню ним вказаного кримінального правопорушення, роль підозрюваного щодо отримання неправомірної вигоди, позицію прокурора в судовому засіданні щодо розміру застави, слідчий суддя, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст.ст. 177 та 178 КПК України, вважає за необхідне визначити розмір застави у розмірі 300 розмірів мінімальної заробітної плати, що дорівнює 413400,00 грн.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 182, 183, 184, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 309, 532, 534 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В :

Клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України Козаченко В.І., погоджене прокурором першого відділу управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Генеральної прокуратури України Миропольцем Д.О., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів в межах строків досудового розслідування, тобто до 21 листопада 2016р.

Строк тримання під вартою відраховувати з моменту затримання .

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_4 обов'язків, визначених КПК України.

Визначити заставу у розмірі 300 розмірів мінімальної заробітної плати, а саме у розмірі 413400,00 (чотириста тринадцять тисяч чотириста) грн, яка може бути внесена підозрюваним, заставодавцем на наступний депозитний рахунок Печерського районного суду м. Києва:

р/р 373 110 010 028 07; МФО (код банку) 820019;

ЗКПО 02 896 745; ЄДРПОУ банку: 38004897;

Банк одержувача: УДКСУ в Печерському районі ГУ ДКСУ в м. Києві.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 у разі внесення застави наступні обов'язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає (м. Київ) без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Визначити строк дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня її внесення строком до 21 листопада 2016р.

Визначити строк дії ухвали до 21.11.2016р. включно.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Печерського районного суду м. Києва коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Київського слідчого ізолятора Державного департаменту України з питань виконання покарань у місті Києві та Київській області.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Київського слідчого ізолятора Державного департаменту України з питань виконання покарань у місті Києві та Київській області негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_4 з-під варти та повідомити усно і письмово ГСУ Генеральної прокуратури України.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз'яснити заставодавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного та його явки за викликом.

У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому, застава, внесена обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя С.Ш.Бабенко