Вирок № 61988621, 13.10.2016, Городищенський районний суд Черкаської області

ГОРОДИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 710/1007/16-к

провадження № 1-кп/691/150/16

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2016 рокуГородищенський районний суд Черкаської області

В складі :

головуючого судді Савенко О.М.

при секретарі судових засідань Кочетовій І.І.

з участю:

прокурора Зачепа Я.О.

сторони кримінального провадження:

обвинувачений ОСОБА_2

потерпілий ОСОБА_3

розглянувши у судовому засіданні, в залі суду, в м. Городище кримінальне провадження №12016250300000681 по обвинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Шпола Черкаської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, жителя АДРЕСА_1, раніше судимого за вироком Шполянського районного суду Черкаської області від 14 вересня 2015 року за ч.1 ст.185 КК України до покарання у виді 100 годин громадських робіт, призначене вироком покарання відбув, -

у вчиненні кримінального правопорушення за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України,

встановив:

ОСОБА_2, на початку грудня 2015 року, діючи умисно, з метою таємного викрадення чужого майна, використавши металевий прут, шляхом віджиму замка вхідних дверей, проник до нежилого будинку, що належить ОСОБА_3 та розташований в АДРЕСА_2, звідки таємно викрав металевий карниз довжиною 2,5 м у кількості 5 штук, вартістю 50 грн. за кожний, на загальну суму 250 грн., штори із синтетичного волокна в кількості 9 штук, вартістю 125 грн. кожна, на загальну суму 1125 грн., 1 люстру з дзеркальним розсіювачем та підвісками, вартістю 1200 грн. та 1 люстру з скляними плафонами вартістю 800 грн., чим заподіяв потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 3375 грн..

Він же, 03 серпня 2016 року, близько 09 години 30 хвилин, діючи умисно, з метою таємного викрадення чужого майна, через незамкнені двері проник до нежилого будинку, що належить ОСОБА_3 та розташований в АДРЕСА_2, звідки таємно викрав 6 рулонів лінолеуму розміром 0,96х23,15 м, загальною вартістю 822 грн. 14 коп., чим заподіяв ОСОБА_3 матеріальну шкоду на вказану суму.

Таким чином своїми умисними діями ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у житло, вчинена повторно.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2, не оспорюючи час, місце, спосіб, вид і розмір шкоди, мотив і мету, форму вини за кримінальне правопорушення, свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю і суду пояснив, що у грудні місяці 2015 року року та 03 серпня 2016 року самостійно здійснив крадіжку майна із будинку в АДРЕСА_2, який належить ОСОБА_3.

Враховуючи те, що ОСОБА_2 повністю визнав свою винуватість у вчиненому кримінальному правопорушенні, його покази відповідають суті обвинувачення, суд за згодою учасників судового провадження, які правильно розуміють обставини кримінального правопорушення, котрі ніким не оспорюються, переконавшись у добровільності їх позицій, роз'яснивши їм про позбавлення в подальшому права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Потерпілий ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_2 в грудні 2015 року та в серпні 2016 року вчинив крадіжки із належного йому будинку індивідуального майна, з приводу чого має претензії про відшкодування матеріальної і моральної шкоди заподіяної злочином, остільки крім встановленого досудовим слідством розміром викраденого майна, вважає та припускає, що обвинувачений викрав і інше майно, а саме плити чугунні, колісники, решітки, двері чугунні топочні. Міру покарання обвинуваченому просив призначити на розсуд суду.

Крім повного визнання своєї вини ОСОБА_2, його вина у скоєнні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.185 КК України, підтверджується й доказами добутими на досудовому слідстві і перевіреними в суді у відповідності до ч.3 ст.349 КПК України:

- протоколом огляду місця події з фототаблицею від 03 серпня 2016 року в будинку ОСОБА_3;

- протоколом огляду місця події з фототаблицею від 03 серпня 2016 року, а саме будинковолодіння ОСОБА_2;

- актом добровільної видачі предмету з фототаблицею від 03 вересня 2016 року;

- протоколом огляду предмету з фототаблицею від 04 серпня 2016 року;

- протоколом огляду предмету з фототаблицею, а саме карнизів, штор, велосипеда, лінолеуму від 04 серпня 2016 року;

-постановою про визнання речовими доказами та приєднання до матеріалів кримінального провадження від 04 серпня 2016 року;

-квитанцією про отримання на зберігання речових доказів №41 від 03 серпня 2016 року;

- висновком про вартість майна, згідно витягу про незалежну експертну оцінку майна від 09 серпня 2016 року;

- висновком судової трасологічної експертизи від 16 серпня 2016 року №1/1380;

-довідкою про витрати на проведення експертизи від 17 серпня 2016 року в кримінальному провадженні №1201625030000495.

Ухвалюючи вирок на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами та перевірені у відповідності до вимог КПК України, а також оцінені судом згідно ст. 94 КПК України, суд приходить до висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2, склад кримінального правопорушення з кваліфікуючими ознаками - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у житло, вчинена повторно вказує на кваліфікацію діяння за ч.3 ст.185 КК України, обвинувачений визнав свою вину повністю.

Призначаючи вид та розмір покарання обвинуваченому ОСОБА_2, суд у відповідності до ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, який законодавцем віднесений до тяжких злочинів, особу винного, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року №7 "Про практику призначення судами кримінального покарання" рекомендовано судам при розгляді кримінальних справ, досліджуючи дані про особу підсудного з"ясовувати вік, стан здоров"я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи, минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім"ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), матеріальний стан, а тому суд бере до уваги те, що обвинувачений має вік 46 років, не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, не працюючий, до кримінальної відповідальності притягується не вперше, раніше судимий за вироком Шполянського районного суду Черкаської області від 14 вересня 2015 року за ч.1 ст.185 КК України до покарання у виді 100 годин громадських робіт, відповідно до довідок Шполянського районного відділу КВІ УДПтСУ України в Черкаській області №1543 від 12 серпня 2016 року та №1836 від 06 жовтня 2016 року, ОСОБА_2 11 грудня 2015 року відбув призначене покарання та 24 грудня 2015 року знятий з обліку, за місцем проживання характеризується позитивно, не перебуває на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра згідно довідки №170 та довідки №194 поліклінічного відділення центральної районної лікарні ім.Братів М.С. і О.С. Коломійченків м.Шпола Черкаської області, збитки заподіяні злочином потерпілому не відшкодував.

Обставинами, які пом"якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2, суд визнає щире каяття, визнання вини.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2, судом не встановлено.

З врахуванням вище наведеного, суд, приходить до переконання, що виправленню, перевихованню обвинуваченого ОСОБА_2 може сприяти покарання не пов»язане з його ізоляцією від суспільства і, остільки на цьому не наполягають і учасники процесу, призначає йому покарання у виді позбавлення волі із встановленням на підставі ст.75 КК України іспитового строку з покладенням обов»язку визначеного п.п.3,4 ч.1 ст.76 КК України, як достатнього для його особи, оскільки саме таке покарання є необхідним та достатнім для формування звички законослухняної поведінки, з врахуванням вищезазначених обставин встановлених в судовому засіданні.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_2, як на досудовому слідстві так і в ході судового розгляду не обирався.

У справі потерпілим заявлено цивільний позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Оцінивши надані суду потерпілим докази, суд, вважає позовні вимоги частково обґрунтованими. Так, матеріальна шкода підлягає до відшкодування в розмірі 4197 грн. 14 коп., що підтверджено висновком про вартість майна. Моральна шкода потерпілим оцінена в розмірі 1000 грн. і викликана, з його пояснень, пережитим хвилюванням, що є доведеним перед судом.

У кримінальному провадженні маються процесуальні витрати за проведення судово-трасологічної експертизи у розмірі 800 грн. 40 коп., які підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_2 на користь Держави та 190 грн. 00 коп., які пов"язані із проведенням оцінки вартості майна та підлягають стягненню з ОСОБА_2 на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_5.

Речові докази у кримінальному провадженні: шматок лінолеуму коричневого кольору на якому виявлений фрагмент низу взуття в кількості 1 штука та чоботи гумові у кількості 2 штуки, які зберігаються в кімнаті речових доказів Шполянського ВП Смілянського ВП Головного управління Національної поліції в Черкаській області - слід знищити, як такі, що не представляють цінності; карнизи металеві в кількості 5 штук, штори в загальній кількості 9 штук та фрагмент лінолеуму прямокутної форми в кількості 1 штука, мішок із 6 рулонами лінолеуму, дві люстри, які зберігаються в кімнаті речових доказів Шполянського ВП Смілянського ВП Головного управління Національної поліції в Черкаській області - повернути за належністю ОСОБА_3, велосипед світло-зеленого кольору, переданий на відповідальне зберігання обвинуваченому ОСОБА_2, повернути за належністю, як власнику, звільнивши від зобов»язання за зберігальною розпискою.

Керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд, -

засудив:

Визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні кримінального правопорушення за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.185 Кримінального Кодексу України, і призначити за даною статтею покарання у виді 5 (п»ять) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2, від відбуття призначеного покарання, якщо останній протягом двохрічного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

На підставі п.п.3,4 ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_2 обов'язок періодично з'являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції та повідомляти про зміну місця проживання.

Цивільний позов у кримінальному провадженні задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Шпола Черкаської області, жителя АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, жителя АДРЕСА_3, 4197 (чотири тисячі стодев»яносто сім) грн. 14 коп. матеріальної шкоди та моральної шкоди в розмірі 1000 (одна тисяча) грн..

Стягнути з ОСОБА_2 процесуальні витрати, у зв'язку з проведенням судово-трасологічної експертизи, в розмірі 800 (вісімсот) грн. 40 коп. на користь Держави, отримувач УК у м.Черкаси 24060300, код отримувача 38031150, розрахунковий рахунок 31116115700002, банк ГУДКСУ у Черкаській області, МФО 854018.

Стягнути з ОСОБА_2 процесуальні витрати, у зв'язку з проведенням оцінки вартості майна, в сумі 190 (сто дев»яносто) грн. 00 коп. на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, ЄДРПОУ НОМЕР_1, рахунок НОМЕР_2 в Черкаському ГРУ КБ "ПриватБанк", МФО 354347.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 судом не обирався.

Речові докази у кримінальному провадженні - шматок лінолеуму коричневого кольору на якому виявлений фрагмент низу взуття в кількості 1 штука та чоботи гумові у кількості 2 штуки - знищити; карнизи металеві в кількості 5 штук, штори в загальній кількості 9 штук та фрагмент лінолеуму прямокутної форми в кількості 1 штука, мішок із 6 рулонами лінолеуму, дві люстри які зберігаються в кімнаті речових доказів Шполянського ВП Смілянського ВП Головного управління Національної поліції в Черкаській області, повернути власнику ОСОБА_3, велосипед світло-зеленого кольору, повернути за належністю ОСОБА_2, звільнивши від зобов»язання за зберігальною розпискою.

Судове рішення, може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги через Городищенський районний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Черкаської області, при цьому, вирок не може бути оскаржено з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано недоцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому ОСОБА_2 та прокурору.

Суддя О. М. Савенко