Ухвала суду № 61982865, 05.10.2016, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

№ 22-ц/778/3470/16 Головуючий у 1 інстанції: Гасанбеков С.С.

Є.У.№ 322/184/16-ц Суддя-доповідач: Крилова О.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

5 жовтня 2016 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Крилової О.В.

суддів: Дзярука М.П.

Трофимової Д.А.

при секретарі: Семенчук О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 16 червня 2016 року у справі за позовом Кредитної спілки «Запоріжжя» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 1651 від 16 лютого 2015 року, та зустрічним позовом ОСОБА_3 до Кредитної спілки «Запоріжжя» про розірвання договору № 1651 від 16 лютого 2015 року та повернення суми кредиту,

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2016 року КС «Запоріжжя» звернулося до суду із вищевказаним позовом, в обґрунтування якого зазначала, що 16.02.2015 між Кредитною спілкою «Запоріжжя» та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № 1651 від 16 лютого 2015 року, відповідно до якого кредитна спілка надала їй кредит в розмірі 5000,00 грн.

Кредит був виданий під поруку ОСОБА_4 (договір поруки № 1651/П1 від 16.02.2015), згідно з п. 3.2. якого боржник і поручитель зобов'язались нести солідарну відповідальність перед кредитною спілкою «Запоріжжя» в повному обсязі за зобов'язаннями боржника, а також щомісячно вести контроль по виконанню зобов'язань боржником перед кредитною спілкою (п.3.5. договору поруки).

Протягом часу дії договору до 17 вересня 2015 боржником було зроблено декілька платежів у рахунок погашення кредиту та сплати процентів, але з порушенням графіка та не в повному обсязі. За цей час сплачена сума основного боргу становить 317,33 грн.

У зв'язку з невиконанням відповідачем п. 2.1. Договору кредиту № 1651 від 16.02.2015 у нього утворилась заборгованість по кредиту та процентам. Кредитна спілка неодноразово зверталась до боржника та поручителя особисто, по телефону, та листами-попередженнями з вимогою погасити заборгованість за кредитом, але відповідачі від спілкування ухилялись, оплати у погашення боргу не здійснювали.

Станом на 31 травня 2016 року заборгованість ОСОБА_3 по договору кредиту № 1651 від 16.02.2015 становить 12 922,75 грн.

Згодом уточнивши позовні вимоги та посилаючись на зазначені обставини, просило суд, стягнути солідарно з боржника ОСОБА_3 та поручителя ОСОБА_4 на користь КС «Запоріжжя» суму боргу у розмірі 12 922,75 грн., у тому числі: суму кредиту в розмірі 4 682,67 грн., суму процентів за користування кредитом у розмірі 4025,68 грн., суму штрафу в розмірі 4 214,40 грн.

У травні 2016 року ОСОБА_3 звернулася до суду із вищевказаним позовом, в обґрунтування якого зазначала, що згідно з п. 1.4 Договору кредиту № 1651 від 16.02.2015, який є основним договором за первісним позовом, плата за користування кредиту (проценти) є фіксованою та становить 0,2% від суми залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Кількість днів у році приймається за 365.

365:0,2% = 73% річних. Тобто, процентна ставка за даним договором, згідно п. 1.4 Договору, становить 73% річних.

Натомість, позивач в порушення зазначеного пункту договору, на думку відповідача, в односторонньому порядку збільшив процентну ставку з 73% на 75%. В розрахунку заборгованості, який доданий до позову позичальником, процентну ставку зазначено в розмірі 75%.

Підвищення процентної ставки в односторонньому порядку, без письмового повідомлення позичальника, є порушенням ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» та п. 3 ст. 1056-1 ЦК України.

На думку відповідача, оскільки позивач незаконно підвищив процентну ставку з першого місяця погашення кредиту, відповідачі мають повернути основну суму кредиту без врахування процентної ставки взагалі.

Посилаючись на зазначені обставини, просила суд, визнати неправомірним підвищення процентної ставки з 73% до 75% за договором № 1651 від 16.02.2016, укладеним Кредитною спілкою «Запоріжжя» та ОСОБА_3; розірвати договір № 1651 від 16.02.2016, укладений Кредитною спілкою «Запоріжжя» та ОСОБА_3 з 16.03.2015; внаслідок розірвання договору № 1651 від 16.02.2016, укладеного Кредитною спілкою «Запоріжжя» та ОСОБА_3, повернути суму кредиту, за вирахуванням сплачених грошових коштів, а саме кредит в розмірі 2 295,00 грн.

Рішенням Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 16 червня 2016 року позов КС «Запоріжжя» задоволено повністю, в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 відмовлено повністю.

Стягнуто з солідарно з ОСОБА_3 та поручителя ОСОБА_4 на користь Кредитної спілки «Запоріжжя» заборгованість за договором кредиту № 1651 від 16 лютого 2015 року станом на 31 травня 2016 року в розмірі 12 922,75 грн., а саме: сума кредиту - 4 682,67 грн.; проценти за користування кредитом - 4 025,68 грн.; штраф - 4 214,40 грн.

Стягнуто з солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь Кредитної спілки «Запоріжжя» судовий збір в розмірі 1 378,00 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 800,00 грн.

Не погоджуючись з рішенням районного суду ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення районного суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні основного позову, визнати неправомірним підвищення процентної ставки за кредитним договором та розірвати його, задовольнивши її зустрічний позов.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Стаття 308 ЦПК передбачає підстави для відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін. За її змістом Апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Заперечуючи проти висновків суду першої інстанції ОСОБА_3 зазначала, що згідно з п. 1.4 Договору кредиту № 1651 від 16.02.2015, плата за користування кредиту (проценти) є фіксованою та становить 0,2% від суми залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Кількість днів у році приймається за 365. 365:0,2% = 73% річних. Тобто, процентна ставка за даним договором, згідно п. 1.4 Договору, становить 73% річних.

Натомість, позивач в порушення зазначеного пункту договору, на думку відповідача, в односторонньому порядку збільшив процентну ставку з 73% на 75%. В розрахунку заборгованості, який доданий до позову позичальником, процентну ставку зазначено в розмірі 75%.

Підвищення процентної ставки в односторонньому порядку, без письмового повідомлення позичальника, є порушенням ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» та п. 3 ст. 1056-1 ЦК України.

Відтак позивач незаконно підвищив процентну ставку з першого місяця погашення кредиту, а тому відповідачі мають повернути основну суму кредиту без врахування процентної ставки взагалі.

Судом першої інстанції досліджені обставини справи в цій частині та встановлено наступне.

16 лютого 2015 року між кредитною спілкою «Запоріжжя» та ОСОБА_3 (позичальник) було укладено договір кредиту № 1651, відповідно до якого: - спілка зобов'язується надати позичальнику кредит в розмірі 5000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, цільового характеру використання, платності та забезпеченості, а позичальник зобов'язується повернути його спілці відповідно до умов, передбачених цим договором (п. 1.1); - строк дії договору становить 12 місяців, з 16.02.2015 по 16.02.2016 і діє до повного виконання зобов'язань позичальником, закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (п. 1.3);- плата за користування кредитом (проценти) є фіксованою та становить 0,2% від суми залишку кредиту, за кожний день користування кредитом, що складає 75% річних. Нарахування процентів здійснюється з урахуванням числа днів у календарному році (вихідних, святкових та неробочих днів включно). Кількість днів у році приймається за 365 (п. 1.4); - у разі прострочення позичальником строків сплати, передбачених графіком розрахунків згідно з п. 2.1 цього Договору, або у випадку виникнення відповідно до умов даного договору зобов'язання позичальника достроково повернути кредит, розмір процентів за користування кредитом становить 120% річних з наступного за днем сплати по кредиту дня і діє до повного погашення позичальником простроченої заборгованості по кредиту (якщо інше не буде встановлено рішенням кредитного комітету) (п. 1.5); - погашення кредиту та процентів за користування кредитом здійснюється згідно з графіком розрахунків (п. 2.1);- погашення кредиту, процентів та штрафу (за наявності) відбувається в такому порядку: в першу чергу сплаті підлягає штраф, в другу чергу - проценти за користування кредитом, а в третю чергу - сума кредиту (п. 2.2);- у разі своєчасного ненадходження (прострочення), повністю або частково, планового платежу, встановленого графіком розрахунків, позичальник вважається таким, що прострочив, та зобов'язаний сплатити суму боргу (яка включає сплату кредиту та проценти). Після прийняття спілкою рішення про стягнення процентів за користування кредитом та суми кредиту в судовому порядку внаслідок невиконання позичальником зобов'язань, встановлених п. 2.6, до позичальника застосовується штраф у розмірі 90% від суми фактичного залишку кредиту на дату прийняття спілкою рішення про стягнення простроченої заборгованості у судовому порядку ( п. 5.3).

Також 16 лютого 2015 року між кредитною спілкою «Запоріжжя» (кредитор), ОСОБА_4 (поручитель) та ОСОБА_3 (боржник) було укладено договір поруки № 1651/П1, відповідно до якого:- поручитель бере на себе обов'язок відповідати за зобов'язаннями боржника (а також за будь-якого іншого боржника (правонаступника) у випадку переведення боргу на іншу особу або у випадку смерті боржника), що випливають із договору кредиту № 1651 від 16 лютого 2015 року між кредитором та боржником (п. 2.1);- відповідальність поручителя настає у випадку, коли боржник не виконує або неналежним чином виконує свої грошові зобов'язання згідно з договором кредиту (п. 3.1);- боржник та поручитель несуть солідарну відповідальність перед кредитором (п. 3.2);- порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років від дня настання строку виконання зобов'язання, забезпеченого цією порукою, не пред'явить вимоги або позову до поручителя, а також в інших випадках, передбачених законом (п. 4.1).

У кредитному договорі був передбачений графік розрахунків ( а.с.4).

За зазначеним графіком були встановлені як суми повернення основного боргу так і процентів. Також в договорі зазначено про сплату 75% річних за користування кредитними коштами.

Тому посилання в апеляційній скарзі на те, що без згоди позичальника відбулося підвищення процентної ставки не відповідає фактичним обставинам справи.

Та обставина, що за розрахунком позичальника 0,2% за кожен день користування кредитними коштами не узгоджується з зазначеною у цьому ж пункті договору обов'язку сплатити 75% річних не є підставою для розірвання договору.

Позичальником не заявлялися вимоги ані про тлумачення змісту правочину, ані про визнання його недійсним в частині визначення процентної ставки.

Відтак в договорі та у графіку погашення кредиту, підписаному позичальником визначений розмір процентів як 75% річних з початку укладення договору, тому не можна вважати, що він був без згоди позичальника змінений.

За ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а за ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

З урахуванням положень ст. 1054 ЦК ,ч. 1 ст. 1048 ЦК України, ч. 1 ст. 626 ЦК та ст. 629 ЦК України суд першої інстанції визнав правомірними та обґрунтованими позовні вимоги про стягнення заборгованої грошової суми за кредитним договором з позичальника та поручителя.

З огляду на зазначені положення закону та фактичні обставини справи, суд першої інстанції ухвалив обґрунтоване рішення, підстав для скасування якого судова колегія не вбачає.

Керуючись ст. ст. 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - відхилити.

Рішення Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 16 червня 2016 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий:

Судді: