Ухвала суду № 61982482, 11.10.2016, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/10346/16-ц

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

11 жовтня 2016 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Бенца К.К., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача ОСОБА_4 сільська рада Ужгородського району про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом,-

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до Ужгородського міськрайонного суду з позовною заявою до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача ОСОБА_4 сільська рада Ужгородського району про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом.

Нормамистатті 119 ЦПК Українирегламентовано вимоги до форми і змісту позовної заяви.

Крім того, у пункті 7постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12.06.2009 р. № 2розяснено, що позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогамст. 119 ЦПК. У звязку з цим суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

Водночас, позовна заява подана з порушенням вимогст. 119 ЦПК України, а саме: у заяві відсутнє зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину; не долучено документ про дійсну вартість майна , зокрема земельних ділянок про визнання права власності яких заявлені вимоги; та не сплачено відповідно до цього судовий збір.

Відповідно до норм п.2 ч.1ст. 80 ЦПК України- ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

З прохальної частинипозову вбачається, що позивачем заявлені вимоги про: визнання права власності на 4/6 частини домоволодіння в с. Дубрівка вул. Головна Ужгородського району; визнання права власності на 1/3 частини земельної ділянки, площею 0,19 га. в с. Дубрівка Ужгородського району; визнання права власності на 1/3 частини земельної ділянки, площею 0,41 га. в м. Дубрівка Ужгородського району.

Разом з тим, до матеріалів позовної заяви не додано документу про вартість земельних ділянок.

Не зрозуміло з чого виходив позивач, визначивши ціну позову в розмірі 58 300 грн.

Таким чином, в порушення вимогст. 119 ЦПК Українив позові не зазначено ціну позову, яка повинна бути підтверджена відповідними доказами - вартістю майна станом на час подання позову до суду.

Від ціни позову залежить розмір судового збору, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду.

У звязку з цим, суд позбавлений можливості оцінити правильність сплати позивачем судового збору в сумі 583,00 грн. грн. згідно квитанції приєднаної до позовної заяви.

Відповідно до вимог ч. 5ст. 119 ЦПК Українидо позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Статтями3і4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VIвизначено об'єкти справляння судового збору, його розміри та перелік позовних заяв чи інших заяв, передбачених процесуальним законодавством, за подання яких судовий збір не справляється.

Відповідно дост.1 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року, який набрав чинності з 1 листопада 2011 року (далі - Закон), з наступними змінами та доповненнямисудовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат.

За приписами ч. 1ст. 4 Закону України «Про судовий збір»судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленоїзакономна 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно п.п. 15,16 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах » від 17.10.2014 року №10, судам надані розяснення: пунктами 1 і 2 частини першої статті 80 ЦПК України передбачено визначення ціни позову у позовах про стягнення грошових коштів та про визнання права власності на майно або витребування майна. Відповідні позовні заяви мають майновий характер, і розмір ставок судового збору за їх подання визначається згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI. Розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування (у тому числі з урахуванням положень, передбачених частиною п'ятою статті 216, статтею 1212 ЦК тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Згідно ч. 2ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року(в редакціїЗакону № 484-VIII від 22.05.2015 року, що набрав чинності з 01.09.2015 року) ставка судового збору за подання до суду позовної заяви фізичною особоюмайнового характеру встановлюється в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати.

Розміри мінімальної заробітної плати на 2016 рік затвердженоЗаконом України "Про Державний бюджет України на 2016 рік"та на 1 січня 2016 року складає -1378,00 грн.

Варто також зазначити, що згідно п. 10 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах » від 17.10.2014 року №10, судам надані розяснення: Подані до суду позовні заяви чи заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об'єктом справляння судового збору.

Як вбачається із змісту позовних вимог, позивачем заявлені три самостійні вимоги: про визнання права власності на 4/6 частини домоволодіння в с. Дубрівка вул. Головна Ужгородського району; визнання права власності на 1/3 частини земельної ділянки, площею 0,19 га. в с. Дубрівка Ужгородського району; визнання права власності на 1/3 частини земельної ділянки, площею 0,41 га. в м. Дубрівка Ужгородського району, кожна з яких є об'єктом справляння судового збору.

Судовий збір за подачу позовної заяви до Ужгородського міськрайонного суду повинен бути перерахований за наступними реквізитами: Отримувач коштів - УК у м. Ужгороді / м. Ужгород, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38015610, Банк отримувача ГУДКСУ в Закарпатській області, Код банку отримувача (МФО) 812016, Рахунок отримувача 31216206700002, Кодкласифікації доходів бюджету22030001.

На підтвердження оплати судового збору до Ужгородського міськрайонного суду необхідно надати оригінал квитанції про оплату.

Водночас позивачем долучено дублікат чека про сплату судового збору в розмірі 583,00 грн.

Варто також зазначити, що згідно п. 3 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах » від 17.10.2014 року №10, судам надані розяснення: Порядок звернення до суду за судовим захистом урегульованоЦПК. Подання заяви до суду має відбуватись із дотриманням певних умов. Зокрема, частиною п'ятоюстатті 119 ЦПКпередбачено, що до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору. Отже, якщо сплата судового збору згідно з вимогамизаконує обов'язковою, то наслідком недотримання цієї умови є залишення позовної заяви без руху, а у разі, якщо документ, що підтверджує сплату судового збору (частина п'ятастатті 119 ЦПК), не буде поданий у строк, установлений судом, - визнання заяви неподаною та її повернення позивачеві (стаття 121 ЦПК) або залишення заяви без розгляду (пункт 8 частини першоїстатті 207 ЦПК).

Відповідно до ч.4ст.119 ЦПК Українизаява повинна відповідати іншим вимогам, встановлених законом.

Як роз'ясненопостановою Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року "Про судову практику в справах про спадкування"при розгляді даної категорії справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Відповідно до Роз'яснень, що містяться у листі Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» судам розяснено, щослід звернути увагу на наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Главою 86 ЦК, а також спеціальним законодавством, зокрема,Законом України "Про нотаріат", підзаконними нормативними актами, визначено нотаріальний порядок оформлення права на спадщину, що відповідає встановленій законодавством сукупності функцій притаманній юрисдикційній діяльності судів та нотаріусів. Це знайшло також підтвердження у п. 23постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику в справах про спадкування"(далі - ППВСУ від 30 травня 2008 року № 7).

Водночас, позивачем до позовної заяви додано постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 27.09.2016 року у звязку з відсутністю документів, що посвідчують право власності спадкування на житловий будинок

Разом з тим, позивачем до позовної заяви не додано постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, відмови у видачі позивачу свідоцтва про право на спадщину на спірні земельні ділянки.

Дослідивши матеріали справи приходжу до переконання, що без усунення наведених вище недоліків, вирішити питання про відкриття провадження у справі неможливо, вважаю за необхідне позовну заяву залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви з подачею її до суду в новій редакції з врахуванням вимог ст.ст.119,120 ЦПК Українита зазначених недоліків.

Відповідно дост.121 ЦПК Українисуддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях119і120цьогоКодексу,абоне сплаченосудовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підставизалишенняпозовної заявибез руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків заяви, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Розяснити, що в разі усунення недоліків у зазначений строк позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше позовна заява вважається неподаною і повертається позивачу.

Керуючисьст.119,ст.121,208-210 ЦПК України, суддя,-

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача ОСОБА_4 сільська рада Ужгородського району про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом - залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки заяви до 20 жовтня 2016 року, але не більше пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Розяснити, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_5