Ухвала суду № 61981230, 10.10.2016, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 345/1777/16-ц

Провадження № 22-ц/779/1816/2016

Категорія 39

Головуючий у 1 інстанції Сухарник І. І.

Суддя-доповідач Матківський Р.Й.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2016 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого: Матківського Р.Й.

суддів: Максюта І.О., Фединяка В.Д.

секретаря Петріва Д.Б.

з участю апелянта ОСОБА_2 та його представника - ОСОБА_3, позивача ОСОБА_4 та його представника - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_6 про визнання права власності на спадкове майно, з апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 на рішення Калуського міськрайонного суду від 08 червня 2016 року,-

в с т а н о в и л а :

У травні 2016 року позивач звернувся з даним позовом, просив ухвалити рішення про визнання за ним права власності на спадкове майно батька ОСОБА_7, а саме земельної частки (паю) у КСП «Відродження» с. Томашівці Калуського району розміром 13, 28 умовах кадастрових гектарів на підставі дублікату сертифікату на право на земельну частку (пай) серія НОМЕР_1, виданого Калуською РДА 05 квітня 2016 року, визнати за ним право забудовника на домоволодіння на земельній ділянці площею 0,25 га, що знаходиться по АДРЕСА_1 виділений на підставі рішення Томашівської сільської ради Калуського району №21 від 17 березня 1978 року.

Заявлені вимоги позивач обґрунтував тим, що після смерті батька прийняв спадщину в установлений законом термін, оскільки на день смерті проживав і був зареєстрований в одному з ним будинку, що підтверджується довідками Центру надання адміністративних послуг, є спадкоємцем за законом першої черги. Крім нього, спадкоємцем першої черги за законом є дружина спадкодавця ОСОБА_6, однак вона спадщину не приймала, претензій до спадкового майна немає.

Рішенням Калуського міськрайонного суду від 08 червня 2016 року позов задоволено.

На дане рішення представник ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу та уточнення до неї, просить його скасувати, справу в частині визнання за ОСОБА_4 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_7 право забудовника на домоволодіння на земельній ділянці площею 0,25 га, що знаходиться по АДРЕСА_1 направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Представник апелянта у скарзі зазначає, що судом не досліджено і не встановлено, чи ОСОБА_7 прийняв спадщину померлої ОСОБА_8 шляхом вступу в управління спадковим майном, не перевірено, яким чином право на земельну ділянку розміром 13, 28 умовних кадастрових гектарів перейшло у власність від ОСОБА_8 до ОСОБА_7, якщо він із 2001 року не звертався до суду або нотаріуса про визнання правовстановлюючих документів, які б підверджували право власності на вказане майно, Суд визнав право за внуком без визнання такого права за батьком ОСОБА_7 Судом не досліджено, які стосунки мав ОСОБА_7 до рішення виконкому Томашівської сільської ради народних депутатів №21 від 17 березня 1978 року, не вставлено факту вступу в управління або володіння спадкоємцем спадковим майном. Не зрозумілою є позиція суду, який зазначив, що спадщину прийняв після смерті ОСОБА_7 його син ОСОБА_4, який на день смерті батька постійно проживав з ним, якщо приватним нотаріусом Калуського міського нотаріального округу 11 травня 2016 року ОСОБА_4 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на нерухоме майно після смерті спадкодавця у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів, які б підтверджували право власності на майно.

Вислухавши суддю-доповідача, апелянта та його представника, які вимоги скарги підтримали, позивача та його представника, які вимоги скарги заперечили, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що враховуючи неможливість оформлення позивачем спадкових права у нотаріальній конторі, а також підтвердження того, що спадкодавець, мав відповідні права та обов'язки, пов'язані з оформленням у передбаченому законом порядку права власності на земельну частку (пай) та права забудовника на домоволодіння, вважав можливим визнати за позивачем ці права в порядку спадкування.

Відповідно до ч. 1 ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

За змістом частини першої статті 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідно із частиною другою статті 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу.

Статтею 55 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Згідно з п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 292 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

У засіданні апеляційного суду апелянт ОСОБА_2 та його представник пояснили, що жодного документу про належність права на спадкування після смерті 28 травня 2001 року ОСОБА_8 та 27 лютого 2015 року ОСОБА_7 не має, спадкоємцем він не є, а право на спадщину вважає, що має його дружина, про що вона заявила до Калуського міськрайонного суду, який розглядає її позов.

Тому, у зв'язку з відсутністю у апелянта будь яких прав на спадкування майна спадкодавців, колегія суддів вважає, що вимоги апеляційної скарги не можуть бути задоволені.

Керуючись ст. ст. 218, 307, 308, 313-315 ЦПК України колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 відхилити.

Рішення на рішення Калуського міськрайонного суду від 08 червня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий Р.Й. Матківський

Судді І.О. Максюта

В.Д. Фединяк