Постанова № 61979115, 17.10.2016, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 163/2147/16-п Провадження №33/773/351/16 Суддя в 1 інстанції: Гайдук А. Л. Категорія:ст. 471, 472 МК України Доповідач: Оксентюк В. Н.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 жовтня 2016 року місто Луцьк

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Волинської області Оксентюк В.Н.,

з участю представника митниці - Пікалюка М.С.,

особи, що притягується до відповідальності - ОСОБА_3,

розглянувши апеляційну скаргу заступника начальника управління боротьби з митними правопорушеннями Шелігацького Є.Є. на постанову Любомльського районного суду Волинської області від 01 вересня 2016 року, якою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянка України, проживає по АДРЕСА_1, не працює, РНОКПП НОМЕР_1, паспорт громадянина України серії НОМЕР_3, виданий Любомльським РВ УМВС України у Волинській області 30.11.1995 року

притягнута до адміністративної відповідальності за ст. 471 МК України, а провадження за ст. 472 МК України щодо неї закрито на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

Цією постановою ОСОБА_3 визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України і на неї накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1700 гривень.

Цією ж постановою провадження у справі щодо ОСОБА_3 за ст. 472 МК України закрито на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в її діях складу даного адміністративного правопорушення.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави 275 (двісті сімдесят п'ять) гривень 60 копійок судового збору.

Вилучений, згідно протоколу про порушення митних правил №1461/20500/2016 від 07.07.2016 року товар постановлено повернути ОСОБА_3 після відповідного його митного оформлення.

ОСОБА_3 притягнута до відповідальності за те, що 07.07.2016 року приблизно о 07 год. 24 хв., слідуючи з Республіки Польща в Україну через митний пост «Ягодин» Волинської митниці ДФС, в якості водія автомобіля марки «Фольксваген Т4», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2, порушила порядок проходження митного контролю в зоні спрощеного митного контролю «зелений коридор», переміщуючи в багажному відділенні автомобіля, без ознак приховування, окрім товару в межах допустимої норми по вазі у 50 кг та вартості - 500 євро, інший товар: шнур риболовний марки «ТМ Daiwa» в кількості 50 штук, вартістю 19524,00 грн.; шнур риболовний марки «Real Sports, G-Soul, upgrade PE Х8, 221b, 150m» в кількості 100 штук, вартістю 55644,00 грн.; ліску риболовну марки «ТМ Daiwa, Jastron DPLS 500 m» в кількості 114 штук, вартістю 54372,30 грн.; підставки для вудок марки «ТМ Daiwa, light lure rod stand 300» в кількості 6 штук, вартістю 7342,62 грн.; котушки риболовні марки «ТМ Daiwa, 15 Freams 2506» в кількості 4 штуки, вартістю 10156,60 грн.; котушки риболовні марки «ТМ Daiwa, Caldia 2500» в кількості 2 штуки, вартістю 9371,20 грн.; котушки риболовні марки «ТМ Daiwa, Revros 2004» в кількості 4 штуки, вартістю 5669,32 грн.; котушки риболовні марки «Real method kalos S3000» в кількості 2 штуки, вартістю 3457,86 грн.; костюми зимові спортивні марки «ТМ Daiwa, black, DW-1305, GORE-TEX products» в кількості 10 штук, вартістю 101927,00 грн.; костюми зимові спортивні марки «ТМ Daiwa, rain Msx (R) DR-3104» в кількості 9 штук, вартістю 32730,48 грн.; ножі марки «ТМ Daiwa, field pocket and telescopic retractable» в кількості 8 штук, вартістю 949,12 грн., а всього зазначеного товару загальною вагою 39 кг, вартістю 301 144,50 грн., який перевищив встановлену неоподатковувану норму, передбачену ст.374 МК України, як по вазі, так і по вартості, чим вчинила правопорушення, передбачене ст. 471 МК України.

Закриваючи провадження за ст. 472 МК України на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП суд першої інстанції своє рішення мотивував тим, що митним органом нечітко сформульовано обвинувачення ОСОБА_3 за даною статтею, а матеріалами справи не доведено умислу ОСОБА_3 на вчинення даного правопорушення. При розгляді справи в суді першої інстанції було встановлено, що при проходженні митного контролю ОСОБА_3 повідомила інспектору митниці всю інформацію про переміщуваний товар, тобто здійснила усне декларування і просила надати можливість задекларувати переміщуваний товар письмово, що їй зробити не дозволили.

Заступник начальника управління боротьби з митними правопорушеннями Волинської митниці ДФС у поданій апеляційній скарзі вказує на те, що суд першої інстанції не врахував того, що ОСОБА_3 своїми діями обрала спрощену форму митного контролю «зелений коридор» і такими діями заявила, що переміщує товари, які не підлягають обов'язковому декларуванню. Закриття провадження за ст. 472 МК України дозволить ОСОБА_3 уникнути відповідальності передбаченої законом, зокрема конфіскації не задекларованого товару. Просить постанову скасувати на прийняти нову постанову та притягнути ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ст. 471, 472 МК України.

Заслухавши представника митниці Пікалюка М.С., який подану апеляційну скаргу підтримав, ОСОБА_3, яка апеляційну скаргу заперечила, перевіривши матеріали справи, доходжу висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до ст. 280 КУпАП та 489 МК України орган (посадова особа) при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При розгляді справи щодо ОСОБА_3 вказаних вимог закону суд першої інстанції дотримався в повній мірі.

Так, заслухавши пояснення сторін та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, зокрема: протокол про порушення митних правил (а.с.1-3), контрольний талон на перетин кордону по «зеленому коридору» (а.с.4), пояснення ОСОБА_3 (а.с.6), висновок Управління товарознавчої, інженерно-технічної та криміналістичної експертизи спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС за №142005901-1666 від 26.07.2016 року (а.с.21-24) з доданим до нього листом про виправлення технічної помилки від 30.08.2016 року за вих.№6342/94-94-59-01-4 (а.с.49-50), місцевий суд зробив правильні висновки про наявність в діях ОСОБА_3 складу правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України та відсутність складу правопорушення за ст. 472 МК України.

Правильність притягнення ОСОБА_3 до відповідальності за ст. 471 МК Україні в апеляційній скарзі не оспорюється, а оспорюється лише факт закриття провадження щодо неї за ст. 472 МК України на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП. Саме в цій частині і проводиться апеляційний розгляд провадження.

Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України полягає у недекларуванні товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, які підлягають обов'язковому письмовому декларуванню.

Суб'єктивна сторона вказаного правопорушення характеризується як умисною так і необережною формою вини.

З матеріалів справи, зокрема протоколу про порушення митних правил (а.с.1-3) та письмових пояснень ОСОБА_3 (а.с.6) та її пояснень в суді першої інстанції (а.с.43) вбачається, що під час митного контролю вона повідомила інспектора митниці про те, що переміщує «рибацьке спорядження», яке знаходиться в багажному відділені автомобіля. Після того як було встановлено, що переміщуваний нею товар перевищує встановлені законом неоподатковувану норму ОСОБА_3 просила дати можливість задекларувати цей товар.

В матеріалах справи відсутні дані про те, що після огляду транспортного засобу «Фольксваген Т4», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_3 була надана можливість задекларувати товар в письмовій формі.

Відповідно до ст. 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмово, усно, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення.

ОСОБА_3 в усному порядку повідомляла працівників митниці про наявність товару в багажному відділенні транспортного засобу, що свідчить про його усне декларування.

За таких обставин висновки суду першої інстанції про відсутність в діях ОСОБА_3 складу правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України ґрунтується на повному з'ясуванні усіх обставин справи і є правильними.

В апеляційній скарзі інших додаткових доказів, які би підтверджували винуватість ОСОБА_3 за ст. 472 МК України не наведено. Не надано таких доказів і представником митного органу при перегляді справи апеляційним судом. Тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції і прийняття нової постанови, з обставин, наведених у апеляції немає.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Постанову Любомльського районного суду Волинської області від 01 вересня 2016 року щодо ОСОБА_3 залишити без змін, а апеляційну скаргу заступника начальника управління боротьби з митними правопорушеннями Шелігацького Є.Є. - без задоволення.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Волинської області В.Н. Оксентюк