Ухвала суду № 61978988, 10.10.2016, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 161/5053/16-к Провадження №11-кп/773/487/16 Головуючий у 1 інстанції:Полюшко А. В. Категорія:ч.2ст.298 КК України Доповідач: Борсук П. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 жовтня 2016 року м. Луцьк

Апеляційний суд Волинської області в складі:

головуючого судді - Борсука П.П.,

суддів - Клока О.М., Оксентюка В.Н.,

при секретарі - Павловій Н.А.,

з участю прокурора - Квятковського М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_1 на вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16 червня 2016 року, яким

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець смт. Олександрівка Олександрійського району Кіровоградської області, житель АДРЕСА_2, зареєстрований: АДРЕСА_1, громадянин України, українець, з середньою освітою, одружений, має на утриманні двоє малолітніх дітей, непрацюючий, раніше не судимий,

засуджений за ч.2 ст.289 КК України на 5 (п'ять) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного на праві приватної власності майна.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 постановлено рахувати з моменту приведення його до виконання, тобто з моменту затримання.

До вступу вироку в законну силу залишено відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у виді застави.

Зараховано ОСОБА_1 в строк відбуття покарання термін перебування його під вартою з 28 жовтня 2015 року по 10 листопада 2015 року із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Вироком вирішено долю речових доказів, судових витрат та арештованого майна та викраденого майна.

Також даним вироком відповідно до ст.182 ч.11 КПК України, заставу в сумі 99 216 (дев'яносто дев'ять тисяч двісті шістнадцять) грн., внесену на депозитний рахунок територіального управління Державної судової адміністрації України в Волинській області: код ЄДРПОУ 26276277, депозитний рахунок № 37315003000983, банк ГУДКСУ у Волинській області МФО 803014, згідно квитанції №35869491 09.11.2015 року, повернуто заставодавцю - ОСОБА_2.

Розглядаючи справу в апеляційному порядку, апеляційний суд,

ВСТАНОВИВ:

Згідно вироку суду обвинувачений ОСОБА_1 умисно, з корисливих мотивів, з метою одержання кримінальних прибутків, сформував схему щодо незаконного заволодіння транспортними засобами на території м.Луцька Волинської області. Так він, перебуваючи у м.Луцьку, підшуковував раніше незнайому йому особу - водія (таксиста) з транспортним засобом та ввійшовши до нього в довіру, представившись вигаданими анкетними даними, що мало унеможливити його викриття правоохоронними органами, приїжджав до помешкання осіб, які здійснювали продаж своїх транспортних засобів, представлявся покупцем, оглядав транспортний засіб та повідомляв про необхідність здійснення тест-драйву, з метою перевірки його технічного стану та подальшого придбання. При цьому, водіїв, з якими приїздив, видавав за своїх знайомих та залишав, ніби-то до його повернення, з продавцем. Власники транспортних засобів, будучи, таким чином, введеними в оману щодо дійсних намірів обвинуваченого по незаконному заволодінню транспортними засобами, добровільно надавали ключі від транспортних засобів ОСОБА_1, а останній ніби-то під приводом проведення тест-драйву, не маючи на меті повертатись до власників, заволодівав транспортними засобами.

Так, обвинувачений ОСОБА_1 22.05.2015 року близько 16.30 год., перебуваючи на подвір»ї будинку №22 по вул.Богачука м.Луцька, умисно, з корисливих мотивів, шляхом обману потерпілого ОСОБА_3, незаконно заволодів транспортним засобом - мотоциклом марки «Кавасакі ER6N», номерний знак «НОМЕР_2», 2010 р.в., білого кольору, номер шасі НОМЕР_3, вартість якого, згідно висновку експерта №34 від 14.03.2016 року становить 101 969, 98 грн., спричинивши потерпілому матеріальних збитків на вказану суму, чим завдав значної матеріальної шкоди.

Він же, повторно, 28.10.2015 року близько 13.00 год., перебуваючи на подвір»ї будинку №3 по вул.Воровського м.Луцька, умисно, з корисливих мотивів, шляхом обману потерпілого ОСОБА_4, незаконно заволодів транспортним засобом - квадроциклом марки «Yamaha Grizly", зеленого кольору, вартість якого, згідно висновку експерта №33 від 14.03.2016 року становить 191 662, 69 грн. Після чого, реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння транспортним засобом, за допомогою гр.ОСОБА_5 (не обізнаного про злочинні наміри обвинуваченого), помістили вказаний квадроцикл, яким незаконно заволодів ОСОБА_1, в транспортний засіб марки «Мерседес Спрінтер» д.н.з. НОМЕР_1 з напівпричепом-фургоном марки «Knaus» д.н.з. НОМЕР_4, та намагалися перемістити в інший населений пункт, з метою подальшої його реалізації ОСОБА_1, однак останній був затриманий працівниками міліції в с.Скобелка Горохівського району Волинської області.

В поданій апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_1 вважає вирок суду незаконним та необґрунтованим. Посилається на те, що жоден із доказів наданих стороною обвинувачення не підтверджує його вини у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України. Зазначає, що повідомлення потерпілих про заволодіння належними ним транспортними засобами не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки жодного документу про їх право власності на транспортні засоби ними не надано, як і не доведеного цього стороною обвинувачення. Вважає, що показання потерпілих, свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не є належними доказами про право власності потерпілих на транспортні засоби чи на їх законне користування ними. Просить вирок суду скасувати, а провадження у справі закрити.

Заслухавши доповідача який виклав суть вироку суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, прокурора, який заперечив проти апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження, апеляційний суд доходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Встановлені судом фактичні обставини вчиненого злочину ОСОБА_1 та його винуватість у незаконному заволодінні транспортними засобами, що завдало значної матеріальної шкоди потерпілому вчиненими повторно, повністю стверджується наданими і перевіреними у суді першої інстанції доказами.

Зокрема, потерпілі ОСОБА_3, ОСОБА_8, свідки ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_8, ОСОБА_11 ствердили за яких обставин обвинувачений вчинив злочини, при проведенні впізнання вказали на ОСОБА_12, як такого, що незаконно заволодів транспортними засобами.

При проведенні огляду місця події 28 жовтня 2015 року та проведенні обшуку автомобіля марки «Мерседес Спрінтер» д.н.з. НОМЕР_1 із причепом д.н.з. НОМЕР_4 виявлено та вилучено квадроцикл марки «Yamaha Grizly", зеленого кольору.

Суд першої інстанції правильно взяв за основу показання потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4, свідків ОСОБА_6, ОСОБА_10, ОСОБА_8, ОСОБА_11 оскільки вони не містять суперечностей, не викликають сумнівів у їх достовірності, відповідають встановленим обставинам у їх сукупності.

Матеріалами кримінального провадження стверджено, що потерпілі придбавали транспортні засоби за власні кошти, Зокрема, мотоцикл марки «Ямаха Грізлі» придбав син потерпілого ОСОБА_8 в ОСОБА_13 за його кошти, про що свідчить угода купівлі-продажу від 27 травня 2015 року (а.к.п.78). Потерпілий ОСОБА_3 також придбав у свого знайомого мотоцикл марки «Кавасакі» за 3000 доларів США.

Крім того, згідно довідки Укрбюро Інтерполу транспортні засоби, які незаконно заволодів ОСОБА_1 у потерпілих у міжнародному розшуку не значаться.

На переконання суду, потерпілі на законних підставах користувалися транспортними засобами викраденими обвинуваченим, а тому доводи останнього не заслуговують на увагу. Те, що викрадені мотоцикли не були зареєстровані у встановленому порядку, не спростовує доведеності винуватості обвинуваченого.

Доводи апелянта про добровільну передачу потерпілими транспортних засобів безпідставні. ОСОБА_1 обманюючи потерпілих щодо своїх дійсних намірів, ніби-то з метою купівлі транспортних засобів, проводив на них тест-драйв, залишаючи, при цьому, особу з яким він приїздив ніби як гарантію його повернення, чим піднімав впевненість потерпілих щодо його повернення, а в подальшому не повертаючись незаконно заволодівав транспортними засобами.

З кримінального провадження вбачається, що обвинувачений проводив тест-драйв транспортних засобів, вони були в робочому стані, встановлено їх марки та роки випуску. Для визначення заподіяної шкоди потерпілим, проведені експертизи, в основу яких покладено аналогічні транспортні засоби з врахуванням років випуску. Експертизи проведені з дотриманням вимог законодавства, підстав ставити під сумнів визначену експертом заподіяну шкоду потерпілим у суду не було.

Всі доводи апелянта зводяться до того, що потерпілі не є власниками чи користувачами мотоциклів. Сам же обвинувачений при зустрічах з потерпілими, переслідував єдину мету, шляхом обману заволодіти транспортними засобами та звернути їх в свою користь. Не маючи наміру їх придбавати у законному порядку, ОСОБА_1 з метою прикриття своїх злочинних дій, тільки оговорював так звану умовну ціну мотоциклів, вимог щодо приналежності транспортних засобів потерпілим, наявності реєстраційних документів не ставив. Обвинувачений оглядав транспортні засоби за місцем проживання потерпілих, телефонував до останніх, попередньо домовлявся про зустріч. Дані обставини свідчать про те, що обвинувачений усвідомлював про заволодіння майном, яке належить потерпілим.

Апеляційний суд вважає, що винуватість ОСОБА_1 у незаконному заволодінні транспортними засобами, що завдало значної шкоди, вчинене повторно доведена повністю. Кваліфікація його дій за ч.2 ст.289 КК України є правильною.

Покарання обвинуваченому призначено з дотриманням вимог ст.ст. 50, 65 КК України, є необхідним і достатнім для виправлення першого.

Підстав для зміни чи скасування судового рішення, в тому числі з наведених в апеляції, апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст.ст.404, 407 КПК України, Апеляційний суд Волинської області,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16 червня 2016 року щодо нього - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді