Ухвала суду № 61977095, 11.10.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

11 жовтня 2016 року м. Київ К/800/26465/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Заїка М.М., перевіривши можливість розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у м. Хмельницькому Департаменту патрульної поліції про скасування постанови та закриття провадження в справі,

в с т а н о в и в :

17 червня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області з адміністративним позовом до управління патрульної поліції у м.Хмельницькому Департаменту патрульної поліції про скасування постанови та закриття провадження в справі.

Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 30 червня 2016 року позов ОСОБА_1 було задоволено. Постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ПСЗ №048323 від 11.06.2016 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ст.122 ч.1 КУпАП у виді штрафу в сумі 255 грн., змінено. ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ст.122 ч.1 КУпАП звільнено на підставі ст.22 КУпАП, обмежившись усним зауваженням, а провадження по справі закрито.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що при прийняті рішення про притягнення до адміністративної відповідальності та накладені адміністративного стягнення на ОСОБА_1 інспектором не було враховано, що ОСОБА_1 щиро розкаявся у вчиненому і не оспорює факту правопорушення, а також, що скоєне ним правопорушення шкоди державним чи суспільним інтересам не заподіяло, він не працює, на його утриманні перебуває неповнолітня дитина, що вказує на малозначність вчиненого ним правопорушення.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2016 року рішення суду першої інстанції було скасовано та ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позову суд апеляційної інстанції виходив з того, що той факт, що позивач визнає свою вину та щиро розкаявся у його вчиненні не звільняє його від адміністративної відповідальності, а утримання позивачем неповнолітньої дитини не свідчить про його майновий стан.

Згідно статті 22 КУпАП, при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням. Цією нормою не передбачено визначення малозначності адміністративного правопорушення як підстави звільнення від відповідальності та не встановлено порядку застосування такого звільнення.

Крім того, санкція частини 1 статті 122 КУпАП не містить такого виду адміністративного стягнення як усне зауваження, а також не входить до переліку адміністративних стягнень, встановленого статті 24 КУпАП. Більш того, законодавство не містить переліку чи ознак малозначних правопорушень, що дозволяють застосовувати поняття малозначності правопорушення.

Також, до компетенції суду при вирішенні справ за правилами Кодексу адміністративного судочинства України не належить вирішення питання про звільнення порушника від адміністративної відповідальності, оскільки такі повноваження надані особам, уповноваженим вирішувати справи про адміністративне правопорушення.

Таким чином, вимога позивача про зміну постанови і закриття провадження у справі на підставі статті 22 КУпАП, що передбачає можливість звільнення від адміністративної відповідальності при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення, яку просить застосувати позивач, є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

Отже, відповідач при винесенні постанови серії ПСЗ №048323 від 11 червня 2016 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 122 КУпАП та накладенні адміністративних стягнень у виді штрафу в розмірі 255 грн., діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений законодавством України.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на допущені судом порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати судове рішення апеляційної інстанції та прийняти нове рішення, яким скасувати рішення суду апеляціїної інстанції залишивши в силі рішення суду першої інстанції.

В обгрунтування касаційної скарги зазначає, що висновки суду апеляційної інстанції є безпідставними, не відповідають дійсності та суперечать вимогам статті 33 КУпАП, яка передбачає, що при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Обставини, які зазначені скаржником у касаційній скарзі, досліджувалися та перевірялися судом попередньої інстанції з наданням їм належної правової оцінки. Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення, касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що судом неправильно застосовано норми матеріального або процесуального права.

З огляду на викладене та керуючись статтями 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у м. Хмельницькому Департаменту патрульної поліції про скасування постанови та закриття провадження в справі.

Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.

Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.

Суддя М.М. Заїка