Постанова № 61977013, 13.10.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2016 року Справа № 876/3366/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Багрія В.М.,

суддів Рибачука А.І.,Старунського Д.М.,

з участю секретаря судового засідання Бадівської О.О.,

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 15.04.2016 у справі за позовом ОСОБА_1 до атестаційної комісії №5 Головного управління Національної поліції у Волинській області, апеляційної атестаційної комісії Західного регіону №2, Головного управління Національної поліції у Волинській області, про визнання протиправними та скасування рішень комісії, наказів про звільнення зі служби, поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до атестаційної комісії №5 Головного управління Національної поліції у Волинській області, апеляційної атестаційної комісії Західного регіону №2, Головного управління Національної поліції у Волинській області про визнання протиправними та скасування рішення атестаційної комісії №5 ГУ НП у Волинській області від 18.02.2016 року та рішення апеляційної атестаційної комісії Західного регіону №2 від 01.03.2016 року, визнання протиправними та скасування наказів Головного управління Національної поліції у Волинській області №46 о/с від 04.03.2016 та 09.03.2016 року, поновлення на посаді поліцейського роти дорожньо-патрульної служби Головного управління Національної поліції у Волинській області та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.

Позивач посилався на те, що з 2007 року по 06.11.2015 проходив публічну службу в органах внутрішніх справ України. Наказом УМВС України у Волинській області від 05.11.2015 його було звільнено з органів внутрішніх справ з 06.11.2015 у зв'язку з переходом на службу інші міністерства, центральні органи виконавчої влади згідно з пунктом 9 розділу XI Закону України «Про Національну поліцію».

Наказом №1 о/с Головного управління національної поліції у Волинській області по особовому складу від 07.11.2015 відповідно до пунктів 9 та 12 Закону України «Про національну поліцію», його призначено в органи Національної поліції на посаду поліцейського роти дорожньо-патрульної служби ГУ НП у Волинській області з присвоєнням спеціального звання «сержант поліції».

Рішенням атестаційної комісії №5 ГУ НП у Волинській області від 18.02.2016 його визнано таким, що не відповідає займаній посаді, підлягає звільненню зі служби у зв'язку зі службовою невідповідністю. Апеляційна атестаційна комісія Західного регіону №2 прийняла рішення про залишення скарги без розгляду. Наказом ГУ НП у Волинській області №46 о/с від 04.03.2016 його було звільнено зі служби в поліції за пунктом 5 (через службову невідповідність) частини 1 статті 77 Закону України «Про національну поліцію».

Вважав, що його звільнення є незаконним, оскільки з 07.11.2015 відносно нього не приймалось рішення про проведення атестування для вирішення питань, визначених частиною 2 статті 57 Закону України «Про Національну поліцію», тому проведення його атестації без прийняття обґрунтованого рішення про це і без наявності на це фактичних та нормативних підстав свідчить, що атестація призначена і проведена всупереч статті 57 Закону України «Про Національну поліцію» та пунктів 1, 3, 4 Розділу 1 Інструкції №1465. Вказував на те, що висновок атестаційної комісії повинен ґрунтуватись на основі розгляду всіх зібраних матеріалів щодо поліцейського, оцінених за критеріями, визначеними пунктом 16 розділу IV Інструкції №1465. При цьому атестаційна комісія може прийняти одне з чотирьох рішень, передбачених п. 15 розділу IV Інструкції № 1465, з яких лише одне про звільнення через службову невідповідність. Ні в атестаційному листі, ні у протоколі ОП №15.00003353.0019090 від 18.02.2016 комісією, не зазначено з яких підстав чи мотивів, а також з врахуванням яких критеріїв вона дійшла висновку про його невідповідність займаній посаді, а отже даний висновок комісії є протиправним та підлягає скасуванню.

Апеляційна атестаційна комісія в порушення вимог Інструкції №1465 прийняла рішення оформленого протоколом, яким відмовлено позивачу в розгляді його скарги, оскільки повинна була не оформляти відповідне рішення протоколом. Оскільки накази ГУ НП у Волинській області № 46 о/с від 04.03.2016 «По особовому складу» та № 46о/с від 09.03.2016 в частині його звільнення прийняті на підставі незаконного і необґрунтованого висновку атестаційної комісії №5 ГУ НП у Волинській області від 18.02.2016 , то дані накази також є необґрунтованими і незаконними, а тому підлягають скасуванню.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 15.04.2016 позивачу в задоволенні позову відмовлено.

Постанову суду першої інстанції оскаржив ОСОБА_1, який в апеляційній скарзі просить її скасувати та ухвалити нове рішення про повне задоволення його позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує змістом позовної заяви.

Вислухавши суддю-доповідача, ОСОБА_1 та його представника, які апеляційну скаргу підтримали, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з таких підстав.

В справі встановлено, що ОСОБА_1 перебував на публічній службі в органах МВС України на різних посадах з 23.02.2007 по 06.11.2015 .

Постановою Кабінету Міністрів України «Про утворення Національної поліції України» № 641 від 02.09.2015 утворену Національної поліцію України.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про Національну поліцію» №580-VIII від 02.07.2015 року (далі - Закон України №580-VIII), який набрав чинності з 07.11.2015 , Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки.

Законом України №580-VIII визначено правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.

Згідно з пунктом 9 розділом XI Прикінцеві та Перехідні положення Законом України №580-VIII працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції. Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.

Відповідно до наказу Голови Національної поліції України №6 від 06.11.2015 затверджено тимчасовий штат органів і підрозділів головних управлінь Національної поліції у Волинській, Луганській та Миколаївській областях .

Відповідно до статті 47 вищевказаного Закону призначення на посади поліцейських здійснюють посадові особи органів (закладів, установ) поліції відповідно до номенклатури посад, яку затверджує Міністерство внутрішніх справ України.

Згідно з наказом №1 о/с т.в.о. начальника Головного управління Національної поліції у Волинській області генерала поліції третього рангу ОСОБА_3 від 07.11.2015 ОСОБА_1, який мав спеціальне звання старший сержант міліції, відповідно до пунктів 9 та 12 розділу XI Закону України «Про Національну поліцію» призначено до Головного управління Національної поліції у Волинській області як такого, що прибув з Міністерства внутрішніх справ України з присвоєнням спеціального звання поліції в порядку переатестування та установленням посадових окладів згідно штатного розпису, з 07 листопада 2015 року на посаду поліцейського роти дорожньо-патрульної служби, з присвоєнням йому спеціального звання старший сержант поліції.

18.02.2016 рішенням атестаційної комісії №5 Головного управління Національної поліції у Волинській області, оформленим протоколом ОП №15.00003353.0019090, за результатами проведеної співбесіди та обговорення атестаційною комісією одноголосно визначено, що ОСОБА_1 займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

Не погоджуючись з даним рішенням, позивач подав скаргу до апеляційної атестаційної комісії Західного регіону №2.

01.03.2016 апеляційна атестаційна комісія Західного регіону №2, вивчивши скаргу та матеріали поліцейського ОСОБА_1, прийняла рішення, оформлене протоколом ОП №15.00004277.0019090, про те, що подана скарга розгляду не підлягає.

Відповідно до наказу т.в.о. начальника ГУ Національної поліції у Волинській області №46 о/с від 09.03.2016 року старшого сержанта поліції ОСОБА_1, поліцейського роти дорожньо-патрульної служби Головного управління Національної поліції у Волинській області, з 09 березня 2016 року звільнено зі служби в поліції за пунктом 5 (через службову невідповідність) частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію». Підставою для звільнення послужив висновок атестаційної комісії №5 ГУ НП у Волинській області від 18.02.2016 .

Наказом відповідача від 4.03.2016 року під тим же номером позивач був звільнений зі служби в поліції з тих же підстав - з 09 березня 2016 року за пунктом 5 (через службову невідповідність) частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію».

Відмовляючи позивачу в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржені рішення атестаційних комісій щодо позивача прийняті у відповідності до чинного законодавства, а доводи позивача про незаконність проведення атестації є безпідставними.

З такими висновками суду колегія суддів суду апеляційної інстанції погодитися не може, виходячи з таких підстав.

Відповідно до частини першої статті 58 Закону України "Про Національну поліцію" призначення на посаду поліцейського здійснюється безстроково (до виходу на пенсію або у відставку), за умови успішного виконання службових обовязків.

Відповідно до ч.2 ст. 58 Закону України "Про Національну поліцію" особа може бути призначена на посаду в органи Національної поліції України тимчасово у випадках заміщення посади поліцейського на період відсутності особи, за якою відповідно до закону зберігається посада поліцейського, 2) заміщення посад, призначенню на які передує укладання контракту.

В звязку з цим доводи відповідача про те, що позивача було призначено на посаду згідно тимчасового штату територіального підрозділу Національної поліції України, в звязку з чим він не перебував на постійній посаді, не є обгрунтованими.

В наказі про призначення позивача на посаду поліцейського від 07 листопада 2015 року № 1 о/с "По особовому складу" було відсутнє посилання на підстави, визначені частиною другою статті 58 Закону України "Про Національну поліцію", а також не зазначено про його тимчасове призначення на посаду, тому позивач є таким, що прийнятий на службу до Національної поліції України безстроково із забезпеченням відповідних гарантій для поліцейського, визначених законом.

Однією з таких гарантій є проходження атестації щодо відповідності його займаній посаді виключно з підстав, визначених законом.

Атестація поліцейських відповідно до частини першої статті 57 Закону України "Про Національну поліцію", насамперед, є індивідуальним заходом, який здійснюється з метою оцінки ділових, професійних, особистих якостей поліцейських, їх освітнього та кваліфікаційного рівнів, на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової карєри при призначенні на вищу посаду, переміщення на нижчу, звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність конкретного поліцейського.

Пунктами 9 і 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію" не передбачено проведення атестації усіх без винятку працівників поліції, які перейшли на службу в поліцію за переводом з міліції, як передумову їх прийняття на службу в Національну поліцію чи зайняття ними конкретних посад.

Частиною першою статті 57 зазначеного Закону не передбачено проходження поліцейськими планових атестацій для підтвердження ними відповідності займаним посадам.

Колегія суддів вважає, що закріплений в ч.2 ст. 58 Закону України «Про національну поліцію» перелік підстав для атестування поліцейських є вичерпним.

Згідно ч.4 ст. 57 цього ж Закону рішення про проведення атестування приймає керівник поліції, керівники органів (закладів, установ) поліції стосовно осіб, які згідно з законом або іншими нормативно-правовими актами призначаються на посади їхніми наказами. У взаємозвязку з положеннями ч.2 ст. 58 цього ж Закону колегія суддів приходить до висновку, що у відповідному наказі керівника органу поліції щодо заходів з підготовки та проведення атестування має бути зазначено прізвище, імя та по батькові поліцейського (поліцейських) які підлягають атестуванню, а також необхідність та підстава атестування щодо кожного поліцейського, включеного в список поліцейських, які атестуються.

Як видно з тексту наказу т.в.о. начальника Головного управління Національної поліції України у Волинській області від 22 січня 2016 року № 85 , відповідач не зазначив в ньому позивача, який підлягав атестації, та не вказав підставу для такої атестації, передбачену законом.

Отже, є підстави для висновку про те, що дії Головного управління Національної поліції України у Волинській області щодо призначення і проведення атестування позивача згідно з наказом ГУ НП у Волинській області від 22 січня 2016 року № 85 вчинені в порушення вимог статті 3 Закону України "Про Національну поліцію", не ґрунтуються на положеннях Конституції України та законів України та в порушення вимог частини першої статті 7 Закону не забезпечують дотримання прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України. Тому колегія суддів вважає, що згідно принципу законності в адміністративному судочинстві цей наказ не може розглядатися як правова підстава для проведення атестації позивача.

Суд першої інстанції прийшов до неправильного висновку про відсутність правових підстав для не призначення проведення атестації позивача.

Підстави проведення атестації поліцейських в окремих випадках визначені частиною другою статті 57 Закону України "Про Національну поліцію". До таких випадків віднесені: 1) призначення на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; 2) переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; 3) звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність. Перелік підстав атестації , зазначений у вказаній нормі, є вичерпним.

Як видно з атестаційного листа позивача від 27 січня 2016 року, атестація позивача проводилася за відсутності посилання на будь-яку з підстав проведення атестації поліцейського, які визначені у частині другій статті 57 Закону України "Про Національну поліцію".

З атестаційного листа також встановлено, що позивач проходив службу в органах поліції з 07 листопада 2015 року та у займаній посаді атестується вперше.

За таких обставин індивідуальних підстав, визначених частиною другою статті 57 Закону України "Про Національну поліцію", для призначення атестації позивача станом на 22 січня 2016 року також не було.

Крім того, суд першої інстанції неправомірно вважав законним призначення проведення атестації позивача протягом першого року проходження служби після призначення на посаду .

Питання, повязані із прийняттям (обранням, призначенням) громадян на публічну службу, її проходженням та звільненням із неї (її припиненням), урегульовані спеціальним законодавством Тому, за загальним правилом, під час вирішення справ цієї категорії пріоритетними є норми спеціальних законів. Трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціальних законів не врегульовано спірних правовідносин, або коли про це йдеться у спеціальному законі.

Зазначена правова позиція викладена Верховним Судом України у постанові від 17 лютого 2015 року у справі № 21-8а15 (номер рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 42946756), яка в силу ст. 244-2 КАС України є обовязковою для судів при вирішенні аналогічних спорів.

Оскільки положеннями спеціального законодавства з питань проходження служби в поліції Законом України "Про Національну поліцію" не врегульоване питання визначення кола осіб, які не підлягають атестації, то з врахуванням наведеного рішення Верховного Суду України, є підстави вважати можливим застосувати до спірних правовідносин окремі положення Закону України "Про професійний розвиток працівників" від 12 січня 2012 року № 4312-VІ.

Відповідно до частини першої статті 12 цього Закону атестації не підлягають: працівники, які відпрацювали на відповідній посаді менше одного року; вагітні жінки; особи, які здійснюють догляд за дитиною віком до трьох років або дитиною-інвалідом, інвалідом дитинства; одинокі матері або одинокі батьки, які мають дітей віком до чотирнадцяти років; неповнолітні; особи, які працюють за сумісництвом.

Таким чином, оскільки позивача було призначено на посаду в поліції наказом ГУ НП у Волинській області від 07 листопада 2015 року № 1 о/с "По особовому складу" вперше, тому він не міг бути призначеним до проходження атестації за цією посадою до 07 листопада 2016 року.

Відповідно до розділу ІІ Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом МВС України від 17.11.2015 № 1465, у Національній поліції України створюються атестаційні комісії органів поліції, персональний склад яких затверджується наказом керівника відповідного органу за погодженням із Національною поліцією України. До повноважень атестаційної комісії органу поліції належить проведення атестування поліцейських відповідних органів поліції. До складу атестаційних комісій входять: голова комісії та секретар комісії, які визначаються керівником органу поліції за погодженням із головою Національної поліції України. У разі відсутності голови (секретаря) атестаційної комісії його обов'язки виконує член атестаційної комісії, який обраний більшістю голосів присутніх на засіданні членів атестаційної комісії.

До зазначених вище атестаційних комісій можуть бути включені працівники підрозділів кадрового забезпечення, Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, практичної психології та інші працівники апарату Національної поліції України чи органу поліції, а також за згодою народні депутати України, працівники МВС, громадських, правозахисних організацій, представники проектів міжнародної технічної допомоги, громадськості та засобів масової інформації.

Кандидати з числа народних депутатів України, працівників МВС, громадських, правозахисних організацій, проектів міжнародної технічної допомоги, громадськості та засобів масової інформації включаються до складу атестаційних комісій за пропозиціями, які були отримані після розміщення відповідних оголошень на офіційних сайтах МВС чи органів поліції, та за наявності їхньої згоди.

Колегія суддів вважає, що рішення атестаційної комісії впливає на права атестованого, відтак може бути предметом оскарження в суді. При цьому належним відповідачем справі є орган поліції, керівник якого створив атестаційну комісію.

Наказом ГУ НП у Волинській області № 145 від 03 лютого 2016 року "Про затвердження персонального складу атестаційних комісій Головного управління Національної поліції у Волинській області" затверджено персональний склад атестаційної комісії № 5.

Наказом ГУ НП у Волинській області від 15.02.2016 року № 162 внесено зміни до наказу № 145 від 03 лютого 2016 року, виведено зі складу атестаційної комісії №5 ОСОБА_4, введено до складу цієї комісії ОСОБА_5 як секретаря комісії, проте відповідач не подав суду доказів погодження змін складу атестаційної комісії №5 з Національною поліцією України, що викликає сумнів в повноважності складу атестаційної комісії, яка проводила атестацію позивача.

Право особи, яка проходить атестацію в органах Національної поліції України відповідно до пункту 4 розділу ІІІ Інструкції повинно реалізовуватись шляхом відведення члена атестаційної комісії, якщо є інформація про конфлікт інтересів або обставин, що викликають сумнів у його безсторонності. Якщо такі обставини існують, член атестаційної комісії повинен заявити самовідвід. Із тих самих підстав відвід члену комісії можуть заявити особи, щодо яких атестаційна комісія може прийняти рішення.

Однак, для забезпечення реалізації права на відвід особі, яка проходить атестацію, повинно бути відомо, який саме склад комісії розглядає її справу.

Проте, 18 лютого 2016 року перед початком проведення атестування позивачу не був оголошений персональний склад атестаційної комісії, що не давало йому можливості скористатись своїм правом на відвід голові, секретарю чи членам атестаційної комісії. Дана обставина підтверджена протоколом засідання атестаційної комісії № 5 ГУ НП у Волинській області ОП № 15.00003353.0019090 від 18 лютого 2016 року, в якому відсутній запис про доведення до відома позивача складу атестаційної комісії та розяснення права відводу голові, секретарю, членам комісії. Відповідачем дана обставина не спростована, а також не надано доказів про оприлюднення інформації про склад атестаційної комісії.

Отже, під час атестування позивача атестаційною комісією № 5 18 лютого 2016 року не був дотриманий принцип обєктивної безсторонності з мотиву незабезпечення права на відвід голові, секретарю чи членам комісії, що є безумовним порушенням пункту першого статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

З рішення атестаційної комісії № 5 Головного управління Національної поліції у Волинській області, оформленого протоколом ОП № 15.00003353.0019090 від 18 лютого 2016 року, видно, що за результатами розгляду матеріалів, проведеної співбесіди та обговорення головою атестаційної комісії поставлено на голосування рішення "4 займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність", яке одноголосно підтримано за результатами голосування.

Разом з тим, у протоколі ОП № 15.00003353.0019090 не зазначено мотивів прийняття саме такого рішення.

Зокрема, у протоколі не відображено хід проведення співбесіди, зміст питань, які ставилися позивачу, та відповіді на них, відсутнє покликання на конкретні матеріали, на підставі яких прийняте зазначене рішення.

Оскільки атестаційною комісією № 5 ГУ НП у Волинській області під час проведення атестування позивача 18 лютого 2016 року не було забезпечено дотримання прав та свобод позивача, гарантованих йому пунктом першим статті 6 Конвенції, то рішення цього органу (висновок), прийняте за наслідком таких протиправних дій, є таким, що не відповідає вимогам частини другої статті 19 Конституції України, статті 3, частини першої статті 7 Закону України "Про Національну поліцію", а тому є протиправним і підлягає скасуванню.

Оскільки рішення атестаційної комісії № 5 Головного управління Національної поліції у Волинській області, оформлене протоколом ОП № 15.00003353.0019090 від 18 лютого 2016 року, щодо визнання ОСОБА_1 таким, що не відповідає займаній посаді, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність, є протиправним, тому накази № 46 о/с від 04 березня 2016 року та від 09 березня 2016 року про звільнення позивача зі служби в поліції через службову невідповідність є незаконними.

За таких обставин позовні вимоги позивача в частині визнання протиправними та скасування рішення атестаційної комісії, наказів про звільнення зі служби, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу підлягають задоволенню.

Вимоги щодо апеляційної атестаційної комісії № 2 Західного регіону про визнання рішення неправомірним задоволенню не підлягають, оскільки зазначена комісія, залишивши його скаргу без задоволення жодного рішення, яке негативно вплинуло на права та законні інтереси позивача, не прийняла.

Заявлення позову безпосередньо до атестаційної комісії №5 не є підставою для скасування постанови суду першої інстанції саме з цих підстав, оскільки належним відповідачем є Головне управління Національної поліції у Волинській області, яке бере участь в справі як відповідач.

Середньоденний розмір грошового забезпечення позивача за період січня-лютого 2016 року згідно довідки відповідача від 13.04.2016, з врахуванням робочих днів в січні- лютому 2016 року, становить 162,00 грн. Кількість днів вимушеного прогулу в звязку з незаконним звільненням за період з 9.03.2016 по 13.10.2016 складає 156 днів. Сума стягнення за вимушений прогул дорівнює 162,00 грн. х 156= 25272,00 грн.

Суд першої інстанції, на вказані обставини та положення чинного законодавства належної уваги не звернув, та з порушенням норм матеріального та процесуального права необґрунтовано відмовив позивачу в задоволенні позову.

Тому оскаржувана постанова суду підлягає скасуванню з частковим задоволенням позову з наведених підстав.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, 198, 202, 203, 205, 207, 254 КАС України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 15.04.2016 у справі № 803/465/16 скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення атестаційної комісії №5 Головного управління Національної поліції у Волинській області, оформлене протоколом ОП № 15.00003353.0019090 від 18 лютого 2016 року стосовно ОСОБА_1.

Визнати протиправними та скасувати накази Головного управління Національної поліції у Волинській області № 46 о/с від 4.03.2016 року та від 9.03.2016 року «По особовому складу» в частині звільнення зі служби в поліції старшого сержанта поліції, поліцейського роти дорожньо-патрульної служби Головного управління Національної поліції у Волинській області ОСОБА_1.

Поновити ОСОБА_1 на публічній службі в органах поліції на посаді поліцейського роти дорожньо-патрульної служби Головного управління Національної поліції у Волинській області з 9.03.2016 .

Стягнути з Головного управління Національної поліції у Волинській області на користь ОСОБА_1 25272,00 грн. (двадцять пять тисяч двісті сімдесят дві) грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.

В решті позову відмовити.

Постанова в частині поновлення на публічної службі та стягнення заробітної плати за один місяць підлягає негайному виконанню.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: В.М. Багрій

Судді : А.І. Рибачук

ОСОБА_6

Повний текст постанови

виготовлено 13.10.2016.