Ухвала суду № 61976904, 11.10.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 363/1777/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Рудюк О.Д. Суддя-доповідач: ОСОБА_1С

У Х В А Л А

Іменем України

11 жовтня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:головуючого судді: Мамчура Я.С,

суддів: Желтобрюх І.Л., Файдюка В.В.,

при секретарі: Кривді В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 01 серпня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Вишгородської міської ради Київської області, Реєстраційної служби Вишгородського районного управління юстиції ГУ юстиції Київської області, КП "Вишгородське бюро технічної інвентиризації", третя особа: ВАТ "ГЕМ" про скасування рішення, визнання права власності на нерухоме майно, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_2, звернувся до Вишгородського районного суду Київської області з адміністративним позовом до Вишгородської міської ради Київської області, Реєстраційної служби Вишгородського районного управління юстиції ГУ юстиції Київської області, КП "Вишгородське бюро технічної інвентиризації", третя особа: ВАТ "ГЕМ", в якому просить: визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Вишгородської міської ради за №173 від 26 червня 2008 року в частині скасування рішення виконавчого комітету Вишгородської міської ради №266 від 07.07.2005 року «Про надання функцій замовника на незавершене будівництво»; визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Вишгородської міської ради за №278 від 23 жовтня 2008 року в частині оформлення права комунальної власності за територіальною громадою м.Вишгорода в особі Вишгородської міської ради на гараж загальною площею 564,1 кв.м., що знаходиться по вулиці Набережній,22-а в місті Вишгороді та в частині зобовязання Вишгородського БТІ оформити та видати свідоцтво про право власності; скасувати свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане виконавчим комітетом Вишгородської міської ради від 10 листопада 2008 року Територіальній громаді міста Вишгород в особі Вишгородської міської ради; скасувати рішення про державну реєстрацію права власності за Територіальною громадою міста Вишгород в особі Вишгородської міської ради на нерухоме майно гараж площею 564.1 кв.м. який знаходиться за адресою: м.Вишгород, вул.Набережній,22-а Київської області; визнати за субєктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_2 право власності на новостворене майно - нежитлове приміщення гаражу загальною площею 564.1 кв.м., що розташований по вул..Набережій,22-а в м.Вишгороді Київської області.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 12 травня 2016 року позов залишено без розгляду.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2016 року ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 12 травня 2016 року скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції в частині позовних вимог про: визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Вишгородської міської ради за № 278 від 23 жовтня 2008 року в частиніоформлення права комунальної власності за територіальною громадою м. Вишгорода в особі Вишгородської міської ради на гараж загальною площею 564,1 кв.м., що знаходиться по вул.Набережій,22-а в м.Вишгороді Київської області та в частині зобов'язання Вишгородського БТІ оформити та видати свідоцтво про право власності; скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно, видане виконавчим комітетом Вишгородської міської ради від 10 листопада 2008 року Територіальній громаді міста Вишгород в особі Вишгородської міської ради; визнання за субєктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_2 права власності на новостворене майно - нежитлове приміщення гаражу загальною площею 564.1 кв.м., що розташований по вул.Набережій,22-а в м.Вишгороді Київської області. В іншій частині ухвалу суду залишено без змін.

Так, ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 01 серпня 2016 року у відкритті провадження у адміністративній справі №363/1777/16-а відмовлено, на підставі п.1 ч. 1 ст. 109 КАС України.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду справи. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно зі ст.ст. 199 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, постановляючи ухвалу про відмову у відкритті провадження в даній справі, суд першої інстанції виходив з того, що позовна вимога про скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства та не може бути предметом розгляду в порядку, визначеному КАС.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Частиною 2 статті 4 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

У відповідності до п.1 ч.2 ст. 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Отже, до адміністративного суду можуть бути оскаржені виключно рішення, дії та бездіяльність субєкта владних повноважень, що виникають у звязку з здійсненням субєктом владних повноважень владних управлінських функцій, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності встановлено інший порядок судового провадження.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що в силу положень п. 27 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» від 01 березня 2013 року №3 (далі Постанова №3), свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане відповідно до закону, належить до документів, на підставі яких згідно зі статтею 19 Закону України від 1 липня 2004 року №1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» провадиться реєстрація права власності, яке вони посвідчують. У звязку із цим суд відповідно до частини першої статті 21, статті 393 ЦК визнає незаконним і скасовує такий акт, виданий владним органом, повністю або частково, якщо він суперечить актам цивільного законодавства та порушує цивільні права або інтереси. Такі спори за участю фізичних осіб розглядаються в порядку цивільного судочинства.

Якщо орган державної влади та/або орган місцевого самоврядування (субєкт владних повноважень) бере участь у справі не на виконання своїх владних повноважень, а з інших правових підстав; не здійснює владних управлінських функцій щодо іншого учасника спору, то залежно від змісту вимог і субєктивного складу сторін справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства відповідно до вимог статті 15 ЦПК.(п. 21 Постанови №3).

Так, враховуючи норми ст. 1 Цивільного процесуального кодексу України та норми ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що не є публічно-правовим і розглядається у порядку цивільного судочинства спір між органом державної влади як суб'єктом публічного права та субєктом приватного права - фізичною особою, в якому управлінські дії субєкта владних повноважень спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав фізичної особи.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що оскільки оскаржуване позивачем рішення виконавчого комітету Вишгородської міської ради за №278 від 23 жовтня 2008 року стосується права власності на гараж, то в силу наведених вище приписів, позовна вимога про його скасування не може розглядатися в порядку адміністративного судочинства, а має вирішуватися за правилами ЦПК України.

Так, п.1 ч.1 ст. 109 КАС України передбачено, що суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Виходячи з підстав вищенаведеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з дотриманням норм процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 197, 199, 200, 205, 206, 211 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 01 серпня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий Я.С. Мамчур

Судді І.Л. Желтобрюх

ОСОБА_3

Повний текст складено 13.10.2016 р.

Головуючий суддя Мамчур Я.С

Судді: Желтобрюх І.Л.

ОСОБА_3