Постанова № 61976897, 12.10.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 823/2913/14 Головуючий у 1-й інстанції: Гарань С.М.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 жовтня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Земляної Г.В.

суддів Межевича М.В., Сорочко Є.О.

за участю секретаря Генчмазлумо І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційні скарги Управління Держгеокадастру у Золотоніському районі Черкаської області та Дерземагенства України на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 06 червня 2016 року у справі за заявою ОСОБА_2 про визнання протиправною бездіяльності та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, подану в порядку судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі №823/2913/14 за позовом ОСОБА_2 до Держземагентства України, Управління Держгеокадастру у Золотоніському районі Черкаської області про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі,

В С Т А Н О В И Л А :

Заявник, ОСОБА_2, звернувся до суду з заявою поданої в порядку судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі №823/2913/14 за позовом ОСОБА_2 до Держземагентства України, Управління Держгеокадастру у Золотоніському районі Черкаської області про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність Державного агентства земельних ресурсів України, Управління Держземагентства у Золотоніському районі Черкаської області щодо невиплати йому середнього заробітку за час вимушеного прогулу, у звязку з виконанням судового рішення у справі №823/2913/14 про поновлення ОСОБА_2 на посаді начальника управління Держземагентства у Золотоніському районі Черкаської області;

- стягнути з Державного агентства земельних ресурсів України, Управління Держземагентства у Золотоніському районі Черкаської області на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу, у звязку з незаконним звільненням, за період з 31.10.2014 по 20.08.2015 в сумі 32244,57 грн.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 06 червня 2016 року заяву ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто з Управління Держгеокадастру у Золотоніському районі Черкаської області на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час затримки виконання постанови суду від 31.10.2014 у справі №823/2913/14 за період з 31.10.2014 по 19.08.2015 в сумі 28 053,02 грн. В іншій частині заяви відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою Управління Держгеокадастру у Золотоніському районі Черкаської області та Дерземагенство України подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову постанову про відмову в задоволенні заяви в повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянти посилаються на незаконність, необґрунтованість та необєктивність рішення суду, неповне зясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового рішення з таких підстав.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, у вересні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому з урахуванням уточнень до позовної заяви, просив визнати протиправним та скасувати наказ про його звільнення з займаної посади начальника Управління Держземагентства у Золотоніському районі Черкаської області від 26.08.2014 та зобовязати відповідача поновити його на вищезазначеній посаді, стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу, а саме з 26.08.2014 по дату винесення судового рішення.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2015 року, визнано протиправним та скасовано наказ Державного агентства земельних ресурсів України «Про звільнення ОСОБА_2І.» №460-кт/а від 26.08.2014. Поновлено ОСОБА_2 на посаді начальника Управління Держземагентства у Золотоніському районі Черкаської області. В частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а саме з 26.08.2014 по дату винесення судового рішення - відмовлено.

24 червня 2015 року Черкаським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист по справі № 823/2913/14, в частині поновлення ОСОБА_2 на посаді.

На виконання постанови Черкаського окружного адміністративного суду від 31.10.2014 у справі №823/2913/14 наказом Державного агентства земельних ресурсів України № 948-кт/а від 20.08.2015, ОСОБА_2 поновлено на посаді начальника Управління Держземагентства у Золотоніському районі Черкаської області.

Таким чином, на час звернення ОСОБА_2 з заявою, (25.05.2016), поданої в порядку судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі, рішення суду було вже виконано в повному обсязі, що підтверджує постанова державного виконавця ВП №48311672 від 07.09.2016 про закінчення виконавчого провадження.

Вважаючи, що відповідач навмисно протягом тривалого часу не виконував постанову суду про поновлення його на посаді ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаною заявою в порядку ч.9, 10 ст. 267 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій просив стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 31.10.2014 по 20.08.2015.

Суд першої інстанції, задовольняючи заяву ОСОБА_2, прийшов до висновку про бездіяльність відповідачів в частині затягування виконання судового рішення про поновлення позивача на посаді, та визначив, що періодом вимушеного прогулу останнього є період з 31.10.2014 по 19.08.2015, в звязку з чим загальна сума середнього заробітку, яка підлягає стягненню з Держгеокадастру у Золотоніському районі Черкаської області за час затримки виконання постанови суду від 31.10.2014 у справі №823/2913/14 становить 28 053,02 грн.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.

Відповідно до норм ст. 267 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено порядок здійснення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах.

Згідно з ч. 9 ст. 267 Кодексу адміністративного судочинства України особа-позивач, на користь якої ухвалено постанову суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду. У такій заяві крім іншого зазначається інформація про хід виконавчого провадження.

Положеннями ч.10 ст. 267 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. У разі наявності підстав для задоволення заяви суд ухвалює одну із постанов, що передбачені ч.2 ст. 162 цього Кодексу.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до вказаних вище норм Кодексу адміністративного судочинства України особа-позивач, на користь якої ухвалено постанову суду, має право подати заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду.

Так необхідно зазначити, що постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2015 року, в частині позовних вимог щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу ОСОБА_3 було відмовлено.

Оскільки жодним рішенням суду не визнано обовязку відповідачів виплатити кошти на користь позивача, та виконавчі листи з цього приводу судом не видавались, й виконавчі провадження не відкривались, відповідно заявлені ОСОБА_2 вимоги щодо виконання рішення в цій частині відповідно до ч.9, 10 ст. 267 Кодексу адміністративного судочинства України є безпідставними.

Судова колегія зазначає, що судовий контроль за виконанням судового рішення полягає саме в контролю за виконанням рішення в порядку і спосіб, що зазначені у рішенні.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2014 року у справі № 823/2913/14 відповідач був зобовязаний скасувати наказ про звільнення ОСОБА_2 та поновити його на раніше займаній посаді начальника Управління Держземагентства у Золотоніському районі Черкаської області.

Відповідно до постанови державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції ВП №48311672 від 07.09.2016 про закінчення виконавчого провадження, постанова Черкаського окружного адміністративного суду від 31.10.2014 у справі № 823/2913/14 виконано у повному обсязі (а.с. 75 Т.2).

При таких обставинах, відсутні підстави для задоволення заяви ОСОБА_2 поданої в порядку судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі.

Що стосується вимоги позивача щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, у звязку з його незаконним звільненням, за період з 31.10.2014 по 20.08.2015 в сумі 32244,57 грн., то зазначені вимоги не були предметом спору у справі №823/2913/14, такі вимоги фактично є новими позовними вимогами, які позивач вправі предявити шляхом подачі адміністративного позову у порядку ст. 104 106 КАС України.

Судова колегія вважає, що постанова суду першої інстанції ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, суд першої інстанції вийшов за межі прийнятого ним рішення 31 жовтня 2014 року у справі № 823/2913/14, та фактично розглянув нові позовні вимоги позивача, які не можуть бути розглянути у порядку ст. 267 КАС України за заявою позивача про проведення судового контролю за виконання рішення в адміністративної справі.

Так необхідно зазначити, що ст.267 КАС України містить в собі універсальні положення норм процесуального характеру. При цьому положення ч.9, 10 ст. 267 КАС України чітко без розширеного тлумачення встановлюють не тільки правові підстави та можливість звернення позивача до суду в такому порядку, а визначають конкретні вимоги, які можуть бути сформовані при такому зверненні, та можливість для суду прийняти те чи інше рішення. В даному випадку, мова йде про визнання судом протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених субєктом владних повноважень відповідачем на виконання постанови суду або порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду. Іншого можливого рішення, ніж того, що наведено у цій нормі суд прийняти не може, тобто цією нормою не передбачено можливості прийняття рішення зобовязального характеру. Такі вимоги перебувають за межами правового регулювання цієї норми. Здійснюючи судовий контроль у порядкуч.9 ст.267 КАС України суд не може розглядати нові самостійні позовні вимоги.

З огляду на викладене, зазначені порушення, яких суд першої інстанції припустився під час розгляду та вирішення справи, надання судом неналежної правової оцінки, призвели до помилкового висновку суду про задоволення поданої позивачем заяви в порядку ст. 267 КАС України.

Крім того, слід врахувати, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється з метою реалізації завдань адміністративного судочинства та спрямований на забезпечення виконання рішення суду.

В абз. 1 пп.3.2 п.3 рішення Конституційного Суду України №16-рп/2009 від 30.06.2009 зазначено, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина. Конституційний Суд України вважає, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової.

Колегія суддів, вважає за необхідне зазначити, що на час звернення ОСОБА_2 до суду із заявою в порядку ч. 9, 10 ст. 267 КАС України постанова Черкаського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2014 року у справі №823/2913/14, в частині задоволення позовних вимог, а саме: поновлення ОСОБА_2 на займаній посаді, виконана відповідачем шляхом видання наказу Державного агентства земельних ресурсів України № 948-кт/а від 20.08.2015.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що в даному випадку відсутні правові підстави для задоволення заяви ОСОБА_2 про визнання протиправною бездіяльності та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, поданої в порядку судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі №823/2913/14.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, що є підставою для скасування судового рішення.

Відповідно до п.3 ч. 1 ст. 198 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Таким чином апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення у справі про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст.4, 8-11, 160, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254, 267 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційні скарги Управління Держгеокадастру у Золотоніському районі Черкаської області та Дерземагенства України задовольнити.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 06 червня 2016 року скасувати.

Прийняти нове рішення, яким в задоволенні заяви ОСОБА_2 про визнання протиправною бездіяльності та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, подану в порядку судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі №823/2913/14 за позовом ОСОБА_2 до Держземагентства України, Управління Держгеокадастру у Золотоніському районі Черкаської області про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі відмовити .

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: Г.В. Земляна

Судді: М.В. Межевич

ОСОБА_4

Повний текст постанови виготовлено 13 жовтня 2016 року

Головуючий суддя Земляна Г.В.

Судді: Межевич М.В.

ОСОБА_4