Ухвала суду № 61976891, 11.10.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/26896/15 Головуючий у 1-й інстанції: Шулежко В.П. Суддя-доповідач: ОСОБА_1

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 жовтня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіГлущенко Я.Б.,

суддівПилипенко О.Є., Шелест С.Б.,

секретаряСтрояновської О.В.,

за участю:

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Орлівське» до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними дій, зобовязання вчинити певні дії, за апеляційною скаргою Державної фіскальної служби України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 травня 2016 року,

У с т а н о в и в :

ТОВ «Орлівське» звернулося у суд з позовом до Державної фіскальної служби України, в якому просило визнати протиправним неприйняття для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування кількісних і вартісних показників від 01 грудня 2015 року №1/2 до податкової накладної від 21 серпня 2014 року №22 за договором від 18 серпня 2014 року №18/08-14, визнати цей розрахунок прийнятим та зареєстрованим у вказаному реєстрі 01 грудня 2015 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 травня 2016 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду без змін, з таких підстав.

Так, суд першої інстанції дійшов висновку, що у відповідача не було законних підстав для не реєстрації податкового розрахунку, поданого позивачем в електронному вигляді, в Єдиному реєстрі.

З таким висновком суду не можна не погодитися.

Як убачається із матеріалів справи та встановлено судом, у зв'язку із поверненням позивачем раніше отриманої передоплати від контрагента покупця, за фактом отримання якої було складено податкову накладу від 21 серпня 2014 року № 2/2, позивачем сформовано розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 01 грудня 2015 року № 1/2 до вказаної податкової накладної.

Зазначений розрахунок засобами електронного звязку позивачем направлено Державній фіскальній службі України для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Однак, документ не прийнято для реєстрації із зазначенням наступної причини: «Документ не може бути прийнятий. Підписи документа: перший - печатка, 30924760 TOB «Орлівське», сертифікат № 2АВ2900600000000000000000000000000000001, видавник UA-36865753-0114 АЦСК TOB «Центр сертифікації ключів «Україна»; другий-бухгалтер, 30924760, НОМЕР_1 ОСОБА_3, сертифікат №28В2900600000000000000000000000000000001, видавник UA-36865753-0114 АЦСК TOB «Центр сертифікації ключів «Україна»; Порушення вимог п.5 Постанови КМУ від 29 грудня 2010р. № 1246 «Про затвердження порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» із змінами і доповненнями, внесеними постановою КМУ від 30.01.2015 № 20, а саме: невірна послідовність накладання підписів».

Не погоджуючись із правомірністю неприйняття направленого відповідачу розрахунку, позивач звернувся у суд.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.

Пунктами 201.1, 201.7 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України встановлено, що якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка видана їх отримувачу - платнику податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації; отримувачем (покупцем) товарів/послуг якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу. При цьому постачальник товарів/послуг має право зменшити суму податкових зобов'язань за таким розрахунком коригування після його реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних отримувачем.

Норми пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачають, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, підставою для неприйняття розрахунків коригування податкових накладних є порушення вимог, передбачених пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України.

Під час розгляду справи встановлено, що підставою неприйняття поданого позивачем розрахунку коригування не було порушення вимог пункту 192 статті 192 Податкового кодексу України. Натомість, порушення, яким відповідач обґрунтовує неприйняття вказаного розрахунку, є недотримання позивачем положень пункту 5 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (далі Порядок).

Обговорюючи такі твердження фіскальної служби, колегія суддів зазначає, що вищевказаний Порядок визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї (далі - податкова накладна та/або розрахунок коригування), до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр).

Пунктом 5 цього Порядку передбачено, що постачальник (продавець) складає податкову накладну та/або розрахунок коригування у форматі (відповідно до стандарту), затвердженому в установленому порядку, з використанням спеціалізованого програмного забезпечення.

Після складення податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі на них накладається електронний цифровий підпис посадових осіб постачальника (продавця) у такому порядку: першим - електронний цифровий підпис головного бухгалтера (бухгалтера) або електронний цифровий підпис керівника; другим - електронний цифровий підпис, що є аналогом відбитка печатки постачальника (продавця) (за наявності).

За відсутності у постачальника (продавця) посади бухгалтера електронні цифрові підписи посадових осіб платника податку накладаються у такому порядку: першим - електронний цифровий підпис керівника; другим - електронний цифровий підпис, що є аналогом

Під час реєстрації розрахунку коригування отримувачем (покупцем) товарів (послуг) у разі, коли передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів (послуг) на користь їх постачальника (продавця), постачальник (продавець) після складення розрахунку коригування накладає електронний цифровий підпис відповідно до абзаців другого - четвертого цього пункту та надсилає такий розрахунок отримувачу (покупцю), який накладає на нього власний електронний цифровий підпис у порядку, передбаченому для постачальника (продавця).

Таким чином, Порядок визначає послідовність накладення електронних цифрових підписів посадових осіб постачальника на складений в електронній формі розрахунок коригування, а саме: першим накладається електронний цифровий підпис головного бухгалтера (бухгалтера) або керівника; другим підпис, що є аналогом відбитка печатки постачальника (продавця) (за наявності).

Пунктом 9 Порядку також визначені причини відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації. До них належать: 1) наявність помилок під час заповнення податкової накладної; 2) відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; 3) факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; 4) порушення вимог щодо наявності суми податку, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); 5) порушення вимог, установлених пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України.

Аналіз приведених норм свідчить на користь висновку, що недотримання послідовності накладення електронних цифрових підписів на складений в електронній формі розрахунок коригування не віднесено податковим законодавством до підстав неприйняття документа до реєстрації в Єдиному реєстрі.

До того ж, покликання відповідача на порушення позивачем вищевказаної послідовності спростовуються наданими останнім фотовикопіюваннями із компютерної програми електронного документообігу та звітності «М.Е.Dос», із яких слідує, що розрахунок коригування № 1/2від 01 грудня 2015 року спершу було підписано бухгалтером підприємства, а після чого ключем установи.

Колегія суддів також зазначає, що відповідачем жодним чином не спростовано пояснення позивача про те, що алгоритм формування (заповнення) електронного документу створюється розробником програмного забезпечення відповідно до вимог законодавства та не передбачає втручання користувача у формування відповідних електронних операцій.

Наведене в сукупності дає підстави колегії суддів до висновків про те, що відповідачем неправомірно було відмовлено позивачу в прийнятті для реєстрації електронного документа.

Відтак, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про задоволення даного позову.

Доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення місцевим судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.

Тому, апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанову місцевого суду слід залишити без змін на підставі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У х в а л и в :

Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 травня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяОСОБА_1 суддя ОСОБА_4 суддяОСОБА_5

(Повний текст ухвали складений 13 жовтня 2016 року.)

Головуючий суддя Глущенко Я.Б.

Судді: Шелест С.Б.

ОСОБА_4