Постанова № 61976884, 12.10.2016, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Кисельова Є.О.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2016 року справа №812/913/15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Міронової Г.М., суддів: Арабей Т.Г., Геращенка І.В., секретаря судового засідання Челахової О.О., за участю представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3, розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2015 року у справі № 812/913/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кларіант Україна» до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області, управління Державної казначейської служби України у м. Сєвєродонецьку Луганській області про визнання бездіяльності незаконною та стягнення з державного бюджету надлишково сплаченого податку на додану вартість,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 14.08.2015 року звернувся до суду з даним позовом, який в подальшому був уточнений, в якому просив суд: визнати протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області, що полягає у невиконанні обовязку щодо формування та направлення протягом пяти днів органу державної казначейської служби висновку із зазначенням підтвердженої суми бюджетного відшкодування, стягнути з Державного бюджету України на користь позивача бюджетну заборгованість з податку на додану вартість згідно податкової декларації з ПДВ за лютий 2015 року у сумі 756 760,00 грн.; стягнути з Державного бюджету України на користь позивача витрати зі сплати судового збору в сумі 487,20 грн.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2015 року у справі № 812/913/15 адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправною бездіяльність державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області щодо невиконання обов'язку стосовно формування та направлення протягом пяти днів органу державної казначейської служби висновку із зазначенням підтвердженої суми бюджетного відшкодування.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Кларіант Україна» (код ЄДРПОУ 31337612, місцезнаходження: 93403, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, вул. Пивоварова, 5-ИЗ/1) бюджетну заборгованість з податку на додану вартість згідно податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2015 р. у розмірі 756 760,00 (сімсот пятдесят шість тисяч сімсот шістдесят гривень 00 коп.).

Стягнуто сплачений судовий збір у розмірі 487, 20 грн. (чотириста вісімдесят сім гривень 20 коп.).

Не погодившись з таким судовим рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що згідно Регламенту формування узагальненої інформації щодо обсягів сум бюджетного відшкодування ПДВ у розрізі платників, які мають право на бюджетне відшкодування за податковими деклараціями у сумі 100 тис. грн. і більше, затвердженого Наказом ДПС України № 991 від 06.11.2012 року «Про організацію роботи із проведення бюджетного відшкодування», декларація ТОВ «Кларіант Україна» за лютий 2015 року від 20.03.2015 року включена ДПІ у м. Сєвєродонецьку в інформацію про можливі загальні обсяги відшкодування ПДВ грошовими коштами по СПД по деклараціях, наданих в умовах дії Податкового кодексу України. Дана інформація направлена до ГУ МД у Луганській області засобами OUTLOOK 15.04.2015 року файлом OPRK1504.14.

Крім того, апелянт зазначає, що листом від 15.04.2015 року № 6500/12-14-20/62 «Щодо відшкодування ПДВ» відповідачем до ГУ МД було надано Інформацію про можливі обсяги відшкодування ПДВ коштами субєкта господарювання, які мають право на бюджетне відшкодування за податковими деклараціями, наданими в умовах дії ПК України станом на 15.04.2015 року, до якої, зокрема, була включена сума по зазначеній вище декларації.

Згідно п. 6 Порядку формування та надсилання узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках, що затверджений спільним наказом Державної податкової адміністрації України та Державного казначейства України від 03.02.2011 року № 68/23, та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16 лютого 2011 року за № 199/18937, казначейський орган здійснює бюджетне відшкодування податку на додану вартість платникам згідно з узагальненою інформацією щодо обсягів сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість платникам.

Узагальнені матеріали по декларації ТОВ «Кларіант Україна» за лютий 2015 року від 20.03.2015 року не надходили, а тому на даний час відсутні законні підстави для відшкодування заявлених позивачем сум ПДВ.

Представник апелянта в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги.

Представник відповідача № 2 в судове засідання не зявився, надав суду клопотання про розгляд справи без участі представника управління Державної казначейської служби України у м. Сєвєродонецьку Луганській області. З огляду на приписи ч. 4 ст. 196 КАС України його неявка не є перешкодою для розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, задовольнити частково, а постанову суду першої інстанції скасувати, з наступних підстав.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Кларіант Україна» зареєстроване в якості юридичної особи, місцезнаходження юридичної особи: 93403, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Пивоварова, буд. 5-ИЗ/1, перебуває на обліку як платник податку на додану вартість у Державній податковій інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області (том 1 а.с. 7).

20.03.2015 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Кларіант Україна» до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області подано податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2015 року, розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість, розрахунок суми залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів до 01 лютого 2015 року та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (том 1 а.с. 9-13, 14- 17, 18-20, 21-23).

У період з 21.03.2015 року по 17.04.2015 року податковим органом проведено камеральну перевірку правомірності нарахування бюджетного відшкодування з ПДВ за лютий 2015 року у сумі 756 760,00 грн. Перевіркою при відображенні ТОВ «Кларіант Україна» у податковій декларації з ПДВ за лютий 2015 року бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 756 760, 00 грн. порушень не встановлено (том 1 а.с. 57-58).

Відповідно до зворотнього боку облікової картки ТОВ «Кларіант Україна» сума, яка зазначена позивачем до бюджетного відшкодування, відображена у зворотньому боці облікової картки платника податків та відображена у колонці "переплата" (том 1 а.с. 105-106).

Також відповідно до довідки про розмір невідшкодованих сум відшкодування податку на додану вартість від 12.11.2015 року № 321/12-14-20-03-62 по ТОВ «Кларіант Україна» за декларацією від 20.03.2015 року № НОМЕР_1 обліковується залишок невідшкодованого податку на додану вартість в сумі 756 760,00 грн. (том 1 а.с. 199).

Наведене сторонами не заперечується.

Спірним є наявність у податкового органу правових підстав для невиконання обовязку щодо формування та направлення протягом пяти днів органу державної казначейської служби висновку із зазначенням підтвердженої суми бюджетного відшкодування.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що податковим органом порушено права позивача на отримання бюджетного відшкодування в передбачені законом строки, що виразилося в неподанні податковим органом у пятиденний строк після закінчення перевірки органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції. Але вважає, що суд помилково обрав захист прав позивача шляхом стягнення з Державного бюджету України на користь позивача бюджетної заборгованості з податку на додану вартість згідно податкової декларації за лютий 2015 року у розмірі 756 760,00 грн. з огляду на наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (в редакції, чинної на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно з п. 14.1.18. ст. 14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Пунктом 75.1.1 статті 75 Податкового кодексу України визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій).

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначено статтею 200 Податкового кодексу України.

Відповідно до ст. 200 Податкового кодексу України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних (п. 200.10).

За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки (п. 200.11).

На підставі п. 200.12 ст. 200 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом пяти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу (п. 200.13).

Відповідно до п. 200.14 ст. 200 Податкового кодексу України якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган: зокрема, у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Кабінет Міністрів України постановою від 17 січня 2011 року № 39 затвердив Порядок взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість (чинного на час виникнення спірних правовідносинах; далі Порядок), яким визначено механізм їх взаємодії.

Відповідно до п.п. 6, 7 Порядку взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2011 року № 39 (далі Порядок № 39), у разі коли за результатами проведення перевірок платника податку з урахуванням вимог статей 73 і 83 Податкового кодексу України підтверджено достовірність нарахованої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, орган державної податкової служби складає висновок про суми відшкодування податку на додану вартість (далі - висновок), в якому зазначає суму, що підлягає відшкодуванню з державного бюджету.

Орган державної податкової служби за місцем реєстрації платника податку зобов'язаний подати органові державної казначейської служби висновок протягом: п'яти робочих днів після закінчення перевірки платника податку, який не має права на автоматичне відшкодування податку на додану вартість.

За змістом пункту 9 Порядку протягом пяти операційних днів після отримання висновку орган державної казначейської служби перераховує платникові податку зазначену у висновку суму бюджетного відшкодування ПДВ з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку, відкритий в обслуговуючому банку.

Відповідно до п. 2 Порядку формування та надсилання узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України, Державного казначейства України 03.02.2011 року № 68/23 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 лютого 2011 року за № 199/18937, органи державної податкової служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі протягом місяця, виходячи з наявних матеріалів, що можуть свідчити про підтвердження нарахування бюджетного відшкодування, забезпечують подання до центрального органу державної податкової служби зведеної інформації про можливі загальні обсяги відшкодування податку на додану вартість коштами у кожному регіоні у розрізі платників (щодо яких наявні зазначені матеріали) за деклараціями, сума заявленого бюджетного відшкодування податку на додану вартість за якими з урахуванням уточнюючих розрахунків становить 100 тис. грн. і більше (далі - інформація).

Пунктом 3 наведеного Порядку визначено, що структурний підрозділ центрального органу державної податкової служби, який здійснює адміністрування облікових та звітних показників, після отримання інформації здійснює протягом трьох робочих днів: формування вихідних форм інформації; контроль за відповідністю сум в інформації даним офіційних звітів центрального органу державної податкової служби; передачу інформації структурним підрозділам центрального органу державної податкової служби для проведення ретельного аналізу, за результатами якого відповідні підрозділи надають наявні матеріали структурному підрозділу центрального органу державної податкової служби, який адмініструє відшкодування податку на додану вартість, для узагальнення; направляє отримані від структурного підрозділу центрального органу державної податкової служби, який адмініструє відшкодування податку на додану вартість, узагальнені матеріали органам державної податкової служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Відповідно до п. 5 Порядку центральний орган державної податкової служби не пізніше робочого дня, наступного за днем отримання реєстрів висновків, здійснює формування узагальненої інформації щодо (визначених у висновках) обсягів сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість окремо за платниками, які мають право на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість, іншими платниками та платниками, у яких суми до бюджетного відшкодування заявлені в період дії Закону України «Про податок на додану вартість» та залишились невідшкодованими. Зазначену інформацію на постійній основі (щоденно) не пізніше наступного робочого дня після її формування направляє: до Державного казначейства України; одночасно органам державної податкової служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі для подачі висновків органам державного казначейства.

Відповідач № 1 в апеляційній скарзі зазначає, що узагальнені матеріали по декларації ТОВ «Кларіант Україна» за лютий 2015 року від 20.03.2015 року не надходили, а тому на даний час відсутні законні підстави для відшкодування заявлених позивачем сум ПДВ.

Колегія суддів вважає такий довід безпідставним, оскільки недотримання вимог наведених вище норм з боку відповідача та органів ДФС на різних рівнях стосовно неотримання узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість не повинно порушувати права та інтереси платника податків.

Проаналізувавши наведені норми матеріального права, колегія суддів дійшла висновку, що бюджетне відшкодування податку на додану вартість здійснюється органом державного казначейства з дотриманням процедури та на умовах, встановлених ст. 200 ПК України та Порядком, на підставі податкової декларації та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації у пятиденний термін з дня надходження від податкового органу висновку.

Цей порядок не передбачає бюджетне відшкодування податку на додатну вартість у спосіб судового стягнення безпосередньо (водночас) зі здійсненням судового контролю над рішеннями податкових органів, ухвалених за результатами перевірки сум податку на додатну вартість, заявлених до відшкодування або окремо від здійснення такого контролю.

Колегія суддів дійшла висновку, що відшкодування з Державного бюджету України податку на додатну вартість є виключними повноваженнями податкових органів та органів державного казначейства, а відтак суд не може підміняти державний орган і вирішувати питання про стягнення такої заборгованості.

Таку правову позицію висловлено Верховним Судом України у постанові від 16 вересня 2015 року за наслідками розгляду за винятковими обставинами у звязку з наявністю підстави, встановленої пунктом 1 частини 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України, - неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, справи за позовом приватного акціонерного товариства «Донагроімпекс» (далі Товариство) до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Донецькій області, Головного управління Державної казначейської служби України в Донецькій області, Управління Державної казначейської служби у м. Донецьку Донецької області про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість.

Згідно із ч. 1 ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених п. 1 і 2 ч. 1 ст. 237 цього Кодексу, є обовязковим для всіх субєктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

За таких обставин рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог щодо стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість є помилковим з огляду на те, що така вимога позивача не є правильним способом захисту прав платника податку. В цьому випадку правильним способом захисту позивача є вимога про зобовязання відповідача до виконання покладених на нього Законом і підзаконними актами обовязків щодо надання органу казначейства висновку щодо суми, яка підлягає відшкодуванню з бюджету.

Як вбачається з позовної заяви, позивач просив суд визнати протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області, що полягає у невиконанні обовязку щодо формування та направлення протягом пяти днів органу державної казначейської служби висновку із зазначенням підтвердженої суми бюджетного відшкодування та стягнути з Державного бюджету України на користь позивача бюджетну заборгованість з податку на додану вартість згідно податкової декларації з ПДВ за лютий 2015 року у сумі 756 760,00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

З врахуванням вище викладеного та з метою повного захисту прав та інтересів позивача, колегія суддів вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог шляхом зобовязання відповідача подати Управлінню Державної казначейської служби України у м. Сєвєродонецьку Луганській області висновок із зазначенням суми податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню Товариству з обмеженою відповідальністю «Кларіант Україна».

Таким чином, колегія суддів зазначає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Кларіант Україна» підлягають частковому задоволенню.

Що стосується відшкодування судових витрат.

В матеріалах справи наявне платіжне доручення від 14.08.2015 року, яка підтверджує сплату позивачем при поданні адміністративного позову судового збору у розмірі 487,20 грн. (том 1 а.с. 2).

Відповідно до ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Отже, сума судового збору, що підлягає поверненню позивачу складає 243,60 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції дійшов частково помилкового висновку щодо правомірності заявлених позовних вимог відповідно, а відтак, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню згідно ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 195, 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області - задовольнити частково.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2015 року у справі № 812/913/15 - скасувати.

Прийняти нову постанову.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Кларіант Україна» задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області щодо невиконання обов'язку стосовно формування та направлення протягом пяти днів органу державної казначейської служби висновку із зазначенням підтвердженої суми бюджетного відшкодування.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області протягом пяти днів подати Управлінню Державної казначейської служби України у м. Сєвєродонецьку Луганській області висновок із зазначенням суми податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню Товариству з обмеженою відповідальністю «Кларіант Україна» за декларацією з ПДВ за лютий 2015 року в розмірі 756 760,00 грн. (сімсот пятдесят шість тисяч сімсот шістдесят гривень).

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з розрахункового рахунку за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кларіант Україна» судові витрати (сплачений ним судовий збір за подання адміністративного позову) в сумі 243,60 (двісті сорок три гривні шістдесят копійок) грн.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до ч. 3 статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Повний текст виготовлено 13 жовтня 2016 року.

Головуючий суддя Міронова Г.М.

Судді Арабей Т.Г.

ОСОБА_4