Ухвала суду № 61976822, 12.10.2016, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Голошивець І. О.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2016 року справа №805/4929/15-а

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Міронової Г.М., суддів: Арабей Т.Г., Геращенка І.В., секретаря судового засідання Челахової О.О., за участю представників позивача ОСОБА_2, ОСОБА_3, представника відповідача ОСОБА_4, розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Словянської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 січня 2016 року у справі № 805/4929/15-а за позовом Державного підприємства «Донецька залізниця» в особі Колійної машинної станції № 10 «Державного підприємства «Донецька залізниця» до Словянської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання неправомірним та скасування рішення щодо застосування штрафних санкцій та нарахування пені,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 23.11.2015 року звернувся до суду з адміністративним позовом до Словянської обєднаної державної податкової інспекції, мотивуючи свої вимоги тим, що 12.08.2015 року позивач отримав рішення від 27.07.2015 року № 0000181740/3904 про застосування штрафних санкції у розмірі 20501, 10 грн. за період з 21.01.2015 року по 24.02.2015 року та нарахування пені у розмірі 461,32 грн. за несвоєчасну сплату єдиного соціального внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування на підставі ч. 10 та п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування». Вважає таке рішення незаконним, а тому просив суд визнати неправомірним та скасувати рішення Словянської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області від 27.07.2015 року № 0000171740/3904.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 26 січня 2016 року у справі № 805/4929/15-а адміністративний позов Державного підприємства «Донецька залізниця» в особі Колійної машинної станції № 10 «Державного підприємства «Донецька залізниця» задоволено.

Визнано неправомірним та скасовано рішення Словянської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області від 27 липня 2015 року № 0000181740/3904 про застосування штрафних санкцій в сумі 20 501, 10 грн. та нарахування пені в сумі 461,32 грн. за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску в січні - лютому 2015 року.

Вирішено питання щодо відшкодування судових витрат.

Не погодившись з даною постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на норми Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» (далі Закон № 2464) та зазначає, що звернень на момент прийняття оскаржуваного рішення у вигляді заяви платника єдиного внеску з додаванням сертифіката Торгово-промислової палати України від Державного підприємства «Донецька залізниця» до Словянської ОДПІ не надходило, підстави не нараховувати штрафні санкції та пеню з єдиного соціального внеску на час винесення рішення відсутні.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 12.10.2016 року замінено неналежного відповідача у справі № 805/4929/15-а з Словянської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області на Словянську обєднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Донецькій області.

Сторони в судовому засіданні дотрималися раніше обраних позицій і надали відповідні пояснення.

Колегія суддів, заслухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено наступне.

Державне підприємство «Донецька залізниця» є юридичною особою, зареєстрованою в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за кодом 01074957, юридична адреса: 83000, Донецька обл., місто Донецьк, вул. Артема, 68 (том 1 а.с.14-16).

Колійна машинна станція № 10 «Державного підприємства «Донецька залізниця» є відокремленим підрозділом Державного підприємства «Донецька залізниця» без права юридичної особи, перебуває на обліку в Слов'янській обєднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області (том 1 а.с. 17, 35, 36-40).

27 липня 2015 року Словянською ОДПІ Головного управління ДФС у Донецькій області прийнято рішення № 0000181740/3904 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким до Колійної машинної станції № 10 «Державного підприємства «Донецька залізниця» застосовано штраф у розмірі 20501,10 грн. (10 % до 01.01.2015 року) за період з 21.01.2015 року до 24.02.2015 року та нараховано пеню у розмірі 461,32 грн. (0,1 % суми недоїмки) (том 1 а.с. 11).

Колегія суддів вважає висновок суду першої інстанції про задоволення позову правомірним, з огляду на наступне.

Проблемою даного спору є питання правомірності прийняття податковим органом рішення № 0000181740/3904.

Пунктом 10 частини 1 статті 1 Закону № 2464 (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних відносин) визначено, що страхувальники - роботодавці та інші особи відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок.

Відповідно абз. 1 п. 1 ст. 4 Закону № 2464, платниками єдиного внеску є: роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Статтею 6 Закону № 2464 платник єдиного внеску зобов'язаний: зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (п. 1 ч. 2); подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою (z1628-13), встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообовязкового державного соціального страхування. (п. 4 ч. 2).

Як вбачається з предмету позову, позивач просить скасувати рішення Словянської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області від 27.07.2015 року № 0000181740/3904 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

02.09.2014 року Верховною Радою України прийнято закон «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», який набув чинності 15.09.2014 року (далі Закон № 1669) (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних відносин).

Підпунктом б пункту 8 ст. 14-1 Закону № 1669 розділ VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2464 було доповнено пунктом 9 3 наступного змісту:

Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування", які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року N 405/2014, звільняються від виконання своїх обовязків, визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування", на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обовязків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Унормування вищенаведеної статті згідно до Закону України «Про внесення змін до розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування" щодо зменшення навантаження на фонд оплати праці» відбулося зі зміною нумерації п. 9-3 на п. 9-4.

Зазначена норма проіснувала в Законі № 1669 з 15 вересня 2014 року до 1 січня 2016 року, внаслідок її виключення згідно із Законом України від 24 грудня 2015 року № 911-8, але в повній мірі збереглася в Законі № 2464.

Крім того, колегія суддів зазначає, що пункт 9.4 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України № 2464 (після внесення змін до Закону № 1669-VII Законом України від 24 грудня 2015 року № 911-8) продовжує свою дію в часі.

Колегія суддів зазначає, що спірним у даному випадку є наявність у Словянської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області підстав для прийняття відносно позивача рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким до Колійної машинної станції № 10 «Державного підприємства «Донецька залізниця» застосовано штраф у розмірі 20 501,10 грн. за період з 21.01.2015 року до 24.02.2015 року та нарахована пеня у розмірі 461,32 грн.

На переконання колегії суддів відповідач, приймаючи спірне рішення, діяв всупереч вимогам Закону № 2464 з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення № 0000181740/3904 сформоване 27.07.2015 року з посиланням на статтю 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування», яка визначає заходи впливу та стягнення.

Наявність заборони (в силу закону) щодо застосування відповідальності, штрафних та фінансових санкцій, передбачених Законом № 1669 за невиконання обовязків платника єдиного внеску у період з 15 вересня 2014 року по 1 січня 2016 року, унеможливлює складання відповідачем та направлення позивачу спірного рішення.

В своїх доводах апеляційної скарги податковий орган зазначив, що застосування до спірних відносин положень Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» не є можливим, оскільки позивач не надавав контролюючому органу відповідний сертифікат Торгово-промислової палати України для звільнення від виконання своїх обовязків визначених Законом № 2464.

Колегія суддів зазначає, що термін "відповідальність" необхідно розуміти як встановлені законом та іншими нормативно-правовими актами санкції. Санкція - це заходи відповідальності, що застосовуються державою за порушення передбачених нормою права зобов'язань і вимог, а також з метою захисту інтересів суспільства і держави, прав і свобод людини та організацій (тобто юридичних осіб), правопорядку.

Частиною 1 статті 58 Конституції України визначено, що ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Таким чином, спірне рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску є протиправним, а тому підлягає скасуванню.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

Керуючись ст.ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Словянської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 січня 2016 року у справі № 805/4929/15-а - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції - Вищого адміністративного суду України, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Повний текст складено 13 жовтня 2016 року.

Головуючий суддя Г.М. Міронова

Судді Т.Г. Арабей

ОСОБА_5