Ухвала суду № 61976765, 12.10.2016, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Смагар С.В.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2016 року справа №805/1104/16-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Сіваченка І.В.,

суддів Шишова О.О., Чебанова О.О.,

секретар судового засідання Куленко О.Д.,

за участі представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 червня 2016 року у справі № 805/1104/16-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Краснолиманське до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби, Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними рішень та зобовязання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Краснолиманське (далі ТОВ Краснолиманське) звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби (далі перший відповідач або Інспекція), Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків (далі другий відповідач), Державної фіскальної служби України (далі третій відповідач або ДФС України) про визнання протиправним та скасування рішення Інспекції від 4 листопада 2015 року №7 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ Краснолиманське, рішення Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків від 25 січня 2016 року №1700/10/28-1011-04-19 про результати розгляди скарги ТОВ Краснолиманське від 2 грудня 2015 року, рішення ДФС України від 21 березня 2016 року №6191/6/99-99-15-01-03-15 про результати розгляду скарги ТОВ Краснолиманське від 5 лютого 2016 року та зобовязання ДФС України вчинити певні дії, а саме внести до Реєстру платників податку на додану вартість запис про скасування анулювання реєстрації платником податку на додану вартість ТОВ Краснолиманське, не змінюючи дату його реєстрації платником податку на додану вартість.

Позивач вважає, що рішення прийняте відповідачем про анулювання реєстрації від 4 листопада 2015 є передчасним та таким, що прийняте всупереч нормам діючого законодавства, посилаючись на те, що неподання податкових декларацій у граничний строк повязана з обставинами непереборної сили, що підтверджено документально, а саме сертифікатами Торгово-промислової палати України про настання обставин непереборної сили на території України. Стосовно рішення другого відповідача від 25 січня 2016 року № 1700/10/28-1011-04-19 про результати розгляди скарги, відповідач вважає, що воно суперечить законодавству, посилаючись на те, що другий відповідач вийшов за межі своїх повноважень та вдався до спростування інформації, викладеної у сертифікатах. Рішення третього відповідача від 21 березня 2016 року № 6191/6/99-99-15-01-03-15 про результати розгляду скарги ТОВ Краснолиманське від 5 лютого 2016 року також вважає незаконним з тих підстав, що відповідач формально підійшов до розгляду скарги. Вважає неправомірними посилання відповідача на не звернення позивача до контролюючого органу із заявою про подовження граничних термінів подання податкової звітності, оскільки подання даної взагалі не передбачено податковим законодавством.

Відповідачі у письмових запереченнях проти позовних вимог заперечували, вважали адміністративний позов необґрунтованим та безпідставним, посилаючись на відповідність рішення про анулювання реєстрації позивача як платника податку на додану вартість вимогам Податкового кодексу України (далі ПК України), також зазначають, що рішення про результати розгляду скарги не несуть негативних наслідків для позивача.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 30 червня 2016 року у справі № 805/1104/16-а позов ТОВ Краснолиманське задоволено частково, а саме: визнано протиправним та скасовано рішення Інспекції про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ Краснолиманське від 4 листопада 2015 року №7. В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Суд першої інстанції, приймаючи рішення про задоволення позовних вимог в частині виходив з того, що, позивач зареєстрований у м. Родинське, який включений до населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та відповідно вимог Закону № 1669-VII, Податкового кодексу України, позивач у період з жовтня 2014 року (як зазначено у сертифікатах ТПП), має обґрунтовані підстави для звільнення від відповідальності за порушення строків подання податкової звітності та при таких обставинах рішення першого відповідача є таким, що порушує права платника податків.

Не погодившись з таким рішенням, Інспекцією подано апеляційну скаргу, в якій зазначив, що постанова суду першої інстанції є необґрунтованою, винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню та просив прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги наведено, що наявність сертифікату про засвідчення форм-мажорних обставин не звільняє субєкта господарювання від обовязку сплати податків, а також автоматично не звільняє від відповідальності за порушення податкового обовязку. Сертифікат лише надає право на відстрочення податкових зобовязань на період дії таких обставин. Рішення про надання відстрочення сплати податків або подання податкової звітності приймається включно посадовими особами контролюючого (податкового органу).

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу позивачем висловлено згоду з висновками місцевого суду та прохання залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, проти чого заперечував представник позивача.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

ТОВ Краснолиманське зареєстроване як юридична особа, включене до ЄДРПОУ за номером 32281519, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи від 14 квітня 2003 року, та довідкою АБ № 454064 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 22 травня 2012 року, узятий на облік, як платник податків з 21 квітня 2003 року за № 83, зареєстрований як платник податку на додану вартість з 18 серпня 2003 року, свідоцтво № 100324204 та перебуває на обліку у Інспекції.

4 листопада 2015 року першим відповідачем відповідно до підпункту г пункту 184.1 статті 184 ПК України було прийняте рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість № 7, відповідно до якого позивач протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість, а саме з 1 вересня 2014 року по 30 вересня 2015 року та має за останні 12 календарних місяців обсяги оподаткованих операцій 0,00 грн.

Відповідно до підпункту г) пункту 184.1 статті 184 ПК України, реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.

Тобто, граничним терміном, зі спливом якого до платника податку може застосовуватися анулювання реєстрації як платника ПДВ, є 12 послідовних податкових місяців, протягом яких не подається податкова звітність.

Пунктом 203.1 статті 203 ПК України встановлено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Пунктом 49.1 статті 49 ПК України визначено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Факт неподання податкових декларацій з податку на додану вартість, а саме з 1 вересня 2014 року по 30 вересня 2015 року, не є спірною обставиною між сторонами.

Як зазначає ТОВ Краснолиманське у позовній заяві, 5 вересня 2014 року озброєними особами відбулося силове захоплення Державного підприємства Вугільна компанія Краснолиманська, в якому позивач орендував приміщення з метою розміщення апарату управління відповідно до договорів оренди державного майна від 29 червня 2006 року № 2742/2006, від 28 серпня 2008 року № 3504/2008, укладених з Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області.

1 жовтня 2014 року озброєні особи із застосуванням погроз фізичного насильства видворили всіх працівників підприємства з території підприємства, тому з даного періоду часу доступ на робочі місця заблоковано.

Судом встановлено, що за фактами захоплення невстановленими особами 1 жовтня 2014 року адміністративних будівель позивача, а також заволодіння чужим майном шляхом обману у великих розмірах, було відкрите кримінальне провадження від 11 листопада 2014 року, за яким позивач є потерпілим, що підтверджується листом прокуратури Донецької області від 22 червня 2015 року № 17/1/1-1477 та витягом з кримінального провадження, долученим до матеріалів справи.

Також судом встановлено, що позивач, про ситуацію, що склалася щодо захоплення адміністративних будівель, офіційно повідомляв першого відповідача листом від 16 жовтня 2014 року № 01/10-04, який було відправлено 17 жовтня 2014 року, що підтверджується експрес-накладною № 59000078445207 та листом від 27 березня 2015 року, відправленого 30 березня 2015 року, що підтверджується поштовою квитанцією про його відправку, а також листом від 16 жовтня 2014 року № 01/10-03.

Крім того, другого відповідача було повідомлено листом від 20 квітня 2015 року № 04-20/1 за вихідним № 8953/10, третього відповідача листом від 20 квітня 2015 року № 04-20/2 за вихідним № 10634/6. Також позивач повідомив про ці обставини Красноармійську обєднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Донецькій області, де його включено до категорії платників окремих податків листом від 16 жовтня 2014 року № 01/10-03.

Тобто, в період з 1 жовтня 2014 року по теперішній час позивач не працював, господарську діяльність не здійснював та не мав можливості за будь-яких умов подавати декларації з податку на додану вартість до податкового органу за вересень 2014 року вересень 2015 року.

Пунктом 109.1 статті 109 ПК України встановлено, що податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивач не виконав вимог Податкового кодексу України щодо подання декларації з податку на додану вартість, зокрема, внаслідок припинення його діяльності та не можливості доступу до первинних документів підприємства.

З урахуванням викладеного місцевий суд правильно вважав, що рішення податкового органу є передчасним.

Крім того, слід зазначити, що абзацом 1 статті 1 Закону України від 2 вересня 2014 року № 1669-VII Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції (далі Закон № 1669-VII) встановлено, що періодом проведення антитерористичної операції є час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Абзацом 2 частини 1 статті 14 Закону України від 16 липня 1999 року N 996-XIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі Закон N 996-XIV) у рамках здійснення заходів, передбачених Законом № 1669-VII, субєкти господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, на період її проведення звільняються від відповідальності за недотримання строків, передбачених для подання фінансової звітності. Тобто, час застосування зазначених положень триває з 14 квітня 2014 року.

В абзаці 2 статті 1 Закону № 1669-VII вказано, що територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Розпорядженням Кабінету Міністрів від 2 грудня 2015 № 1275-р Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України, встановлено, що місто Родинське, тобто місце реєстрації позивача, включене до населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Частиною 5 Перехідних положень Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції встановлено, що Кабінет Міністрів України у десятиденний строк з дня опублікування цього Закону (розпорядження було опубліковано в газеті Голос України від 14.10.2014 № 197) повинен затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення.

Тобто, з аналізу положень Закону № 1669-VII та розпорядження КМУ від 2 грудня 2015 № 1275-р, звільнення від відповідальності за недотримання строків, передбачених для подання фінансової звітності, передбачених статтею 14 Закону N 996-XIV, триває з 14 квітня 2014 року.

Пунктом 44.1 статті 44 ПК України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

За таких обставин суд зазначає, що за наявності умов, визначених Законом № 1669-VII, оскільки платник податків звільняється від відповідальності за порушення строків подання фінансової звітності, то з урахуванням вимог пункту 1 статті 44 ПК України він звільняється і від відповідальності за порушення строків податкової звітності.

Крім того, необхідно зазначити, що у статті 10 Закону № 1669-VII зазначено, що протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобовязань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

В матеріалах справи знаходяться сертифікат Торгово-промислової палати України про настання обставин непереборної сили від 4 листопада 2014 року № 1348 та сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 1 грудня 2014 року № 2024, які засвідчили форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для позивача з 1 жовтня 2014 року при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області та дотримання норм законодавчих актів України, які стосуються продовження граничних строків для подання податкової декларації.

Також слід зазначити, що КМУ України у період з 5 листопада 2014 року (05.11.2014 було прийнято розпорядження КМУ № 1079-р Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 № 1053) по 2 грудня 2015 року фактично не приймав перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, хоча відповідно вимог Закону № 1669-VII такий перелік повинен був прийнятий протягом 10 днів після опублікування зазначеного Закону.

Суд зазначає, що з урахуванням того, що позивач зареєстрований у м. Родинське, який включений до населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та відповідно вимог Закону № 1669-VII, Податкового кодексу України, позивач у період з жовтня 2014 року (як зазначено у сертифікатах ТПП), має обґрунтовані підстави для звільнення від відповідальності за порушення строків подання податкової звітності та при таких обставинах рішення першого відповідача є таким, що порушує права платника податків.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що перший відповідач не довів правомірність спірного рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 4 листопада 2015 року № 7 в порядку частини 2 статті 71 КАС України, внаслідок чого позовні вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню.

Крім того, позивач 2 грудня 2015 року до другого відповідача направив скаргу про перегляд рішення від 4 листопада 2015 року № 7 першого відповідача про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, посилаючись на те, що неподання податкових декларацій у граничний строк повязано з обставинами непереборної сили, що підтверджено документально, а саме сертифікатами Торгово-промислової палати України про настання обставин непереборної сили на території України. 25 січня 2016 року другим відповідачем було прийняте рішення про результати розгляду скарги, яким залишено без змін рішення першого відповідача від 6 листопада 2015 року, а скаргу без задоволення, посилаючись на ненадходження від позивача заяв про продовження граничних строків для подання податкової декларації.

Крім того, судом встановлено, що 5 лютого 2016 року позивач направив аналогічну скаргу на адресу третього відповідача по справі. 21 березня 2016 року третій відповідач прийняв рішення про результати розгляду скарги № 6191/6/99-99-15-01-03-15, якою також залишено без змін рішення першого відповідача від 6 листопада 2015 року, а скаргу без задоволення, посилаючись на ненадходження від позивача заяв про продовження граничних строків для подання податкової декларації.

У задоволенні позовних вимог позивача про визнання протиправними та скасування рішення другого відповідача від 25 січня 2016 року №1700/10/28-1011-04-19 про результати розгляди скарги ТОВ Краснолиманське від 2 грудня 2015 року, рішення ДФС України від 21 березня 2016 року №6191/6/99-99-15-01-03-15 про результати розгляду скарги ТОВ Краснолиманське від 5 лютого 2016 року судом першої інстанції відмовлено.

Місцевий суд також відмовив у задоволенні позовної вимоги позивача про зобовязання ДФС України вчинити певні дії, а саме внести до Реєстру платників податку на додану вартість запис про скасування анулювання реєстрації платником податку на додану вартість ТОВ Краснолиманське, не змінюючи дату його реєстрації платником податку на додану вартість.

Позивачем постанова місцевого суду в частині відмови в позові не оскаржена, тому судове рішення в цій частині апеляційному перегляду не підлягає і має бути залишено без змін.

Статтею 200 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У звязку з викладеним доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення а постанову суду першої інстанції без змін.

В повному обсязі ухвала виготовлена 13 жовтня 2016 року.

Керуючись статтями 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 червня 2016 року у справі № 805/1104/16-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Краснолиманське до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби, Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними рішень та зобовязання вчинити певні дії залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі.

Головуючий:І.В.Сіваченко

Судді: О.О.Шишов

ОСОБА_4