Ухвала суду № 61976684, 11.10.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

11 жовтня 2016 рокусправа № 804/1916/16

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Прокопчук Т.С.

суддів: Шлай А.В. Чабаненко С.В.

за участю секретаря судового засідання:Горшкова В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 червня 2016 року по справі

за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» ОСОБА_3, 3 особа Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1О звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_2 особа ОСОБА_3В.), 3 особа Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), в якому з урахуванням уточнень просить визнати протиправними дії ОСОБА_2 особи ОСОБА_3В, що оформленні листом - повідомленням №8821/316 від 23.09.2015 року щодо визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від ОСОБА_4» у доларах США №007-03727-260215 від 26.02.2015 року, укладеного ним з Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» (далі ПАТ «Дельта Банк»); зобов'язати ОСОБА_2 особу ОСОБА_3 включити його до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду та надати до Фонду додаткову інформацію для внесення даних щодо нього до Загального реєстру вкладників ПАТ «Дельта Банк», які отримують кошти в межах гарантованої суми відшкодування за рахунок коштів Фонду.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.06.2016 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1О подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

В судове засідання апеляційного суду сторони не зявилися, про день розгляду справи повідомлені належним чином, у звязку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно ст.41 КАС України не здійснювалося.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст.11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Судом першої інстанції встановлено, що 26.02.2015 року між ОСОБА_1О та ПАТ «Дельта Банк» укладено договір банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від ОСОБА_4» у доларах США №007-03727-260215 на суму 6 000 доларів США, терміном дії з моменту зарахування коштів на депозитний рахунок до 27.05.2015 року, зі сплатою 5,5 % річних, а також Додаткову угоду №1 якою внесено зміни до п. 1.8 даного договору та визначено можливість зарахування коштів на вкладний рахунок з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку Вкладника, відкритого в Банку або шляхом перерахування з відкритого в Банку поточного рахунку іншої фізичної особи - резидента, або готівкою через касу Банку, а також встановлено не застосування умов п.5.11 Правил банківського обслуговування фізичних осіб ПАТ «Дельта Банк» до відносин, що виникають на підставі цього договору.

На виконання вимог договору в той же день 26.02.2015 року на депозитний рахунок позивача №26306113046699 зараховані грошові кошти в розмірі 6 000 доларів США, які надійшли з особового рахунку ОСОБА_4В № 26201703312344, що підтверджується платіжним дорученням №46501821 від 26.02.2015 року.

02.03.2015 року постановою Правління Національного банку України № 150 ПАТ «Дельта Банк» віднесено до категорії неплатоспроможних, на підставі якої в цей же день Виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення №51 «Про запровадження тимчасової адміністрації ПАТ «Дельта Банк», уповноваженою особою на здійснення якої призначено ОСОБА_3 строком на 3 місяці з 03.03.2015 до 02.06.2015 року, який, відповідно до рішення №71 від 08.04.2015 року, та рішення №147 від 03.08.2015 року продовжено до 02.10.2015 року включно.

16.09.2015 року на підставі протоколу Комісії з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями ПАТ «Дельта Банк» від 15.09.2015 року, призначеної наказом №408 від 29.05.2015 року ОСОБА_2 особою ОСОБА_3 винесено наказ №813, яким з підстав, визначених п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», застосовано наслідки нікчемності, зокрема, щодо договору банківського вкладу (депозиту) №007-03727-260215 від 26.02.2015 року, укладеного між ОСОБА_1О та ПАТ «Дельта Банк», про що листом №8821/316 від 23.09.2015 року повідомлено позивача.

Правлінням Національного банку України 02.10.2015 року прийнято постанову №664 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Дельта Банк», відповідно до якої в цей же день 02.10.2015 року Виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення №181 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Дельта Банк» та делегування повноважень ліквідатора банку», відповідно до якого припинено здійснення тимчасової адміністрації та розпочато процедуру ліквідації строком на 2 роки з 05.10.2015 року по 04.10.2017 року включно, уповноваженою особою Фонду, на яку покладено усі повноваження ліквідатора ПАТ «Дельта Банк», призначено ОСОБА_3

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо визнання договору банківського вкладу (депозиту) нікчемним та не включення його до Реєстру вкладників, який формує та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, позивач звернувся до суду з зазначеним позовом.

Частиною 3 ст. 2 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено, що законодавство про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом при розгляді судом справи про визнання неплатоспроможним (банкрутом) банку застосовується з урахуванням норм законодавства про банки і банківську діяльність.

Статтею 1 Закону України «Про банки і банківську діяльність» передбачено, що цей Закон визначає структуру банківської системи, економічні, організаційні і правові засади створення, діяльності, реорганізації і ліквідації банків.

Відповідно до п. 6 ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» ліквідація банку - процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.

Згідно ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедур санації та мирової угоди і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Законом, грошові вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

Згідно п. 2, п. 7 ч. 1 ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі: справи про банкрутство; справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником.

Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку, що на спори, які виникають на стадії ліквідації (банкрутства) банку, не поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Як вбачається з матеріалів справи ПАТ «Дельта Банк» знаходиться в процедурі ліквідації у звязку із неплатоспроможністю, а отже даний спір повинен розглядатися саме за правилами господарського судочинства.

Аналогічна правова позиція, щодо застосування зазначених норм матеріального права викладена в постанові Верховного Суду України від 15.06.2016 року у справі №826/20410/14.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.157 КАС України, суд закриває провадження в справі, якщо її не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Оскільки суд першої інстанції порушив норми процесуального права, це є підставою для часткового задоволення апеляційної скарги, скасування постанови суду та закриття провадження по справі.

Керуючись п.1 ч.1 ст.157, п.4 ч.1 ст.198, ст. ст. 203, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 червня 2016 року - скасувати.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» ОСОБА_3, 3 особа Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - закрити.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий:Т.С. Прокопчук

Суддя:А.В. Шлай

Суддя:С.В. Чабаненко