Ухвала суду № 61976632, 12.10.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

12 жовтня 2016 рокусправа № 804/1709/16 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Кругового О.О.

суддів: Добродняк І.Ю ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання:Сонник А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ПКФ Електропласт»

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2016 року у справі №804/1709/16 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ПКФ Електропласт» до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень - рішень, -

в с т а н о в и в :

23 березня 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю «ПКФ Електропласт» звернулось до суду з адміністративним позовом в якому просило: визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення рішення Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровського Головного управління ДФС у Дніпропетровській області №000397222203 від 02.11.2015 року, яким нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобовязань та штрафні санкції за порушення валютного законодавства у сумі 42933 грн. 60 коп., №0003982203 від 02.11.2015 року, яким позивачу нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобовязань та штрафні санкції за порушення валютного законодавства.

Адміністративний позов обґрунтовано тим, що акт перевірки позивача, на підставі якого винесено оскаржувані податкові повідомлення рішення, не містить будь-якої інформації або посилання на будь-які інші докази, а саме митні декларації, на підставі яких перевіряючим органом здійснено висновок про порушення строків передбачених ст. 2 ЗУ «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», також додаток №2 до акту перевірки не містить обґрунтувань періоду обрахування пені. Вказане, на думку позивача, свідчить про протиправність прийнятих щодо нього податкових повідомлень рішень.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2016 року в задоволенні адміністративного позові ТОВ «ПКФ Електропласт» відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції просив оскаржувану постанову суду скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог. Апеляційна скарга обґрунтована доводами адміністративного позову.

В судових засіданнях, що мали місце 31 серпня 2016 року та 21 вересня 2016 року представник позивача доводи апеляційної скарги підтримала зазначила про те, що розрахунки штрафних санкції за порушення валютного законодавства застосованих до ТОВ «ПКФ Електропласт» зроблено відповідачем із порушеннями, та арифметичними помилками, однак які саме помилки мали місце при здійсненні розрахунку санкцій вказати не змогла.

В судовому засіданні 21 вересня 2016 року судом було надано позивачу строк до 12 жовтня 2016 року для надання суду доказів на порушення відповідачем вимог закону та наявності фактичних помилок в розрахунку штрафних санкцій за порушення позивачем валютного законодавства та доручено підготувати власний розрахунок штрафних санкцій із зазначенням в чому саме полягають помилки відповідача.

Станом на час розгляду справи, 12.10.2016 року, на адресу суду жодних документів від позивача в обґрунтування неправомірності обрахування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства не надходило, представник позивача, повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, до судового засідання не зявився.

Відповідач, який був належним чином повідомлені про час та місце проведення розгляду справи, в судове засідання також не з'явились, у зв'язку з чим, відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового процесу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у період з 29.09.2015 року по 05.10.2015 року посадовими особами ДПІ в АНД районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ПКФ Електропласт» з питання дотримання вимог валютного законодавства при виконанні імпортних контрактів №LF153759 від 14.01.2013 року, укладеному з компанією BEIJING FRIEND IMP.&EXP.CO.LTD (Beijing, China) за період з 01.11.2013 року по 24.06.2015 року, SP 785612 від 03.11.2014 року, укладеному з компанією Shandong Zouping Xinxing Plastic Technology Co., LTD (Shandong, China) за період з 11.11.2014 року по 16.02.2015 року, № AZ 432645 від 20.10.2014 року, складеному з компанією ANSHAN ANZA ELECTRONIC POWER CO., LTD (LIONING, CHINA) за період з 11.11.2014 року по 17.02.2015 року, № XN 43212 від 25.03.2015 року, складеному з компанією XUCHANG NEW LIGHT TLTCTRICAL INSULATION MATERIALS LIMITED (HENAN, CHINA) за період з 02.04.2015 року по 22.07.2015 року, № ZS 13075 від 25.03.2015 року, складеному з компанією ZHEJING SEAGULL INTL COMMERCE CORP (Wenzhou, CHINA) за період з 02.04.2015 року по 22.07.2015 року, за результатами якої складено акт №756/04-61-22-03/37804995 від 12.10.2015 року.

За наслідками перевірки податковим органом встановлено порушення ТОВ «ПКФ Електропласт»:

- ст. 2 ЗУ від 23.09.1994 №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (із змінами та доповненнями), з урахуванням Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення інструментів впливу на грошово-кредитний ринок» від 06.11.2012 року №5480-ІУ та відповідно до п. 1 Постанови Правління НБУ «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обовязкового продажу надходжень в іноземній валюті» від 12.05.2014 року №270 (із змінами та доповненнями), п. 1 Постанови Правління НБУ «Про врегулювання ситуації на валютному ринку України» від 20.08.2014 року №515, п. 1 Постанови Правління НБУ «Про врегулювання ситуації на валютному ринку України» від 20.11.2014 року №734 (із змінами та доповненнями) , п. 1 Постанови Правління НБУ «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» від 03.03.2015 року №160 (із змінами та доповненнями), п. 1 Постанови Правління НБУ «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному ринку та валютному ринках» від 03.06.2015 року №354 в частині несвоєчасного повернення передплати в сумі 10081.37 дол. США за контрактом №№LF153759 від 14.01.2013 року, укладеному з компанією BEIJING FRIEND IMP.&EXP.CO.LTD (Beijing, China), та в частині несвоєчасного надходження товару за вказаним контрактом на суму 32 706.10 дол. США, №SP 785612 від 03.11.2014 року, укладеним з Shandong Zouping Xinxing Plastic Technology Co., LTD (Shandong, China) у сумі 445.00 дол. США, AZ 432645 від 20.10.2014 року, укладеному з компанією ANSHAN ANZA ELECTRONIC POWER CO., LTD (LIONING, CHINA) у сумі 3 494.00 дол. США, №XN43212 від 25.03.2016 року, укладеним з компанією XUCHANG NEW LIGHT TLTCTRICAL INSULATION MATERIALS LIMITED (HENAN, CHINA) у сумі 5500.00 дол. США, №ZS 13075 від 25.03.2015 року, укладеним з ZHEJING SEAGULL INTL COMMERCE CORP (Wenzhou, CHINA) у сумі 3500.00 дол. США і нарахована пеня на загальну суму 42 933.60 грн.;

- п. 2 ст. 10 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 №15-93 «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» (із змінами та доповненнями) за що відповідно до п. 2 ст. 16 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 №15-93 «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» (із змінами та доповненнями) та п. 2.7 ст. 2 «положення про валютний контроль», затвердженого Постановою Правління НБУ від 08.02.2000 за №49 (із змінами та доповненнями) застосована штрафна санкція на суму 680 грн..

На підставі висновків акту перевірки податковий орган прийняв податкові повідомлення рішення:

№0003972203 від 02.11.2015 року, яким позивачу нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобовязання всього на суму 42 933.60 грн.;

№0003982203 від 02.11.2015 року, яким до позивача застосовано штрафну санкцію на суму 680.00 грн..

Правомірність та обґрунтованість податкових повідомлень рішень №0003972203 та №0003982203 від 02.11.2015 року є предметом спору переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спір між сторонами та відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що позивачем було допущено порушення термінів поставки товару після передплати в іноземній валюті, за період прострочення податковим органом було нараховано пеню та застосовано до позивача штрафні санкції у розмірі передбаченому Законом. Під час прийняття оскаржуваних податкових повідомлень рішень відповідач діяв в порядку та в межах повноважень визначених Конституції та Законами України.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 2 Закону №185-94ВР імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

При застосуванні розрахунків щодо імпортних операцій резидентів у формі документарного акредитиву строк, передбачений частиною першою цієї статті, діє з моменту здійснення уповноваженим банком платежу на користь нерезидента.

Строк та умови завершення імпортної операції без увезення товару на територію України визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням з Національним банком України.

Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Постановами Правління Національного банку України від 16.11.2012 року №475, від 14.05.2013 року №163, від 14.11.2013 року №453. від 12.05.2014 року №270 Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обовязкового продажу надходжень в іноземній валюті, від 20.08.2014 року №515, від 20.11.2014 року №734 Про врегулювання ситуації на валютному ринку України, від 01.12.2014 року №758, від 03.03.2015 року №160, від 03.06.2015 року №354, від 03.09.2015 року №581 Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону, повинні здійснюватись у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

При цьому, порядок здійснення уповноваженими банками контролю за дотриманням резидентами встановлених законодавством строків розрахунків за експортними та імпортними операціями-визначено Інструкцією затвердженою постановою Правління Національного банку України від 24.03.1999 №136

Так, відповідно до пункту 1.1 Інструкції, здійсненням поставки є оформленя МД (у випадку ввезення продукції на територію України, якщо така продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню) або виконання нерезидентом усіх зобов'язань щодо поставки, покладених на нього за договором (в інших випадках).

Згідно з пунктом 3.3 Інструкції банк знімає з контролю операцію резидента в разі імпорту товару з увезенням його на територію України після:

отримання- інформації про цю операцію в реєстрі МД (типу ІМ-40 "Імпорт", ІМ-41 "Реімпорт", ІМ-72 "Магазин безмитної торгівлі", ІМ-75 "Відмова на користь держави", ІМ-76 "Знищення або руйнування") - якщо для митного оформлення продукції-використовується МД;

пред'явлення резидентом документа (крім МД), який використовується для митного оформлення продукції, - якщо для митного оформлення продукції не використовується МД;

пред'явлення резидентом документа, який згідно з умовами договору засвідчує виконання нерезидентом робіт, надання послуг, передавання прав інтелектуальної власності та інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі), - в інших випадках.

Таким чином, у разі ненадходження на адресу резидента у законодавчо встановлені строки розрахунків товару за імпортною операцією виникає порушення законодавчо встановленого строку, розрахунків. У цьому випадку банк інформує податкові органи про виявлені у звітному місяці факти порушень ненадходження в законодавчо встановлені строки товарів згідно з розділом 5 (пункт 5.9) Інструкції.

Отже, для вірного вирішення даної справи по суті позовних вимог визначальним є визначення дати поставки товару, та факту, з яким слід повязувати таку подію.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.04.91 №959-ХІ «Про зовнішньоекономічну діяльність» моментом здійснення експорту (імпорту) - є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

У відповідності до ч. 1 ст. 10 МК України межі митної території України є митним кордоном України. Митний кордон України збігається з державним кордоном України, крім меж штучних островів, установок і споруд, створених у виключній (морській) економічній зоні України, на які поширюється виключна юрисдикція України. Межі території зазначених островів, установок і споруд становлять митний кордон України.

У відповідності до ч. 4 ст. 4 МК України ввезення товарів, транспортних засобів на митну територію України, вивезення товарів, транспортних засобів за межі митної території України - сукупність дій, пов'язаних із переміщенням товарів, транспортних засобів через митний кордон України у будь-який спосіб у відповідному напрямку.

Таким чином, ввезення в Україну товару, що підлягає митному оформленню службовими особами митниці з метою забезпечення митного контролю та для застосування засобів державного регулювання ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через територію України, неможливо без його фактичного переміщення через митний кордон України. Тобто, поняття «перетину товаром митного кордону України» збігається із «переміщенням товару через митний кордон України - ввезенням товару в Україну», підставою для якого в режимі імпорту є наявність на товар товаросупровідного документу, на якому проставляється відбиток штампу «під митним контролем» з відповідною датою та який підтверджує факт та дату перетину товаром митного кордону.

При цьому, «перетин товаром митного кордону України», який засвідчується відбитком штампу «під митним контролем» з відповідною датою, не можна ототожнювати з «пропуском товарів через митний кордон України», який здійснюється виключно після завершення митного оформлення в тому обсязі, який відповідає меті його переміщення через митний кордон України і який підтверджується оформленою ВМД.

З огляду на викладене, імпортний товар вважається таким, що ввезений на митну територію України з моменту перетину митного (державного) кордону України, а не з моменту завершення оформлення ВМД.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що позивачем було укладено контракт з компанією BEIJING FRIEND ІМР.& EXP.CO., LTD від 14.01.2013 року №LF 153759, відповідно до якого позивач зобов'язується купити ізоляційні матеріали.

01.07.2014 року позивачем було перераховано часткову передоплату за товар згідно платіжного доручення в іноземній валюті №321 в сумі 10459,50 доларів США., тобто термін 90 днів, протягом якого товар повинен був надійти на митну територію України спливає 29.09.2014 року, однак товар був ввезений 12.02.2015 року згідно CRM від 12.02.2015 року № 273, тобто товар на суму 16,85 дол. США отримано з порушенням строків на 136 днів.

11.11.2014 року позивачем було перераховано часткову передоплату за товар згідно платіжного доручення в іноземній валюті №487 в сумі 7689,25 доларів США., тобто термін 90 днів, протягом якого товар повинен був надійти на митну територію України спливає 09.02.2015 року, однак товар був ввезений 12.02.2015 року згідно CRM від 12.02.2015 року № 273, тобто товар на суму 7689,25 дол. США отримано з порушенням строків на 3 дні.

05.03.2015 року позивачем було перераховано часткову передоплату за товар згідно платіжного доручення в іноземній валюті №643 в сумі 25000,00 доларів США., тобто термін 90 днів, протягом якого товар повинен був надійти на митну територію України спливає 03.06.2015 року, однак товар був ввезений 22.06.2015 року згідно CRM від 22.06.2015 року № 599/1, тобто товар на суму 25000,00 дол. США отримано з порушенням строків на 19 днів.

Позивачем 03.11.2014 року було укладено імпортний контракт з компанією Shandong Zouping Xinxing Plastic Technology Co. Ltd №SP 785612, відповідно до якого позивач зобов'язується купити листи спінені.

11.11.2014 року позивачем було перераховано часткову передоплату за товар згідно платіжного доручення в іноземній валюті №489 в сумі 4455,00 доларів США., тобто термін 90 днів, протягом якого товар повинен був надійти на митну територію України спливає 09.02.2015 року, однак товар був ввезений 12.02.2015 року згідно CRM від 12.02.2015 року № 273/2, тобто товар на суму 4455,00 дол. США отримано з порушенням строків на 3 дні.

Між позивачем та компанією ANSHAN ANZA ELECTRONIC POWER CO., LTD 20.10.2014 року було укладено контракт №AZ 432645 на поставку капролон у листах та моноволокна з максимальним поперечним перетином більш як 1 мм прутки, стрижні з полімерних матеріалів.

11.11.2014 року позивачем було перераховано часткову передоплату за товар згідно платіжного доручення в іноземній валюті №488 в сумі 3494,00 доларів США., тобто термін 90 днів, протягом якого товар повинен був надійти на митну територію України спливає 09.02.2015 року, однак товар був ввезений 12.02.2015 року згідно CRM від 12.02.2015 року № 273/1, тобто товар на суму 3494,00 дол. США отримано з порушенням строків на 3 дні.

Між позивачем та компанією ANSHAN ANZA ELECTRONIC POWER CO., LTD 25.03.2015 року було укладено контракт №XN 43212 на поставку опльотки із скловолокна з зовнішнім покриттям ПВХ смолою, склотканини, просочена алкидом, картон невибілений в аркушах, не оброблений, одношаровий, ізоляційний жорсткий лист (х/б тканина), просочених фенольними смолами.

02.04.2015 року позивачем було перераховано часткову передоплату за товар згідно платіжного доручення в іноземній валюті №689 в сумі 5500,00 доларів США., тобто термін 90 днів, протягом якого товар повинен був надійти на митну територію України спливає 01.07.2015 року, однак товар був ввезений 17.07.2015 року згідно CRM від 17.07.2015 року № 714/1, тобто товар на суму 5500,00 дол. США отримано з порушенням строків на 16 днів.

Позивачем 25.03.2015 року було укладено імпортний контракт з компанією ZHEJIANG SEAGULL INT'L COMMERCE CORP №ZS 13075, відповідно до якого позивач зобов'язується купити ізоляційні матеріали - тверді пластини, виготовлені полімерізацією епоксідної смоли, термоусаджувальні трубки.

02.04.2015 року позивачем було перераховано часткову передоплату за товар згідно платіжного доручення в іноземній валюті №688 в сумі 3500,00 доларів США., тобто термін 90 днів, протягом якого товар повинен був надійти на митну територію України спливає 01.07.2015 року, однак товар був ввезений 17.07.2015 року згідно CRM від 17.07.2015 року № 714, тобто товар на суму 3500,00 дол. США отримано з порушенням строків на 16 днів.

Отже, як вбачається з матеріалів справи позивач в кожному випадку поставки допустив порушення вимог строків поставки (фактичного перетину товаром митного кордону України) з моменту здійснення передплати у валютних коштах.

Згідно зі статтею 4 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті порушення резидентами, крім суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Суд зазначає, що позивач допустив порушення 90 денного строку відстрочення поставки товарів за імпортними контрактами не надавши висновків Міністерства економічного розвитку і торгівлі України щодо продовження строків за відповідними контрактами, вказане свідчить про правомірність нарахування пені за період прострочення.

Крім того, перевіркою встановлено, що ТОВ ПКФ Електропласт на звітні дати мало прострочені дебіторські заборгованості по імпортному контракту № LF 153759 від 14.01.2013 року, складеним з компанією BEIJING FRIENI ІМР.& EXP.CO., LTD (Beijing, China), а саме:

-станом на 01.10.2014 у сумі 16,85 дол.США (строк погашення - 29.09.2014);

-станом на 01.01.2015 у сумі 16,85 дол.США (строк погашення - 29.09.2014).

В деклараціях про валютні цінності, доходи та майно яке належить резиденту України і знаходиться за її межами надані ТОВ ПКФ Електропласт від 20.10.2014 року № НОМЕР_1 та від 01.01.2015 року № НОМЕР_2, які надавались до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська та Управління Національного банку України в Дніпропетровській області відсутня інформація про прострочену дебіторську заборгованість в сумі 16,85 дол. США.

Положеннями частини 1 статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993р. № 15-93 Про систему валютного регулювання та валютного контролю визначено, що валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває

за межами України, підлягає обов'язковому декларуванню у

Національному банку України.

Відповідно до статті 1 Указу Президента України від 18.06.1994 р. № 319/94 Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами суб'єкти підприємницької діяльності, незалежно від форм власності, щоквартально повинні здійснювати декларування наявності валютних цінностей, які знаходяться за межами України.

Згідно частини 2 статті 10 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993р. № 15-93 Про систему валютного регулювання та валютного контролю несвоєчасне подання, приховування або перекручення звітності про валютні операції тягне за собою відповідальність, передбачену статтею 16 цього Декрету.

У відповідності з пунктом 2 статті 16 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993р. № 15-93 Про систему валютного регулювання та валютного контролю та пункту 2.7 статті 2 Положення про валютний контроль, затвердженого постановою Правління НБУ від 08.02.2000 № 49, невиконання резидентами вимог щодо порядку декларування валютних цінностей та іншого майна тягне за собою відповідальність - накладання штрафу у розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожний звітний період.

Відтак, з урахуванням викладеного вище суд апеляційної інстанції приходить до висновку про правомірність застосованих до позивача штрафних санкцій у розмірі 680 грн. (17х20+17х20) за порушення порядку декларування валютних цінностей в Національному банку України.

З огляду на викладене, суд апляційної інстанції приходить до висновку, що Постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2016 року є законною та обгрунтованою, прийнятою у відповідності до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для її зміни або скасування відстуні.

Керуючись ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ПКФ Електропласт» - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2016 року у справі №804/1709/16 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий:О.О. Круговий

Суддя:І.Ю. Добродняк

Суддя:Я.В. Семененко