Постанова № 61975883, 04.10.2016, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2016 року 15год.01хв.Справа № 808/2133/16 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дуляницької С.М., суддів: Батрак І.В., Лазаренко М.С., за участю секретаря судового засідання Філоненко Ю.М. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: ОСОБА_1, представник ОСОБА_2,

відповідача 1: представник Ляховецька С.С.,

відповідача 2: представник не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1

до Запорізького обласного військового комісаріату (далі - відповідач 1), Міністерства оборони України (далі - відповідач 2)

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Запорізького обласного військового комісаріату (далі відповідач-1), Міністерства оборони України (відповідач - 2), в якій позивач просить визнати протиправним висновок Запорізького обласного військового комісаріату за вих. № 299/с від 26.02.2016 року в частині: "відсутності підстав для виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги"; зобов'язати Міністерство оборони України призначити одноразову грошову допомогу ОСОБА_1.

Позивач та його представник в судовому засіданні пояснили, що позивач при виконанні обов'язків військової служби у 1984 році був поранений. Позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги як інвалід ІІІ групи, який став інвалідом у зв'язку з виконанням військового обов'язку, хоча і після звільнення з військової служби, але з урахуванням причинного зв'язку між пораненням у 1984 році та інвалідністю у 2013 році. На початку 2016 року позивач зібрав та подав пакет документів для отримання одноразової грошової допомоги. Запорізький обласний військовий комісаріат супровідним листом №299/с від 26.02.2016 заяву позивача та додані документи направив до Департаменту фінансів Міністерства оборони України. У вказаному листі військовий комісар зазначив, що "командування вважає, що підстав для виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги не має". Позивач вважає такий висновок Запорізького обласного військового комісаріату неправомірним, просить зобов'язати Міністерство оборони України призначити позивачу одноразову грошову допомогу.

Представник відповідача 1 проти позову заперечила та вказала, що лист №299/с від 26.02.2016 є лише супровідним листом та не містить обов'язкових для врахування Міністерством оборони України висновків. В даному листі міститься лише думка командування Запорізького ОВК. Просить в задоволені адміністративного позову відмовити.

Від відповідача 2 надійшла заява про розгляд справи без участі його представника.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково. При цьому суд враховує таке.

В ході розгляду справи встановлено, що ОСОБА_1 у період з 30.06.1983 року по 28.04.1985 року проходив військову службу в/ч п.п. №39696 (а.с.50).

В 1984 році під час проходження строкової служби в республіці Афганістан під час виконання бойових дій отримав осколочні поранення голови, лівої руки та лівої ноги (а.с.67-68).

Відповідно до витягу з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у військовослужбовців встановлено, що поранення, контузія, отримані позивачем, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії. (а.с. 63).

Відповідно до виписки з акту огляду МСЕК серії 10 ААЯБ №481182 від 21.10.2013 року позивачу встановлено третю групу інвалідності (а.с. 64).

09.02.2016 позивач звернувся з заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю (а.с.60). До вказаної заяви позивач подав необхідний пакет документів (а.с.61-76).

Запорізькій обласний військовий комісаріат листом від 26.02.2016 року № 299/с направив документи, які надійшли від ОСОБА_1 до Департаменту фінансів Міністерства оборони України (а.с.13, 59). При цьому у листі № 299/с зазначено: "Командування вважає, що підстав для виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги не має".

Відповідач 2 не надав суду доказів розгляду документів позивача щодо призначення йому одноразової грошової допомоги та прийняття відповідних рішень за результатами такого розгляду.

Позивач, не погоджуючись з висновком Запорізького обласного військового комісаріату про відсутність підстав для виплати одноразової грошової допомоги, звернувся до суду з даним позовом, в якому просить вказаний висновок визнати протиправним та зобов'язати Міністерство оборони України призначити позивачу допомогу.

При вирішенні спору суд враховує таке.

Відповідно до ст. 41 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" .

Згідно ч.1 ст.16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Частиною 6 ст.16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" визначено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами. Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України (ч. 9 ст. 16-3 названого Закону).

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 № 975 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - Порядок № 975).

Відповідно до пунктів 12, 13 Порядку № 975, призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).

Керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.

Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

Аналогічні норми містяться і в пункті 7 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 499 (далі - Порядок № 499).

З наведених норм видно, що повноваження щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги має Міністерство оборони України. Керівник уповноваженого органу (в даному випадку - Запорізького обласного військового комісаріату) подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів (в даному випадку Міністерству оборони України) висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються необхідні документи. Рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів.

В ході розгляду справи суд встановив, що документи позивача щодо призначення і виплати одноразової грошової надійшли від Запорізького обласного військового комісаріату до Міністерства оборони України 04.04.2016, про що свідчить відбиток штемпеля вхідної кореспонденції на листі № 299/с (а.с.59). Відповідачем 2 не надано суду доказів розгляду документів позивача та прийняття будь-якого рішення за результатами такого розгляду.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправним висновку відповідача 1, викладеного в листі від 26.02.2016 № 299/с про відсутність підстав для виплати позивачу одноразової грошової допомоги, суд зазначає таке.

З наведених вище норм Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", Порядку № 975 та Порядку № 499 вбачається, що повноваження щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги належать виключно Міністерству оборони України.

Зазначення Запорізьким обласним військовим комісаріатом у супровідному листі від 26.02.2016 № 299/с слів: "Командування вважає, що підстав для виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги не має" на переконання суду, не є рішенням суб'єкта владних повноважень та не тягне для позивача будь-яких наслідків; супровідний лист від 26.02.2016 № 299/с не є висновком щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги. За таких обставин, у задоволенні вказаної позовної вимоги слід відмовити.

Суд також не вбачає підстав для задоволення позовної вимоги про зобов'язання Міністерства оборони України призначити позивачу одноразову грошову допомогу з огляду на таке.

Згідно пункту 2 частини другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії. При цьому, у випадку, коли закон встановлює повноваження суб'єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд зобов'язує відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію. У випадку, коли ж суб'єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення), з урахуванням встановлених судом обставин.

Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями необхідно розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим.

Аналіз норм Кодексу адміністративного судочинства України свідчить про те, що завдання адміністративного судочинства полягає в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади за даних обставин.

Враховуючи обумовлене, суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

З огляду на те, що відповідач 2 наділений дискреційними повноваженнями з питань призначення одноразової грошової допомоги (оскільки за результатами розгляду поданих документів може прийняти рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги), то суд не вправі перебирати на себе функції вказаного суб'єкта владних повноважень та зобов'язувати Міністерство оборони України призначити позивачу одноразову грошову допомогу.

Водночас частиною 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України суду надано право вийти за межі позовних вимог у разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. На думку суду, вихід за межі позовних вимог повинен безумовно узгоджуватися й бути спрямованим на захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, що є завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, та відповідно, на ефективне відновлення порушених прав таких осіб і усунення їх порушень.

Так, суд вважає, що для ефективного захисту прав, свобод та інтересів позивача та для реалізації завдань адміністративного судочинства, слід вийти за межі позовних вимог і прийняти рішення, яким визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України щодо не розгляду документів ОСОБА_1 про призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку з настанням інвалідності, що надійшли до Міністерства оборони України 04.04.2016 та зобов'язати Міністерство оборони України розглянути такі документи, оскільки у визначений законодавством місячний строк після надходження документів документи ОСОБА_1 розглянуті не були.

А відтак, позовні вимоги слід задовольнити частково.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України щодо не розгляду документів ОСОБА_1 про призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку з настанням інвалідності, що надійшли до Міністерства оборони України 04.04.2016.

Зобов'язати Міністерство оборони України розглянути документи ОСОБА_1 про призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку з настанням інвалідності, що надійшли до Міністерства оборони України 04.04.2016.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя С.М.Дуляницька

Судді І.В.Батрак

М.С.Лазаренко