Ухвала суду № 61972324, 10.10.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2016 р. Справа № 876/2321/16

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ільчишин Н.В.,

суддів Пліша М.А., Шинкар Т.І.,

за участю секретаря судового засідання Федак С.Р.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника Міністерства юстиції України ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23.02.2016 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, Міністерства юстиції України, Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівські області про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та зобов'язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 03.03.2015 року звернувся в суд уточнивши позов до Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління МВС України у Львівській області, Міністерства юстиції України, УДАІ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівські області в якому просить суд: - визнати незаконним та скасувати наказ МВС України від 16.01.2015 року №48 о/с в частині звільнення ОСОБА_3 з органів внутрішніх справ з займаної посади; - визнати незаконним та скасувати наказ ГУ МВС України у Львівській області «По особовому складу» від 26.01.2015 року №37 о/с в частині звільнення ОСОБА_3 з органів внутрішніх справ з займаної посади; - поновити в органах внутрішніх справ на посаді старшого інспектора з дізнання відділу оформлення матеріалів ДТП, дізнання, розшуку ТЗ, що зникли з місця ДТП та адміністративної практики управління ОСОБА_4 ОСОБА_3;- стягнути в користь ОСОБА_3 з Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівські області середній заробіток за час вимушеного прогулу; - зобовязати Міністерство юстиції України вилучити з Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України «Про очищення влади» відомості про ОСОБА_3 як про особу, щодо якої застосовано заборону, передбачену частиною 3 або 4 ст.1 Закону України «Про очищення влади»; - допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за один місяць.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 23.02.2016 року позов задоволено частково.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції Міністерство внутрішніх справ України подало апеляційну скаргу. В якій просить постанову скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову повністю, апеляційну скаргу мотивовано тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення допущено порушення норм процесуального та матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 27.05.1999 року ОСОБА_3 був прийнятий на службу в органи внутрішніх справ, на час звільнення працював на посаді старшого інспектора з дізнання відділу оформлення матеріалів ДТП, дізнання, розшуку ТЗ, що зникли з місця ДТП та адміністративної практики управління ОСОБА_4.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 16.01.2015 року №48 о/с відповідно до вимог пункту 10 частини 2 ст.3 Закону України «Про очищення влади» від 16.09.2014 року №1682-VII та згідно з пунктами 62 «а», 66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ звільнено з органів внутрішніх справ у запас Збройний сил (із поставленням на військовий облік) за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу майора міліції ОСОБА_3 (М-065385), старшого інспектора з дізнання відділу оформлення матеріалів дорожньо-транспортних пригод, дізнання, розшуку транспортних засобів, що зникли з місця ДТП та адміністративної практики управління ОСОБА_4 України у Львівській області.

Підставою для включення позивача до переліку осіб, які підлягали звільненню згідно з цим наказом була отримана міністерством інформація від УДАІ Головного Управління МВС України у Львівській області про складені протоколи про адміністративні правопорушення відносно учасників Всеукраїнського громадського руху «Автомайдан» та інших учасників мирних акцій протесту, яка надіслана на адресу міністерства на виконання вимог службової телеграми Департаменту Державної автомобільної інспекції МВС України від 12.01.15 року.

На підставі наказу МВС України № 48о/с від 16.01.15р. начальником ГУМВСУ у Львівській області 26.01.15р. прийнято наказ № 37о/с «По особовому складу», яким відповідно до вимог пункту 10 частини 2 ст.3 Закону України «Про очищення влади» від 16.09.2014 року №1682-VII та згідно з пунктами 62 «а», 66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ звільнено з органів внутрішніх справ у запас Збройний сил (із поставленням на військовий облік) за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу майора міліції ОСОБА_3 (М-065385), старшого інспектора з дізнання відділу оформлення матеріалів дорожньо-транспортних пригод, дізнання, розшуку транспортних засобів, що зникли з місця ДТП та адміністративної практики управління ОСОБА_4 з 26 січня 2015 року, виплативши йому грошову компенсацію за невикористану відпустку в період роботи з 01 до 26 січня 2015 року в кількості 3 календарних днів.

Судом встановлено, що згідно рапорту від 29.12.2013 року інспектора ДПС 2 взводу роти СП полку ДПС ОСОБА_4 України в м. Києві прапорщика міліції ОСОБА_5, 29.12.2013 року під час несення служби близько 17:45 год. по вул. Столичне Шосе за межі міста рухалась колона автомобілів з символікою «Євромайдану», водій автомобіля Мерседес-Бенз н.з. ВС 0866АІ не виконав вимогу про зупинку, що надавалась за допомогою жезла та свистка.

Заступником начальника УДАІ ГУМВС України у Львівській області направлено лист від 20.01.2014 року на імя в.о. начальника ВДАІ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області для встановлення особи водія та складання відносно них адміністративних матеріалів за порушення правил, норм і стандартів у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та подальшого направлення цих адмінматеріалів до відповідних судів для прийняття рішення.

06.01.2014 року на адресу УДАІ ГУМВСУ у Львівській області засобами електронного звязку з Департаменту ДАІ МВС України надійшов «Алгоритм дій щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно осіб, які порушили ПДР», який на оперативній нараді 08.01.14 року був доведений до відома та керівництва в роботі до підпорядкованих підрозділів ДАІ у Львівській області. Вказаним документом був передбачений чіткий порядок дій працівників підрозділів ДАІ при отриманні матеріалів адміністративного провадження щодо складання відповідних протоколів та їх направлення до суду для притягнення винних осіб до відповідальності.

Позивачем 21.01.2014 року складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_6, в якому визначені порушення вимог п. 2.4,8,9а Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність ст.122-2 КУпАП та передані матеріали до Шевченківського районного суду м. Львова.

Постановою Шевченківського районного суду м. Львова від 28.02.2014 року провадження у справі про адміністративне порушення за статтею 122-2 КУпАП відносно ОСОБА_6 закрито за відсутності в його діях події і складу адміністративного порушення.

Таким чином судом встановлено, що ОСОБА_6 не був притягнутий до адміністративної відповідальності, як учасник мирних акцій протесту в грудні 2013 року.

27.02.2014 року прокуратурою Львівської області було розпочато кримінальне провадження № 42014140000000035 за фактом перевищення службових повноважень та вчинення службового підроблення працівниками УДАІ ГУМВС України у Львівській області матеріалів про адміністративні правопорушення.

21.03.2014 року складено висновок службового розслідування за фактами порушень, виявлених прокуратурою м. Львова у ході нагляду за додержанням вимог законодавства про адміністративні правопорушення при застосуванні заходів адміністративного впливу посадовими особами відділу ДАІ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області, у якому за неналежне виконання службових та функціональних обовязків, порушення вимог статей 251, 254, 256 КУпАП, пп 4.1, 4.2 Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої наказом МВС України від 26.02.2009 року №77, в частині відсутності достатніх доказів, що підтверджують вчинення правопорушення, доказів винності особи в його вчиненні, не ознайомлення правопорушника зі складеним протоколом, не розяснення прав і обовязків передбачених статтею 268 КУпАП, порушення права надати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, та не вручення копії протоколу про адміністративне правопорушення гр.ОСОБА_6, старшого інспектора з дізнання відділу оформлення матеріалів ДТП, дізнання, розшуку ТЗ, що зникли з місця ДТП та адміністративної практики управління ОСОБА_4 ОСОБА_3 притягнути до дисциплінарної відповідальності, оголосити догану (п.8). Наказом ГУМВС України у Львівській області №509 від 08.04.2014 року ОСОБА_3 оголошено зауваження.

26.03.2014 року прокуратура Львівської області скерувала в ГУМВС України у Львівській області подання про усунення порушень вимог чинного законодавства при застосуванні заходів адміністративного впливу за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

10.04.2014 року складено висновок службового розслідування по поданню прокуратури Львівської області про усунення порушень вимог чинного законодавства при застосуванні заходів адміністративного впливу за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у якому зазначено, що кримінальне провадження №42014140000000035 від 27.02.2014 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.365 КК України, стосовно працівників УДАІ ГУМВС України у Львівській області 27.03.2014 року закрито на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України, наказ ГУМВС України у Львівській області №509 від 08.04.2014 року, яким оголошено зауваження ОСОБА_3, скасувати за мякістю та попередити ОСОБА_3 про неповну посадову відповідність.

Наказом ГУМВС України в Львівській області від 10.04.2014 року № 521 наказ ГУМВС України у Львівській області №509 від 08.04.2014 року скасовано та попереджено ОСОБА_3 про неповну посадову відповідність та зменшено щомісячну премію терміном на один місяць у розмірі 30 відсотків.

За положеннями статті 1 Закону України «Про очищення влади» від 27.01.15 року № 132-VIII (надалі Закон №132-VIII) очищення влади (люстрація) - це встановлена цим Законом або рішенням суду заборона окремим фізичним особам обіймати певні посади (перебувати на службі) (крім виборних посад) в органах державної влади та органах місцевого самоврядування.

Очищення влади (люстрація) здійснюється з метою недопущення до участі в управлінні державними справами осіб, які своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю здійснювали заходи (та/або сприяли їх здійсненню), спрямовані на узурпацію влади Президентом України ОСОБА_7, підрив основ національної безпеки і оборони України або протиправне порушення прав і свобод людини, і ґрунтується на принципах верховенства права та законності; відкритості, прозорості та публічності; презумпції невинуватості; індивідуальної відповідальності; гарантування права на захист.

Протягом десяти років з дня набрання чинності цим Законом посади, щодо яких здійснюється очищення влади (люстрація), не можуть обіймати особи, зазначені у частинах першій, другій, четвертій та восьмій статті 3 цього Закону, а також особи, які не подали у строк, визначений цим Законом, заяви, передбачені частиною першою статті 4 цього Закону.

Рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень при виконанні цього Закону оскаржуються в судовому порядку.

Відповідно до пункту 10 частини 2 статті 3 Закону №132-VIII заборона, передбачена частиною третьою статті 1 цього Закону, застосовується до осіб, які у період з 21 листопада 2013 року по 22 лютого 2014 року обіймали посаду (посади) працівника правоохоронного органу, який складав та/або своєю дією сприяв складенню рапортів, протоколів про адміністративне правопорушення, повідомлень про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, обвинувальних актів стосовно осіб, звільнених від кримінальної або адміністративної відповідальності відповідно до Закону України «Про усунення негативних наслідків та недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань» від 29 січня 2014 року N 737-VII, Закону України «Про недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань, та визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України» від 21 лютого 2014 року № 743-VII, та не були звільнені в цей період з відповідної посади (посад) за власним бажанням.

Статтею 4 Закону України «Про недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань, та визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України» від 21 лютого 2014 року № 743-VII (надалі Закон № 743-VII) передбачено звільнення від адміністративної відповідальності осіб, які були учасниками масових акцій протесту, що розпочалися 21 листопада 2013 року, за вчинення в період з 21 листопада 2013 року по день набрання чинності цим Законом включно будь-яких адміністративних правопорушень, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення, за умови, що ці правопорушення пов'язані з масовими акціями протесту, у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з частиною 2 статті 5 Закону № 743-VII виконання цього Закону в частині звільнення від адміністративної відповідальності осіб, зазначених у статті 4 цього Закону, покладається на суди.

Питання про застосування цього Закону суд вирішує в судовому засіданні. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду питання, не перешкоджає проведенню судового засідання (стаття 7 Закону № 743-VII).

Аналогічні норми містили положення Закону України «Про усунення негативних наслідків та недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань» від 29 січня 2014 року № 737-VII (надалі Закон № 737-VII).

Системний аналіз положень вказаних нормативних актів дає підстави суду дійти висновку, що передбачена Законом №132-VIII заборона щодо перебування на посаді працівника правоохоронного органу може бути застосована до осіб при сукупності таких обставин: -така особа в період з 21 листопада 2013 року по 22 лютого 2014 року обіймала посаду (посади) працівника правоохоронного органу, який складав та/або своєю дією сприяв складенню рапортів, протоколів про адміністративне правопорушення, повідомлень про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, обвинувальних актів стосовно учасників масових акцій протесту; -участь порушника в таких масових акціях протесту повинна бути встановлена та доведена; -учасник масових акцій протесту повинен бути притягнутий, зокрема, до адміністративної відповідальності за дії, які вчинені ним під час таких акцій протесту та, в подальшому, повинен бути звільнений від такої відповідальності відповідно до положень Закону № 743-VII та Закону № 737-VII; -звільнення від адміністративної відповідальності має відбутись за заявою порушника згідно з рішенням суду в порядку, визначеному Законами № 743-VII та № 737-VII.

В даному випадку, як вже зазначалось, судом встановлено, що ОСОБА_6 не був притягнутий до адміністративної відповідальності за дії, які вказані в складеному позивачем протоколі про адміністративне правопорушення, відтак не був звільнений від такої відповідальності відповідно до положень Закону № 743-VII та Закону № 737-VII.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що при прийнятті оскаржуваних наказів безпідставно застосовано до позивача положення Закону №132-VIII та проведено звільнення його з займаної посади. Крім цього, в оскаржуваних наказах вказано, що звільнення позивача з займаної посади проведено, в тому числі, на підставі пунктів 62 «а», 66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.

Відповідно до пункту 66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів УРСР № 114 від 29.07.91р. (зі змінами і доповненнями) (надалі - Положення) особи рядового і начальницького складу, які скоїли вчинки, що дискредитують звання рядового і начальницького складу, звільняються з органів внутрішніх справ. При цьому звільнення проводиться з урахуванням вимог пункту 62 цього Положення.

Звільнення осіб рядового і начальницького складу зі служби провадиться у запас Збройних Сил (з постановкою на військовий облік), якщо звільнені особи не досягли граничного віку, встановленого Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» для перебування в запасі осіб, які мають військові звання і за станом здоров'я придатні до військової служби (пункт 62 Положення).

Окрім Положення, порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, їх права і обов'язки регулюються також Законом України «Про міліцію» (надалі - Закон № 565-XII) та Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» (надалі Статут) (чинних на час виникнення правовідносин).

Статтею 1 Статуту визначено, що службовою дисципліною є дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів МВС підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги.

За змістом статті 7 Статуту службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги, статутів і наказів начальників; дотримуватися норм професійної та службової етики; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку тощо.

Види дисциплінарних стягнень за порушення службової дисципліни наведені в статті 12 Статуту, найсуворішим з яких є звільнення з органів внутрішніх справ, що застосовується як крайній захід дисциплінарного впливу.

Порядок накладення дисциплінарних стягнень на осіб рядового і начальницького складу врегульовано статтею 14 Статуту.

Зокрема, з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органів внутрішніх справ. Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу. При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо. Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

Пунктами 66 і 67 Положення передбачені підстави звільнення зі служби за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу, та за вчинення злочину або адміністративного корупційного правопорушення.

Колегія судді встановила, що дискредитація звання рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за своєю суттю полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет органів внутрішніх справ і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби. Допущені порушення при виконанні посадовою особою правоохоронного органу вимог законодавства, зокрема позивача при складанні протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_6, не містить ознак такого проступку, а підпадає під поняття порушення службової дисципліни, за яке може бути накладене дисциплінарне стягнення відповідно до статті 12 Статуту.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 29.05.15 року, 16.09.15 року, 20.10.15 року, 15.12.15 року.

Апеляційний суд дійшов висновку, що за порушення адміністративного законодавства при складанні протоколів про адміністративні правопорушення на громадян, позивача наказом ГУМВСУ у Львівській області № 521 від 10.04.14р. «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників ОСОБА_4» вже було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження про неповну посадову відповідність та зменшення щомісячної премії терміном на один місяць у розмірі 30 відсотків, а тому звільнення з органів внутрішніх справ є повторним накладенням на нього дисциплінарного стягнення.

Згідно з частиною 1 статті 235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. УДАІ ГУМВСУ у Львівській області з 07.12.15р. хоча й перебуває у стані припинення, проте станом на час розгляду справи судом першої інстанції запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про припинення юридичної особи УДАІ ГУМВСУ у Львівській області не внесено.

Відповідно до частини 2 статті 235 КЗпП України, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу, або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

При визначенні середнього заробітку за час вимушеного прогулу суд враховує постанову Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.95р. (зі змінами і доповненнями), якою затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати та наказ МВС України від 31.12.2007р. № 499, яким затверджено Інструкцію про впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ на підставі якого судом першої інстанції розрахунок проведено правильно.

Щодо позовної вимоги до Міністерства юстиції України колегія суддів погоджується з прийнятим рішенням. Оскільки відповідно до частини 1 статті 7 Закону №132-VIII відомості про осіб, щодо яких встановлено заборону, передбачену частиною третьою або четвертою статті 1 цього Закону, вносяться до Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України «Про очищення влади» (далі - Реєстр), що формується та ведеться Міністерством юстиції України. Таким чином, підставою для виключення позивача з реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України «Про очищення влади» є відповідне подання органу, яким такі відомості надані Держателю, а також рішення суду, яке набрало законної сили, про поновлення позивача на посаді.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, що відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23.02.2016 року у справі №813/1032/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили, а в разі складення такої в порядку ч.3 ст. 160 КАС України, протягом того ж строку з часу складення в повному обсязі.

Головуючий Н.В. Ільчишин

Судді М.А. Пліш

ОСОБА_8

Повний текст ухвали виготовлено 11.10.2016 року