Ухвала суду № 61972217, 10.10.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.10.2016р. Справа № 876/6297/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Левицької Н.Г.,

судді Обрізка І.М.,

судді Сапіги В.П.,

за участю секретаря судового засідання Гелецького П.В.,

за участю представників:

апелянта (відповідача у справі): ОСОБА_1,

позивача у справі: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові

апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29.07.2016р. у справі № 813/2331/16

за позовом Червоноградської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

11.07.2016р., позивач: Червоноградська обєднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Львівській області звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача: ОСОБА_3 про стягнення податкового боргу в сумі 35456,28грн.

Позовні вимоги обгрунтовано тим, що у відповідача станом на 16.06.2016р. наявний податковий борг в розмірі 35456,28грн. Відповідно, 12.11.2014р. було вручено податкову вимогу. Оскільки добровільно відповідач податковий борг не погасив, відтак, такий підлягає стягненню в примусовому порядку.

За результатами розгляду справи Львівський окружний адміністративний суд адміністративний позов задоволив, оскільки у відповідача наявний податковий борг, добровільно ним не сплачується, відтак, підлягає стягненню в примусовому порядку

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, апелянт (відповідач у справі): ОСОБА_3 оскаржив її в апеляційному порядку. В своїй апеляційній скарзі апелянт зазначає, що суд не вправі був розглядати цю справу в порядку скороченого провадження. Також апелянт вказує, що податковий орган був зобовязаний звернутись з поданням до суду. Апелянт стверджує, що позивачем було вручено податкову вимогу на суму 351,44грн., тоді як сума боргу становить 35456,28грн.

У судове засідання Львівського апеляційного адміністративного суду 10.10.2016р. зявився представник апелянта (відповідача у справі): ОСОБА_1, який вимоги апеляційної скарги підтримав повністю, надав усні пояснення на підтримку своєї правової позиції, викладеної в апеляційній скарзі.

Представник позивач у справі: ОСОБА_2, проти задоволення апеляційної скарги заперечила з мотивів, наведених у позовній заяві, надавала усні пояснення по суті апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача у справі, сторін по справі, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги у їх сукупності, встановивши обставини та відповідні їм правовідносини, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегією суддів встановлено наступне:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 перебуває на обліку як платник податків у Червоноградській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Львівській області.

Дана заборгованість виникла внаслідок самостійно поданих відповідачем декларації з податку на додану вартість, податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування, земельного податку з фізичних осіб. за 2014, 2015, 2016 роки.

В подальшому, податковим органом сформовано та направлено відповідачу податкову вимогу № 2090-25 від 12.11.14р., однак, заборгованість позивачем не сплачено, що стало підставою для звернення з цим позовом до суду.

Відповідно до вимог пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Згідно з нормами п.57.1 ст.57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Керуючись вимогами п.57.3 ст.57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до вимог підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України, грошове зобов'язання платника податків, - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до норм п.п.14.1.175 ст. 14 ПК України, Податковий борг це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Керуючись вимогами пункту 59.1 статті 59 ПК України, у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобовязання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів не бере до уваги доводи апеляційної скарги, оскільки такі є безпідставними, жодним чином не спростовують висновків суду першої інстанції та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Не заслуговують на увагу доводи апелянта про обовязок позивача звертатись з поданням до суду, оскільки податкове законодавство передбачає можливість на звернення податковим органом як з позовною заявою так і з поданням до суду.

Вимогами статті 183-3 КАС України, на яку посилається апелянт, лише регулюється порядок звернення саме з поданням до суду, однак, жодним чином не обмежує чи забороняє право на звернення з позовною заявою. Одночасно, не заслуговують на увагу та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами і доводи про те, що вимоги податкового органу не грунтуються на рішенні субєкта владних повноважень.

Також слід звернути увагу на те, що відповідно до п.59.5 ст.59 ПК України, у разі, якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі, якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається). Відтак, обовязку у податкового органу надсилати ще одну або більше податкових вимог, за даним податковим боргом, не було.

Приписами статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Керуючись вимогами ст.9 КАС України, суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, що у відповідача наявний податковий борг, добровільно ним не сплачується, відтак підлягає до стягнення в примусовому порядку.

Відповідно до приписів ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись вимогами ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

суд,

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29.07.2016р. у справі № 813/2331/16 за позовом Червоноградської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення коштів, - залишити без задоволення.

2. Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29.07.2016р. у справі № 813/2331/16, - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.

Касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя Н.Г. Левицька

Суддя І.М. Обрізко

Суддя В.П. Сапіга

Повний текст рішення виготовлено та підписано 12.10.2016р.