Ухвала суду № 61972049, 11.10.2016, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Капинос О.В.

Суддя-доповідач:ОСОБА_1

УХВАЛА

іменем України

"11" жовтня 2016 р. Справа № 806/107/16

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Шевчук С.М.

суддів: Бучик А.Ю.

ОСОБА_2,

за участю секретаря судового засідання Витрикузи В.П.,

сторін позивача - ОСОБА_3 та представника позивача - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київської міської митниці Державної фіскальної служби України на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "29" червня 2016 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Київської міської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу ,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 29 червня 2016 року позов ОСОБА_3 до Київської міської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу задоволено.

Визнано протиправним та скасовано наказ Київської міської митниці ДФС №1404-ос від 15 грудня 2015 року "Про звільнення ОСОБА_3П.".

Поновлено ОСОБА_3 на посаді інспектора відділу митного оформлення №3 митного посту "Спеціалізований" Київської міської митниці ДФС з 15 грудня 2015 року.

Стягнуто з Київської міської митниці ДФС на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 15 грудня 2015 року по день ухвалення судового рішення в сумі 8661,84 грн. (вісім тисяч шістсот шістдесят одну гривню вісімдесят чотири копійки).

Постанову суду в частині поновлення ОСОБА_3 на посаді інспектора відділу митного оформлення №3 митного посту "Спеціалізований" Київської міської митниці ДФС та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць допущено до негайного виконання.

Вважаючи, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до Житомирського апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою, в якій просить назване рішення суду скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

На підтвердження доводів апеляційної скарги відповідач зазначив, що позивачем ОСОБА_3 умисно приховано та зазначено недостовірні відомості в декларації щодо наявності майна (майнових прав), набутого за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 ч.1 ст.2 Закону України "Про очищення влади", які відповідають наявній податковій інформації про майно (майнові права) ОСОБА_3

Розглянувши доводи, наведені у апеляційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Житомирського апеляційного адміністративного суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

ОСОБА_3 проходила публічну службу в митних органах з 2009 р.

05.08.2015 р. позивачем на ім'я начальника Київської міської митниці ДФС було написано заяву про проведення перевірки, передбаченої Законом України "Про очищення влади".

16.10.2015 р. Коростенською ОДПІ за результатами перевірки достовірності відомостей, визначених п. 2 ч.5 ст. 5 Закону України "Про очищення влади" було складено висновок №13132/10/06-09-17-02 , яким встановлено, що:

- ОСОБА_3 у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік вказано недостовірні відомості щодо наявності майна (майнових прав), а саме: не задекларовано транспортний засіб марки BMW520, номерний знак НОМЕР_1, 1991 року випуску, набутий за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України "Про очищення влади", які відповідають податковій інформації про майно (майнові права) ОСОБА_3;

- вартість майна (майнових прав), вказаного (вказаних) ОСОБА_3 у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік, набутого (набутих) ОСОБА_3 за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України "Про очищення влади", не відповідає наявній станом на 16.06.2015 податковій інформації про доходи, отримані із законних джерел (а.с. 10-11).

15.12.2015р. начальником Київської митниці ДФС складено довідку про результати перевірки, передбаченої Законом України "Про очищення влади", в якій зазначено, що за результатами проведеної перевірки встановлено, що до ОСОБА_3 застосовуються заборони, визначені ч.3 ст.1 Закону України "Про очищення влади"(а.с.47).

Так, відповідно до наказу Київської митниці ДФС №1404-ос від 15 грудня 2015 року ОСОБА_3 було звільнено з посади державного інспектора відділу митного оформлення №3 митного посту "Спеціалізований" Київської міської митниці ДФС згідно п.14 ст. 5 Закону України "Про очищення влади", п. 7-2 ст. 36 Кодексу законів про працю України на підставі довідки про результати перевірки, передбаченої Законом України "Про очищення влади" від 15.12.2015 р.(а.с.45)

Надаючи правову оцінку обставинам справи слід зазначити наступне.

Відповідно до ч.1,2 ст. 1 Закону України "Про очищення влади" очищення влади (люстрація) - це встановлена цим Законом або рішенням суду заборона окремим фізичним особам обіймати певні посади (перебувати на службі) (далі - посади) (крім виборних посад) в органах державної влади та органах місцевого самоврядування.

Згідно з п. 10 ч.1 ст. 2 вказаного Закону, заходи з очищення влади (люстрації) здійснюються зокрема щодо інших посадових та службових осіб (крім виборних посад) органів державної влади, органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ч.3 ст. 1 Закону України "Про очищення влади" протягом десяти років з дня набрання чинності цим Законом посади, щодо яких здійснюється очищення влади (люстрація), не можуть обіймати особи, зазначені у частинах першій, другій, четвертій та восьмій статті 3 цього Закону, а також особи, які не подали у строк, визначений цим Законом, заяви, передбачені частиною першою статті 4 цього Закону.

Так, частиною 8 ст. 3 Закону України "Про очищення влади" передбачено, що вказана заборона застосовується до осіб, перевірка стосовно яких встановила недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), зазначених у поданих ними за попередній рік деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, складених за формою, що встановлена Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції", та/або невідповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) в їх деклараціях, набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених пунктами 1 - 10 ч.1 ст. 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.

Згідно із ч.5 ст. 5 Закону України "Про очищення влади" перевірці підлягають: достовірність вказаних у заяві відомостей щодо незастосування заборон, передбачених частинами третьою та четвертою статті 1 цього Закону; достовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та відповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, поданій особою за минулий рік за формою, що встановлена Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції" (далі - декларація), набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 ч.1 ст. 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.

Виходячи з положень цієї норми, недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), зазначених у декларації, не є самостійним критерієм для заборони, передбаченої частиною третьою статті 1 цього Закону. Ця обставина обов'язково повинна бути поєднана із висновком про невідповідність вартості майна (майнових прав) доходам, отриманим із законних джерел.

За другим критерієм достатньою підставою для звільнення є невідповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) в їх деклараціях, набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених пунктами 1 - 10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.

Таким чином, для вжиття заборони за першим критерієм необхідно встановити недостовірність відомостей та невідповідність вартості майна (майнових прав), зазначених у деклараціях, доходам, отриманим із законних джерел.

Для вжиття заборони за другим критерієм необхідно встановити невідповідність вартості майна (майнових прав), вказаного в деклараціях, набутого на час перебування на відповідних посадах, доходам, отриманим із законних джерел.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для прийняття оскаржуваного наказу про звільнення ОСОБА_3 із займаної посади стала довідка про результати перевірки, передбаченої Законом України "Про очищення влади", складена з урахуванням висновку Коростенської ОДПІ від 16.10.2015 року №13132/1006-09-17-02 про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених п. 2 ч.5 ст. 5 Закону України "Про очищення влади".

Судом першої інстанції встановлено та не заперечується судом апеляційної інстанції те, що вказаний висновок був оскаржений позивачем в судовому порядку.

Так, постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2016 року у справі №806/217/16 адміністративний позов ОСОБА_3 до Коростенської ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування висновку задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано висновок Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області № 13132/10/06-09-17-02 від 16.10.2015 в частині встановлення невідповідності вартості майна (майнових прав), вказаного у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік, набутого ОСОБА_3 за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України "Про очищення влади", доходам, отриманим із законних джерел. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Вказана постанова набрала законної сили 07.06.2016 (а.с.120-123).

Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Факти, встановлені рішенням чи вироком суду, що набрали законної сили мають назву преюдиційні факти.

Не потребують доказування преюдиційні обставини, якщо вони встановлені рішенням суду, тобто ті обставини, щодо яких мав місце спір і які були предметом судового розгляду, судове рішення набрало законної сили, брали участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдиційні обставини є обов'язковими для суду, який розглядає справу, навіть у тому випадку, коли він вважає, що вони встановлені невірно.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо того, що оскаржуваний наказ про звільнення не відповідає ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, в зв'язку з тим, що висновок Коростенської ОДПІ, що слугував підставою для прийняття спірного наказу, в частині встановлення невідповідності вартості майна (майнових прав), вказаного у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру скасовано судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Щодо вимоги про поновлення на роботі позивача та стягнення середнього заробітку з відповідача за час вимушеного прогулу, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Частинами 1, 2 ст. 235 Кодексу законів про працю України передбачено, що у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Згідно ч. 1 ст. 27 Закону України "Про оплату праці" порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 року нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Відтак, судом першої інстанції вірно обраховано, що за період з 15.12.2015 року (день звільнення) по 29.06.2016 року (день винесення рішення) було 132 робочих дні, тому середній заробіток, що підлягає стягненню на користь ОСОБА_3 за весь час вимушеного прогулу становить 8661,84 грн. (132х65,62 грн., де 65,62 грн. - це середньоденна заробітна плата на день звільнення позивача, підтверджена довідкою Київської митниці ДФС ) (а.с. 44).

На підставі викладеного, колегія суддів Житомирського апеляційного адміністративного суду приходить до висновку, що порушень або неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Київської міської митниці Державної фіскальної служби України залишити без задоволення, постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "29" червня 2016 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя С.М. Шевчук

судді: А.Ю.Бучик

ОСОБА_2

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: ОСОБА_3 АДРЕСА_1,11542

3- відповідачу/відповідачам: Київська міська митниця Державної фіскальної служби України бульвар І.Лепсе, 8 А,м.Київ,03680

4-третій особі: - ,