Ухвала суду № 61971989, 06.10.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2016 р. Справа № 876/6565/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Матковської З.М.,

суддів: Затолочного В.С., Каралюса В.М.,

при секретарі судового засідання: Дутка І.С.

з участю представників: позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2015 року у адміністративній справі №813/7909/14 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

Фізична особи-підприємець ОСОБА_3 звернулась із позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області про скасування податкових повідомлень рішень.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2015 року адміністративний позов задоволено повністю. Скасовано податкове повідомлення - рішення від 24.06.2014 року №0003501702/9353 в частині визначення грошового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем 364683,3 грн., за штрафними санкціями 191082,50 грн. Скасовано податкове повідомлення - рішення від 09.10.2014 року №0008671702/15357 в частині визначення грошового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем 364683,3 грн., за штрафними санкціями 155508 грн.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційна скарга в якій зазначає, що постанова суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм матеріального права та невірним встановленням обставин у справі. Зазначає, що висновки, викладені в акті перевірки позивача є правомірними, а укладені угоди з контрагентами, що вказані у акті не мають реального товарного характеру з огляду на інформацію, що міститься у актах перевірки по контрагентах позивача. Крім того, покликається на протоколи допиту свідків, які заперечували проведення господарської діяльності контрагентами позивача. Просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні апеляційного розгляду справи представник відповідача апеляційну скаргу підтримав з підстав зазначених у скарзі, просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Представник позивача проти апеляційної скарги заперечив, просив скаргу залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне. На підставі наказу від 15.04.2014 року №289 та направлення від 17.04.2014 року №351, працівниками відповідача проведена позапланова виїзна документальна перевірка позивача з питань повноти декларування, нарахування та своєчасності сплати в бюджет податків і обовязкових платежів під час взаємовідносин із ТОВ «Промтехметал», ТОВ «Крафт ЛВ», ПП «Воллі», іншими субєктами господарювання із ознаками фіктивності за період з 01.01.2011 року по 01.12.2011 року, за результатами якої складено акт перевірки від 30.04.2014 року №178/72/13-07/17-02/НОМЕР_1.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п.19.5 ст.198, п.187.1 ст.187, п.185.1 ст.185 ПК України, встановлено заниження сум податку на додану вартість, які підлягають сплаті до бюджету всього на суму ПДВ 382165 грн., в т.ч. за травень 2011 року 31315 грн., за червень 2011 року 39834 грн., за серпень 2011 року 23790 грн., за вересень 2011 року 128003 грн., за жовтень 2011 року 103223 грн., за листопад 2011 року 56000 грн.

На підставі акта перевірки від 30.04.2014 року, відповідачем винесено податкове повідомлення рішення від 24.06.2014 року №0003501702/9353, яким збільшено суму грошового зобовязання по податку на додану вартість в розмірі 573247,50 грн., в тому числі за основним платежем 382165 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 191082,50 грн.

На підставі наказу від 27.08.2014 року №643 та направлень від 27.08.2014 року №786, №787, працівниками відповідача проведена позапланова виїзна перевірка позивача з питань, що стали предметом оскарження, за результатами якої складено акт перевірки від 08.09.2014 року №405/13-07/17-02/НОМЕР_1.

Перевіркою встановлено порушення пп. «а» п.187.1 ст.187 ПК України в результаті чого донараховано податок на додану вартість в сумі 382165 грн., а саме: травень 2011 року 31315 грн., червень 2011 року 39834 грн., серпень 2011 року 23790 грн., вересень 2011 року 79268 грн., жовтень 2011 року 96180 грн., листопад 111778 грн.

Не погодившись з винесеним податковим повідомленням рішенням від 24.06.2014 року №0003501702/9353, позивач оскаржив його в адміністративному порядку до ГУ Міндоходів у Львівській області. За результатами розгляду скарги позивача, ГУ Міндоходів у Львівській області прийнято рішення від 12.09.2014 року №21734/10/13-01-10-08-05/1376, яким скасовано податкове повідомлення - рішення від 24.06.2014 року №0003501702/9353 в частині 35573,50 грн. застосованих штрафних (фінансових) санкцій по податку на додану вартість, а в іншій частині податкове повідомлення рішення від 24.06.2014 року №0003501702/9353 залишено без змін, а скаргу ФОП ОСОБА_3 частково без задоволення; ДПІ в Шевченківському районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області зобовязано надіслати ФОП ОСОБА_3 податкове повідомлення рішення відповідно до вимог чинного законодавства.

Також позивачем було подано скаргу на податкове повідомлення рішення від 24.06.2014 року №0003501702/9353 до ДФС України. За результатами розгляду скарги позивача, ДФС України прийнято рішення про результати розгляду повторної скарги від 07.10.2014 року №2091/І/99-99-10-01-03-14, яким залишено без змін податкове повідомлення рішення від 24.06.2014 року №0003501702/9353 про збільшення грошового зобовязання по податку на додану вартість (з урахуванням рішення ГУ Міндоходів у Львівській області від 12.09.2014 року №21734/10/13-01-10-08-05) та рішення ГУ Міндоходів у Львівській області від 12.09.2014 року №21734/10/13-01-10-08-05 про результати розгляду первинної скарги, а скаргу без задоволення.

На підставі акта перевірки від 08.09.2015 року (що проводилась з питань, що стали предметом оскарження рішень, прийнятих за результатами перевірки від 30.04.2014 року), відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення від 09.10.2014 року №0008671702/15357, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання по податку на додану вартість в розмірі 537674 грн., в тому числі за основним платежем 382165 грн., за штрафними санкціями 155509 грн.

Суд першої інстанції позов задовольнив з тих підстав, що відповідач не навів жодних обставин та доказів, які б свідчили про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, незвичності цієї операції для учасників операції, збитковості спірної операції, або інших обставин, які б в окремо або сукупності могли свідчити про безтоварність (фіктивність) вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагента були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає їх вірними, такими що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне.

З довідки від 09.09.2015 року №14097/13-07/17-01 та матеріалів актів перевірки слідує, що податковим органом встановлено порушення позивачем п.187.1 п.187, п.189.1 п.189, п.198.5 ст.198 ПК України, занижено податкове зобовязання по ПДВ на суму ПДВ із реалізації товару, реалізація якого не підтверджена документально, не встановлено використання даного товару в господарській діяльності ФОП ОСОБА_3, занижено податкове зобовязання по ПДВ на суму 382165 грн., а саме по операціях з контрагентами: ТОВ Крафт (за травень 2011 року) 14148,33 грн.; ТОВ БК АРТ Груп (травень, червень, вересень 2011 року) 57022,67 грн.; ТОВ БК Київбудмонтаж (вересень, жовтень 2011 року) 148643,30 грн.; ТОВ «Викуп» (жовтень 2011 року) 45611,67 грн.; ПП «Ардея Тех» (червень 2011 року) 3333,33 грн.; ТОВ БТК Єробуд (серпень, вересень, листопад 2011 року) 113405,66 грн.

Висновки актів перевірки ґрунтуються на тому, що: «враховуючи факт не представлення до перевірки відповідних документів та неможливістю проведення зустрічних звірок і підтвердження взаєморозрахунків можна стверджувати, що операції з реалізації мали нереальний товарний характер, товар ФОП ОСОБА_3 на покупців ТОВ «Крафт ЛВ», ТзОВ «БК АРТ Груп», ТОВ «БК Київбудмонтаж», ТзОВ «Викуп», ПП «Ардея Тех» та ТОВ «БТК Євробуд», за вказані періоди, не відвантажувався. Господарські операції, які відображені позивачем по реалізації товарів покупцям без наявності відповідних документів, не мають достатньої доказовості фактичного здійснення господарських операцій. Згідно податкових накладних, за період з 01.01.2011 року по 01.12.2011 року ФОП ОСОБА_3 сформовано податкові зобовязання з податку на додану вартість ТОВ «Крафт ЛВ», ТзОВ «БК АРТ Груп», ТОВ «БККиївбудмонтаж», ТзОВ «Викуп», ПП «Ардея Тех» та ТОВ «БТК Євробуд», в сумі ПДВ 382165 грн., в тому числі за травень 2011 року - 31315 грн.,за червень 2011 року - 39834 грн., за серпень 2011 року 23790 грн., за вересень 2011 року 128003 грн.,за жовтень 2011 року - 103223 грн., за листопад 2011 року - 56000 грн., тому, як наслідок, перевіркою встановлено заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 року по 01.12.2011 року на суму ПДВ 382165 грн. за рахунок не включення до бази оподаткування податку на додану вартість операцій з безоплатної передачі товару невстановленим юридичним особам чи фізичним особам.

Такі висновки обґрунтовані тим, що: висновками акта перевірки ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 17.05.2013 року №1707/22.8/37241554 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Будівельна компанія АТР Груп» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.08.10 по 31.03.13»; висновками акта перевірки ДПІ у Франківському районі м. Львова від 13.07.2011 року №1163/23-2/37399009 про проведення аналізу діяльності ТзОВ «Крафт ЛВ» з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з ПДВ за травень 2011 року; висновками акта перевірки ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві №1689/22-8/33499358 від 16.05.2013 року про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно - торгова компанія «Євробуд» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.08.2011 року по 24.11.2011 року; висновками акта перевірки ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 20.04.2012 року №961/22-2/37143832 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «БК Київбудмонтаж» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за квітень, серпень, вересень 2011 року та акта №1701/22.8/37143832 від 17.05.2013 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «БК Київбудмонтаж» щодо підтвердження господарських відносин з платниками за період діяльності з 01.03.2011 року по 31.12.2011 року та за вересень 2012 року; висновками акта перевірки ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві №1623/22.8/35917680 від 13.05.2013 року про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Викуп» щодо підтвердження господарських відносин з платниками за період діяльності з 01.04.2010 року по 31.03.2013 року; висновками акта перевірки Алчевської ДПІ від 14.11.2011 року №1813/236-37156768 «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ПП «Ардея Тех» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.04.2011 року п 30.09.2011 року».

З матеріалів справи слідує, що позивач оскаржує податкові повідомлення - рішення в частині, що стосується висновків податкового органу про нереальність операцій з контрагентами ТОВ «БК АРТ Груп», ТОВ «БК Київбудмонтаж» , ТОВ «Викуп», ТОВ «БТК Єробуд».

Відповідно до ст. 206 ЦК України, усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність. Юридичній особі, що сплатила за товари та послуги на підставі усного правочину з другою стороною, видається документ, що підтверджує підставу сплати та суму одержаних грошових коштів. Правочини на виконання договору, укладеного в письмовій формі, можуть за домовленістю сторін вчинятися усно, якщо це не суперечить договору або закону.

Між позивачем (постачальник) та ТОВ «БК Київбудмонтаж» (одержувач) укладено договір купівлі - продажу товарів (усно), згідно якого позивачем здійснено поставку у вересні та жовтні 2011 року вказаному контрагенту товарів, вказаних у рахунках - фактурах, видаткових накладних, податкових накладних, зокрема котлів, радіаторів, бойлерів. На підтвердження реальності вказаних операцій позивачем подано суду копії рахунків - фактур, податкових накладних, видаткових накладних, банківських виписок про отримання оплати за товар, оборотно - сальдові відомості.

Крім того, до матеріалів справи позивачем подано копії свідоцтва про реєстрації платника ПДВ контрагента Товариства з обмеженою відповідальністю «БК «Київбудмонтаж», копію свідоцтва про його державну реєстрацію юридичної особи серії А01 №650031.

В акті перевірки вказано, що перевіркою встановлено відсутність дебіторської чи кредиторської заборгованості по вказаному договору. Вказано, що згідно пояснень позивача, транспортування товарів здійснювалось за рахунок покупця.

Між позивачем (постачальник) та ТОВ «Будівельна компанія АТР Груп» (одержувач) укладено договір купівлі - продажу товарів (усно), згідно якого позивачем здійснено поставку у травні, червні, вересні 2011 року вказаному контрагенту товарів, вказаних у рахунках - фактурах, видаткових накладних, податкових накладних, зокрема котлів, радіатора, бойлерів. На підтвердження реальності вказаних операцій позивачем подано суду копії рахунків - фактур, податкових накладних, видаткових накладних, банківських виписок про отримання оплати за товар, оборотно - сальдові відомості.

Перевіркою встановлено відсутність дебіторської чи кредиторської заборгованості по вказаному договору. Вказано, що згідно пояснень позивача, транспортування товарів здійснювалось за рахунок покупця.

Між позивачем (постачальник) та ТОВ «Будівельно - торгова компанія Євробуд» (одержувач) укладено договір купівлі - продажу товарів (усно), згідно якого позивачем здійснено поставку у серпні, вересні, листопаді 2011 року вказаному контрагенту товарів, вказаних у рахунках - фактурах, видаткових накладних, податкових накладних, зокрема котлів, радіатора, бойлерів. На підтвердження реальності вказаних операцій позивачем подано суду копії рахунків - фактур, податкових накладних, видаткових накладних, банківських виписок про отримання оплати за товар, оборотно - сальдові відомості.

Перевіркою встановлено відсутність дебіторської чи кредиторської заборгованості по вказаному договору. Вказано, що згідно пояснень позивача, транспортування товарів здійснювалось за рахунок покупця.

Між позивачем (постачальник) та ТОВ «Викуп» (одержувач) укладено договір купівлі - продажу товарів (усно), згідно якого позивачем здійснено поставку у жовтні 2011 року вказаному контрагенту товарів, вказаних у рахунках - фактурах, видаткових накладних, податкових накладних, зокрема котлів, бойлерів. На підтвердження реальності вказаних операцій позивачем подано суду копії рахунків - фактур, податкових накладних, видаткових накладних, банківських виписок про отримання оплати за товар, оборотно - сальдові відомості.

Крім того, до матеріалів справи позивачем подано копії свідоцтва про реєстрації платника ПДВ контрагента Товариства з обмеженою відповідальністю «Викуп», копію свідоцтва про його державну реєстрацію юридичної особи.

Перевіркою встановлено відсутність дебіторської чи кредиторської заборгованості по вказаному договору. Вказано, що згідно пояснень позивача, транспортування товарів здійснювалось за рахунок покупця.

Крім того, до матеріалів справи позивачем долучено первинні документи у підтвердження придбання вказаних котлів, бойлерів та радіаторів. Зокрема договори, додатки до договорів (специфікації)., які в подальшому були реалізовані позивачем вказаним вище контрагентам, відтак такі операції пов'язані з його господарською діяльністю.

Також в актах перевірки зазначено, що оплата за реалізований товар позивачем отримана, перевіркою встановлено відсутність дебіторської чи кредиторської заборгованості по вказаних договорах, тому судом першої інстанції вірно зазначено, що висновки податкового органу про те, що вищеописані операції є операціями з безоплатної передачі товару невстановленим юридичним особам чи фізичним особам є неправомірними.

Згідно п. 185.1.ПК України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт); г) вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт); ґ) з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України; д) з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України, для їх подальшого вільного обігу на території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Згідно п.187.1.ПК України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що господарська операція - це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства. Із положень ч. 1, 3 ст. 9 вказаного Закону слідує, що бухгалтерський облік полягає, зокрема, у складанні та прийнятті до обліку первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складенні на їх підставі зведених облікових документів, систематизація інформації первинних документів на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, господарські операції повинні підтверджуватися належними первинними документами і лише ті документи, які відповідають зазначеним вище вимогам, можуть бути визнані допустимими засобами доказування відповідної господарської операції.

Наявні у позивача документи, зокрема рахунки - фактури, податкові та видаткові накладні, є первинними документами у розумінні ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що свідчить про наявність у позивача усіх документів, передбачених правилами ведення податкового обліку, що підтверджує реальність здійснення господарських операцій з ТзОВ «БК АРТ Груп», ТОВ «БК Київбудмонтаж», ТзОВ «Викуп» та ТОВ «БТК Євробуд», що свідчить про помилковість висновку податкового органу про не підтвердження здійснення господарських відносин даними контрагентами.

Висновки відповідача про заниження суми ПДВ, по суті ґрунтуються лише на результатах проведених іншими податковими органами перевірок контрагентів, що суперечить Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010 року, відповідно до якого, акт - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Крім того, податкове законодавство не ставить в залежність наявність (відсутність) підстав для виникнення податкових зобов'язань платника податку від дій його контрагента, фактичної сплати ним податку до бюджету, законності ведення податкового обліку, перебування постачальника за юридичною адресою, а також від його господарських та виробничих можливостей. Питання віднесення певних сум податку на додану вартість до податкового кредиту поширюється виключно на окремо взятого платника та не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб.

Таким чином, відповідачем не представлено документальних підтверджень відсутності фактичних господарських відносин з ТзОВ «БК АРТ Груп», ТОВ «БК Київбудмонтаж», ТзОВ «Викуп» та ТОВ «БТК Євробуд» та наявності факту узгодженості його дій з такими контрагентами з метою незаконного отримання податкових вигод або обізнаності позивача з такими діями контрагентів, а посилання апелянта лише на акти перевірок по контрагентах не може свідчити про неправомірність визначення сум податку на додану вартість, по операціях з контрагентами у зв'язку з продажем товарів.

Відповідач не навів жодних обставин та доказів, які б свідчили про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, незвичності цієї операції для учасників операції, збитковості спірної операції, або інших обставин, які б в окремо або сукупності могли свідчити про безтоварність (фіктивність) вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагента були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Щодо посилання апелянта на допити посадових осіб підприємств - контрагентів позивача, що нібито працівниками податкової міліції були допитані ОСОБА_4 та ОСОБА_5. які під час допиту повідомили, що зареєстрували вказані підприємства на прохання невідомих осіб за винагороду, жодної підприємницької діяльності не здійснювали, бухгалтерських документів не підписували та не подавали тощо. Зокрема ОСОБА_4 був директором ТзОВ «ВТ-Техбуд» а ОСОБА_6перебував на посаді директора ТзОВ «БК АТР Груп», то колегія суддів зазначає наступне.

Вказаними особами були подані скарги ( копії яких долучені до матеріалів справи), в яких вони зазначали, що слідчі дії, зокрема допити, слідчим були отримані під тиском, є неправдивими та брати їх до уваги не слід. Під час допитів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у суді, останні повідомили, що ТзОВ «ВТ - Техбуд» та ТзОВ «БК АТР Груп» здійснювали діяльність у відповідності до законодавства. їхнім заступником на підприємствах був ОСОБА_7, який і займався діяльністю підприємства. Він організовував та керував роботами підприємства, займався фінансово-господарською документацією тощо.

Щодо посилання апелянта на ухвалу Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області, згідно якої ОСОБА_7 звільнено від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих для особи підстав та судом закрито кримінальну справу про вчинення ОСОБА_7 фіктивного підприємництва, то вказані доводи апелянта спростовуються наступним.

16.11.2012 року, до Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області, для розгляду, було скеровано кримінальну справу №41/0279 про обвинувачення ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 2.05, ч. 5 ст. 27 ч. З ст. 212 КК України, директора ТОВ «Сварог-Агробуд» ОСОБА_8 за ч. 3 ст. 366 КК України, засновника ТОВ «Сварог-Агробуд» ОСОБА_9 за ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 212 КК України.

17.04.2014 року, в ході розгляду вказаної кримінальної справи судом, її було повернуто до СУ ФР ГУ Міндоходів у Хмельницькій області для проведення додаткового розслідування. Після повернення вказаної кримінальної справи органу досудового розслідування її було внесено до ЄРДР та присвоєно № 32014240000000039.

Під час додаткового розслідування, органом досудового розслідування було взято до уваги всі докази, що були здобуті судом, зокрема і покази ОСОБА_4. ОСОБА_5 та інших, які у своїх показах повідомили, що придбавали вказані підприємства у відповідності до закону, реєстрували їх в органах ДПІ, відкривали рахунки у банківських установах. Також вони повідомили, що брали на посаду заступника директора ОСОБА_7, на якого були покладені обовязки пов'язані із організацією та веденням бухгалтерського обліку, контролю за господарською та виробничою діяльністю, контролю за нарахуванням та сплатою податків тощо. Підприємства здійснювали свою діяльність у відповідності до закону та ніякої протизаконної діяльності, пов'язаної із ухиленням від сплати податків та конвертації коштів не здійснювали.

5 серпня 2014 року, шляхом аналізу вказаних показів та інших доказів у справі, начальником першого відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області ОСОБА_10, було винесено постанову про перекваліфікацію кримінального правопорушення, у відповідності до якої було доведено відсутність у діях ОСОБА_7 обєктивної та субєктевної сторони складу злочинів щодо вчинення фіктивного підприємництва, чим заподіяно велику матеріальну шкоду державі, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України та пособництва в умисному ухиленні від спати податків в особливо великих розмірах, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. З ст.212 КК України, натомість доведено вчинення ОСОБА_7 за попередньою змовою групою осіб, пособництва у вчиненні умисного ухилення від сплати податків у значних розмірах, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 212 КК України, тому дії ОСОБА_7. було перекваліфіковано ч. 2 ст. 205 КК України на ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 212 КК України.

Після повернення кримінального провадження до суду для розгляду по суті, 18 вересня 2014 року Шепетівським міськрайонним судом Хмельницької області винесено ухвалу, згідно із якою кримінальне провадження відносно ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 212 КК України закрито. ОСОБА_7 звільнено від кримінальної відповідальності у відповідності до ст. 49 КК України.

Крім того, пособництво у вчиненні умисного ухилення від сплати податків було доведено не щодо всієї діяльності вказаних вище підприємств а лише стосовно ведення підприємницької діяльності із ТзОВ «Сварог Агробуд», тобто в ухвалі суду нема жодної згадки про співпрацю даних підприємств із ФОП ОСОБА_3, а тому відповідно і немає жодних підстав в апелянта вказувати про те, що фінансово-господарська діяльність між ФОП «Ількевич» та зазначеними вище підприємствами містила ознаки фіктивності.

Також, жодному із директорів вищевказаних підприємств - контрагентів ФОП ОСОБА_3 не було оголошено підозри, ні органом досудового розслідування, ні судом не було встановлено причетності директорів підприємств до вчинення фіктивного підприємництва.

З урахуванням викладеного вище, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення не відповідають критеріям, визначеним ч. 3 ст. 2 КАС України, оскільки прийняті необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, зокрема в частині: податкове повідомлення - рішення від 24.06.2014 року №0003501702/9353 в частині визначення грошового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем 364683,3 грн., за штрафними санкціями 191082,50 грн., та податкове повідомлення - рішення від 09.10.2014 року №0008671702/15357 в частині визначення грошового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем 364683,3 грн., за штрафними санкціями 155508 грн.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Приведені в апеляційні скарзі доводи, висновку суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування постанови суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.

Керуючись статтями 160 ч. 3, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2015 року у адміністративній справі №813/7909/14 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а у разі складення в повному обсязі відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддяЗ.М. Матковська

СуддіВ.С. Затолочний

ОСОБА_11

Повний текст ухвали складено 11.10.2016р.