Ухвала суду № 61971740, 11.10.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/25089/15 Головуючий у 1-й інстанції: Погрібніченко І.М. Суддя-доповідач: ОСОБА_1

У Х В А Л А

Іменем України

11 жовтня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Аліменка В.О.,

суддів Безименної Н.В., Кучми А.Ю.,

за участю секретаряЛебедєвої Ю.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Енергетичної митниці Державної фіскальної служби України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 вересня 2016 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БНК-Україна» до Енергетичної митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «БНК-Україна» звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Енергетичної митниці Державної фіскальної служби України, в якому просило суд:

визнання протиправним рішення відповідача про відмову в прийнятті митних декларацій та скасування карток відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 11 вересня 2015 року № 903020001/2015/00039, від 11 вересня 2015 року № 903020001/2015/00037, від 11 вересня 2015 року № 903020001/2015/00038, від 11 вересня 2015 року № 903020001/2015/00035, від 11 вересня 2015 року № 903020001/2015/00036;

зобовязання відповідача здійснити митне оформлення товару, задекларованого за тимчасовими деклараціями від 21 липня 2015 року № 903020001/2015/000364, від 21 липня 2015 року № 903020001/2015/000371, від 21 липня 2015 року № 903020001/2015/000373, від 21 липня 2015 року № 903020001/2015/000374, від 21 липня 2015 року № 903020001/2015/000376 за кодом НОМЕР_1 з УКТ ЗЕД.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 вересня 2016 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із даною постановою, Відповідачем, Енергетичною митницею Державної фіскальної служби України, було подано апеляційну скаргу.

Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права та надано невірну правову оцінку діям відповідача щодо неправомірності карток відмови у прийнятті митних декларацій, оскільки на думку скаржника, для митного оформлення декларанту потрібно було подати митні декларації з урахуванням рішення від 03.08.2015 року №КТ-903000008-0001-2015 (про визначення коду товару).

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, ознайомившись із наявними у справі доказами, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд першої інстанції, задовольняючи адміністративний позов, виходив з того, що при здійсненні митного оформлення товару за тимчасовими МД від 21 липня 2015 року, проби (зразки) товару не відбирались, у висновку Управління експертиз та досліджень хімічної та промислової продукції Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Міндоходів України від 29 липня 2015 року № 142005701-0438 зазначено, що «Результати дослідження є чинними для наданої проби», при цьому, саме на підставі вказаного висновку відповідачем було прийнято рішення про визначення коду товару від 03 серпня 2015 року № КТ-903000008-0001-2015, з урахуванням того, що під час митного оформлення товару за тимчасовими МД від 21 липня 2015 року проби (зразки) товару не відбирались та експертне дослідження не проводилось, у митниці в спірних правовідносинах були відсутні правові підстави для розповсюдження дії рішення про визначення коду товару від 03 серпня 2015 року № КТ-903000008-0001-2015 на інші партії товару, оскільки дане рішення є актом індивідуальної дії.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується колегія суддів апеляційної інтонації, виходячи з наступного.

Так, як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 18 червня 2015 року між Закритим акціонерним товариством «Білоруська нафтова компанія» (далі - ЗАТ «БНК») та Товариством з обмеженою відповідальністю «БНК-УКРАЇНА» (далі - TOB «БНК-УКРАЇНА») укладено контракт № 9-4-12/267 (далі-контракт), відповідно до п. 1.1. якого Продавець зобов'язався передати у власність, а Покупець оплатити та прийняти у червні 2015 року - червні 2016 року нафтопродукти в обсязі до 100 000,00 тонн. Згідно з п.1.2. цього контракту найменування та кількість товару у конкретній партії, опціон, строк поставки, ціна і вартість кожної узгодженої до поставки партії товару, а також власник товару визначаються відповідними додатковими угодами, що є невід'ємною частиною Контракту.

19 червня 2015 року між ЗАТ «БНК» та TOB «БНК-УКРАЇНА» була укладена додаткова угода № 1-Н до контракту № 9-4-12/267 від 18 червня 2015 року, за умовами п.1.1. якої Продавець зобов'язався передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язався оплатити продавцю та прийняти у власність на умовах DAP Словечно паливо для реактивних двигунів РТ виробництва ВАТ «Нафтан» в обсязі 5 000, 00 (п'ять тисяч) тон +/- 2 % в Продавця.

22 червня 2015 року між ЗAT «БНК» та TOB «БНК-УКРАЇНА» була укладена додаткова угода № 2-Н до контракту № 9-4-12/267 від 18 червня 2015 року, відповідно до п. 1.1. якої Продавець зобов'язався передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язався оплатити продавцю та прийняти у власність на умовах DAP Словечно паливо для реактивних двигунів РТ виробництва ВАТ «Нафтан» в обсязі 15 000, 00 (п'ятнадцять тисяч) тон +/- 2 % в опціоні Продавця.

19 липня 2015 року позивачем через свого митного брокера в порядку електронного декларування було подано до Енергетичної митниці ДФС тимчасову митну декларацію № 903020001/2015/000325 з метою здійснення митного оформлення ввезеного на територію України товару, а саме:

1. Паливо для реактивних двигунів марки РТ вищий сорт ГОСТ 10227-86, ГСТУ 320.00149943.007-97. Фракційний склад: температура початку перегону 151, 5 град. С 10% об., переганяється при температурі 171, 5 град. С 50 % об., переганяється при температурі 192, 5 град. С 90 % об., переганяється при температурі 213, 5 град. С 98 % об., переганяється при температурі 224, град. С. Вміст ароматичних вуглеводнів складає 17,1 мас. %. Температура спалаху в закритому тиглі 46 град. С, за кодом НОМЕР_1 згідно УКТЗЕД (далі товар).

При здійсненні митного оформлення товару за МД № 903020001/2015/000325 від 19 липня 2015 року Енергетичною митницею ДФС було відібрано проби (зразки) товару для проведення експертних досліджень в Спеціалізованій лабораторії з питань експертизи та досліджень Міністерства доходів і зборів України згідно з ОСОБА_2 про взяття проб і зразків товарів від 19 липня 2015 року.

Одночасно, проби (зразки) товару було відібрано для проведення дослідження в Акредитованому випробувальному Центрі ДП «НДІННП «МАСМА» згідно ОСОБА_2 відбирання зразка від 19 липня 2015 року.

У результаті проведеного випробування Акредитованим випробувальним центром ДП «НДІННП «МАСМА» було надано висновок про те, що представлений зразок палива для реактивних двигунів марки РТ за визначеним показником відповідає вимогам ГСТУ 320.00149943.007-97 «Паливо для реактивних двигунів «РТ» Технічні умови» зі зміна №1,2,3, що підтверджується Протоколом випробувань № 254/П-15 від 20 липня 2015 року.

Випробувальний центр ДП «НДІ ННП «МАСМА» при проведенні дослідження керувався ГОСТ 2177-99 «Нефтепродукты. Методы определения фракционного состава». Так, згідно Протоколу випробувань № 254/П-15 від 20 липня 2015 року за показником «фракційний склад» визначено, що 90 об. % переганяється при температурі - 215 °С; за температури 210 °С переганяється 83 об. %.

21 липня 2015 року позивач задекларував ще пять партій товару Паливо для реактивних двигунів марки РТ за тимчасовими деклараціями № 903020001/2015/000364, № 903020001/2015/000371, № 903020001/2015/000373, № 903020001/2015/000374, № 903020001/2015/000376 із зазначенням коду товару НОМЕР_1 згідно з УКТЗЕД.

При здійсненні митного оформлення Товару за митними деклараціями №№: 903020001/2015/000364 від 21.07.2015, 903020001/2015/000371 від 21.07.2015, 903020001/2015/000373 від 21.07.2015, 903020001/2015/000374 від 21.07.2015, 903020001/2015/000376 від 21.07.2015, проби (зразки) Товару не відбиралися. На запит Енергетичної митниці ДФС № 28-70-61-17/7/2 від 20 липня 2015 року Управлінням експертиз та досліджень хімічної та промислової продукції Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Міністерства доходів і зборів України (надалі - Митна лабораторія) було надано Висновок №142005701-0438 від 29 липня 2015 року, відповідно до якого отримані результати лабораторних досліджень проб не відповідають відповідним показникам товару зазначеному в графі 31 МД від 19 липня 2015 року IM 40 ТФ №903020001/2015/000325 за показником - «фракційний склад» (заявлено: 90 об. % переганяється при температурі - 213,5 °С; фактично 90 об. % переганяється при температурі - 209 °С).

Відділом митних платежів та класифікації товарів за результатами даного дослідження винесено рішення № КТ-903000008-0001-2015 від 03 серпня 2015 року згідно якого задекларованому товару визначено код за УКТЗЕД НОМЕР_2, тобто відмінному від того, що був ним самостійно вказаний в графі 33 митних деклараціях від 21 липня 2015 року.

04 вересня 2015 року позивач подав до Енергетичної митниці ДФС додаткові митні декларації № 903020001/2015/002419, № 90302001/2015/002417, № 903020001/2015/002418, № 903020001/2015/002415 та № 903020001/2015/002416 до спливу 45-денного терміну після оформлення тимчасових МД.

В графі 33 вказаних МД декларант також зазначив код товару НОМЕР_1.

Відповідачем було відмовлено позивачу у митному оформленні задекларованого товару, у звязку з чим оформлено картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 11 вересня 2015 року № 903020001/2015/00039, № 903020001/2015/00037, № 903020001/2015/00038, № 903020001/2015/00035, № 903020001/2015/00036.

Встановивши обставини справи, колегія суддів апеляційної інстанції переходить до визначення правового регулювання спірних правовідносин та оцінки доказів.

Правовідносини в даній сфері регулюються Митним кодексом України від 13.03.2012 № 4495-VI, Законом України «Про митний тариф України» від 19.09.2013 № 584-VII, Наказом ДФС України від 09.06.15 № 401 «Про затвердження Пояснень до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності », Міжнародною конвенцією про Гармонізовану систему опису та кодування товарів (дата підписання: 14.06.1983), яка є частиною національного законодавства відповідно до Указу Президента України від 17.05.2002 № 466/2002 «Про приєднання України до Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів», Порядком роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщується через митний кордон України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 650.

Так, п. 24 ч.1 ст. 3-1 Митного кодексу України, митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 69 Митного кодексу України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.

Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.

Відповідно до ст. 67 Митного кодексу України українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України. В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів. Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев'ятий та десятий знаки цифрового коду. Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТ ЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).

Відповідно до абз.1 п. 3 Порядку роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщується через митний кордон України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 650 (далі Порядок №650) - класифікація товару - визначення коду товару відповідно до вимог Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, передбачених Законом України «Про Митний тариф України» (далі - Основні правила інтерпретації УКТЗЕД), з урахуванням Пояснень до УКТЗЕД, рішень Комітету з Гармонізованої системи опису та кодування товарів Всесвітньої митної організації, методичних рекомендацій щодо класифікації окремих товарів згідно з вимогами УКТЗЕД, розроблених центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи на виконання статті 68 Кодексу, до початку переміщення товару через митний кордон України, під час митного оформлення та після завершення митного оформлення.

Абзацом 5 п. 3 Порядку №650 встановлено, що рішення про визначення коду товару (далі - Рішення) - документ установленої форми, який оформлюється посадовими особами ВМП, уповноваженими особами ПМО чи митного поста у разі необхідності прийняття рішення про класифікацію товарів.

Указом Президента України від 17.05.2002 № 466/2002 «Про приєднання України до Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів» Україна приєдналась до вказаної системи.

Згідно пункту «а» ст. 3 Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів (дата підписання: 14.06.1983), що є частиною національного законодавства, Договірна Сторона Конвенції зобов'язується, що її митно-статистичні номенклатури будуть знаходиться відповідно до Гармонізованої системи з моменту набуття чинності справжньої Конвенції по відношенню до цієї Сторони. Тим самим вона зобов'язується по відношенню до своєї номенклатури митних тарифів і статистичної номенклатури: використовувати всі товарні позиції і субпозиції Гармонізованої системи, а також цифрові коди, що відносяться до них, без яких-небудь доповнень або змін; застосовувати основні правила класифікації для тлумачення Гармонізованої системи, а також всі примітки до розділів, груп і субпозицій і не змінювати об'єм розділів, груп, товарних позицій і субпозицій Гармонізованої системи; дотримуватись порядку кодування, прийнятий в Гармонізованій системі.

Відповідно до Порядку №650 підрозділи митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питання класифікації товарів що переміщуються через митний кордон України передбачене, що декларант або уповноважена ним особа класифікує товари згідно з УКТ ЗЕД при їх декларуванні згідно статті 69 Кодексу.

Разом з цим, згідно статті 69 Кодексу на вимогу посадової особи органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них. У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари. Рішення органів доходів і зборів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням органу доходів і зборів щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. Висновки інших органів, установ та організацій щодо визначення кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД при митному оформленні мають інформаційний або довідковий характер.

Відповідно до п.2 та 3 ст. 357 Кодексу дослідження (аналізи, експертизи) проводяться експертами спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, чи його відокремленого підрозділу або інших експертних установ (організацій), призначених органом доходів і зборів. Зазначені дослідження (аналізи, експертизи) проводяться з метою забезпечення здійснення митного контролю та митного оформлення і не є судовими експертизами. Призначення дослідження (аналізу, експертизи) в інших установах (організаціях) допускається лише у разі неможливості проведення дослідження (аналізу, експертизи) спеціалізованим органом з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, чи його відокремленим підрозділом або за заявою декларанта чи уповноваженої ним особи для підтвердження чи спростування результатів проведеного дослідження (аналізу, експертизи).

Класифікація товарів полягає в їх віднесенні митними органами до класифікаційних угрупувань, зазначених в УКТЗЕД. Рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими для підприємств і громадян (ст. 313 Митного кодексу України).

Для цілей митного оформлення класифікація товарів здійснюється згідно з вимогами УКТЗЕД, що є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України «Про Митний тариф України» від 19.09.2013 №584- VII (зі змінами та доповненнями), з урахуванням Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, відповідних приміток до розділів та груп, текстового опису товарних позицій та тих характеристик товару, які є визначальними для класифікації.

З метою забезпечення єдиного тлумачення і застосування УКТЗЕД в Україні запроваджено Пояснення до УКТЗЕД, затверджені наказом Міндоходів від 14.01.2014 №15.

Відповідно до вимог УКТЗЕД класифікація товару «паливо для реактивних двигунів марки РТ» повинна проводитися на підставі інформації про фракційний та хімічний склад палива, з врахуванням Примітки 4 до товарних підпозицій групи 27 УКТЗЕД, згідно якої у товарній підпозиції 2710 12 термін «легкі дистиляти та продукти» означає нафтопродукти, 90 об. % або більше яких (включаючи втрати) переганяється при температурі 210° С (згідно з АБТМ Б 86 - стандартний метод перегонки нафтопродуктів при атмосферному тиску.).

Відповідно до пунктів 1, 2, 3, 4, 6 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД додатку до Закону України «Про Митний тариф України» від 19.09.2013 № 584-VII (чинного на момент митного оформлення товару та винесення рішення), класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється за такими правилами:

1. Назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил:

2. (a) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який виріб стосується також некомплектного чи незавершеного виробу за умови, що він має основну властивість комплектного чи завершеного виробу. Це правило стосується також комплектного чи завершеного виробу (або такого, що класифікується як комплектний чи завершений згідно з цим правилом), незібраного чи розібраного;

(b) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який матеріал чи речовину стосується також сумішей або сполук цього матеріалу чи речовини з іншими матеріалами чи речовинами. Будь-яке посилання на товар з певного матеріалу чи речовини розглядається як посилання на товар, що повністю або частково складається з цього матеріалу чи речовини. Класифікація товару, що складається більше ніж з одного матеріалу чи речовини, здійснюється відповідно до вимог правила 3.

3. У разі коли згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prima facie) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином:

(a) перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис. Проте в разі коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, такі товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару;

(b) суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (a), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови, що цей критерій можна застосувати;

(c) товар, класифікацію якого не можна здійснити відповідно до правила 3 (a) або 3 (b), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються.

4. Товар, який не може бути класифікований згідно з вищезазначеними правилами, класифікується в товарній позиції, яка відповідає товарам, що найбільше подібні до тих, що розглядаються.

6. Для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень (mutatis mutandis), положень вищезазначених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. Для цілей цього правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не зазначено інше.

Відповідно до п. 2,3 розділу ІІІ Порядку № 650 посадові особи ПМО чи митного поста, ВМП здійснюють контроль правильності класифікації товарів під час проведення митних формальностей при митному оформленні товарів. Обсяг контролю, достатнього для забезпечення додержання правил класифікації товарів при митному оформленні, визначається на основі результатів застосування системи управління ризиками. Рішення приймається за результатами класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД у разі необхідності зміни задекларованого коду товару згідно з УКТ ЗЕД, у тому числі за результатами спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками у складних випадках митних формальностей.

Пунктом 4 Порядку № 650 передбачено, що контроль правильності класифікації товарів здійснюється шляхом перевірки відповідності, зокрема: опису товару в митній декларації процедурі декларування згідно з вимогами статті 257 Кодексу; відомостей про товар та коду товару згідно з УКТ ЗЕД, заявлених у митній декларації, відомостям про товар (найменування, опис, визначальні характеристики для класифікації товарів тощо), зазначеним у наданих для митного контролю документах, шляхом перевірки дотримання вимог Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, з врахуванням Пояснень до УКТ ЗЕД, рекомендацій, розроблених центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи відповідно до вимог статті 68 Кодексу.

Отже, саме характеристики товару є визначальними для класифікації товару відповідно до УКТЗЕД.

Слід зазначити, що як вбачається в додатковій примітці 2 пояснень до УКТЗЕД, у товарній позиції 2710:

(а) термін «бензини спеціальні» (товарні категорії 2710 12 21 і 2710 12 25) означає легкі дистиляти та продукти, зазначені в примітці 4 до товарних підпозицій, які не містять ніяких антидетонаційних присадок і в яких різниця між температурами, при яких переганяється 5 об. % і 90 об. % (включаючи втрати), не перевищує 60 °С/,

(c) термін «середні дистиляти» (товарні категорії 2710 Ґ9ТІ-2710 19 29) означає' нафтові фракції та інші нафтопродукти, менш як 90 об. % яких (включаючи втрати) переганяється при температурі 210 °С і 65 об. % або більше (включаючи втрати) переганяється при температурі 250 °С (за методом ISO 3405, еквівалентним методу ASTM D 86);

(d) термін «важкі дистиляти» (товарні категорії 2710 19 31-2710 19 99 та 2710 20 11-2710 20 90) означає нафтові фракції та інші нафтопродукти, менш як 65 об. % яких (включаючи втрати) переганяється при температурі 250 °С за методом ISO 3405 (еквівалентним методу ASTM D 86), або фракції, відсоток перегонки яких при температурі 250 °С не може бути визначений за цим методом.

Відповідно до Додатку до Закону України «Про Митний тариф України» від 19 вересня 2013 року № 584-VII (надалі - Закон) Група 27 «Палива мінеральні; нафта і продукти її перегонки; бітумінозні речовини; воски мінеральні», відповідно до примітки до товарних підпозицій 4 у товарній підпозиції 2710 12 термін «легкі дистиляти та продукти» означає нафтопродукти, 90 об. % або більше яких (включаючи втрати) переганяється при температурі 210 °С (згідно з ASTM D 86).

Таким чином, для правильної класифікації товару необхідно з'ясувати: головні критерії відмінності понять «легкі дистиляти» та «середні дистиляти». Так головним критерієм відмінності являється: відсоток вмісту за об'ємом продукту, що переганяється при температурі 210 град. С. Якщо при цій температурі переганяється товару 90% і більше, то це є «легкі дистиляти». Якщо ж при цій температурі переганяється товару менше 90%, то це «середні дистиляти».

Вище зазначене також підтверджується практикою Вищого адміністративного суду України, а саме ухвалою суду від 28 жовтня 2014 року по справі № К/800/35616/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кребо Інтернешнл» до Київської митниці Міндоходів про визнання протиправним та скасування рішення.

З матеріалів справи вбачається, що позивач визначив код імпортованого товару за УКТЗЕД: НОМЕР_1 термін «середні дистиляти» (товарні категорії 2710 19 11 - 2710 19 29) означає нафтові фракції та інші нафтопродукти, менш як 90 об. % яких (включаючи втрати) переганяється при температурі 210° C і 65 об. % або більше (включаючи втрати) переганяється при температурі 250° C (за методом ISO 3405, еквівалентним методу ASTM D 86).

Під час митного оформлення товару «паливо для реактивних двигунів марки РТ» за тимчасовою МД № 903020001/2015/000325 від 19 липня 2015 року відповідачем було прийнято рішення про визначення коду товару № КТ-903000008-0001-2015 від 03 серпня 2015 року, згідно з яким імпортованому товару відповідає код за УКТЗЕД: НОМЕР_2.

Враховуючи зазначене митницею було відмовлено в прийнятті митних декларації, поданих 04 вересня 2015 року (тимчасові МД від 21 липня 2015 року) та оформлено картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 11 вересня 2015 року № 903020001/2015/00039, № 903020001/2015/00037, № 903020001/2015/00038, № 903020001/2015/00035, № 903020001/2015/00036.

Відмова в прийнятті митних декларації обумовлена тим, що додаткові декларації повинні містити точні відомості про товар, проте в наданих митних деклараціях графи 31 та 33 не відповідають винесеному рішенню ВМПтаКТ Енергетичної митниці ДФС від 03 серпня 2015 року № КТ-903000008-0001-2015.

В графі 40 додаткових митних декларацій від 04 вересня 2015 року (Загальна декларація/Попередній документ) вказано про тимчасові митні декларації від 21 липня 2015 року, в графах 44 яких, в свою чергу, зазначено паспорт якості № 1417 від 13 липня 2015 року, ОСОБА_2 відбору проб та зразків б/н від 19 липня 2015 року за МД № 903020001/2015/000325 від 19 липня 2015 року по якій було відібрано проби та направлено до Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Міндоходів.

Таким чином декларантом було подано тимчасові митні МД від 21 липня 2015 року, а не додаткові МД (ІМ40ДЕ), дане свідчить про те, що декларант не володів точною інформацією щодо опису товару в гр. 31 та коду товару в гр. 33.

Однак, матеріалами справи встановлено, що перед здійсненням поставки товар було сертифікавано в Україні.

Так, згідно сертифікату відповідності UA1.145.0097179-14 палива для реактивних двигунів марки РТ виробництва ВАТ «Нафтан» (Республіка Білорусь) з терміном дії з 18 вересня 2014 року по 17 вересня 2015 року, воно відповідає вимогам ДСТУ 320.00149943.007-97 «Паливо для реактивних двигунів «РТ». Технічні умови».

Відповідно до п. 4.2 контракту № 9-4-12/267 від 18 червня 2015 року переміщення імпортованого товару супроводжувалось паспортом якості № 1417 від 13 липня 2015 року, виданим лабораторією виробника палива ВАТ «Нафтан».

Колегія суддів зауважує, що при здійсненні митного оформлення товару за тимчасовими МД від 21 липня 2015 року, проби (зразки) товару не відбирались.

У висновку Управління експертиз та досліджень хімічної та промислової продукції Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Міндоходів України від 29 липня 2015 року № 142005701-0438 зазначено, що «Результати дослідження є чинними для наданої проби».

При цьому, саме на підставі вказаного висновку відповідачем було прийнято рішення про визначення коду товару від 03 серпня 2015 року № КТ-903000008-0001-2015.

Варто наголосити, що під час митного оформлення товару за тимчасовими МД від 21 липня 2015 року проби (зразки) товару не відбирались та експертне дослідження не проводилось, у митниці в спірних правовідносинах були відсутні правові підстави для розповсюдження дії рішення про визначення коду товару від 03 серпня 2015 року № КТ-903000008-0001-2015 на інші партії товару, оскільки дане рішення є актом індивідуальної дії.

Контролюючим органом не надано суду належних та допустимих доказів, які б свідчили про порушення декларантом правил класифікації товарів на неправильності визначення коду імпортованого товару.

Відтак, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції, що відповідачем протиправно відмовлено позивачу в прийнятті митних декларацій, а картки відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 11 вересня 2015 року № 903020001/2015/00039, від 11 вересня 2015 року № 903020001/2015/00037, від 11 вересня 2015 року № 903020001/2015/00038, від 11 вересня 2015 року № 903020001/2015/00035, від 11 вересня 2015 року № 903020001/2015/00036 не відповідають вимогам чинного законодавства, а тому підлягають скасуванню.

Підсумовуючи наведене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята відповідно до норм матеріального та процесуального права, враховано всі обставини справи, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції немає.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 207, 254, 265 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Енергетичної митниці Державної фіскальної служби України на Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 вересня 2016 року - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 вересня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення Ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддяВ.О. Аліменко

СуддіН.В. Безименна

ОСОБА_2

(Повний текст Ухвали виготовлений 11 жовтня 2016 року)

Головуючий суддя Аліменко В.О.

Судді: Безименна Н.В.

ОСОБА_2