Постанова № 61971466, 04.10.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" жовтня 2016 р. Справа№ 910/14022/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Отрюха Б.В.

суддів: Михальської Ю.Б.

Тищенко А.І.

За участю представників:

Прокурор: Греськів І.І. (посвідчення №041072 від 03.02.16)

Від позивача: Михайлов Т.М.- представник;

Миронюк В.П.- представник;

Від відповідача-1: Костюк С.Ю. - представник;

Радкевич О.І.- директор;

Фесюк С.І.-представник.

Від відповідача-2: Тертичний Ю.І. - представник;

Від відповідача-3: не з'явився;

Від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Умірова О.О.- представник;

Від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Квазар"

на рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2016

у справі №910/14022/14 (головуючий суддя: Пукшин Л.Г., судді: Головатюк Л.Д.,Стасюк С.В.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Квазар"

до 1. Державного підприємства "Науково-дослідний інститут мікроприладів"

"НТК" Інститут монокристалів" Національної академії наук України"

2. Національної академії наук України

3. Державної реєстраційної служби України.

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "АТА"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Реєстраційна служба Головного управління юстиції у м. Києві

за участю Прокуратури міста Києва

про визнання права власності та скасування державної реєстрації

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва звернулось з позовом Публічне акціонерне товариство "Квазар" до Державного підприємства "Науково-дослідний інститут мікроприладів" "НТК" Інститут монокристалів" Національної академії наук України, Національної академії наук України та Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві про визнання права власності на групу приміщень, що знаходяться в одноповерховій прибудові за адресою: м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 3, літ. "А9", скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 19.11.2013 та свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 20.11.2013.

Позовні вимоги мотивовані тим, що право власності на належне позивачу нерухоме майно (група приміщень № 7 загальною площею 16,0 кв.м., група приміщень № 8 загальною площею 47,2 кв.м. група приміщень № 9 загальною площею 2,8 кв.м. група приміщень № 10 загальною площею 22,6 кв.м., що розташовані на першому поверсі одноповерхової прибудови в літ. А9 та група приміщень № 15 загальною площею 7,1 кв.м., група приміщень № 16 загальною площею 15,2 кв.м., що розташовані на антресолі першого поверху одноповерхової прибудови в літ. А9, за адресою м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 3) безпідставно було зареєстроване за державою в особі відповідача-2 та передано в оперативне управління відповідача-1. У зв'язку з викладеним, позивач просить визнати за ним право власності на спірне нерухоме майно, скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 8104118 від 19.112013, яким за державною Україна в особі НАН України зареєстровано об'єкт нерухомого майна, а саме - нежитлові будівлі, що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 3, загальною площею 27218,3 кв.м., а також скасувати свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 20.11.2013.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.02.2016 у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Квазар" відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Публічне акціонерне товариство "Квазар" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2016 у справі №910/14022/14 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених у рішенні, обставинам справи.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №910/14022/14 за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Квазар" передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Жук Г.А., суддів Сухового В.Г., Мальченко А.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.03.2016 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Квазар" на рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2016 у справі №910/14022/14 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Жук Г.А., судді Суховий В.Г., Мальченко А.О. Розгляд справи призначено на 13.04.2016.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.04.2016 Розгляд апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Квазар" на рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2016 відкладено на 18.05.2016.

Розпорядженням керівника апарату Київського апеляційного господарського суду №09-52/1524/16 від 18.05.2016 у зв'язку з перебуванням головуючого судді (судді-доповідача) Жук Г.А. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/14022/14.

Відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу cудової справи між суддями, справу №910/14022/14 за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Квазар" передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Андрієнка В.В., суддів Буравльова С.І., Шапрана В.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.05.2016 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Квазар" на рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2016 у справі №910/14022/14 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Андрієнка В.В., суддів Буравльова С.І., Шапрана В.В.

Розпорядженням керівника апарату Київського апеляційного господарського суду від 14.07.2016 № 09-52/3136/16 у зв'язку з перебуванням головуючого судді (судді-доповідача) Андрієнка В.В. у відпустці, відповідно до підпункту 2.3.50 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/14022/14.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Квазар" у справі № 910/14022/14 передано на розгляд колегії суддів у складі: Головуючого судді Отрюха Б.В., суддів Михальської Ю.Б. та Тищенко А.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.07.2016 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Квазар" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 09.08.2016.

В судове засідання, призначеному на 09.08.2016, представник відповідача-3 та представник третьої особи на стороні відповідача не з'явилися.

Представниками позивача та відповідача-1 в судовому засіданні 09.08.2016 подано клопотання про продовження строку вирішення спору, яке колегія суддів задовольнила та долучила до матеріалів справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.08.2016 задоволено клопотання представників позивача та відповідача-1 про продовження строку вирішення спору, апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Квазар" відкадено на 29.09.2016.

В судове засідання, призначеному на 29.09.2016, представник відповідача-3 та представник третьої особи на стороні відповідача не з'явилися. Представники сторін надали свої пояснення по справі.

Представником позивача в судовому засіданні 29.09.2016 подано клопотання про продовження строку вирішення спору, яке колегія суддів задовольнила та долучила до матеріалів справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.09.2016 задоволено клопотання представник позивача про продовження строку вирішення спору, апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Квазар" відкадено на 04.10.2016.

В судовому засіданні 04.10.2016 представник позивача та ТОВ "АТА" надали свої пояснення по суті спору, підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі, просили її задовольнити, скасувати рішення суду першої інстанції повністю і прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Прокурор, представники відповідача-1 та відповідача-2 у судовому засіданні надали свої пояснення по суті спору та просили залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу позивача без задоволення.

В судове засідання, призначене на 04.10.2016, повноважні представники відповідача-3 та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача не з'явилися.

Як зазначено у пункті 3.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Відповідно до пункту 3.9.1. вказаної постанови, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

За змістом зазначеної статті 64 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до пункту 2.6.10. Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 № 28 оригінал судового рішення залишається в матеріалах справи; згідно з пунктом 2.6.15. вказаної Інструкції на звороті у лівому нижньому куті оригіналу процесуального документа, який виготовляється судом та залишається у справі, проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправлення документа, що містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена та може містити відмітку про отримання копії процесуального документа уповноваженим представником адресата.

Дана відмітка є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам судового процесу.

Як вбачається із матеріалів справи, копії ухвали Київського апеляційного господарського суду були надіслані учасникам судового процесу на адреси, зазначені в апеляційній скарзі, що підтверджується відміткою суду на зворотній стороні ухвали.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду справи у відсутності представників відповідача-3 та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, які були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги.

Згідно зі ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення суду, апеляційний господарський суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.06.1993 на виконання Указу Президента України "Про корпоратизацію підприємств" № 210/93, Положення "Про корпоратизації підприємств", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 508 від 05.07.1993 та наказу Міністерства машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії України (далі - Мінмашпром України) № 730 від 17.05.1994, в результаті корпоратизації Державного підприємства - заводу "Квазар" у 1994 році на його базі було створено Відкрите акціонерне товариство "Квазар", що в подальшому змінило найменування на Публічне акціонерне товариство "Квазар" (далі - позивач).

31.03.1994 Наказом Мінмашпром України № 500 було затверджено акт інвентаризації майна та акт оцінки цілісного майнового комплексу заводу "Квазар".

Згідно Свідоцтва про власність від 02.04.1996, реєстр. № П-493, виданого Фондом державного майна України ВАТ "Квазар", як правонаступнику Державного підприємства "Квазар", майно зазначеного Товариства є колективною власністю акціонерів Товариства, які придбали акції відповідно до Закону України "Про приватизацію державних підприємств".

Відповідно до переліку об'єктів нерухомого майна, переданого до статутного фонду ВАТ "Квазар", вартість яких включена в "Акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу заводу "Квазар" станом на 01.03.1994, затвердженого Першим заступником Міністра промислової політики 29.02.2000, до статутного фонду Відкритого акціонерного товариства "Квазар" передано, зокрема, одноповерхову обстройку, в т.ч.: столова, прохідна, камера кондиціювання, 1976 року введення в дію.

Наказом № 975-В від 21.08.2003 "Про оформлення права власності на об'єкт нерухомого майна", Головним управлінням комунальної власності міста Києва Київської міської державної адміністрації було видано Свідоцтво про право власності серії НБ № 010007504, яким посвідчено, що нежилий будинок - виробничий корпус № 3 площею 16578,70 кв.м., за адресою: м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 1-3 (літ. Л), належить ВАТ "Квазар" на праві колективної власності.

16.10.2000 наказом № 578-В від "Про оформлення права власності на об'єкт нерухомого майна", Головним управлінням комунальної власності міста Києва Київської міської державної адміністрації було видано Свідоцтво про право власності серії МК 010003328, яким посвідчено, що майновий комплекс - 5/100 частини від майнового комплексу площею 136734,1 кв.м., площею 6557,6 кв.м. , який розташований в місті Києві за адресою вул. Північно-Сирецька, буд. 1-3 належить ВАТ "Квазар" на праві колективної власності. У Свідоцтві зазначено, що до складу комплексу входять 2 будівлі (споруди), зазначені в Додатку. Згідно Додатку до Свідоцтва серії МК 010003328 "Перелік об'єктів нерухомого майна" до складу майнового комплексу площею 6557,6 кв.м. , що складає /100 частини від майнового комплексу площею 136734,1 кв.м., входять такі об'єкти: 1. Поліклініка (літ. А) площею 3962,00 кв.м., 2. Одноповерхові прибудови, в т.ч.: їдальня, прохідна, камера кондиціонування (літери А9, А7) площею 2595,60 кв.м. Вказане свідоцтво було зареєстровано в Київському міському бюро технічної інвентаризації 11.01.2001р. за реєстровим номером № 129з.

Наказом Головного управління комунальної власності м. Києва від 11.08.2004 № 1086-В, Головним управлінням комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 15.09.2004 видано Свідоцтво про право власності, яким посвідчено, що нежилий будинок - пункт перекачки соляної кислоти площею 129,70 кв.м., який розташований в місті Києві за адресою: вул. Північно-Сирецька, 1-3, належить Відкритому акціонерному товариству "Квазар" на праві колективної власності.

Відповідно до умов договору про поділ нерухомого майна 26.12.2006, укладеного між ТОВ "ЛВ-Плюс" (Сторона-1), ВАТ "Квазар" (Сторона-2), АТЗТ "Квазар-Мікро" (Сторона-3), ВАТ "Родовід-Банк" (Сторона-4), ТОВ "АТА" (Сторона-5), ДП "КМ Інвестиції Україна" (Сторона-6) і Компанією "КМ SECURE CORP" (Сторона-7), що був нотаріально посвідчений приватним нотаріусом КМНО Черенцевим В.В. та зареєстрований в реєстрі за № 6248, сторони цього договору є співвласниками об'єкту нерухомого майна, яким є нежилий будинок та нежилі приміщення, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Північно-Сирецька, будинок № 1-3 (п. 1.). З метою припинення права спільної часткової власності на об'єкт, сторони цього правочину, дійшли згоди про його поділ, при чому, у п. 10.2 вказаного Договору № 6248 сторони визначили, що ВАТ "Квазар" набуває право власності на окремі індивідуально визначені об'єкти нерухомості - нежилий будинок-корпус модуль (торговий павільйон) в літері Н, загальною площею 435,3 кв.м., нежилий будинок - пункт перекачки соляної кислоти в літері О, загальною площею 129,7 кв.м., нежилі приміщення (поліклініка) в літері А, загальною площею 2672,8 кв.м., нежилі приміщення одноповерхової прибудови в т.ч. ідальня, прохідна, камера кондиціонування в літері А9, А7, загальною площею 1452,7 кв.м., нежилий будинок - виробничий корпус № 3 в літері Д, загальною площею 16578,7 кв.м. Загальна площа нежилого будинку та нежилих приміщень становить 21269,2 кв.м.

Реєстраційним посвідченням № 024986, виданим Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна посвідчено, що нежилі будівлі та нежилі приміщення загальною площею 21269,2 кв.м., які розташовані в м. Києві по вул. Північно-Сирецькій, 1-3, зареєстровані за ВАТ "Квазар" на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності від 25.10.2000, свідоцтва про право власності від 09.09.2003, свідоцтва про право власності від 02.03.2004, свідоцтва про право власності від 15.09.2004 та договору про поділ нерухомого майна, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 26.12.2006 за реєстровим №6248 та записано в реєстрову книгу за реєстровим № 129-з від 27.01.2007.

12.07.2011 розпорядженням Подільської районної в м. Києві Державної адміністрації № 635 будівлі літ. "А9" разом з прибудовами було присвоєно поштову адресу: м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 3.

08.09.2004 Президією Національної академії наук України було прийнято постанову №215 "Про питання діяльності Державного підприємства "Науково-дослідний інститут мікроприладів" НТК "Інститут монокристалів" НАН України", якою вирішено у зв'язку з прийняттям Державного підприємства "Інститут мікроприладів" (далі - ДП ІМП, відповідач-1) в складі Науково-технологічного комплексу "Інститут монокристалів" до відання НАН України віднести зазначене підприємство до Відділення фізико-технічних проблем матеріалознавства НАН України. Встановити, що зазначене підприємство діє на засадах повного госпрозрахунку; закріпити на правах оперативного управління майно та земельні ділянки, що знаходяться на балансі ДП ІМП НТК "Інститут монокристалів" НАН України; визначити місцезнаходження інституту за адресою: 04136, м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 3.

Відповідно до Акту про закріплення на правах оперативного управління згідно з даними бухгалтерського обліку будівель, споруд, передавальних пристроїв та обладнання за ДП ІМП НТК "Інститут монокристалів" НАН України № 99705, в якому серед іншого значиться адміністративно-лабораторний корпус балансовою вартістю 2 646 565,00 грн.

15.11.2013 було проведено державну реєстрацію права власності за Державою Україна в особі Національної академії наук України (форма власності - державна) на нежитлові будівлі загальною площею 27 218,3 кв.м., розташовані за адресою: м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 3, про що внесено відповідний запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

З наявного в матеріалах справи Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 20.11.2013 вбачається, що річ іде про складові частини об'єкта нерухомого майна: літ. Х - лабораторно-виробничий корпус загальною площею 19093,1 кв.м., літ. А9 - адміністративно-лабораторний корпус загальною площею 6178,4 кв.м., літ. Ф - побутові приміщення загальною площею 1946,8 кв.м.

Будівлі загальною площею 27 218,3 кв. м., розташовані за адресою: м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 3, перебувають на балансі відповідача-1 та передані йому в оперативне управління, про що 27.11.2013 внесено запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 247, т. 1).

Згідно з статтею 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Статтями 317, 320 Цивільного кодексу України визначено, що власникові належать право володіння, користування та розпорядження майном, зокрема, він має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до пункту 2 статті 3 Цивільного Кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право вільно володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно з статтею 316 Цивільного кодексу України, правом власності особи є право особи на певну річ, яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до статті 319 ЦК України, встановлюється, що власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд, та має право вчиняти до свого майна будь-які дії, що не суперечать закону. Наразі, статті 321 Цивільного кодексу України гарантує, що особа може бути позбавлена права власності або обмежена в його здійсненні лише в випадках, прямо передбачених законом.

Статтею 328 Цивільного кодексу України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з статтею 392 Цивільного кодексу України позов про визнання права подається у випадках, коли належне певній особі право не визнається, оспорюється іншою особою або у разі відсутності в неї документів, що засвідчують приналежність їй права. Тобто, метою подання цього позову є усунення невизначеності у суб'єктивному праві, належному особі, а також створення сприятливих умов для здійснення суб'єктивного права особою. Такі позови можуть подаватися щодо визнання права власності чи інших речових прав на певне майно.

Посилання позивача на постанову Арбітражного суду міста Києва від 26.06.2001 в порядку нагляду у справі № 04-1/11-1-6/55 за позовом ВАТ "Квазар" до ТОВ "АТА", ДП "НДІ Мікроприладів" НАН України про повернення нерухомого майна та визнання недійсним договору як на доказ встановлення судами факту належності спірних приміщень на праві власності позивачу, не приймається колегією суддів оскільки вказане судове рішення не містить жодних посилань на технічну документацію та не зазначено будь-які інші характеристики "одноповерхової обстройки", зокрема, приміщення, що входять до її складу, їх площа, тощо.

Окрім того, колегія суддів зазначає, що рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2012 у справі № 5011-66/10421-2012 за позовом ПАТ "Квазар" до ТОВ "АТА", третя особа Державне підприємство "Науково-дослідний інститут мікроприладів" НТК "Інститут монокристалів" Національної академії наук України, яким було визнано право власності ПАТ "Квазар" на частину одноповерхової прибудови 1-го поверху приміщення № 11 (в літері А9), загальною площею 44,9 кв.м., яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Північно-Сирецька 3 і на яке також посилався позивач, було скасовано постановою Вищого господарського суду України від 25.03.2015 та справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

З наявної в матеріалах справи, копії технічних документів з інвентаризаційної справи БТІ, що виконані станом на 2000 і 2010 рік, вбачається, що до складу нежитлових будівель по вул. Північно-Сирецькій, 3 у м. Києві, загальною площею 27 218,3 кв. м. входять групи приміщень №№7-10 першого поверху та групи приміщень №15, №16 антресолі першого поверху будинку адміністративно-лабораторного корпусу літ. "А9".

Додаток до акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу заводу "Квазар" - Відомість розрахунку вартості будівель та споруд і передавальних пристроїв заводу "Квазар" станом на 01.03.1994 містить перелік майна, в якому відображено порядковий номер, інвентарний номер, назву об'єкта, рік введення в експлуатацію та його вартість. У відомості зазначено про одноповерхову обстройку, введену в експлуатацію 1976 року, однак, як вбачається з матеріалів справи та пояснень представників сторін, територія Київського науково-виробничого об'єднання "Мікропроцесор", до якого на початку 1990 років входили і позивач і відповідач-1, становила десятки гектарів, на яких було розміщено значну кількість об'єктів (в т.ч. одноповерхова прибудова), що мали декілька корпусів, розташованих за однією (спільною) адресою: м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 1-3. Тобто, з наданих документів неможливо встановити, до якого саме корпусу належала одноповерхова обстройка адміністративно-лабораторного корпусу інституту.

З наявного в матеріалах справи листа Держаного комітету промислової політики України №15/2-2-340 від 02.07.2001, адресованого Київській міській державній адміністрації та Головному управлінню з питань майна, в якому зазначено про те, що листом від 13.07.2000 за №12/1-6-193 Держпромполітики був відкликаний Перелік об'єктів нерухомого майна, переданого до статутного фонду ВАТ "Квазар", вартість яких включена в "Акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу заводу "Квазар", складений на основі додатку до Акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу заводу "Квазар" - "Відомості розрахунку вартості будівель та споруд і передавальних пристроїв станом на 01.03.1994, м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 1-3", оскільки майно Держпромполітики безпосередньо Акціонерному товариству "Квазар" не передавалося. Таким чином, право власності ВАТ "Квазар" на майновий комплекс, розташований за адресою: вул. Північно-Сирецька, 1-3 у Шевченківському районі наказом Головного управління з питань майна Київської міської державної адміністрації №587-В було оформлене 16.10.2000 без врахування листа Держпромполітики про відкликання Переліку об'єктів нерухомого майна, переданого до статутного фонду ВАТ "Квазар".

Зі змісту Акта приймання передачі цілісного майнового комплексу ДП "НДІ мікроприладів" із сфери управління Міністерства промислової політики України у відання Національної академії наук України від 01.06.2004 (а.с. 211-213, т.2) вбачається, що відповідно до наказу по ДП "НДІ МП" № 38 від 26.03.2004 станом на 01.04.2004 комісія підтверджує, що оціночна вартість майна згідно з передаточним балансом і документацією про результати інвентаризації становить 31 806 тис. грн. Склад переданого цілісного майнового комплексу відображений у матеріалах вказаної позачергової інвентаризації.

Відповідно до інвентарної картки обліку основних засобів - адміністративно-лабораторного корпусу по вул. Північно-Сирецькій,3, інвентарний №99705, його площа станом на 01.01.2004 складала 9518,4 кв. м. Інвентарна картка також містить опис об'єкта, де зазначено, що до складу адміністративно-лабораторного корпусу входить прохідна, камера кондиціонування та столова. Станом на 01.01.2004 балансова вартість адміністративно-лабораторного корпусу становила 2 646 565,00 грн.

Комісією ДП "НДІ МП" було підписано Акт, де вартість цілісного майнового комплексу підприємства встановлена у розмірі 31 808 000,00 грн. Додатком до акту інвентаризації є Відомість бухгалтерського обліку будівель, споруд, передавальних пристроїв та обладнання, які знаходяться на балансі ДП НДІ МП станом на 01.04.2004, де під номером 1 у списку вказується адміністративно-лабораторний корпус, інвентарний № 99705, балансовою вартістю 2 646 565,00 грн.

Таким чином, станом на 2004 рік площа адміністративно-лабораторного корпусу була значно більша, ніж та, право власності на яку оформлено державою в особі НАН України у 2013 році згідно Свідоцтва про право власності на нерухоме майно індексний номер 13079053, виданого Реєстраційною службою Головного управління юстиції у м. Києві 20.11.2013, площі які належали ПАТ "Квазар" в адміністративно-лабораторному корпусі, при оформленні права власності держави враховані не були.

Зі змісту Листа ФДМУ № 10-15-15332 від 11.11.2014, вбачається, що станом на 11.11.2014 у Єдиному реєстрі об'єктів державної власності обліковується нерухоме державне майно "адміністративно-лабораторний корпус" (місцезнаходження: м. Київ, вул. Північно-Сирецька,3) загальною площею 6178,4 кв.м., яке перебуває на балансі ДП "НДІ мікроприладів" НТК "Інститут монокристалів" НАН України. Разом з тим ФДМУ у зазначеному листі вказує, що за період з 01.10.2006 по 01.04.2014 НАН України до Реєстру подавались відомості щодо зазначеного майна загальною площею 9518,4 кв.м.

Статтею 326 Цивільного кодексу України передбачено, що у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб'єктами.

Відповідно до частини 5 статті 22 Господарського кодексу України, держава реалізує право державної власності у державному секторі економіки через систему організаційно-господарських повноважень відповідних органів управління щодо суб'єктів господарювання, що належать до цього сектора і здійснюють свою діяльність на основі права господарського відання або права оперативного управління.

Отже, реєстрацією права власності за Державою в особі відповідача-2 на адміністративно лабораторний корпус не були порушені права позивача на приміщення, зазначені у Свідоцтві про право власності ВАТ "Квазар" на 5/100 частини від майнового комплексу, площею 6557,6 кв. м., який розташований в місті Києві за адресою вул. Північно-Сирецька, 1-3, серії МК № 010003328 від 25.10.2000 року. Адже з переліку об'єктів нерухомого майна, що є додатком до свідоцтва МК № 010003328 від 25.10.2000, вбачається, що позивачу на праві колективної власності належать приміщення одноповерхових прибудов, в т.ч. їдальня, прохідна, камера кондиціонування (літери А9, А7) загальною площею 2595,60 кв.м., що жодним чином не виключає належність державі в особі Національної академії наук України права власності на Адміністративно-лабораторний корпус літ. А9 загальною площею 6178,4 кв.м. , до якої увійшли і спірні приміщення (групи приміщень №№7-10 першого поверху та групи приміщень №15, №16 антресолі першого поверху будинку адміністративно-лабораторного корпусу літ. "А9".).

Разом з тим, з наявної в матеріалах справи інвентарної картки № 1 обліку основних засобів, в графі якої "предприятие, организация" зазначено "ГП НИИ МП" по адміністративно-лабораторному корпусу по вул. Північно-Сирецька, 3 площею 9518,4 кв.м. інвентарний номер 99705.

Площа адміністративно-лабораторного корпусу літ. А9 без приміщень одноповерхової обстройки згідно матеріалів БТІ від 28.10.2013 складає 6004,5 кв.м., що менше на 3500 кв.м. від площі корпусу, зазначеної в інвентарній картці № 1 обліку основних засобів. Крім того, в інвентарній картці по технічній характеристиці адміністративно-лабораторного корпусу зазначено, що корпус включає прохідну, їдальню.

Таким чином, оскільки, не встановлено наявності підстав для задоволення позову в частині визнання за позивачем права власності на спірні об'єкти (групу приміщень № 7 загальною площею 16,0 кв.м., групу приміщень № 8 загальною площею 47,2 кв.м, групу приміщень № 9 загальною площею 2,8 кв.м., групу приміщень № 10 загальною площею 22,6 кв.м., що розташовані на першому поверсі одноповерхової прибудови в літері "А9", яка знаходиться за адресою м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 3, а також на групу приміщень № 15 загальною площею 70,1 кв.м. та групу приміщень № 16 загальною площею 15,2 кв.м., що розташовані на антресолі першого поверху одноповерхової прибудови в літері "А9", яка знаходиться за адресою м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 3), то і підстави для задоволення позову в частині скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень інд. № 8104118 від 19.11.2013 та скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно інд. № 13079053 від 20.11.2013 також відсутні.

Крім того, слід наголосити, що відсутні підстави для скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень інд. № 8104118 від 19.11.2013, оскільки заявником (відповідачем-2) було надано всі необхідні документи для державної реєстрації права власності на нерухоме майно, передбачених ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" про що вірно вказав суд першої інстанції.

Статтями 3, 6 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Систему органів державної реєстрації прав становлять Міністерство юстиції України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав, органи державної реєстрації прав, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку.

Таким чином оскільки, спір у даній справі є спором про право, яке виникає з відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, у зв'язку з чим з урахуванням приписів ст.ст.1, 12 ГПК України, доводи відповідача-3 що зазначені вимоги підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, зважаючи на те, що публічно-правовий спір відсутній, про що також вірно вказав суд першої інстанції.

Аналогічну правову позицію викладено в постанові ВГСУ від 13.07.2015 у справі № 916/4392/14.

Нормативний акт - це прийнятий уповноваженим державним чи іншим органом у межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово. Що ж до актів ненормативного характеру (індивідуальних актів), то вони породжують права і обов'язки тільки у того суб'єкта (чи визначеного ними певного кола суб'єктів), якому вони адресовані.

Беручи до уваги, що свідоцтво про право власності на нерухоме майно інд. № 13079053 від 20.11.2013 фактично само по собі не породжує правових наслідків, тобто не є правовстановлюючим документом, а є лише юридичною формою закріплення рішення щодо визнання за Державою в особі відповідача-2 права власності на спірне майно, вимоги про скасування такого документу не можуть розглядатися судом, про що вірно вказав суд першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем не подано належних доказів в підтвердження обставин, що підлягають обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про визнання права власності, а тому в позові слід відмовити.

Доводи, які наведені скаржником в апеляційній скарзі, судовою колегією до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

Згідно з положеннями ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Враховуючи вищевикладене, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, приходить до висновку, що рішення у даній справі прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та відповідністю висновків, викладених в рішенні, дійсним обставинам справи, тому рішення є законним та обґрунтованим. Підстав для скасування або зміни вказаного рішення та задоволення апеляційної скарги колегія суддів Київського апеляційного господарського суду не знаходить.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Квазар" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2016 у справі № 910/14022/14 залишити без змін.

Матеріали справи № 910/14022/14 повернути Господарському суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Б.В. Отрюх

Судді Ю.Б. Михальська

А.І. Тищенко