Постанова № 61971445, 05.10.2016, Краснопільський районний суд Сумської області

Справа № 578/417/16-а

провадження № 2-а/578/7/16

П О С Т А Н О В А

І м е н е м У к р а ї н и

05 жовтня 2016 року Краснопільський районний суд Сумської області в складі головуючого судді Косар А.І.

за участю

секретаря судового засідання Авраменко О.Є.

представника позивача ОСОБА_1

представника позивача - адвоката Нікітченко Є.В.

представника відповідача Коваленко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Краснопілля адміністративну справу

за адміністративним позовом ОСОБА_1 в особі представника за дорученням Сумського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Нікітченко Євгенії Вікторівни

до Великописарівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати дії Великописарівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області ( правонаступник управління Пенсійного фонду України в Краснопільському районі) щодо відмови у призначенні йому пенсії на пільгових умовах за списком №2 неправомірними та зобов'язати Великописарівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області (управління Пенсійного фонду України в Краснопільському районі) зарахувати пільговий стаж роботи на Заводі залізобетонних виробів і конструкцій «Укршляхмостобуд» з 08.08.1975 р. - 01.11.1975 р. на професії електрозварювальника № розряду та період навчання в ПТУ №1 по спеціальності «зварювальник ручної зварки» 2 розряду з 1974 по 1975 рр. та період проходження строкової служби у Радянській Армії з 1975 по 1977 рр. та призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах за розділом 14.1а списку №2 виробництв, робіт цехів, професій і посад, затвердженим постановою Ради міністрів СРСР від 22.08.1956 року №1173, починаючи виплату з 28 січня 2012 року.

Свої вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що починаючи з 08.08.1975 року по 01.11.1975 року він працював на Заводі залізобетонних виробів і конструкцій «Укршляхмостобуд» на посаді електрозварювальника 3 розряду, згодом проходив строкову службу в лавах Радянській армії з 1975 по 1977 роки, з 23.11.1978 по 10.01.1979 працював на Сумському заводі будівельних матеріалів за спеціальністю «виставщик» цегли кільцевої печі 5 розряду цеху №3, з 13.01.1979 по 31.08.1979 працював на ПАТ «Сумському фарфоровому заводі» обпалювачем 4 розряду з шкідливими умовами праці в пічному цеху, а з 03.03.1986 по 14.03.1991, 01.02.1993 по 30.04.1993 працював в Сумському ремонтно-будівельно-монтажному управлінню №2 тресту «Південнозахідхімрембудмонтаж» на посаді слюсара з ремонту апаратурного обладнання з розряду дільниці №7. Таким чином, позивач ОСОБА_1 починаючи з 1975 року по 1979 рік працював на посадах, які дають право на призначення пенсії на пільгових умовах за списком №2 та з 1986 по 1993 працював на посадах, які дають право на призначення пенсії на пільгових умовах за списком №1. Пільговий стаж роботи за списком № 1 та № 2 складає 8 років 1 місяць 18 днів.

Починаючи з 2012 до грудня 2015 р. УПФ не приймали заяву про призначення пенсії, не призначили комісію з питань підтвердження стажу роботи, оскільки вимагали довідку про період роботи на Заводі залізобетонних виробів і конструкцій «Укршляхмостбуд», а прийнявши у грудні 2015 р. відповідну заяву, у березні 2016 відмовили в призначенні пенсії на пільгових умовах, оскільки не надано довідку на посаді електрозварювальника на Заводі залізобетонних виробів і конструкцій «Укршляхмостбуд» за період роботи 08.08.1975 по 01.11.1975. При відмові позивачу у пенсії УПФ не прийняло до уваги записи в трудовій книжці про період роботи на Заводі, не врахувало стаж роботи 2 місяці 24 дні та надані чисельні архівні довідки та довідки підприємств, в результаті чого неправомірно відмовлено в призначенні позивачу пенсії,, на яку, на переконання позивача, він має право вже 4 роки, оскільки основним документом підтвердження стажу є трудова книжка, в якій зазначено та підтверджено період його роботи в 1975 році. Захистити свої права іншим чином, ніж у судовому порядку, позивач не має можливості, тому змушений звернутися з позовом до суду.

Відповідач подав письмові заперечення, в яких посилається на положення постанови КМУ №637, якою встановлено, що при призначенні пільгових пенсій необхідне надання довідок встановленого зразка з метою підтвердження відомостей, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, і видається підприємством, на якому особа працювала, або правонаступником. У разі відсутності правонаступника відповідно до п.3 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженим постановою правління ПФУК від 10.11.2006 №18-1, здійснюється Комісіями з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років. Однак підтвердити такі періоди робот Комісія не мала підстав, оскільки підтверджуючих документів щодо ліквідації Заводу залізобетонних виробів і конструкцій «Укршляхмостобуд» та архівних довідок на розгляд Комісії надані не було. У зв'язку з цим, посилаючись на відсутність підстав у перерахунку позивачу пенсії, просить відмовити у задоволенні позову /ас.63-69/.

В судовому засіданні представники позивача позов підтримали з наведених у ньому підстав. Представник за дорученням Сумського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Нікітченко Є.В., посилаючись на судову практику з подібних питань, також звернула увагу суду на те, що уточнюючі довідки позивач не повинен був надавати, бо вони вимагаються лише за відсутності трудової книжки, чи відповідних відомостей в ній.Вимоги Управління Пенсійного фонду з даного питання є безпідставними, оскільки у позивача наявна трудова книжка та є відповідний запис в трудовій книжці, що є документом, яким підтверджується трудовий стаж.

Представник відповідача заперечила проти задоволення позову, зіславшись на письмові заперечення.

Суд, заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що позивач з 08.08.1975 по 01.11.1975 працював на Заводі залізобетонних виробів і конструкцій «Укршляхмостобуд» на посаді електрозварювальника 3 розряду, згодом проходив строкову службу в лавах Радянської армії з 1975 по 1977 роки, з 23.11.1978 по 10.01.1979 працював на Сумському заводі будівельних матеріалів за спеціальністю «виставщик» цегли кільцевої печі 5 розряду цеху №3, з 13.01.1979 по 31.08.1979 працював на ПАТ «Сумському фарфоровому заводі» обпалювачем 4 розряду з шкідливими умовами праці в пічному цеху, а з 03.03.1986 по 14.03.1991, 01.02.1993 по 30.04.1993 працював в Сумському ремонтно-будівельно-монтажному управлінню №2 тресту «Південнозахідхімрембудмонтаж» на посаді слюсара з ремонту апаратурного обладнання з розряду дільниці №7, що підтверджується копією трудової книжки (ас. 32-35).

Статтею 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевою самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Як зазначено у повідомленні УПФ ОСОБА_1 від 01.03.2016 № 927-03-29 на його заяву від 22.12.2015, проблема при призначенні пенсії за віком по списку № 2 виникла через відсутність довідок про повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці. До стажу роботи по списку № 2 не зараховано період роботи на посаді електрозварника по 3 розряду на Заводі залізобетонних виробів і конструкцій, з 08.08.1975 по 01.11.1975. Згідно додатку № 5 пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. У разі ліквідації підприємства стаж роботи підтверджується в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Сумській області Комісією з питань підтвердження періодів роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах.

Виконувана позивачем робота в різний період передбачена Розділом ХХХII Списку № 2 виробництв, цехів, професій та посад, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та у пільгових розмірах, затвердженого Постановою Ради Міністрів СРСР № 1173 від 23.08.1956 року, чинного на час роботи позивача, професії газозварника та електрозварника віднесені до професій із шкідливими і важкими умовами праці.

Згідно зі статтею 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-ХІІ (далі - Закон № 1788-ХІІ) особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13-14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Відповідно до пункту «б» частини першої статті 13 Закону № 1788-ХІІ на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, зокрема, чоловіки після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи жінкам.

Згідно зі статтею 62 Закону № 1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 4.5 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчислені стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 1 грудня 2005 року за № 1451/11731), якщо атестація з 21 серпня 1992 року не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21 серпня 1997 року, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21 серпня 1992 року включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року № 442 (далі Порядок, постанова № 422 відповідно). У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось.

Згідно із статтею 101 Закону № 1788-ХІІ органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів.

Пунктом 1 "Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України за № 637 від 12.08.1993 встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до вимог пункту 20 Порядку підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

У трудовій книжці позивача відсутні дані про роботу на посаді електрозварника саме протягом повного робочого дня, як це передбачено пунктом «б» частини першої статті 13 Закону № 1788-ХІІ.

В судовому засіданні встановлено, що відсутня така документація не тільки у правонаступної організації, але й в архівних установах.

Стаття 22 Конституції України передбачає : Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийняття нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до ч. 8 п. 20 "Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній", у разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

Частинами 4 та 5 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України на суд покладається обов'язок вживати передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Так, судом витребувана і досліджена у судовому засіданні пенсійна справа ОСОБА_1 на 86 арк.

Враховуючи викладене, Суд приймає до уваги доводи відповідача про те, що на підставі записів в трудовій книжці можливо встановити факт роботи на певній посаді, однак неможливо встановити ступінь зайнятості упродовж робочого дня. В трудовій книжці дані про роботу продовж повного робочого дня на посаді електрозварника по 3 розряду на Заводі залізобетонних виробів і конструкцій з 08.08.1975 по 01.11.1975 та на час звернення до суду відсутні.

Крім того, Рішення Комісії при головному управлінні Пенсійного фонду України в Сумській області про підтвердження періодів роботи , що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах про зарахування чи відмову в зарахуванні ОСОБА_1 зазначеного періоду роботи на посаді електрозварника в матеріалах справи відсутнє.

За приписами статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення , ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно зясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням наведеного, суд вважає, дії відповідача щодо відмови у призначенні позивачу пенсії за віком по списку № 2 правомірними, а позовні вимоги позивача не обгрунтованими і не підставними до задоволення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 9, 11, 18, 69-71, 104, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Харківського апеляційного адміністративного суду через Краснопільський районний суд Сумської області протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя А. І. Косар