Ухвала суду № 61970998, 03.10.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

03 жовтня 2016 року м. Київ № 826/13512/16

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Мазур А.С., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

за позовомОСОБА_1, ОСОБА_2, в інтересах якої діє ОСОБА_1, ОСОБА_3 до третя особаПодільського районного відділу ГУ ДМС України в м. Києві Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)провизнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулись ОСОБА_1, ОСОБА_2, в інтересах якої діє ОСОБА_1, ОСОБА_3 до Подільського районного відділу ГУ ДМС України в м. Києві, третя особа: Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії.

Відповідно до пунктів 4, 6 частини першої статті 107 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства, чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 1 частини першої статті 3 КАС України).

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб'єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС України).

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Як вбачається з позовної заяви, позивач посилається на безпідставне зняття його та його сім'ї з реєстрації місця проживання у ІНФОРМАЦІЯ_1, оскільки наявність права власності у ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» автоматично не позбавляє ОСОБА_1 та членів його сім'ї права користування житлом та права проживання у ньому. Позивач звернувся до суду за захистом свого права на реєстрацію місця проживання.

Окрім того, ОСОБА_1 зазначив, що він мав право власності на предмет іпотеки (квартира, загальною площею (кв.м.):52,5, житловою площею (кв.м.): 29,5, розташована за адресою: АДРЕСА_1), якого його було незаконно позбавлено іпотекодержателем, він мав право користування житлом.

Водночас, у позовній заяві вказано, що іпотекодавець та члени його сім'ї добровільно не звільняли предмет іпотеки, рішення суду про виселення відсутнє.

З Інформаційної довідки з Єдиного державного реєстру прав на нерухоме майно від 20.12.2015 позивачу стало відомо, що підставою для виникнення права власності на зазначену квартиру став іпотечний договір від 11.08.2008, згідно якого вказана квартира являлась забезпеченням виконання зобов'язань по кредитному договору від 11.08.2008 між ОСОБА_1 ТА Відкритим акціонерним товариством «Сведбанк», правонаступникомякого є Публічне акціонерне товариство «Омегабанк». Як зазначає позивач, саме на підставі цього іпотечного договору, без будь-яких інших договорів чи судових рішень, було перереєстроване право власності на ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» (код ЄДРПОУ 38004195).

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.06.2016 у справі № 826/94/16 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково: визнано протиправними дії Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої Алли Михайлівни щодо реєстрації права власності ТОВ Факторингова компанія "Вектор Плюс" на квартиру, загальною площею (кв.м): 52.5, житловою площею (кв.м): 29.5, розташована за адресою: АДРЕСА_1; визнано протиправним та скасувано рішення приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Кобелєвої Алли Михайлівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 24890300 від 30.09.2015 11:34:09, а саме права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор Плюс" на квартиру, загальною площею (кв.м): 52.5, житловою площею (кв.м): 29.5, розташована за адресою: АДРЕСА_1. В решті позову відмовлено.

04.08.2016 Товариством з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор плюс" подано на вказану постанову апеляційну скаргу.

Також, на думку позивача, оскільки, позивач, члени його сім'ї та їх законні представники жодних заяв про зняття з реєстрації місця проживання не подавали, то зняття з місця реєстрації відбулося з порушенням законодавства, поза волею позивача, яке підлягає скасуванню.

Частиною першою статті 40 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом.

Нормою, яка встановлює порядок виселення із займаного житлового приміщення, є стаття 109 ЖК УРСР, у частині першій якої передбачені підстави виселення.

За змістом частини другої статті 40 Закону України "Про іпотеку" та частини третьої статті 109 ЖК УРСР після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

В судовому порядку мешканців з реєстрації не знімали і не виселяли.

Уданому випадку, позивач вважає, що ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» набула право власності на предмет іпотеки незаконно. Відповідачем здійснено зняття позивача та його сім'ї з реєстрації без дотримання норм чинного законодавства.

З огляду на викладене та як вбачається з позовної заяви, спірні правовідносини виникли саме з договірних відносин, порушення житлових прав.

Відповідно до пункту 24 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справи №3 від 01.03.2013 "Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визнання підсудності цивільних справ" у порядку цивільного судочинства розглядаються спори щодо права особи на житло (приватизація житла, взяття на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, або зняття із такого обліку, надання житла, користування жилим приміщенням у будинку державного чи приватного жилого фонду, житлово-будівельних кооперативів, у гуртожитках, встановлення автономного опалення у приміщенні державного житлового фонду, зняття з реєстраційного обліку місця проживання за наявності спору, зобов'язання органу влади чи органу місцевого самоврядування здійснити необхідні дії щодо утримання у належному стані житлового будинку, виселення, а також спори щодо забезпечення житлових прав мешканців гуртожитків (стаття 25 Закону України від 04.09.2008 № 500-VI "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків") тощо). Такі спори є житловими (цивільними) спорами, незалежно від участі у справі як відповідача суб'єкта владних повноважень.

За правилами пункту 1 частини першої статті 15 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Окрім того, правовідносини щодо звернення стягнення на предмет іпотеки та задоволення вимог іпотекодержателя також не є публічно-правовими, а випливають з договірних відносин, отже мають вирішуватись за правилами ЦПК України.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 14 червня 2016 року у справі №21-41а16.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 109 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

З огляду на вищезазначені обставини судом встановлено відсутність підстав для розгляду заявлених вимог в порядку адміністративного судочинства, у зв'язку з чим суд відмовляє у відкритті провадження та роз'яснює позивачеві, що заявлені вимоги належить розглядати в порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст.ст. 109, 160, 165 КАС України, суд,

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, в інтересах якої діє ОСОБА_1, ОСОБА_3 до Подільського районного відділу ГУ ДМС України в м. Києві, третя особа: Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії.

Роз'яснити позивачам, що повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Копію ухвали разом з позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами невідкладно надіслати позивачу.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки встановлені ст.ст. 185-187 КАС України та набирає законної сили у порядку та строки, встановлені статтею 254 КАС України.

Суддя А.С. Мазур