Постанова № 61970937, 28.04.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 квітня 2016 року № 826/25918/15

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва - Шулежко В.П., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до Київського учбово-виробничого підприємства №1 Українського товариства сліпих про застосування заходів реагування,

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (далі - позивач, ГУ ДСНС України у м. Києві) до Київського учбово-виробничого підприємства №1 Українського товариства сліпих (далі - відповідач) про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення роботи Київського учбово-виробничого підприємства №1 Українського товариства сліпих за адресою: проспект Червонозоряний, 115 у Голосіївському районі міста Києва шляхом відключення джерела електроживлення та накладення печаток на розподільчі електрощити та вхідні двері приміщень відповідача.

Позовні вимоги ГУ ДСНС України у м. Києві обґрунтовані тим, що органом державного пожежного та техногенного нагляду під час проведення планової перевірки відповідача зафіксовані порушення, що становлять небезпеку та загрозу життю і здоров'ю людей.

Відповідач проти задоволення адміністративного позову заперечував, зазначивши при цьому, що на момент розгляду справи судом, відповідачем частково усунуті обставини, які стали підставою для вжиття заходів реагування, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, справа розглядається в порядку скороченого провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, на підставі наявних у справі доказів.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 14.05.2015 № 476-р «Про затвердження плану основних заходів цивільного захисту на 2015 рік» та Інструкції з організації роботи державного пожежного нагляду, затвердженої наказом МНС України від 25.05.2012 № 863 «Про затвердження Порядку проведення перевірок органами Державної інспекції техногенної безпеки України та визнання такими, що втратили чинність, деяких наказів МНС України», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 25.06.2012 за № 1054/21366 УНС у Голосіївському районі ГУ ДСНС України у м. Києві видано наказ від 18.09.2015 № 25 «Про здійснення планових перевірок». Відповідно до план-графіка до вказаного наказу головному інспектору відділу державного нагляду (контролю) у сфері пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту УНС у Голосіївськму районі ГУ ДСНС України у м. Києві майору служби цивільного захисту Коцюрі І.І. та провідному інспектору відділу державного нагляду (контролю) у сфері пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту УНС у Голосіївськму районі ГУ ДСНС України у м. Києві капітану служби цивільного захисту Литвину В.Г. доручено в період з 20.10.2015 по 09.11.2015 провести планову перевірку додержання та виконання вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту території, будівлі та споруди та Будинку культури Київського УВП №1 УТОС за адресою: проспект Червонозоряний, 115 у Голосіївському районі м. Києва.

Враховуючи зазначені документи, державному інспекторам видано посвідчення від 20.10.2015 № 660 та 661 на проведення перевірки товариства.

За результатами планової перевірки відповідача додержання і виконання вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, складено акти від 09.11.2015 № 509 та № 510, згідно з яким встановлено допущення відповідачем ряду правопорушень норм пожежної і техногенної безпеки.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, повно та всебічно дослідивши наявні матеріали, суд зазначає наступне.

Кодекс цивільного захисту України регулює відносини, пов'язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов'язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.

Відповідно до статті 64 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Згідно з статті 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.05.2015 № 476-р «Про затвердження плану основних заходів цивільного захисту на 2015 рік», Державну службу України з надзвичайних ситуацій зобов'язано провести заходи щодо державного нагляду та контролю у сфері техногенної і пожежної безпеки шляхом проведення перевірки стану протипожежного захисту та техногенної безпеки, зокрема, об'єктів, що належать суб'єктам господарювання з високим ступенем ризику від провадження господарської діяльності.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.02.2012 № 306, затверджені «Критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності, та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки» (далі - Критерії).

Згідно з вимогами Критеріїв, ступінь ризику з урахуванням значення прийнятого ризику від провадження господарської діяльності у сфері техногенної та пожежної безпеки Київського учбово-виробничого підприємства №1 Українського товариства сліпих за адресою: проспект Червонозоряний, 115 у Голосіївському районі м. Києва встановлено високий.

З огляду на викладене вбачається, що на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 14.05.2015 № 476-р, оскільки встановлено високий ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері техногенної та пожежної безпеки Київського учбово-виробничого підприємства №1 Українського товариства сліпих за адресою: проспект Червонозоряний, 115 у Голосіївському районі м. Києва, Управлінням з надзвичайних ситуацій у Голосіївському районі ГУ ДСНС України у м. Києві ініційовано проведення планової перевірки, що оформлено наказом від 18.09.2015 №25.

Згідно з частиною четвертою статті 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 року № 877-V, органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу.

Повідомлення надсилається рекомендованим листом чи телефонограмою за рахунок коштів органу державного нагляду (контролю) або вручається особисто керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання під розписку.

Як вбачається з матеріалів справи, повідомленням від 08.10.2015 № 24/3043 та 24/3044, врученими під розписку посадовій особі відповідача, останнього повідомлено про проведення планової перевірки додержання та виконання вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту території, будівлі та споруди та Будинку культури УТОС та Київського УВП №1 УТОС за адресою: проспект Червонозоряний, 115 у Голосіївському районі м. Києва.

При цьому, суб'єкт господарювання має право не допускати посадову особу органу державного нагляду (контролю) до здійснення планового заходу в разі неодержання повідомлення про здійснення планового заходу.

Водночас, як підтверджується матеріалами справи, суб'єкт господарювання допустив посадових осіб позивача до здійснення планового заходу внаслідок отримання відповідного повідомлення, присутнім під час здійснення планової перевірки був Директор КУВП №1 УТОС Силич О.В.

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами перевірки додержання та виконання вимог законодавства у сфері пожежної і техногенної безпеки перевіряючими встановлено, що відповідач функціонує з порушенням правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, зокрема:

- з усіма працівниками при прийнятті на роботу на робочому місці не проводяться інструктажі з питань пожежної безпеки, посадові особи та працівники, які згідно наказу призначені відповідальними за протипожежний стан приміщень не пройшли навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому ПКМУ від 26.06.2013 року № 444;

- допускається захаращення території горючими відходами виробництва;

- на території об'єкта на в'їздах (виїздах) відсутні встановлені схеми території, в яких слід вказувати розміщення будівель, водойм, гідрантів, пірсів та градирень, під'їздів пожежних автомобілів до них. У разі виникнення пожежі відсутність можливості проїзду пожежних машин до житлового будинку і доступу пожежників з автодрабин і автопідйомників у будь-яку квартиру чи приміщення в порушення створить перешкоду діям працівникам підрозділів ДСНС, які будуть здійснювати гасіння пожежі, у зв'язку з чим збільшується час ліквідації надзвичайної ліквідації, що може призвести до загрози життю та здоров 'ю людей та понесенню значних матеріальних збитків;

- члени добровільної пожежної дружини не застраховані від нещасних випадків у страховій компанії, що є порушенням прямої вказівки законодавства України;

- дерев'яні конструкції горищ не оброблені вогнетривкою сумішшю із складанням акту про виконані роботи;

- за наявності людей у приміщенні двері евакуаційних виходів замикаються на внутрішні запори, які не відкриваються зсередини без ключа що перешкоджає вільній евакуації людей з приміщення під час виникнення пожежі, що може призвести до загрози життю та здоров'ю людей;

- сходові клітки, коридори, проходи та інші шляхи евакуації не забезпечені евакуаційним освітленням та світловими покажчиками «Вихід» відповідно до вимог ДБН В.1.1-7-2002 «Пожежна безпека об'єктів будівництва», ДБН В.2.5-23-2010 «Проектування електрообладнання об'єктів цивільного призначення» та Правил улаштування електроустановок (далі - ПУЕ);

- на шляху евакуації влаштований турнікет, що перешкоджає вільній евакуації людей;

- електрощити, групові електрощити не захищені автономними системами пожежогасіння та допускається неоснащення схемою підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарата захисту (плавкої вставки);

- не проведений замір опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання 1 раз на 2 роки;

- не проведено перевірку захисту будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5- 38:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд»;

- системи протипожежного захисту (автоматичної пожежної сигналізації) знаходяться в неробочому стані та не готові до виконання покладених на них функцій;

- не проводиться технічне обслуговування системи протипожежного захисту (автоматичної пожежної сигналізації) організацією, яка має ліцензію на проведення таких робіт, не всі приміщення обладнані системою автоматичної пожежної сигналізації тощо.

Згідно зі статтею 51 Кодексу цивільного захисту України, діяльність із забезпечення техногенної безпеки є складовою виробничої, експлуатаційної та іншої діяльності відповідних посадових осіб і працівників підприємств, установ, організацій. Ця вимога відображається у відповідних статутах або положеннях.

Забезпечення техногенної безпеки суб'єкта господарювання покладається на його керівника.

Також, статтею 55 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств, установ та організацій. Зазначена вимога відображається у трудових договорах (контрактах), статутах та положеннях.

Забезпечення пожежної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання.

Згідно визначення ДСТУ 2272-06 «Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять» небезпечним чинником пожежі є прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опіків, отруєння легкими продуктами згоряння або піролізу, травмування чи загибелі людей та (або) до заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища.

Правила пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 № 1417, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за № 252/26697, встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд.

Ці Правила є обов'язковими для виконання суб'єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах (п. 2).

Відповідно до п.1, п.2, п.11 Розділу ІІ Правил, діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств та об'єктів.

Керівник підприємства повинен визначити обов'язки посадових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки, призначити відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, дільниць, технологічного та інженерного устаткування, а також за утримання й експлуатацію засобів протипожежного захисту.

Працівники об'єкта зобов'язані дотримуватися встановленого протипожежного режиму, виконувати вимоги цих Правил та інших нормативно-правових актів з питань пожежної безпеки.

Водночас, з письмових пояснень відповідача та поданих до суду і залучених до матеріалів справи доказів щодо перерахованих вище порушень, встановлено, що відповідачем усунуто значну кількість виявлених в ході перевірки його господарської діяльності порушень правил пожежної та техногенної безпеки та вказані заходи продовжують усуватися відповідачем, про що було повідомлено позивача листами від 27.12.2015 №300/02 та від 09.02.2016 №30/02.

Між тим, проведена відповідачем робота та вжиті заходи свідчать про добросовісність його намірів. Окрім того, як зазначив відповідач у своїх запереченнях на даному підприємстві працюють переважно інваліди по зору та загального захворювання, у випадку застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення роботи відповідача інваліди по зору залишаться без роботи та засобів існування.

У контексті наведеного, суд вважає за необхідне зазначити, що вжиття заходів реагування на порушення тих чи інших правил пожежної безпеки слід оцінювати з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи.

Водночас, суд наголошує на тому, що законодавець пов'язує настання реальної загрози життю та здоров'ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню. Встановлення автоматичної пожежної сигналізації передбачено з метою вчасного виявлення займання, тобто вже існуючої пожежі. Очевидно, що сама система пожежної сигналізації у займанні, розповсюдженні, погашенні вогню безпосередньо участі не приймає. Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 15.05.2014 у справі № К/800/3116/14.

При цьому, за висновком суду, переважна більшість встановлених позивачем порушень не являються такими, що створюють очевидну загрозу життю та здоров'ю людей, оскільки вони не відносяться до першопричин займання та розповсюдження вогню.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає необґрунтованим застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення роботи відповідача за адресою: проспект Червонозоряний, 115 у Голосіївському районі міста Києва шляхом відключення джерела електроживлення та накладення печаток на розподільчі електрощити та вхідні двері приміщень.

Згідно з частиною першою статті 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до частини першої статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Зважаючи на усунення порушень, принцип пропорційності порушення і покарання, суд приходить до висновку про відсутність необхідності у примусовому порядку застосовування до відповідача таких заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю), як повного зупинення роботи шляхом відключення джерела електроживлення, оскільки саме функціонування електрогосподарства не створює реальну загрозу життю та здоров'ю людей. Крім того, позивачем не доведено необхідність застосування таких заходів реагування саме у вказаний спосіб.

Враховуючи вищевикладене, проаналізувавши правові норми чинного законодавства, виходячи з наявних доказів у справі, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Враховуючи положення частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись вимогами ст.ст. 69-71, 94, 160-162, 183-2, 254 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статті 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя В.П. Шулежко