Постанова № 61970882, 10.10.2016, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 жовтня 2016 року м.Житомир справа № 806/1495/16

категорія 5.1.2

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Гурін Д.М., розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "УСПІХ-ОЛ" про застосування заходів реагування

встановив:

11 серпня 2016 року до Житомирського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області (далі - ГУ ДСНС України у Рівненській області) із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "УСПІХ-ОЛ" (далі - ТОВ "УСПІХ-ОЛ") про застосування заходів реагування.

У позовній заяві ГУ ДСНС України у Рівненській області вказало, що з 12 до 20 липня 2016 року було проведено планову перевірку ТОВ «УСПІХ-ОЛ» за адресою: смт.Рокитне, вул.І.Франка, 9, щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки. За результатами перевірки складено акт від 4 серпня 2016 року №25. При перевірці було виявлено ряд порушень. Просить застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення роботи АГЗП ТОВ «УСПІХ-ОЛ», за адресою: вул.І.Франка, 9, смт.Рокитне, Рокитнівський район, Рівненська область, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки шляхом опечатування ємності та відключення від системи електрозабезпечення.

Після усунення позивачем недоліків позовної заяви ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2016 року відкрито скорочене провадження у даній справі, запропоновано відповідачу подати у десятиденний строк з дня одержання ухвали письмові заперечення проти позову з посиланням на докази, якими вони обґрунтовуються.

Ухвала була отримана відповідачем 19 вересня 2016 року, про що свідчить підпис уповноваженої особи відповідача у поштовому повідомленні про вручення поштового відправлення, яке надійшло на адресу суду 22 вересня 2016 року (а.с.35).

Протягом визначеного судом терміну письмові заперечення відповідача на позовну заяву не надходили.

Відповідно до пункту 3 частини 5 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів - у разі якщо протягом семи днів з дня закінчення строку, передбаченого частиною третьою цієї статті, до суду не надійшло заперечення відповідача та за умови, що справа не розглядається судом за місцезнаходженням відповідача.

Суд, з'ясувавши обставини у справі та перевіривши їх доказами, приходить до висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що у період з 12 липня 2016 року до 20 липня 2016 року головним державним інспектором з нагляду у сфері пожежної та техногенної безпеки в Рокитнівському районі Рокитнівського районного сектору ГУ ДСНС України у Рівненській області майором служби цивільного захисту Ковалевичем О.Ф. на виконання наказу від 27 червня 2016 року №2 (а.с.10-11), посвідчення від 1 липня 2016 року №45 (а.с.13), повідомлення про проведення планової перевірки від 1 липня 2016 року №54 (а.с.12), виданих ГУ ДСНС України у Рівненській області, проведено планову перевірку АГЗП ТОВ «УСПІХ-ОЛ» за адресою: вул.І.Франка, 9, смт.Рокитне, Рокитнівський район, Рівненська область, що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «УСПІХ-ОЛ», яке знаходиться за адресою: вул.Чапаєва, 116, м.Олевськ, Олевський район, Житомирська область, 11000, щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.

За результатами перевірки позивачем було складено акт перевірки №25 від 4 серпня 2016 року у якому зафіксовано: порушення пункту 2 Методики ідентифікації потенційно небезпечних об'єктів, затверджених Наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 23 лютого 2006 року №98, зареєстрованого Міністерстві юстиції України від 20 березня 2006 року за №286/12160 (далі - Наказ №98), оскільки не проведено ідентифікацію потенційно небезпечного об'єкта; порушення пункту 11 Методики ідентифікації потенційно небезпечних об'єктів, затверджених Наказом №98, оскільки результати ідентифікації не узгоджено з місцевим органом державної служби з надзвичайних ситуацій; порушення пункту 18 Порядку ідентифікації об'єктів підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 №956 «Про ідентифікацію та декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки» (далі - Порядок №956), оскільки повідомлення про результати ідентифікації об'єкта підвищеної небезпеки не надано до територіального органу державної служби з надзвичайних ситуацій; порушення статті 20 Кодексу цивільного захисту України та пункту 3 Розділу 2 Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року №1417, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 березня 2015 року за №252/26697 (далі - Правила - №1417), оскільки не розроблено наказ, інструкцію про встановлення протипожежного режиму; порушення статті 20 Кодексу цивільного захисту України та пункту 4 Розділу 2 Правил №1417, оскільки на об'єкті відсутні інструкції про заходи пожежної безпеки; порушення статті 20 Кодексу цивільного захисту України та пункту 8 Розділу 2 Правил №1417, оскільки територію та приміщення недостатньо забезпечено відповідними знаками безпеки; порушення статті 20 Кодексу цивільного захисту України та пункту 15 Розділу 2 Правил №1417, оскільки з працівниками не проводяться протипожежні інструктажі під запис у відповідному журналі; порушення статті 20 Кодексу цивільного захисту України та пункту 16 Розділу 2 Правил №1417, оскільки посадові особи не пройшли навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки; порушення статті 20 Кодексу цивільного захисту України та пункту 1.20 Глави 2 Розділу 4 Правил №1417, оскільки не проведено заміри опору ізоляції електромережі та контуру заземлення; порушення статті 20 Кодексу цивільного захисту України та пункту 1.21 Глави 2 Розділу 4 Правил №1417, оскільки ємність не обладнано блискавкозахистом; порушення статті 20 Кодексу цивільного захисту України та пункту 2.1 Глави 2 Розділу 5 Правил №1417, оскільки до пожежної (штучної) водойми відсутній під'їзд з твердим покриттям розміром не менше 12х12 м.; порушення статті 20 Кодексу цивільного захисту України та пункту 2.1 Глави 2 Розділу 5 Правил №1417, оскільки біля пожежної (штучної) водойми відсутній покажчик ПВ із зазначенням запасу води у кубічних метрах; порушення статті 20 Кодексу цивільного захисту України та пункту 3.6 Глави 3 Розділу 5 Правил №1417, оскільки територія, будівлі, приміщення недостатньо забезпечені первинними засобами пожежегасіння: вогнегасниками, ящиками з піском, бочками з водою; порушення статті 20 Кодексу цивільного захисту України та пункту 3.10 Глави 3 Розділу 5 Правил №1417, оскільки відсутні вказівники місцезнаходження первинних засобів пожежегасіння, вогнегасників; порушення статті 20 Кодексу цивільного захисту України та пункту 3.11 Глави 3 Розділу 5 Правил №1417, оскільки на території відсутній пожежний щит з необхідним протипожежним інвентарем; порушення статті 20 Кодексу цивільного захисту України та пункту 3.17 Глави 3 Розділу 5 Правил №1417, оскільки наявні вогнегасники не пройшли технічне обслуговування; порушення статті 20 Кодексу цивільного захисту України та пункту 3.18 Глави 3 Розділу 5 Правил №1417, оскільки не заведено журнал вогнегасників з присвоєнням їм облікових (інвентарних) номерів системної нумерації; порушення пункту 4.9.5 Правил технічної безпеки та пункту 1 Порядку проведення обов'язкового страхування цивільної відповідальності, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1788, оскільки не проведено обов'язкового страхування цивільної відповідальності суб'єктів господарювання; порушення пунктів 4.3, 4.6 Правил технічної безпеки, пункту 2 частини 1 статті 20 Кодексу цивільного захисту України, постанови Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2002 року №1200 «Про затвердження Порядку забезпечення населення і працівників формувань та спеціалізованих служб цивільного захисту засобами індивідуального захисту, приладами радіаційної та хімічної розвідки, дозиметричного і хімічного контролю», оскільки не забезпечено працівників об'єкта засобами колективного та індивідуального захисту; порушення пункту 3 частини 1 статті 20 Кодексу цивільного захисту України, оскільки не розміщено інформацію про заходи безпеки та відповідну поведінку населення у разі виникнення аварії; порушення пункту 8 частини 1 статті 20 Кодексу цивільного захисту України, оскільки не здійснено навчання працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної безпеки; порушення пункту 11 частини 1 статті 20 Кодексу цивільного захисту України, пунктів 5, 6 Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №444, оскільки не проведено об'єктові тренування і навчання з питань цивільного захисту; порушено пункт 12 частини 1 статті 20 та статтю 133 Кодексу цивільного захисту України, оскільки не укладена угода з аварійно-рятувальною службою на постійне та обов'язкове обслуговування (а.с.14-17).

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначено Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 5 квітня 2007 року №877-V (далі - Закон України №877-V).

Відповідно до абзацу другого та третього статті 1 Закону України №877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища. Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Згідно з абзацом першим частини 1 статті 5 Закону України №877 планові заходи здійснюються відповідно до річних або квартальних планів, які затверджуються органом державного нагляду (контролю) до 1 грудня року, що передує плановому, або до 25 числа останнього місяця кварталу, що передує плановому.

У той же час, абзацом першим частини 4 статті 5 Закону України №877 визначено що органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу.

Разом із тим, частиною 1 статті 7 Закону України №877 встановлено, що для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого Указом Президента України 16 січня 2013 року №20/2013 "Деякі питання Державної служби України з надзвичайних ситуацій" (далі - Положення №20/2013) Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра оборони України (далі - Міністр). ДСНС України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності.

Згідно з абзацом першим пункту 1 Положення про ГУ ДСНС України у Рівненській області, затвердженого наказом ДСНС України від 4 лютого 2013 року №3 (далі - Положення №3) ГУ ДСНС України у Рівненській області є територіальним органом Державної служби України з надзвичайних ситуацій, уповноваженим на забезпечення реалізації державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру.

Відповідно до підпункту 63 пункту 4 Положення №3 ГУ ДСНС України у Рівненській області відповідно до покладених на нього завдань на відповідній території здійснює безпосередньо та через підпорядковані підрозділи нагляд (контроль) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки та цивільного захисту місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, іншими суб'єктами господарювання, а також громадянами України, іноземцями та особами без громадянства.

Водночас, відносини, пов'язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту регулює Кодекс цивільного захисту України.

Згідно з частиною 1 статті 20 Кодексу цивільного захисту України до завдань і обов'язків суб'єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить: 1) забезпечення виконання заходів у сфері цивільного захисту на об'єктах суб'єкта господарювання; 2) забезпечення відповідно до законодавства своїх працівників засобами колективного та індивідуального захисту; 3) розміщення інформації про заходи безпеки та відповідну поведінку населення у разі виникнення аварії; 4) організація та здійснення під час виникнення надзвичайних ситуацій евакуаційних заходів щодо працівників та майна суб'єкта господарювання; 5) створення об'єктових формувань цивільного захисту відповідно до цього Кодексу та інших законодавчих актів, необхідної для їх функціонування матеріально-технічної бази і забезпечення готовності таких формувань до дій за призначенням; 6) створення диспетчерських служб відповідно до цього Кодексу та інших законів, необхідних для забезпечення безпеки об'єктів підвищеної небезпеки; 7) проведення оцінки ризиків виникнення надзвичайних ситуацій на об'єктах суб'єкта господарювання, здійснення заходів щодо неперевищення прийнятних рівнів таких ризиків; 8) здійснення навчання працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної та пожежної безпеки; 9) декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки; 10) розроблення планів локалізації та ліквідації наслідків аварій на об'єктах підвищеної небезпеки; 11) проведення об'єктових тренувань і навчань з питань цивільного захисту; 12) забезпечення аварійно-рятувального обслуговування суб'єктів господарювання відповідно до вимог статті 133 цього Кодексу; 13) здійснення за власні кошти заходів цивільного захисту, що зменшують рівень ризику виникнення надзвичайних ситуацій; 14) забезпечення безперешкодного доступу посадових осіб органів державного нагляду, працівників аварійно-рятувальних служб, з якими укладені угоди про аварійно-рятувальне обслуговування суб'єктів господарювання, для проведення обстежень на відповідність протиаварійних заходів планам локалізації і ліквідації наслідків аварій на об'єктах підвищеної небезпеки та потенційно небезпечних об'єктах, сил цивільного захисту - для проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт у разі виникнення надзвичайних ситуацій; 15) забезпечення дотримання вимог законодавства щодо створення, зберігання, утримання, використання та реконструкції захисних споруд цивільного захисту; 16) здійснення обліку захисних споруд цивільного захисту, які перебувають на балансі (утриманні); 17) дотримання протиепідемічного, протиепізоотичного та протиепіфітотичного режиму; 18) створення і використання матеріальних резервів для запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій; 19) розроблення заходів щодо забезпечення пожежної безпеки, впровадження досягнень науки і техніки, позитивного досвіду із зазначеного питання; 20) розроблення і затвердження інструкцій та видання наказів з питань пожежної безпеки, здійснення постійного контролю за їх виконанням; 21) забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки; 22) утримання у справному стані засобів цивільного та протипожежного захисту, недопущення їх використання не за призначенням; 23) здійснення заходів щодо впровадження автоматичних засобів виявлення та гасіння пожеж і використання для цієї мети виробничої автоматики; 24) своєчасне інформування відповідних органів та підрозділів цивільного захисту про несправність протипожежної техніки, систем протипожежного захисту, водопостачання, а також про закриття доріг і проїздів на відповідній території; 25) виконання інших завдань і заходів у сфері цивільного захисту, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Пункт 12 частини 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України передбачає, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить зокрема звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Відповідно до частини 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Пунктом "а" частини 1 статті 69 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у межах своїх повноважень видають відповідно приписи, розпорядження чи постанови з питань пожежної безпеки у разі зокрема недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами.

Пунктом 1 частини 1 статті 70 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є зокрема недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами.

Таким чином, позивач у справі - орган владних повноважень, якому чинним законодавством України надані владні управлінські функції щодо реалізації державної політики у сфері цивільного захисту, у тому числі щодо звернення до суду з питань зупинення роботи підприємств через недотримання правил пожежної безпеки.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи та не спростовано відповідачем, під час проведення планової перевірки щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, встановлені порушення, що свідчать про недотримання відповідачем вимог пожежної безпеки, які відповідачем не усунені.

Оскільки порушення, встановлені позивачем під час перевірки відповідача у встановлений час та спосіб не усунені та існує загроза життю та/або здоров'ю людей, а тому з метою недопущення спричинення шкоди життю чи здоров'ю людей, суд вважає за доцільне задовольнити адміністративний позов.

Згідно з пунктом 10 частини 1 статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України, негайно виконуються постанови суду про повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо це загрожує життю та/або здоров'ю людей.

Згідно з частиною 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Відповідач після усунення порушень, що стали підставою для застосування судом заходів реагування у сфері державного нагляду, має право подати до суду, який прийняв рішення про застосування відповідних заходів, заяву про скасування заходів реагування у порядку статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статями 71, 86, 94, 159-163, 183-2, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

Адміністративний позов задовольнити.

Застосувати до Товариства з обмеженою відповідальністю "УСПІХ-ОЛ" наступні заходи реагування у сфері державного нагляду:

зупинити роботу АГЗП Товариства з обмеженою відповідальністю «УСПІХ-ОЛ», за адресою: вул.І.Франка, 9, смт.Рокитне, Рокитнівський район, Рівненська область, шляхом опечатування ємності та відключення від системи електрозабезпечення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова набирає законної сили у порядку встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції за правилами встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Д.М. Гурін