Рішення № 6197039, 03.12.2007, Вільногірський міський суд Дніпропетровської області

№2-711/07

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.12.2007р. Вільногірський міський суд Дніпропетровської області

в складі головуючого судді Литвинової Р.А.,

при секретарі Довбань С. М. , з участю сторін : позивачки ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вільногірську цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про зміну розміру аліментів, що стягуються на утримання неповнолітньої дитини,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась до суду з позовом до відповідача, в якому зазначає, що з 1994р. по 1999р. вони перебували в зареєстрованому шлюбі, який згодом було розірвано. Від шлюбу вони мають неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 року народження, який мешкає з нею та фактично перебуває на її утриманні.

Єдиним джерелом її прибутку є заробітна плата. З відповідача за рішенням суду стягуються аліменти на утримання сина у розмірі 1/4частини його заробітку, але не менше 1/2 неоподаткованого мінімуму доходів громадян.

Відповідач працює за договорами в м. Києві, де отримує заробітну плату, розмір якої значно вище, ніж та, яку отримує вона і який є достатнім для стягнення з нього аліментів на утримання дитини в більшому розмірі. Станом на 01.11.2006р. відповідач мав заборгованість по аліментам у розмірі 3156.76грн.

На цей час дитина хворіє, має кілька захворювань хронічного характеру, перебуває на обліку в міській лікарні з приводу захворювань серця та жовчовивідних шляхів, в зв'язку з чим вона потребує додаткової матеріальної допомоги від відповідача на лікування дитини.

Причин, які б унеможливлювали стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини в більшому розмірі, немає, стан його здоров'я задовільний, ніяких виплат за виконавчими листами з нього не провадиться.

Позивачка просить збільшити розмір аліментів, що стягуються з відповідача на утримання сина, з 1/4 до 1/3 частини усіх видів його доходів, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідач ОСОБА_3 в попередньому судовому засіданні пояснив, що позов визнає частково. В подальшому він надав заяву, в якій зазначив, що заперечує проти збільшення розміру стягуваних аліментів до 1/3 частини заробітку, просить розглядати та завершувати розгляд справи без його участі, з участю його представника (а.с. 28).

Представник відповідача позов визнав частково.

В судовому засіданні позивачка підтримала свої позовні вимоги, пояснила, що від свого позову не відмовляється, просить його задовольнити, збільшити розмір стягуваних з відповідача аліментів до 1/3 частини заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Представник відповідача в судовому засіданні суду пояснив, що на даний час відповідач працює, але його матеріальне становище не покращилось, тому немає законних підстав для збільшення розміру аліментів. Він також зобов'язаний утримувати своїх непрацездатних батьків. Стягнення додаткових витрат у зв'язку з погіршенням стану здоров'я дитини передбачено іншими нормами законодавства.

Свідок ОСОБА_5 суду показала, що відповідач є її сином. В даний час він працює в Київській області, заробляє небагато. Він також допомагає їм з чоловіком, бо вони

хворіють, ліки коштують дорого, чоловік являється інвалідом. Вона особисто висилає позивачці по 150 грн. в місяць. Ні вони, ні її син не відмовляються від дитини, допомагають, чим можуть.

Матеріалами справи встановлено наступне.

Як видно з копії свідоцтва про народження, син сторін по справі ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 року (а.с. 6). В 1999р. шлюб між сторонами розірвано, що підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу (а.с. 7).

В медичній довідці зазначено, що дитина перебуває на диспансерному обліку з приводу кількох захворювань (а.с. 8), син знаходиться на утриманні позивачки, що підтверджується довідкою міськвиконкому (а.с. 9).

З довідки про доходи відповідача видно, що розмір його середньомісячної заробітної плати складає в межах 460.00грн. - 526.00грн. (а.с. 19).

Відповідач має батьків пенсійного віку, які отримують пенсію за віком близько 470.00грн. на місяць, що підтверджується наданими довідками (а.с. 21, 22).

Батько відповідача ОСОБА_6 є інвалідом 1-ї групи, що підтверджено довідкою (а.с. 23).

З оглянутої в судовому засіданні цивільної справи № 2-494/2003 видно, що 17.07.2003р. Вільногірським міським судом було ухвалено рішення про стягнення з ОСОБА_3 аліментів в розмірі 1/4частини всіх видів заробітку, але не менше 1/2 неоподаткованого мінімуму доходів громадян.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову з наступних підстав.

Згідно з ч.1 ст. 192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них.

В процесі судового розгляду справи не встановлено факту, який свідчив би про поліпшення матеріального становища відповідача, за наявності якого можливо було б застосувати зазначену норму закону та збільшити розмір стягуваних з відповідача аліментів. Крім того, позивачка пояснила, що в нього є велика заборгованість по аліментам за минулий час.

В врахуванням викладеного суд приходить до висновку, що розмір стягуваних аліментів слід залишити таким, як визначено раніше ухваленим рішенням суду, але привести його у відповідність з діючим законодавством, тобто зазначити, що їх розмір не повинен бути нижче 30% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку.

Законом України від 15.10.2005р. «Про внесення змін в Сімейний кодекс України стосовно збільшення розміру аліментів на дітей» внесено зміни зокрема в ч.2 ст. 182, і передбачено, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим 30% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку.

Посилання позивачки на те, що підставою для збільшення розміру аліментів є неналежний стан здоров'я дитини, в зв'язку з чим на лікування необхідно витрачати додаткові кошти, є таким, що не може бути врахованим при розгляді даної справи. Стягнення додаткових витрат на утримання дитини передбачено іншою нормою Сімейного кодексу.

Згідно з цивільним процесуальним законодавством ( ст. 88 ЦПК України) з відповідача підлягають до стягнення судові витрати у вигляді державного мита в розмірі 51.00 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 07.50 грн.

ст. 84 ЦПК України передбачає відшкодування за рахунок відповідача на користь позивачки понесені нею витрати в зв'язку з оплатою послуг адвоката, які нею підтверджено документально (а.с. 5).

Керуючись ст. ст. 84, 88, 212-215 ЦПК України, ст. ст. 182 ч.2, 192 Сімейного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Змінити розмір аліментів, що стягуються за рішенням Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 17.07.2003 року і стягувати в подальшому щомісячно аліменти з ОСОБА_3 (ід.№НОМЕР_3), ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3, працює в приватному підприємстві (охоронній фірмі) «ІНФОРМАЦІЯ_3», що знаходиться за адресою : АДРЕСА_3, проживає за адресою: АДРЕСА_3, на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 року народження до повноліття на користь матері ОСОБА_1 в розмірі 1/4 частини заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи стягнення з дати набрання рішенням законної сили.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати по оплаті послуг адвоката в розмірі 60.00 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави державне мито (судовий збір) у розмірі 51.00 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи для Вільногірського міського суду в сумі 07.50грн., перерахувавши їх за наступними реквізитами : Одержувач - УДК у м. Вільногірську ГУДКУ в Дніпропетровській області ; Код ЄДРПОУ : 24237534, розрахунковий рахунок : 31215259700012, МФО 805012, Банк ГУДКУ в Дніпропетровській області.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10-ти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через Вільногірський міський суд

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.