Постанова № 61970168, 11.10.2016, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

11 жовтня 2016 рокум. Ужгород№ 807/884/16

Закарпатський окружний адміністративний суд в особі судді Шешеня О.М., розглянувши справу в порядку письмового провадження за позовною заявою Державної податкової інспекції в Іршавському районі Головного управління ДФС у Закарпатській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція в Іршавському районі Головного управління ДФС у Закарпатській області (далі-позивач) звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі-відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 11340,00 грн., в т.ч. 11340,00 грн. основного платежу по орендній платі за землю.

В судове засідання позивач не з'явився та не забезпечив явку свого представника, однак подана ним позовна заява містить клопотання про розгляд справи без участі представника інспекції за наявними матеріалами у справі.

Представник відповідача в судове засідання повторно не з'явився без поважних причин, заперечення на адміністративний позов, а також заяви про розгляд справи без його участі суду не надав, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду.

У відповідності до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України) у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень КАС України розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Згідно з ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути дану справу в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовна заява підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі-ФОП ОСОБА_1.) з 19.10.2006 року внесений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань по отриманому електронному запиту (а.с.39-40). Місцезнаходження ФОП ОСОБА_1: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1.

Положенням ч. 1 ст. 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки, збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до статті 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України): платники податків зобов'язані вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених ПК України.

Відповідно до ст. 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та (або) сплатити суму податку та збору в порядку та строки, визначені ПК України. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків передбачених законом.

В порушення вищезазначених норм, відповідач не виконав свій обов'язок щодо сплати податків, у зв'язку з чим в нього виникла заборгованість зі сплати орендної плати за землю у розмірі 11340,00 грн., зокрема 11340,00 грн. основного платежу по орендній платі за землю.

Заборгованість зі сплати орендної плати за землю виникла на підставі податкового повідомлення-рішення від 30.06.2015 року форми «Ф» № 26086-17 в розмірі 11340,00 грн. (а.с.12).

Дана заборгованість підтверджується розрахунком заборгованості по ФОП ОСОБА_1 (а.с.9).

У відповідності до статті 269 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Згідно з ст. 270 ПК України: об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Стаття 271 ПК України визначає, що базою оподаткування земельним податком є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Відповідно до п. 286.2 ст. 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Зокрема, судом було з'ясовано, що між Іршавською районною державної адміністрацією (орендодавець) та ФОП ОСОБА_1 (орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки від 22 листопада 2007 року (а.с.6-8), відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку земель промисловості під швейний цех загальною площею 7000 кв.м., в тому числі 351 кв. м. під будявлями, яка знаходиться у АДРЕСА_2.

Згідно умов договору, договір укладено строком на 49 років, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 113330 гривень, орендна плата вноситься у грошовій формі у розмірі 10 відсотків нормативної грошової оцінки землі в сумі 1,619 грн. за 1 кв. м. на рік у сумі 11 тис. 340 грн. Орендна плата вноситься щомісячно рівними частинами по 945 грн. на рахунок Чорнопотіцької сільської ради не пізніше 10 числа, наступного за звітним місяця.

Проте, в порушення умов договору відповідач не виконав свій обов'язок щодо сплати орендної плати за землю.

У відповідності до п. 286.5 ст. 286 ПК України нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58 цього Кодексу.

Згідно до п. 287.2 ст. 287 ПК України облік фізичних осіб - платників податку і нарахування відповідних сум проводяться щороку до 1 травня.

Відповідно до п. 287.5 ст. 287 ПК України податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

У відповідності до п. 287.7 ст. 287 ПК України у разі надання в оренду земельних ділянок (у межах населених пунктів), окремих будівель (споруд) або їх частин власниками та землекористувачами, податок за площі, що надаються в оренду, обчислюється з дати укладення договору оренди земельної ділянки або з дати укладення договору оренди будівель (їх частин).

Згідно до п. 288.1 ст. 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Відповідно до п. 288.2 ст. 288 ПК України платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

Згідно до п. 288.3 ст. 288 ПК України об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

У відповідності до 288.4 ст. 288 ПК України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Згідно до п. 288.5 ст. 288 ПК України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки; не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки; може перевищувати граничний розмір орендної плати, встановлений у підпункті 288.5.2, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах.

У відповідності до п. 288.7 ст. 288 ПК України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу.

Відповідно до п. 289.1 ст. 289 ПК України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

Згідно до п. 289.2 ст. 289 ПК України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року.

Тому, позивачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 26086-17 форми «Ф» від 30.06.2015 (а.с.12), яким визначено податкове зобов'язання по орендній платі з фізичних осіб (код платежу 18010900) з граничним строком сплати протягом 60 днів. Як вбачається з розрахунку заборгованості (а.с.9) граничний термін сплати земельного податку 29.08.2015 року.

Окрім цього, виходячи з вищезазначеного, суд зазначає наступне.

Зі змісту Земельного кодексу України та Закону України від 6 жовтня 1998 року № 161-XIV (далі-Закон № 161-XIV) «Про оренду землі» убачається, що користування землею в Україні є платним.

З 1 січня 2011 року набрав чинності ПК України, який, відповідно до пункту 1.1 статті 1 регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, і, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

За змістом підпункту 9.1.10 пункту 9.1 статті 9 ПК України плата за землю належить до загальнодержавних податків і зборів, яка в силу вимог підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 цього ж Кодексу є податком і справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до пункту 269.1 статті 269 ПК України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі. Останні ж, як визначає зміст підпункту 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу, це особи, яким, зокрема, на умовах оренди надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності. Отже, ПК визначив обов'язок й орендаря сплачувати земельний податок у формі орендної плати.

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункт 14.1.136. пункту 14.1 статті 14 ПК України). Подібне визначення міститься й у статті 21 Закону № 161-XIV.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем, а підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (пункт 288.1 статті 288 ПК України).

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах.

Аналогічну правову позицію викладено Верховним судом України у своїх постановах від 2 грудня 2014 року по справі № 21-274а14, від 7 квітня 2015 року по справі № 21-117а15.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно до п. 287.3 ст. 287 ПК України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

В силу пп. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкова вимога - письмова вимога органу контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу. Відповідачеві надсилалася податкову вимогу №1318-25 від 17.10.2014 року про наявність податкового боргу (а.с.5).

Відповідно до п. 102.4 ст. 102 ПК України, у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Таким чином, сума заборгованості у розмірі 11340,00 грн., в тому числі 11340,00 грн. основного платежу по орендній платі за землю (код - платежу 18010900) є доведеною, узгодженою та додатково підтверджується обліковою карткою платника податків (а.с.10), довідкою щодо суми боргу по орендній платі з фізичних осіб (а.с.8) та розрахунком заборгованості (а.с.9).

Згідно з ч. 4 ст. 94 КАС України, судові витрати по справі з відповідача не стягуються.

Станом на час розгляду адміністративної справи відповідачем заборгованість не сплачена.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги обставини у справі, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

На підставі наведеного та керуючись статтями 19, 94, 104-106, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1.Позов Державної податкової інспекції в Іршавському районі Головного управління ДФС у Закарпатській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - задовольнити.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, АДРЕСА_1) заборгованість у сумі 11340,00 грн., в тому числі 11340,00 грн. (одинадцять тисяч триста сорок гривень нуль копійок) основного платежу по орендній платі за землю (код платежу - 18010900).

3.Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Суддя О.М. Шешеня