Рішення № 61968537, 29.09.2016, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/19764/15-ц

Провадження № 2/761/1023/2016

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2016 року Шевченківський районний суд м.Києва у складі:

головуючого судді: Савицького О.А.,

при секретарі: Ющенко Я.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві до Української універсальної товарної біржі, Товариства з обмеженою відповідальністю «Самсон», ОСОБА_1, ОСОБА_2, Товарна Біржа «Центральна універсальної біржа», про визнання недійсними торгів та договору купівлі-продажу, витребування майна,

В С Т А Н О В И В:

В липні 2015 року Заступник прокурора міста Києва, діючи в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом, згідно якого просив: визнати недійсним аукціон, оформлений протоколом від 04.08.2014 року №1 про хід торгів на аукціоні з продажу безхазяйного майна - квартири АДРЕСА_1, площею 51,4 кв.м., та затверджений генеральним директором Української універсальної товарної біржі та погоджений начальником ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів України у м.Києві; визнати недійсним аукціон, оформлений протоколом від 19.09.2014 року №1 про хід торгів на аукціоні з продажу безхазяйного майна - квартири АДРЕСА_1, площею 51,4 кв.м., затверджений президентом ТБ «Центральна універсальна біржа»; визнати недійсним договір купівлі-продажу від 08.10.2014 року, укладений між ТОВ «Самсон», яке діяло від імені ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів України в м.Києві та ОСОБА_1, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Юрченко І.Г., зареєстрований в реєстрі за №1745; витребувати у ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_1) у державну власність в особі Шевченківської ДПІ ГУ ДФС України у м.Києві квартиру АДРЕСА_1 площею 51,4 кв.м.; судові витрати покласти на відповідачів.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що перевіркою, проведеною прокуратурою, встановлено факт порушення законодавства під час вибуття із державної власності квартири АДРЕСА_1.

Так, позивач вказує, що рішенням Апеляційного суду міста Києва від 13.06.2005 року за державою в особі Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва визнано право власності на квартиру АДРЕСА_1, яка, в свою чергу, була передана ДПІ у Шевченківському районі м.Києва на зберігання ТОВ «Самсон» відповідно до умов укладеного між ними договору про зберігання безхазяйного майна від 19.03.2014 року за №2/26-59-25-02-14.

При цьому, відповідно до висновку від 16.04.2014 року, складеного ТОВ «Альферта-Івлейшн» на замовлення ТОВ «Самсон», вартість квартири АДРЕСА_1 станом на 16.04.2014 року складала 939 607 грн. (без урахування ПДВ).

У подальшому, з метою реалізації спірної квартири, між ДПІ у Шевченківському районі м.Києва та ТОВ «Самсон» було укладено Договір про реалізацію безхазяйного майна від 30.05.2014 року №14/26-59-25-02-14, на виконання умов якого, а також на підставі Акту опису, оцінки та передачі безхазяйного майна від 30.05.2014 року №58/26-59-25-02-1, ТОВ «Самсон» уклало з Українською універсальною товарною біржею договір-доручення від 02.07.2014 року №56/1 про здійснення ділового співробітництва з використанням організаційно-правових механізмів аукціонних торгів з метою створення умов для забезпечення ефективності аукціонних торгів по продажу спірної квартири.

Між тим, позивач зазначає, що оскільки згідно з протоколом від 04.08.2014 року №1 про хід торгів на аукціоні з продажу безхазяйного майна, затвердженим генеральним директором Української універсальної товарної біржі та погодженим начальником ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів України у м.Києві, аукціон не відбувся у зв'язку з відсутністю заявок на участь в аукціоні по лоту №1, 22.08.2014 року відповідною комісією було складено акт уцінки спірної квартири, відповідно до якого сума уцінки склала 140 941,05 грн., а вартість майна була визначена в сумі 798 665,95 грн.

За результатами повторного аукціону з продажу спірної квартири, проведеного ТБ «Центральна універсальна біржа» та оформленого протоколом №1 від 19.09.2014 року, переможцем з ціною продажу у сумі 806 652,61 грн., визнано ОСОБА_1, з яким 08.10.2014 року ТОВ «Самсон», діючи від імені ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів України в м.Києві, уклало договір купівлі-продажу спірної квартири.

В свою чергу, позивач вказує, що згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вказана спірна квартира була відчужена ОСОБА_1 ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу від 11.11.2014 року.

Разом з тим, на думку позивача, вищенаведені аукціони були проведені з порушенням вимог законодавства, що, зважаючи на положення ст.ст. 203, 215, 216, 236 ЦК України, є підставою для визнання їх недійсними, а також для визнання недійсним договору купівлі-продажу від 08.10.2014 року, укладеного між ОСОБА_1 та ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів України в м.Києві.

Так, в порушення вимог п. 11 Порядку продажу на аукціонах майна, що перейшло у власність держави, затвердженого спільним наказом Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України, Міністерства економіки, Фонду державного майна України від 31.12.1998 року за №873/172/2453, повідомлення про проведення аукціону з продажу спірної квартири, розмішене ТОВ «Самсон» в газеті «АВІЗО» від 04.07.2014 року, не містило інформації про кінцевий термін реєстрації, дату, час і місце проведення аукціону, що, як вважає позивач, спричинило відсутність заявок на участь в аукціоні та вплинуло на формування ціни реалізації майна і його кінцеву вартість.

Крім того, як вважає позивач, посилаючись при цьому на висновок експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 15.04.2015 року №4789/6259/15-42, при складанні звіту про вартість спірної квартири станом на 16.04.2014 року ТОВ «Альферта-Іверейшн Груп» було порушено вимоги Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», що призвело до неточностей та помилок, які, в свою чергу, понизили кінцеву ринкову вартість об'єкта оцінки на 15,84%.

Також, обґрунтовуючи позовні вимоги в частині витребування у ОСОБА_2 спірної квартири, позивач вважає, що оскільки відчуження майна відбувалось з порушенням вимог законодавства, в той час як воля його власника - держави в особі ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м.Києві була спрямована на відчуження майна виключно у законний спосіб, про що, серед іншого, свідчить та обставина, що ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м.Києві замовником оцінки вартості спірного майна не виступала та безпосередньо не укладала договір його купівлі-продажу з ОСОБА_1, квартира АДРЕСА_1 незаконно вибула з державної власності за відсутності відповідного волевиявлення та підлягає витребуванню від нинішнього власника на підставі ст. 388 ЦК України.

В судовому засіданні представник прокуратури ОСОБА_4 та представник ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м.Києві позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити в повному обсязі з підстав, викладених у ньому.

Представник ТОВ Самсон» ОСОБА_7, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_8 та представник ОСОБА_2 - ОСОБА_9 у судовому засіданні проти задоволення позову заперечили в повному обсязі, посилаючись на їх безпідставність та необґрунтованість, оскільки спірна кватира вибула з державної власності за волею власника та була реалізована у відповідності з умовами Договору про реалізацію безхазяйного майна від 30.05.2014 року та повним дотриманням вимог Порядку обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.1998 року за №1340, та Порядку продажу на аукціонах майна, що перейшло у власність держави, затвердженого спільним наказом Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України, Міністерства економіки, Фонду державного майна України від 31.12.1998 року за №873/172/2453.

Представники Української універсальної товарної біржи та Товарної Біржи «Центральна універсальна біржа» в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи сповіщались належним чином, про причини неявки суд не повідомили, тому суд вважає за можливе розглянути справу у їх відсутність.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд приходить до наступного.

Перевіряючи обставини справи судом встановлено, що рішенням Апеляційного суду м.Києва від 13.06.2005 року у справі № 22-4599/05, яке залишено без змін ухвалою Верховного суду України від 11.08.2005 р. визнано право власності на спірну квартиру за державою в особі ДПІ у Шевченківському районі м. Києва. Право державної власності за ДПІ у Шевченківському районі м. Києва було належним чином зареєстроване у Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, про що свідчить відповідний штамп на останній сторінці згаданого рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Шевченківському районі в особі начальника інспекції В.П. Сичевського 17.06.2009 р. в межах своєї компетенції було прийнято Рішення № 1 про реалізацію безхазяйного майна - спірної квартири, а отримані від реалізації кошти направити до місцевого бюджету.

Згідно до п. 2 Порядку обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним, що затверджений Постановою КМУ № 1340 від 25.08.1998р. (надалі - Порядок 1340), облік, попередня оцінка, а також відповідальність за зберігання майна, зазначеного у пункті 1 цього Порядку, до передачі його для подальшого розпорядження відповідно до пункту 9 цього Порядку покладаються на органи (організації), що здійснили вилучення або зберігають його, з дотриманням таких вимог: попередня оцінка проводиться відповідно до пункту 8 цього Порядку на момент взяття на облік цього майна; аналітичний облік ведеться у спеціальних книгах за видами майна із зазначенням відмінних ознак, попередньої вартості, місця його знаходження; взяте на облік майно відображається на збалансових рахунках «Товарно-матеріальні цінності, прийняті на відповідальне зберігання» в органах (організаціях), що здійснили вилучення або зберігають його.

У відповідності до п. 8 Порядку № 1340, майно оцінюється з дотриманням таких вимог будівлі, споруди, житлові приміщення та їх частини - шляхом проведення незалежної оцінки.

У відповідності до зазначених положень, комісією ДПІ у Шевченківському районі було складено Акт опису і попередньої оцінки майна № 4 від 12.06.2009 року, у відповідності до якого спірна квартира була оцінена у розмірі 311 750,00 грн.

09.07.2009 р. на засіданні комісії ДПА у м. Києві прийнято рішення передати TOB «Самсон» для реалізації спірну квартиру, яка перебувала на обліку в ДПІ у Шевченківському районі по акту опису і попередньої оцінки від 12.06.2009 р. № 4, про що свідчить копія листа ДПА від 10.07.2009 р. № 1390/7/24-213, наявна в матеріалах справи.

Згідно до п. З Порядку № 1340, майно, зазначене у пункті 1 цього Порядку, зберігається органами (організаціями) у власних (орендованих) спеціально обладнаних приміщеннях (на майданчиках) або передається ними для зберігання іншим організаціям за договорами.

В межах компетенції, що визначена п. З Порядку № 1340 та на підставі Акту опису і попередньої оцінки майна між ДПІ у Шевченківському районі та TOB «Самсон» було укладено Договір про зберігання безхазяйного майна від 19.03.2014 р. № 2/26-59-25-02-14.

У відповідності до п. 7 Порядку № 1340, оцінка майна, зазначеного в пункті 1 цього Порядку, провадиться комісією, яка утворюється органом, що здійснив його вилучення, у складі представників державних податкових інспекцій в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонних, об'єднаних та спеціалізованих державних податкових інспекцій (далі - місцеві податкові інспекції), органів (організацій), що здійснили вилучення майна або зберігають його, фінансових органів та органів (організацій), які здійснюватимуть розпорядження цим майном.

За результатами роботи комісії складається акт опису, оцінки та передачі майна. Усі примірники акта підписуються членами комісії та затверджуються у термін не пізніше трьох днів після його складення керівником чи заступником керівника органу (організації), що здійснив вилучення або забезпечував зберігання зазначеного в пункті 1 цього Порядку майна. Акт опису, оцінки та передачі майна є підставою для реалізації майна, зазначеного в пункті 1 цього Порядку, через підприємства роздрібної торгівлі, торгові біржі та аукціони, безоплатної передачі, знищення, утилізації, переробки.

У відповідності до пп. 1 п. 9 Порядку № 1340, майно, зазначене у пункті 1 цього Порядку, передається для подальшого розпорядження ним на підставі акта опису, оцінки та передачі майна, в тому числі реалізується через торгівельні підприємства, аукціони, біржі, з якими укладені угоди на його реалізацію відповідно до пунктів 12 і 13 цього Порядку, з дотриманням таких вимог: будівлі, споруди, житлові приміщення та їх частини, транспортні засоби, предмети антикваріату, високохудожні авторські роботи, ювелірні вироби з діамантами чи іншим дорогоцінним камінням, товарно-матеріальні цінності за умови наявності оптової партії реалізуються через біржові торги, аукціони у порядку, встановленому законодавством України. При цьому початкова вартість не повинна бути нижчою, ніж вартість, зазначена в акті опису, оцінки та передачі майна.

Як встановлено в судовому засіданні, згідно до положень п.7 Порядку № 1340, комісією ДПІ у Шевченківському районі було складено Акт опису, оцінки та передачі безхазяйного майна № 58/26-59-25-02-11 від 30.05.2014 pоку, затвердженого заступником начальника ДПІ у Шевченківському районі Л.B. Грабовською, у відповідності до якого вартість спірної квартири становить 939 607,00 грн. та яка передається для подальшої реалізації TOB «Самсон».

В подальшому між ДПІ у Шевченківському районі та TOB «Самсон» було укладено договір про реалізацію безхазяйного майна від 30.05.2014 р. № 14/26-59-25-02-14, у відповідності до умов якого на TOB «Самсон» покладено обов'язок за дорученням ДПІ у Шевченківському районі за плату реалізувати спірну квартиру.

На виконання умов зазначеного вище договору, у газеті «Aviso» № 49 від 04.07.2014 року було надано оголошення про заплановане проведення аукціону щодо реалізації спірної квартири з наступною інформацією: об'єкт продажу - двокімнатна квартира АДРЕСА_1; початкова ціна продажу - 839 607,00 грн.; термін прийняття заяв та внесків для участі в аукціоні - за три дні до проведення аукціону; час проведення аукціону - не раніше ніж за 30 днів з дати подання оголошення; місце проведення аукціону - АДРЕСА_2, НК «Експоцентр України», пав. №6, Українська універсальна товарна біржа; місцезнаходження та контактний телефон аукціонного комітету - АДРЕСА_2, НК «Експоцентр України», пав. №6, Українська універсальна товарна біржа.

Протоколом про хід торгів на аукціоні з продажу спірної квартири № 1 від 04.08.2014 року встановлено, що аукціон щодо реалізації цієї квартири не відбувся у зв'язку з відсутністю заявок на участь в аукціоні.

Листом TOB «Самсон» від 19.08.2014 pоку № 03-76/14 останнє повідомило ДПІ у Шевченківському районі про той факт, що аукціон 04.08.2014 року не відбувся та запропонував ДПІ у Шевченківському районі актуалізувати ціну спірної квартири.

Так, у відповідності до п. 11 Порядку № 1340, майно (лот), яке виставлене на аукціон або реалізується через біржі та не продане протягом 30 календарних днів з дня інформаційного повідомлення про проведення аукціону або продане в кількості, що не перевищує 30 відсотків його обсягу, підлягає уцінці не більше ніж на 20 відсотків вартості, визначеної в акті опису, оцінки та передачі майна.

У зв'язку з цим, як встановлено в судовому засіданні, комісією ДПІ у Шевченківському районі було складено Акт уцінки майна, яке знаходиться на реалізації TOB «Самсон» від 22.08.2014 року, затвердженого Першим заступником начальника ДПІ у Шевченківському районі В.В. Федоровим, за яким вартість спірної квартири була уцінена на 140 941,05 грн., а вартість квартири з урахуванням уцінки становить 798 665,95 грн.

Листом TOB «Самсон» від 22.08.2014 року № 03-81/14, останнє повідомило ДПІ у Шевченківському районі про доцільність проведення аукціону на товарній біржі «Центральна Універсальна Біржа».

На виконання Договору про реалізацію спірного майна, в газеті «Торги. Майно Контракти» № 47 (441) від 03.09.2014 року було опубліковано інформаційне оголошення про проведення аукціону на 19.09.2014 року.

Протоколом № 1 від 19.09.2014 року оформлено результати проведення аукціону з продажу спірної квартири, за яким переможцем аукціону визначено ОСОБА_1, а ціну продажу квартири - 806 652,61 грн.

При цьому, судом встановлено, що на підставі зазначеного Протоколу № 1 між ОСОБА_1 та ДПІ у Шевченківського району було укладено Договір купівлі-продажу квартири, за яким ОСОБА_1 набув у приватну власність спірну квартиру, та право на яку було зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

11.11.2014 p. між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі- продажу зазначеної квартири, за яким право власності ОСОБА_1 на спірну квартиру припинилось, а у ОСОБА_2 виникло, та в подальшому було зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (копія витягу є в матеріалах справи).

Разом з тим, звертаючись з позовом до суду, позивач, як на підставу для задоволення його позовних вимог в частині визнання недійсними вищевказаних аукціонів та договору купівлі-продажу спірної квартири від 08.10.2014 року, посилався на те, що в порушення вимог п. 11 Порядку продажу на аукціонах майна, що перейшло у власність держави, затвердженого спільним наказом Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України, Міністерства економіки, Фонду державного майна України від 31.12.1998 року за №873/172/2453 (надалі - Порядок №873/172/2453), повідомлення про проведення аукціону з продажу спірної квартири, розмішене ТОВ «Самсон» в газеті «АВІЗО» від 04.07.2014 року, не містило інформацію про кінцевий термін реєстрації, дату, час і місце проведення аукціону, що, як вважає позивач, спричинило відсутність заявок на участь в аукціоні та вплинуло на формування ціни реалізації майна та його кінцеву вартість.

Так, процедура продажу на аукціонах майна, що перейшло у власність держави, регламентовано Порядком №№873/172/2453.

При цьому, відповідно до п.п. 10, 11 Порядку №873/172/2453 організатор аукціону визначає дату і час проведення аукціону. Термін підготовки до аукціону не повинен перевищувати двох місяців з дати приймання майна організатором аукціону. Організатор аукціону не пізніше як за 30 днів до дня проведення аукціону публічно оголошує через рекламні повідомлення на телебаченні, по радіо, у пресі перелік майна, що виставляється на аукціон для продажу, стартові ціни, кінцевий термін реєстрації для участі в аукціоні, дату, час та місце ознайомлення з майном та проведення аукціону, а також адресу, номери телефонів та час роботи аукціонної комісії, іншу інформацію.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, при підготовці до проведення аукціону з продажу спірної квартири, вищенаведені вимоги Порядку №873/172/2453 було порушено, а саме: повідомлення про проведення аукціону з продажу 2-х кімнатної квартири АДРЕСА_1, яке було розміщено в газеті «АВІЗО» від 04.07.2014 року, не міститься інформації про кінцевий термін, дату та час проведення аукціону.

Враховуючи те, що у відповідності до Порядку №873/172/2453 власником майна, тобто переможцем на аукціоні, стає особа, що у ході торгів запропоновувала за майно максимальну ціну, суд вважає, що були порушення, допущені під час підготовки до проведення аукціону з продажу спірного майна, оскільки інформаційне повідомлення про проведення торгів, було доведене неналежним способом, що могло зменшити кількість учасників в торгах, а отже і могло вплинути і на кількість потенційних покупців та, відповідно, могло вплинуло на формування ціни реалізації спірної квартири, яка, у зв'язку з уцінкою, склала 798 665,95 грн. замість початкової ціни продажу у сумі 939 607,00 грн.

При цьому, слід зазначити, що згідно висновку експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 15.04.2015 року №4789/6259/15-42, дійсна вартість спірної квартири станом на 16.04.2014 року складала 1 280 957 грн. з ПДВ, звіт ТОВ «Альферта-Івелейшн Груп» про вартість спірної квартири станом на 16.04.2014 року не повною мірою відповідав вимогам нормативно-правових актів та має певні недоліки, що вплинули на достовірність оцінки та могло понизити кінцеву ринкову вартість об'єкта оцінки, тобто спірної квартири, на 15,84%.

Водночас, згідно з ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Частиною першою статті 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені, зокрема, частиною першою статті 203 ЦК України.

Стаття 216 ЦК України передбачає загальні наслідки недійсності правочину, відповідно до яких недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

За статтею 236 ЦК України правочин є недійсним з моменту його та не породжує тих юридичних наслідків, задля яких укладався, у тому числі не породжує переходу права власності до набувача.

Верховний Суд України, розглядаючи спір про визнання торгів недійсними (постанова від 24.10.2012 року у справі №6-116цс12) зробив правовий висновок про те, що виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - переможця прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, а відтак є правочином.

Беручи до уваги викладене, а також те, що аукціон є спеціальною процедурою, за результатами якої укладається договір купівлі-продажу, такий договір як правочин визнається недійсним в судовому порядку з підстав недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5 6 ст. 203 ЦК України (ч. 1 ст. 215 ЦК України).

Відтак, зважаючи на порушення вимог Порядку №873/172/2453, а також враховуючи встановлені недоліки в звіті ТОВ «Альферта-Івелейшн Груп» про вартість спірної квартири станом на 16.04.2014 року, суд приходить до висновку, що аукціон з продажу безхазяйного майна, а саме спірної квартири, оформлений протокол від 04.08.2014 року №1 про хід біржових торгів з продажу майна, затвердженим генеральним директором Української універсальної товарної біржі та погодженим начальником ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів України у місті Києві, був проведений з порушеннями вимог закону.

У зв'язку з цим, а також враховуючи те, що уцінка спірної квартири на суму 140941,05 грн. проводилась безпідставно, суд вважає, що підлягають визнанню недійсними аукціон з продажу спірної квартири, проведений ТБ «Центральна універсальна біржа» та оформлений протоколом від 19.09.2014 року №1 про хід біржових торгів з продажу майна, затвердженим президентом ТБ «Центральна універсальна біржа», а також договір купівлі-продажу спірної квартири, укладений 08.10.2014 року між ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів України в м.Києві, від імені якого діяло ТОВ «Самсон», та ОСОБА_1, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Юрченко І.Г., зареєстрований в реєстрі №1745.

Між тим, щодо вимог про витребування від ОСОБА_2 у державну власність спірної квартири з підстав, передбачених ст.388 ЦК України, слід зазначити наступне.

Як вже зазначалось, на підставі договору купівлі-продажу від 11.11.2014 року ОСОБА_2 придбав у ОСОБА_1 спірну квартиру.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

При цьому відповідно до ст. 12 ЦК України та виходячи з приписів п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 6 листопада 2009 року № 9 добросовісність набувача презюмується.

Враховуючи ті обставини, що на час укладення договору купівлі-продажу спірної квартири між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вказана квартира належала на праві власності ОСОБА_14, а договір від 08.10.2014 року про її придбання останнім був чинним, ОСОБА_2, в силу положень ст.ст. 328, 388 ЦК України, є добросовісним набувачем.

За правилами ч. 3 ст. 27 Цивільного процесуального кодексу України (надалі - ЦПК України) особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. Основним процесуальним обов'язком позивача, відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України, є обов'язок доказування, тобто позивач зобов'язаний довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, тобто саме позивач повинен надати докази, що підтверджують наявність обставин, зазначених ст. 388 ЦК України, тому що вона встановлює спеціальні правила для захисту такого права.

За змістом ст. 388 ЦК України випадки витребування майна власником від добросовісного набувача обмежені й можуть мати місце за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, поза їх волею.

З огляду на вищенаведене, та з урахуванням ст. 10 ЦПК України, при зверненні до суду з позовом про витребування майна на підставі п. 3 ч. 1 ст. 388 ЦК України, позивач повинен довести факти й обставини, що мають значення для справи, а саме: факт, що майно вибуло з його володіння як власника не з його волі; факти й обставини, що підтверджують яким шляхом майно вибуло з його володіння.

Якщо майно вибуло з володіння власника за його волею (передано за договором іншій особі, яка його відчужила) він не має права вимагати повернення майна від добросовісного набувача.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів того, що спірне майно вибуло з володіння держави в особі ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м.Києві не з його волі.

Так, положення ч. 2 ст. 5 Конституції України встановлено, що народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Водночас, у відповідності до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, державна влада в Україні реалізується відповідними державними органами в межах своїх компетенції та повноважень, що визначені чинним законодавством України.

У відповідності до положень п. 12 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу» (в редакції, що діяла на момент набуття державою в особі ДПІ у Шевченківського районі м.Києва у власність спірної квартири), державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують такі функції: проводять роботу, пов'язану з виявленням, обліком, оцінкою та реалізацією у встановленому законом порядку безхазяйного майна, майна, що перейшло за правом успадкування до держави, скарбів і конфіскованого майна.

Аналогічне положення міститься у пп. 19і.1.23 чинного Податкового кодексу України, у відповідності до якого: контролюючі органи виконують такі функції: організовують роботу з виявлення, обліку, зберігання, оцінки та розпорядження безхазяйним майном та іншим майном, що переходить у власність держави, а також з обліку, попередньої оцінки, зберігання майна, вилученого та конфіскованого за порушення митного і податкового законодавства.

Виходячи із наведених вище положень чинного податкового законодавства України, суд вважає, що зазначені функції держави щодо організації роботи з виявлення, обліку, зберігання, оцінки та розпорядження безхазяйним майном (а в даному випадку - спірною квартирою) покладено виключно на контролюючі органи в розумінні положень ПК України (в даному випадку - на ДПІ у Шевченківському районі). При цьому, реалізація державою перелічених функцій полягає у належному виконанні ДПІ у Шевченківському районі, як державним органом, покладених на нього повноважень.

Водночас деталізований порядок здійснення процедури обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним, встановлюється Порядком №1340 та Порядком взаємодії між підрозділами органу доходів і зборів під час роботи з безхазяйними речами та майном, що переходить у власність держави, затвердженим Наказом Міністерства доходів і зборів України № 570 від 10.10.2013 року.

За таких обставин питання, що пов'язані з процедурою оцінки безхазяйного та/або успадкованого державою майна та подальша його реалізація в порядку та спосіб, визначені чинним законодавством України є виключною компетенцією відповідних податкових органів їв даному випадку - ДПІ у Шевченківському районі). Відтак, такі повноваження ДПІ у Шевченківському районі є дискреційними, тобто такими, при здійсненні яких ДПІ у Шевченківському районі, в особі посадових органів, діє на власний розсуд при цьому визначаючи зміст рішення або обираючи один з кількох варіантів рішень в межах наділених повноважень.

Положення п.п. 7, 8 Порядку №1340 встановлюють чітку адміністративну процедуру оцінки безхазяйного майна, яка здійснюється податковим органом у складі комісії колегіально. При цьому, для визначення оцінки об'єктів нерухомості має використовуватись незалежна оцінка. Водночас, результатом такої адміністративної процедури оцінки майна та вчинення усіх необхідних дій є підписання всією комісією Акта опису, оцінки та передачі майна, який затверджується відповідною посадовою особою. Оцінка майна здійснюється податковим органом з урахуванням вимог Порядку № 1340 проте на власний розсуд і суб'єкт владних повноважень несе встановлену відповідальність за правильність вчинення такої процедури.

Таким чином, підписуючи текст рішення № 1 від 17.06.2009 р. про реалізацію майна, що перейшло у власність держави, начальник ДПІ у Шевченківському районі Сичевський В.П. здійснив виконання функції держави, що полягає у розпорядженні спірною квартирою шляхом її реалізації та зарахування коштів від такої реалізації до місцевого бюджету.

Підписання комісією ДПІ у Шевченківському районі Акту опису, оцінки та передачі безхазяйного майна № 58/26-59-25-02-11 від 30.05.2014 року, в подальшому затвердженого заступником начальника ДПІ у Шевченківському районі Л.В. Грабовською, свідчить про волевиявлення держави у передачі квартири на реалізацію TOB «Самсон» за ціною, що визначена в цьому Акті а саме: 939 607,00 грн.

Подальше підписання комісією ДПІ у Шевченківському районі Акту уцінки майна, яке знаходиться на реалізації TOB «Самсон» від 22.08.2014 р., затвердженого Першим заступником начальника ДПІ у Шевченківському районі В.В. Федоровим свідчить про волевиявлення держави реалізовувати спірну квартиру за нижчою ціною, ніж та яка була визначена у зазначеному вище Акті, та яка становила 798 665,95 грн.

Тобто, ДПІ у Шевченківському районі м.Києва, здійснюючи функції держави щодо оцінки майна, не була жодним чином обмежена в своїх діях, посадові особи діяли на власний розсуд у межах покладеної на них компетенції та мали належні повноваження щодо визначення ціни спірної квартири у розмірі, який зазначений у наведених вище Актах.

Відтак, суд вважає необґрунтованими твердження позивача про те, що спірна квартира вибула із власності держави поза її волею, оскільки держава мала намір реалізувати квартиру за ціною, що мала бути вищою ніж та, що зазначена у згаданих Актах, адже реалізуючи функції держави, ДПІ у Шевченківському районі м.Києва наділена повноваженнями самостійно визначати ціну з урахуванням вимог чинного законодавства та підписанням і затвердження відповідних Актів щодо ціни спірної квартири лише засвідчила намір держави реалізовувати квартиру саме за такою ціною.

Таким чином, з огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача в частині витребування від ОСОБА_2 у державну власність спірної квартири задоволенню не підлягають.

Крім того, в порядку, визначеному ч.3 ст. 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути на користь держави з ТОВ «Самсон» судовий збір у розмірі 365,40 грн., а з Української універсальної товарної біржі, ОСОБА_1 та Товарної Біржи «Центральна універсальної біржа» - судовий збір у розмірі по 121,80 грн. з кожного.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.2, 3, 10, 11, 17, 27, 57-60, 88, 179, 208, 209, 212-215, 218, 223, 294 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві до Української універсальної товарної біржі, Товариства з обмеженою відповідальністю «Самсон», ОСОБА_1, ОСОБА_2, Товарна Біржа «Центральна універсальної біржа», про визнання недійсними торгів та договору купівлі-продажу, витребування майна - задовольнити частково.

Визнати недійсним аукціон з продажу безхазяйного майна, а саме квартири АДРЕСА_1, площею 51,4 кв.м., оформлений протоколом від 04 серпня 2014 року № 1 про хід біржових торгів з продажу майна, затвердженим генеральним директором Української універсальної товарної біржі та погодженим начальником ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів України у місті Києві.

Визнати недійсним аукціон з продажу безхазяйного майна, а саме квартири АДРЕСА_1, площею 51,4 кв.м., оформлений протоколом від 19 вересня 2014 року № 1 про хід біржових торгів з продажу майна, затвердженим президентом Товарної Біржі «Центральна універсальної біржа».

Визнати недійсним договір купівлі-продажу від 08 жовтня 2014 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Самсон», яке діяло від імені ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів України у місті Києві та ОСОБА_1, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Юрченко І.Г., зареєстрований в реєстрі за № 1745, щодо продажу квартири АДРЕСА_1.

В решті позов задоволенню не підлягає.

Стягнути на користь держави судовий збір з Товариства з обмеженою відповідальністю «Самсон» 365 (триста шістдесят п'ять) грн. 40 коп., з Української універсальної товарної біржі 121 (сто двадцять одна) грн. 80 коп., з Товарної Біржі «Центральна універсальної біржа» 121 (сто двадцять одна) грн. 80 коп., з ОСОБА_1 121 (сто двадцять одна) грн. 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м.Києва шляхом подачі апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м.Києва протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а особами, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Після набрання рішення законної сили заходи забезпечення позову вжиті відповідно до ухвали суду від 04 серпня 2016 року, якою накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна НОМЕР_2), що належить на праві власності ОСОБА_2, підлягаю скасуванню.

Суддя: