Ухвала суду № 61967242, 12.10.2016, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/3986/16-к

Провадження № 1-кп/645/382/16

УХВАЛА

Іменем України

12 жовтня 2016 року Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Горпинич О.В.

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - Грошевого О.А.,

захисника - ОСОБА_1,

обвинуваченого - ОСОБА_2,

секретар судового засідання - Денісенко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Харковаобвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016220460001867 від 24 червня 2016 року, відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

в с т а н о в и в:

В провадженні Фрунзенського районного суду м. Харкова знаходиться вищевказаний обвинувальний акт.

Ухвалою суду від 19 серпня 2016 року строк запобіжного заходу ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою продовжено до 17 жовтня 2016 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань, суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Таким чином, на виконання вимог вказаної частини ст. 331 КПК України, на обговорення учасників судового провадження поставлено питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою.

Прокурор просив продовжити обвинуваченому ОСОБА_2 строк тримання під вартою, посилаючись на те, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не зникли, також обвинувачений не одноразово засуджений, не працює, не одружений, не зареєстрований в м. Харкові та Харківській області, що свідчить про відсутність міцних соціальних зв'язків.

Обвинувачений та захисник при вирішенні даного питання покладалися на розсуд суду.

Суд, вислухавши думку сторін кримінального провадження, приходить до наступного.

ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Вирішуючи питання доцільності продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого суд враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

У відповідності до вимог ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Застосування таких заходів завжди пов'язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Продовжуючи строк тримання під вартою, суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, а саме: запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено. Також, суд оцінює особу обвинуваченого, який неодноразово судимий, не має реєстрації в м. Харкові та Харківській області, не працює, не одружений, суспільну небезпечність кримінального правопорушення, яке йому інкримінується, та імовірну можливість продовження обвинуваченим протиправної поведінки в подальшому, а також з метою запобігання переховування від суду, тиску на потерпілого та свідків, які не були допитані судом, вчинення обвинуваченим інших кримінальних правопорушень, в зв'язку із чим приходить до висновку, що менш суворий вид запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не може бути застосований до обвинуваченого.

Враховуючи неможливість завершення судового розгляду кримінального провадження у строк до 17 жовтня 2016 року, суд вважає за необхідне продовжити ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Разом з тим, виходячи з принципів, закріплених в ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, продовжуючи ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, суд вважає за необхідне періодично, але не рідше, ніж раз на два місяці, переглядати питання доцільності продовження його тримання під вартою.

Таким чином, обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому необхідно продовжити на строк, який не може перевищувати 60 днів.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 194, 372 КПК України, суд -

п о с т а н о в и в:

Продовжити застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на строк, який не може перевищувати шістдесяти днів, тобто до 09 грудня 2016 року.

Копію ухвали направити до Харківської установи виконання покарань управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області (№ 27) - для відома.

Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Суддя -