Ухвала суду № 61966939, 07.10.2016, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/7087/16-а

пр.№ 2-а/464/323/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2016 року суддя Сихівського районного суду м.Львова Чорна С.З., розглянувши у скороченому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Пустомитівському районі Львівської області, Управління пенсійного фонду України у Галицькому районі м.Львова про визнання дій неправомірними та зобовязання вчинити дії,-

в с т а н о в и в :

позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м.Львова та управління Пенсійного фонду України в Пустомитівському районі Львівської області в якому просить визнати дії відповідачів щодо обчислення йому трудового стажу та відмови у нарахуванні та виплаті грошової допомоги відповідно до п. 7-1 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» незаконними та зобовязати відповідачів зарахувати період його навчання в клінічній ординатурі з 01.09.1984р. по 31.08.1986р. до стажу роботи за фахом лікаря і виплатити грошову допомогу в розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення. Свої вимоги позивач мотивує тим, що управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м.Львова призначило йому пенсію за віком на підставі усіх необхідних документів у відповідності до Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування». Після прийняття рішення про призначення пенсії пенсійну справу було скеровано за місцем мого проживання до управління ПФ України в Пустомитівському районі Львівської області для подальшої виплати пенсії. Після подання письмового звернення, управління УПФ України в Пустомитівському районі Львівської області, яке здійснювало першу виплату пенсії за віком, повідомило, що в призначенні грошової допомоги згідно із п.7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» у звязку з тим, що період проходження клінічної ординатури в закладі охорони здоровя, не зараховується до стажу, який дає право на призначення пенсії за вислугу років, відповідно й до страхового стажу, який дає право на виплату грошової допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011р. № 1191. При цьому, як визначено ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Згідно записів трудової книжки, він був зарахований до клінічної ординатури 01.09.1984р. (наказ від 09.08.1984р. №212) та 31.08.1986р. відрахований з клінічної ординатури (наказ від 20.08.1986р. №235), що також підтверджується посвідченням про проходження клінічної ординатури № І-11/86 від 25.08.1986р. Окрім того зазначає, що з 08.08.1979р. працював лікарем, а відтак стаж медичного працівника на момент виходу на пенсію становив понад 35 років. За таких обставин вважає, що відмова управління Пенсійного фонду України в Пустомитівському районі Львівської області є необґрунтованою, незаконною та такою, що грубо порушує його право на соціальний захист та пенсійне забезпечення.

Ухвалою судді від 19.09.2016 року у справі відкрито скорочене провадження.

Відповідач управління Пенсійного фонду України в Пустомитівському районі Львівської області надав суду письмові заперечення, відповідно до яких позов не визнав та просив відмовити у його задоволенні, так як вважає позовні вимоги безпідставними та такими, що суперечать чинному законодавству, оскільки період навчання в клінічній ординатурі не підлягає зарахуванню до страхового стажу при визначенні права на одноразову грошову допомогу відповідно до пункту 7-1 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування».

Відповідач управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м.Львова надав суду письмові заперечення, відповідно до яких позивачу здійснено призначення пенсії та передано пенсійну справу до органу Пенсійного фонду за місцем реєстрації особи управління Пенсійного фонду України в Пустомитівському районі Львівської області, яким здійснювалась перша і подальші пенсійні виплати, а також винесено рішення про відмову у призначенні грошової допомоги відповідно до п.7-1 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування».

Розгляд справи проведено у порядку скороченого провадження у відповідності до ст.183-2 КАС України без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Суддя за результатами розгляду справи в порядку скороченого провадження, оцінивши обставини справи, вважає їх достатніми для прийняття рішення.

Дослідивши матеріали справи та зясувавши дійсні обставини, вважаю, що позов слід задовольнити частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Пустомитівському районі Львівської області як одержувач пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до пункту 7-1 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» передбачено, що особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого ст.26 цього Закону, працювали в закладах і установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е»-«ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж на таких посадах, зокрема, чоловіки 35 років, а також якщо вони до цього не одержували будь-якої пенсії, під час призначення пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, в розмірі їхніх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Порядком обчислення стажу, що дає право на призначення допомоги та її виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року № 1191, передбачено зарахування до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, періодів роботи в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, що передбачені, зокрема, Переліком закладів і установ освіти, охорони здоровя та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909.

Згідно з розділом 2 «Охорона здоровя» цього Переліку право на пенсію за вислугу років мають лікарі та середній медичний персонал (незалежно від найменування посад), які працювали у лікарняних закладах, лікувально-профілактичних закладах особливого типу, лікувально-трудових профілакторіях, амбулаторно-поліклінічних закладах, закладах швидкої і невідкладної медичної допомоги, закладах переливання крові, закладах охорони материнства і дитинства, санаторно-курортних закладах, санітарно-епідеміологічних закладах, діагностичних центрах.

У Положенні про клінічну ординатуру, затвердженому наказом МОЗ від 29.01.1998 № 12 визначено, що клінічна ординатура є вищою формою підвищення кваліфікації лікарів-спеціалістів з певного фаху у вищих медичних закладах освіти ІІІ-ІV рівнів акредитації, закладах післядипломної освіти, клінічних науково-дослідних інститутах, центрах та набутого досвіду практичної роботи лікарем-спеціалістом з певного фаху.

Пунктом 4.12 цього Положення прямо передбачено, що термін навчання в клінічній ординатурі зараховується лікарю до його загального трудового стажу та стажу роботи за фахом.

Згідно записів у трудовій книжці позивач з 01.09.1984р. (наказ № 212 від 09.0.1984р.) по 31.08.1986р. (наказ № 235-1 від 20.08.1986р.) позивача зараховано в клінічну ординатуру за спеціальністю онкологія відраховано у звязку із закінченням навчання в клінічній ординатурі та направлено у розпорядження Львівського облздороввідділу.

Крім того, період проходження позивачем навчання в клінічній ординатурі з 01.09.1984р. по 31.08.1986р. за спеціальністю онкологія підтверджується відповідним посвідченням, виданим 25.08.1986 № 1-11/86.

Суддя не бере до уваги доводи та обгрунтування відповідачів, про те, що навчання позивача в клінічній ординатурі не зараховується до роботи, яка дає право на пенсію за вислугу років, вважає їх такими, що не грунтуються на вимогах закону, виходячи з того, що позивач, працюючи на посаді лікаря, 31.08.1984 року був звільнений із займаної посади у звязку із зарахуванням його на навчання до клінічної ординатури.

Виходячи з вимог ст.56 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а також вимог п. 4.12. Положення про клінічну ординатуру, навчання в клінічній ординатурі зараховується до стажу роботи за фахом. З урахуванням зазначених правових норм, страховий стаж складає понад 35 років, що дає йому право, відповідно до положень п.7-1 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» на отримання грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, в розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Відповідно до ч.3 ст.23 Загальної Декларації прав людини, п.4 ч.1 Європейської Соціальної хартії та ч.3 ст.46 Конституції України кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

Згідно положень ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, однак такий обовязок відповідачем управлінням Пенсійного фонду України в Пустомитівському районі Львівської області в даній справі не виконано.

Враховуючи вищенаведене, суддя приходить до висновку, що відмова управління Пенсійного фонду України в Пустомитівському районі Львівської області у зарахуванні до стажу роботи період його навчання в клінічній ординатурі та відмова у нарахуванні та виплаті позивачу грошової допомоги, виходячи з положень п.7-1 розділу XV «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» є неправомірною, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню як такі, що підтвердженні матеріалами справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та не спростовані належними та допустимими доказами відповідачем.

Вимоги позивача до управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м.Львова суддя вважає безпідставними, оскільки на даний час позивач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Пустомитівському районі Львівської області та за виплатою грошової допомоги звертався саме до вказаного субєкта владних повноважень, яким було винесено рішення № 5996/2 від 02.09.2016 про відмову у призначенні грошової допомоги відповідно до п. 7-1 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування». Права позивача управлінням Пенсійного фонду України в Галицькому районі м.Львова порушено не було, відтак у задоволенні вимог до вказаного відповідача слід відмовити.

На підставі ст.ст. 19, 22, 64, 124 Конституції України, Законом України «Про пенсійне забезпечення», Законом України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» та керуючись ст.ст.1, 9, 11, 69-86, 128, 158-163, 167, 183-2 КАС України, суддя, -

п о с т а н о в и в :

позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м.Львова, управління Пенсійного фонду України в Пустомитівському районі Львівської області про визнання дій неправомірними та зобовязання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Пустомитівському районі Львівської області щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії відповідно до пункту 7-1 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування».

Зобовязати управління Пенсійного фонду України в Пустомитівському районі Львівської області зарахувати до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до п.«е» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» ОСОБА_1 період проходження навчання у клінічній ординатурі з 1 вересня 1984 року по 31 серпня 1986 року.

Зобовязати управління Пенсійного фонду України в Пустомитівському районі Львівської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу в розмірі десяти місячних пенсій на день призначення пенсії відповідно до пункту 7-1 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування».

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України через територіальне управління Державної казначейської служби у Львівській області на користь ОСОБА_1 (ІПН - НОМЕР_1) понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1102 гривні 40 коп.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Сихівський районний суд м.Львова протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: Чорна С.З.