Ухвала суду № 61964969, 05.10.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2016 р.Справа № 646/6224/16-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Шевцової Н.В.

Суддів: Макаренко Я.М. , Мінаєвої О.М.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м.Харкова на постанову Червонозаводського районного суду м. Харкова від 09.08.2016р. по справі № 646/6224/16-а

за позовом ОСОБА_1

до Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м.Харкова третя особа Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Червонозаводського району Харківської міської ради

про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м.Харкова (далі відповідач), третя особа - Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Червонозаводського району Харківської міської ради, в якому просив суд:

-визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова щодо невиплати йому пенсії з березня 2016 року;

-зобовязати управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м.Харкова поновити нарахування та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 та сплатити заборгованість за період, починаючи з березня 2016 року;

-звернути постанову до негайного виконання у межах суми платежу за один місяць 3601,77 грн.

-зобовязати відповідача у встановлений судом строк подати до суду звіт про виконання судового рішення.

Постановою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 09.08.2016р. зазначений позов задоволено частково.

Визнано рішення управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова від 25.02.2016 року щодо призупинення виплати ОСОБА_1 пенсії з 01 березня 2016 року протиправним та скасовано його.

Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова відновити виплату ОСОБА_1 пенсії з 01 березня 2016 року.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.256 КАС України допущено негайне виконання постанови суду в частині виплати пенсії у межах суми за один місяць.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції в частині задоволення позову, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, а саме: ст.ст. 1, 4-1, 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», п. 8 Тимчасового порядку фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 595 від 07.11.2014р., постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2015р. № 637 «Про здійснення соціальних виплат особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції», просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Виходячи з приписів ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до даних посвідчення, виданого 02.09.1997 року, позивач є пенсіонером, отримує пенсію за віком.

Також судом першої інстанції встановлено, що позивач взятий на облік Управлінням праці та соціального захисту населення адміністрації Червонозаводського району Харківської міської ради як особа, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції в управління ПФУ в Червонозаводському районі м. Харкова, що підтверджується довідкою № НОМЕР_1 від 22.12.2014 року. Відповідно до довідки, позивач перемістився з Луганської області, смт. Успенка, вул. Шкільна, 31 на територію м. Харків, де тимчасово проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідач не заперечував, що позивач рішенням УПФУ в Червонозаводському районі м. Харкова взятий на облік і йому призначена пенсія.

З рішення УПФУ в Червонозаводському районі м. Харкова від 25.02.2016 року судом першої інстанції встановлено, що позивачу призупинено з 01.03.2016 року виплату пенсі з посиланням на ст. 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та з врахуванням проведеного співставлення бази отримувачів пенсій та Єдиної інформаційної бази даних внутрішньо переміщених осіб, яка ведеться Управлінням праці та соціального захисту населення в Червонозаводському районі м. Харкова у відповідності з постановою КМУ від 01.10.2014 року № 509.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з протиправності призупинення відповідачем виплати позивачу пенсії.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з такого.

За приписами ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Перевіряючи правомірність рішення відповідача щодо призупинення позивачу з 01.03.2016р. виплату його пенсії, колегія суддів виходить з наступного.

Приписами ч. 1 ст. 49 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється:

1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;

2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України;

(положення пункту 2 частини першої статті 49 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 07.10.2009 р. N 25-рп/2009)

3) у разі смерті пенсіонера;

4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;

5) в інших випадках, передбачених законом.

Як встановлено з матеріалів справи, виплату пенсії ОСОБА_1 призупинено у звязку з не підтвердженням фактичного місця проживання. В рішенні про призупинення виплату пенсії відповідач зазначає, що рішення прийнято на підставі ст. 49 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», враховуючи проведене 25.02.2016р. співставлення бази отримувачів пенсій та Єдиної інформаційної бази даних внутрішньо переміщених осіб, яка ведеться управлінням праці та соціального захисту населення в Червонозаводському районі м. Харкова у відповідності з постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014р. № 509

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014р. № 509 затверджено Порядок оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (далі Порядок № 509).

За приписами п. 1 вказаного Порядку № 509 довідка є документом, який видається внутрішньо переміщеній особі.

Відповідно до п. 6 Порядку № 509 строк дії такої довідки становить шість місяців з дати її видачі.

У разі продовження дії обставин, що визначені в статті 1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб", строк дії такої довідки може бути продовжений на наступні шість місяців, для чого внутрішньо переміщена особа має повторно звернутися за фактичним місцем свого проживання до уповноваженого органу.

Разом, у звязку з не підтвердженням позивачем у подальшому свого фактичного місця проживання його в Єдиній інформаційній базі даних внутрішньо переміщених осіб було відмічено як «Переселенець не зареєстрований» та призупинено виплату пенсії.

Також відповідач в обґрунтування правомірності припинення виплати позивачу посилається на положення постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014р. «Про здійснення соціальних виплат особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території та районів проведення антитерористичної операції» № 637, якою встановлено, що призначення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. N 509.

Зазначені виплати, що призначені або продовжені відповідним особам до набрання чинності цією постановою, здійснюються за фактичним місцем їх проживання (перебування) у разі видачі їм до 1 лютого 2015 р. такої довідки.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що вищезазначеними постановами Кабінету Міністрів України не встановлено підстав для припинення виплати пенсій. Приписи зазначених постанов не містять положень, які встановлюють обовязок органів Пенсійного фонду припиняти виплату пенсій через відсутність довідки, виданої згідно з Порядком № 509.

Колегія суддів зауважує, що перелік підстав припинення виплати пенсії, визначений ч. 1 ст. 49 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» є вичерпним та передбачає можливість припинення виплати пенсії з інших підстав лише у випадках передбачених законом.

Між тим, відповідач не вказав, яка з обставин, визначених наведено нормою Закону стала підставою для припинення позивачу виплати пенсії. Також відповідачем не вказано й будь-якої іншої норми закону, яка б визначала таку підставу припинення виплати пенсії, як ненадання довідки про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України, району проведення антитерористичної операції чи населеного пункту, розташованого на лінії зіткнення.

Також колегія суддів зазначає, що припинення виплати позивачу пенсії у звязку з відсутністю довідки про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України, району проведення антитерористичної операції чи населеного пункту, розташованого на лінії зіткнення суперечить принципам, які закріплені в Конституції України та підставам, наведеним в Законі України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування».

Так, за висновками, наведеними в рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пункту 2 частини першої статті 49, другого речення статті 51 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 07.10.2009р. в Україні як соціальній, правовій державі людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави (статті 1, 3 Конституції України).

Конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості. Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв'язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею і є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов'язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.

Закріплюючи на конституційному рівні право на соціальний захист кожного громадянина, без будь-яких винятків, держава реалізує положення статті 24 Конституції України, відповідно до яких громадяни мають рівні конституційні права і не може бути обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Держава відповідно до конституційних принципів зобов'язана гарантувати право громадянина на одержання призначеної йому пенсії незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія.

Таким чином, зміна пенсіонером місця проживання не може бути підставою для позбавлення його конституційного права на отримання соціального захисту, а саме, отримання пенсії.

Враховуючи викладене, перевіривши оскаржуване рішення відповідача на відповідність його вимогам ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач, припиняючи 01 березня 2016 року виплату позивачу його пенсії діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, оскільки припинення виплати пенсії особі у звязку з неотримання довідки, виданої згідно з Порядком № 509 не відноситься до законодавчо визначених підстав припинення виплати пенсії та суперечить приписам Конституції України.

Враховуючи, що виплату пенсії ОСОБА_1 було припинено неправомірно, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для покладення на управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м.Харкова обовязку поновити виплату позивачу пенсії.

Враховуючи викладене, переглянувши постанову суду першої інстанції в частині, що є предметом апеляційного оскарження, колегія суддів, підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 09.09.2016 року апелянту відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги на постанову суду до моменту прийняття судового рішення.

В силу положень ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, враховуючи, що судове рішення прийняте не на користь апелянта, субєкта владних повноважень, якому було відстрочено сплату судового збору до ухвалення судового рішення за наслідками апеляційного перегляду, колегія суддів приходить до висновку про необхідність такого стягнення за рахунок бюджетних асигнувань управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м.Харкова.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Червонозаводського районного суду м. Харкова від 09.08.2016р. по справі № 646/6224/16-а в частині задоволення позову ОСОБА_1 залишити без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова (вул. Гольдберівська, буд. 15, м. Харків, 61140, код ЄДРПОУ 22682342) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1212 (одна тисяча двісті дванадцять) грн. 64 коп. до спеціального фонду Державного бюджету України - отримувач УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова, МФО 851011, код ЄДРПОУ 37999628, банк: ГУ ДКСУ в Харківській області, рахунок 31210206781011, код класифікації доходів бюджету 22030001, код ЄДРПОУ Харківського апеляційного адміністративного суду 34331173.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_2Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_3 ОСОБА_4 Повний текст ухвали виготовлений 10.10.2016 р.