Ухвала суду № 61963952, 06.07.2016, Вільнянський районний суд Запорізької області

Справа № 314/3934/16-к Провадження № 1-кп/314/170/2016

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.07.2016 року м. Вільнянськ

Вільнянський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Кіяшко В.О.,

за участю прокурора Мяснікової-Максаніної І.І.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника обвинуваченого-адвоката ОСОБА_2,

секретар судового засідання Павлівська І.В.,

розглянувши клопотання прокурора Вільнянського відділу Токмацької місцевої прокуратури в Запорізькій області ОСОБА_3 про продовження тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1, який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України, -,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вільнянського районного суду Запорізької області знаходиться кримінальне провадженняза обвинуваченням ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 185 КК України, ІНФОРМАЦІЯ_1, за ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 310 КК України.

В судовому засіданні, прокурор заявив клопотання про необхідність продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 строком на два місяці.

В судовому засіданні ОСОБА_1, та його захисник адвокат ОСОБА_4 заперечували проти задоволення клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Вирішуючи питання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, суд зобовязаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю мотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбачених ч.1 ст.177 цього Кодексу.

11.05.2016 було постановлено ухвалу про продовження відносно підозрюваного ОСОБА_1, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного ухвалою слідчого судді Вільнянського районного суду Запорізької області від 16.03.2016 року, строком до на 60 днів, а саме до 09.07.2016 року.

Пункт 3 ст. 5 Конвенції вимагає, щоб обгрунтування будь-якого строку тримання під вартою - незалежно від того, наскільки коротким він є, - має бути переконливо доведено органами державної влади. Аргументи "за" і "проти" звільнення, включаючи ризик того, що обвинувачений може перешкоджати належному здійсненню провадження, не мають прийматися абстрактно ( in abstracto), а повинні підтверджуватися фактичними доказами. Небезпека того, що обвинувачений буде переховуватися, не може оцінюватися виключно за ступенем тяжкості ймовірного покарання. Вона має оцінюватися з урахуванням низки інших відповідних факторів, які можуть або підтвердити існування небезпеки переховування, або зробити її на стільки незначною, що вона не зможе обгрунтовувати досудове тримання під вартою (див. рішення від 4 жовтня 2005 року у справі "Бекчієв проти Молдови" (Becciev v. Moldova), заява № 9190/03, пп.56 та 59 з подальшими посиланнями).

При обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою 11.05.2016 року, ризиками, які дали суду підстави для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у розумінні положень ст. 177 КПК України вказано про те, що ОСОБА_1 може незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Вислухавши учасників судового засідання, суд приходить до висновку про відсутність даних, які б свідчили, що ті ризики, які були враховані судом під час обрання запобіжного заходу відсутні.

Розглядаючи питання про продовження строків тримання під вартою, суд приходить до висновку про обгрунтованість пред'явленої підозри ОСОБА_1, враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення ним злочину.

Окрім того, ризики, які передбачені ст. 177 КПК України, які дають суду підстави для продовження строку тримання під вартою, в повній мірі знайшли своє підтвердження в судовому засіданні.

На думку суду, обвинувач впорався із тягарем доведення всіх обставин, які вказують на необхідність продовження строку тримання під вартою, та що не є само по собі достатньою підставою для звільнення або застосування іншого запобіжного заходу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 314-316 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про продовження тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 задовольнити.

Захід забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, вважати продовженим з урахуванням ухвали від 11.05.2016 строком на 60 днів, який рахувати з 09.07.2016.

Кінцевим днем тримання під вартою визначити 06.09.2016.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору, захиснику, та направити начальнику Вільнянської установи виконання покарань управління ДПдС України в Запорізькій області № 11.

Суддя: В.О.Кіяшко

06.07.2016