Ухвала суду № 61963356, 19.11.2014, Вільнянський районний суд Запорізької області

Справа № 314/969/14-ц Провадження № 2/314/567/2014

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" листопада 2014 р. м.Вільнянськ

Вільнянський районний суд Запорізької області у складі:

-головуючого судді Надворної О.С.,

-при секретарі Якубовській Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вільнянськ справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: приватний нотаріус Вільнянського нотаріального округу ОСОБА_4 про визнання недійсним договору дарування, -

ВСТАНОВИВ :

В провадженні Вільнянського районного суду Запорізької області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: приватний нотаріус Вільнянського нотаріального округу ОСОБА_4 про визнання недійсним договору дарування. В своєму позові позивачі прохають суд визнати недійсним договір дарування жилого будинку № 7 по вул. Українській в м. Вільнянськ Запорізької області, укладений 23.05.2013 року між ОСОБА_5 і ОСОБА_3, зареєстрований приватним нотаріусом Вільнянського районного нотаріального округу ОСОБА_4 за № 300.

При цьому однією з підстав для визнання договору недійсним позивачі зазначають ту обставину, що волевиявлення дарувальника ОСОБА_5 при укладенні спірного договору дарування, на їх думку, не було вільним та не відповідало внутрішній волі ОСОБА_5, оскільки остання на той момент не усвідомлювала характер своїх дій та не могла керувати ними.

В обґрунтування свого ствердження позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в поданій позовній заяві та безпосередньо в судовому засіданні пояснили, що на час укладення спірного договору дарування їх матері ОСОБА_5 виповнилось 83 роки. Через свій похилий вік вона страждала на різні хвороби: ішемічна хвороба серця, кардіосклероз, тромбофлебіт, аритмія, трофічні язви, глухота, які не могли не впливати на її нервовий стан. Крім того, вона мала поганий зір та пам'ять.

Також позивачі пояснили, що приблизно за два с половиною роки до укладання спірного договору дарування, тобто починаючи з кінця 2010 року, психічний стан ОСОБА_5 став поступово погіршуватись. Вона губилась у просторі, наприклад, знаходячись в м. Вільнянськ, вважала, що перебуває в с. Біляївка. Матір виявляти агресію до оточуючих; її переслідували навязливі ідеї: вона переховувалась від сторонніх осіб, збирала клунки з речами, одягала по декілька пар білизни одночасно, інколи їй здавалось, що в домі знаходяться сторонні люди, хоча насправді нікого не було, також іноді матері здавалось, що прорвало водопровід, вона могла не впізнати своїх рідних. 16.09.2012 року забула вимкнути газову плиту, на якій готувалась їжа, внаслідок чого сталася пожежа. Крім того, матір неодноразово залишала подвіря свого будинку та уходила в невідомому напрямку, після чого не могла пригадати куди саме та з якою метою вона уходила.

29.05.2013 року матір на дому оглянув дільничий лікар та психіатр. Психіатр спілкувалась з матірю, зробила собі якісь записи, проте діагноз їм не повідомляла. Дільничий лікар пропонувала госпіталізувати матір, проте відповідач ОСОБА_3 відмовилась, а безпосередньо після цього вона відвезла матір в м. Керч, де остання 05.07.2013 року померла.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, що з 1992 року вона проживала в м. Керчь, а матір проживала в м. Вільнянськ, вона її періодично відвідувала. 19.01.2013 року, коли вона по телефону вітала матір з Днем народження, то сестра ОСОБА_2 повідомила їй, що у матері «поехала крыша», і брат збирається її покласти в будинок для божевільних. Тоді в лютому 2013 року вона приїхала в м. Вільнянськ, відвідала матір, але ніяких розладів її психіки не помітила. 09.02.2013 року вона забрала матір до себе в м. Керчь, привезла її назад до Вільнянську наприкінці березня 2013 року, і після того до кінця травня 2013 року проживала разом з матірю в м. Вільнянськ. В квітні 2013 року мама впала, забила грудину, і з цього приводу викликали лікаря ОСОБА_6 Зі слів свідка, мама була адекватною, все розуміла, неодноразово висловлювала бажання подарувати їй будинок. З цією метою 23.05.2013 року вона викликала таксі і відвезла матір до нотаріуса ОСОБА_4, де остання оформила договір дарування будинку. При укладенні договору матір усвідомлювала все, що відбувається. 27.05.2013 р. до матері приходила ОСОБА_2, остання дізналась, що матір подарувала будинок, і цього приводу була сварка. 27.05.2013 року матері стало гірше, вона весь час лежала. Вона викликала терапевта. 29.05.2013 року брат разом з терапевтом привіз на машині і психіатра. Психіатр оглядала матір, проте який діагноз не повідомляла. 31.05.2013 р. вона забрала матір з собою в м. Керчь, де остання 05.07.2013 року померла.

Допитана в якості свідка приватний нотаріус ОСОБА_4 пояснила, що 23.05.2013року ОСОБА_3 привезла до неї на роботу ОСОБА_5 для оформлення договору дарування будинку. Бабуся сиділа в машині. Вона вийшла до неї, поспілкувалась. В ході розмови остання виявила бажання подарувати будинок своїй доньці ОСОБА_3, при цьому всі питання вона розуміла та відповідала на них, називала всіх родичів по імені. Потім бабуся разом з ОСОБА_3 зайшли до неї в кабінет. Там бабуся перечитала договір і підписала його.

Свідок ОСОБА_6 пояснила, що вона працює дільничим лікарем Вільнянської районної комунальної лікарні, і знала ОСОБА_5 з 1986 року. В 1988 р. у ОСОБА_5 стався гострий інфаркт, вона лікувалась в стаціонарі. Потім вона постійно наблюдала її як дільничий терапевт, відвідували в середньому три рази на рік. ОСОБА_5 страждала ішемічною хворобою, у неї були постійні аритмії. 27.09.2012 р. вона відвідала ОСОБА_7 вдома за викликом, оскільки сталася пожежа, внаслідок якої ОСОБА_7 пережила стрес, впала і отримала опік передпліччя. Потім 09.04.2013 року її знову викликали до ОСОБА_5, оскільки остання впала та забила ліву половину грудної клітини. Вона рекомендувала хворій таблетки від тиску та рентген. Наступний раз вона за викликом родичів відвідала ОСОБА_7 разом з лікарем-психіатром ОСОБА_8 29.05.2013 року. В той день хвора знаходилась в спальні в ліжку, з трудом піднялась та відповідала на питання, розказувала, що все болить. Свідок зазначає, що до квітня 2013 року ОСОБА_7 була завжди адекватною, все розказувала, а при відвідуванні її 29.05.2013 р. остання вже була іншою людиною, губилась у відповідях. З хворою розмовляла лікар-психіатр. А присутні при їх відвідуванні родичі хворої весь час сварились між собою з приводу того, що був підписаний якийсь документ. Вона рекомендувала покласти ОСОБА_7 на стаціонарне обстеження неврапотологом. Проте донька хворої ОСОБА_3 відмовилась від цього, посилаючись, що забере матір з собою в м. Керчь. В той же день ввечері до неї прийшла ОСОБА_3, просила віддати медичну картку матері. Вона відмовила. Однак, зважаючи на сварки родичів хворої, які вона почула, передчуваючи, що в майбутньому можуть бути якісь проблеми, вона зробила ксерокопію медичної картки ОСОБА_7 Наступного дня вона дізналась, що ОСОБА_3 через головного лікаря забрала з лікарні оригінал медичної картки. Зроблену ксерокопію тієї медичної картки свідок надала суду, і підтвердила, що всі записи в ній відповідають тим, які вона особисто робила в оригіналі картки ОСОБА_7

Свідок ОСОБА_9 пояснила, що вона працює лікарем-психіатром в Вільнянській ЦРКЛ 29.05.2013 року вона разом з дільничим лікарем ОСОБА_6 за викликом родичів виїхали до дому ОСОБА_5 Вона оглянула бабусю і встановила діагноз «Деменція сосудиста, зниження інтелекту». На час огляду соціально-небезпечних тенденцій у ОСОБА_5 виявлено не було. Раніше вона цю пацієнтку не відвідувала, і що передувало встановленому діагнозу сказати не може, скільки триває захворювання встановити також не може. При відвідуванні ОСОБА_7 вона завела окрему медичну карту, яку надала на запит суду.

В судовому засіданні представником позивача ОСОБА_2 ОСОБА_10 заявлене клопотання про призначення у справі судово-психіатричної (посмертної) експертизи, на вирішення якої він прохає поставити наступні питання:

- Чи страждала ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, будь-якими психіатричними розладами станом на 23.05.13 року ?

- Якщо так, то коли виник такий розлад?

- Чи могла ОСОБА_5 усвідомлювати характер своїх дій та керувати ними при укладанні договору дарування жилого будинку № 7 по вул. Українська у м. Вільнянську Запорізької області, укладеного 23.05.2013 року між ОСОБА_5 і ОСОБА_3 та зареєстрованого приватним нотаріусом Вільнянського районного нотаріального округу ОСОБА_4 за № 300 ?

Проведення експертизи представник позивача прохає доручити судовим експертам Комунальної установи Запорізької обласної ради «Обласна психіатрична лікарня» (69050 м. Запоріжжя, Оріхівське шосе, 10-А).

Учасники процесу не заперечували проти проведення вказаної експертизи.

Суд, розглянувши заявлене клопотання, вислухавши думку учасників процесу з цього приводу, дійшов наступних висновків:

Згідно ч.1 ст. 143 ЦПК України для зясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі. Відповідно до ч.4 ст. 143 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, мають право просити суд призначити експертизу у відповідні судово-експертній установі.

Відповідно до п.2 ст. 145 ЦПК України призначення експертизи є обовязковим за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо необхідно встановити психічний стан особи.

Отже, суд вважає, що необхідність експертного висновку випливає з обставин справи. Оскільки вирішення питання про психічний стан ОСОБА_5 на момент укладення нею 23.05.2013 року договору дарування будинку потребує спеціальних знань в області медицини, то заявлене представником позивача клопотання в частині призначення у справі судово-психіатричної (посмертної) експертизи - суд визнає обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

В своєму клопотанні представник позивача також прохає суд в ухвалі про призначення експертизи зазначити експертам не враховувати при проведенні експертизи пояснення відповідача ОСОБА_3, які вона давала в судовому засіданні. Посилається на те, що після того, як остання в судовому засіданні, яке відбулося 20.05.2014 року, дала пояснення по суті спору, учасники процесу були позбавлені можливості перевірити її пояснення шляхом ставлення питань до відповідача, оскільки після оголошеної судом перерви ОСОБА_3 постійно ухиляється від явки до суду. Отже вказана обставина, за ствердженням представника позивача, порушує принцип рівності учасників цивільного процесу перед законом та судом.

Розглядаючи клопотання ОСОБА_10 в цій частині, суд враховує, що представник позивача в своєму клопотанні не зазначив, що саме з пояснень відповідача він хотів би перевірити шляхом питань, конкретно які саме питання він не мав можливості задати відповідачу. При цьому, незважаючи на те, що відповідач ОСОБА_3 після 20.05.2014 року дійсно неодноразово не зявляється в судові засідання, суд враховує, що її інтереси в суді представляє адвокат ОСОБА_11, який відвідує всі судові процеси після 20.05.2014 року, має повний обсяг цивільних прав та обовязків, як і сама відповідач. Тому за висновком суду представник позивача не позбавлений можливості задавати останньому свої питання. З врахуванням вищезазначеного, суд не знаходить законних підстав для задоволення клопотання представника позивача в частині обмеження експертів використовувати при проведенні експертизи пояснення відповідача ОСОБА_12, які вона давала в судовому засіданні 20.05.2014 року.

Згідно з положеннями п.5 ч.1 ст. 202 ЦПК України у разі призначення експертизи суд має право зупинити провадження у справі.

Отже, керуючись ст., ст. 143, 202, 209, 210 ЦПК України суд

УХВАЛИВ:

Клопотання представника позивача ОСОБА_2- адвоката ОСОБА_10 задовольнити частково.

Призначити у справі судово-психіатричну експертизу (посмертну), проведення якої доручити судовим експертам Комунальної установи Запорізької обласної ради «Обласна психіатрична лікарня» (69050 м. Запоріжжя, Оріхівське шосе, 10-А).

На вирішення експертизи поставити наступні питання:

- Чи страждала ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, будь-якими психіатричними розладами станом на 23.05.2013 року ?

- Якщо так, то коли виник такий розлад?

- Чи могла ОСОБА_5 усвідомлювати характер своїх дій та керувати ними при укладанні договору дарування жилого будинку № 7 по вул. Українська у м. Вільнянську Запорізької області, укладеного 23.05.2013 року між ОСОБА_5 і ОСОБА_3 та зареєстрованого приватним нотаріусом Вільнянського районного нотаріального округу ОСОБА_4 за № 300 ?

В іншій частині клопотання залишити без задоволення.

Попередити судових експертів про кримінальну відповідальність за ст., ст. 384, 385 КК України за завідомо неправдивий висновок або відмову від виконання покладених на них обовязків.

Розяснити судовим експертам, що відповідно до п.1 ч.1 ст. 13 Закону України від 25.02.94 № 4038 «Про судову експертизу» експерт має право подавати клопотання про надання додаткових матеріалів.

Для проведення експертизи направити до експертної установи матеріали цивільної справи № 314/969/14-ц у повному обсязі, включаючи виписку з амбулаторної карти ОСОБА_5 (а.с. 50 ), ксерокопію амбулаторної карти ( а.с. 136-155 ), заведену лікарем-психіатром медичну карту ОСОБА_5 (додається окремо), диск, на якому здійснювались технічні записи судових засідань.

Витрати за проведення експертизи покласти на позивача ОСОБА_2

На час проведення експертизи провадження в справі № 314/969/14-ц зупинити.

Ухвалу в частині зупинення провадження у справі може бути оскаржено до Апеляційного суду Запорізької області через Вільнянський районний суд Запорізької області протягом пяти днів з дня її проголошення.

Суддя: О.С. Надворна

19.11.2014