Ухвала суду № 61961724, 10.10.2016, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

УХВАЛА

"10" жовтня 2016 р.Справа № 924/128/16

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Мухи М.Є., розглянувши матеріали скарги на дії державного виконавця у справі

за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Хмельницькгаз", м. Хмельницький

до Комунального підприємства "Міськтепловоденергія", м. Кам'янець-Подільський

про стягнення 5 162 378,60грн. заборгованості

Представники сторін:

позивача: не з'явився

відповідача: ОСОБА_1 за довіреністю від 04.01.16р.

за участю ОСОБА_2 за довіреністю №10.2-06/29/1611 від 2104.16р.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 13.05.16р. позов задоволено та стягнуто з Комунального підприємства "Міськтепловоденергія", м. Кам'янець-Подільський вул. Тімірязєва, 123 (код ЄДРПОУ 36588183) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Хмельницькгаз", м. Хмельницький Пр. Миру 41 (код ЄДРПОУ 05395598) 4 884 963,66грн. заборгованості та 73 274,45грн. судового збору.

22.06.16р. видано наказ.

02.08.16р. до суду надійшла скарга КП "Міськтепловоденергія" на дії державного виконавця в якій відповідач просить визнати неправомірними дії головного державного виконавця ВПВР управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області ОСОБА_2 в частині винесення постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 22.07.16р. та скасувати постанову головного державного виконавця ВПВР управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області ОСОБА_2В про стягнення з боржника виконавчого збору від 22.07.16р. В обґрунтування заяви боржник зазначає, що за період з 13.05.16р. по 18.07.16р. включно КП "Міськтепловоденергія" в якості погашення заборгованості було добровільно сплачено грошові кошти на загальну суму 746 661,07грн., тобто станом на 19.07.16р. залишок заборгованості становив 4 138 302,59грн. Крім того, заявник повідомляє, що за період з 19.07.16р. по 21.07.16р. включно боржником було сплачено грошові кошти на загальну суму 4 573,73грн. У в'язку із викладеним, наголошує, що на момент винесення постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору (22.07.16.) загальний розмір заборгованості складав 4 133 728,86грн., що не було враховано державним виконавцем при винесенні зазначеної вище постанови.

03.08.16р. скаргу ухвалою суду призначено до розгляду.

Представник заявника в судове засідання з'явився, подану скаргу підтримав. У додаткових поясненнях від 30.08.16р. відповідач зазначив, що підставою для визначення розміру судового збору, що підлягав стягненню із божника стала виключно інформація отримана державним виконавцем від стягувача. Наголошує, що жодних дій з перевірки вірності вказаного стягувачем розміру заборгованості державним виконавцем в порушення ст.11 ЗУ "Про виконавче провадження" та п.4.1.1 Інструкції №74/5 проведено не було. Заявник вважає, що із системного аналізу ст.ст.27, 28, 32, 35 ЗУ "Про виконавче провадження" вбачається, що сплив строку наданого для добровільного виконання рішення суду в поєднанні з відсутністю вчинення державним виконавцем дій з примусового виконання рішення до подання заяви боржника про закінчення виконавчого провадження у зв'язку із добровільним виконанням рішення, сам по собі не є достатньою підставою, з якою законодавець пов'язує стягнення виконавчого збору з боржника. Також відповідач у поясненнях від 03.10.16р. вказує, що на момент винесення головним державним виконавцем управління ДВС ГТУЮ у Хмельницькій області ОСОБА_2 постанови про стягнення виконавчого збору становив 4 133 728,86грн.

Позивач проти поданої скарги заперечує. У письмових поясненнях від 03.10.16р. повідомляє, що при зарахуванні коштів за надані послуги з розподілу природного газу на поточний рахунок, товариство в квітні - травні 2016 року керувалося Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні"; постановою НКРЕКП №512 від 31.03.2016р. "Про затвердження реєстру нормативів перерахування коштів, що надходять як плата за теплову енергію та/або надані комунальні послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води від усіх категорій споживачів та як плата теплопостачальних організацій за вироблену теплогенеруючими організаціями теплову енергію на квітень 2016 року"; постановою НКРЕКП №771 від 29.04.2016 року "Про затвердження реєстру нормативів перерахування коштів, що надходять як плата за теплову енергію та/або надані комунальні послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води від усіх категорій споживачів та як плата теплопостачальних організацій за вироблену теплогенеруючими організаціями теплову енергію на травень 2016 року". Зауважує, що при оплаті в квітні травні 2016 року КП "Міськтепловоденергія" в призначенні платежу зазначало, що дані кошти перераховані згідно постанови Кабінету Міністрів України №217 від 18.06.2014 року "Про затвердження Порядку розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з постачальником природного газу, на якого покладено спеціальні обов'язки" і Постанов НКРЕКП №512 від 31.03.2016р. та №771 від 29.04.2016р. у яких чітко вказано за який місяць проводиться оплата коштів.

Представник ДВС в судовому засіданні та письмовій позиції проти поданої скарги заперечує. Натомість зазначає, 19.07.2016р. державним виконавцем було винесено вимогу, якою зобов'язано боржника надати на адресу відділу перелік дійсних рахунків, відкритих у банківських та інших фінансових установах КП "Міськтепловоденергія" із зазначенням режиму їх використання, цільового призначення, а також повідомити про залишок коштів на відповідних рахунках, з метою їх подальшого списання платіжними вимогами державного виконавця. У відповіді, що надійшла від боржника (лист від 21.07.16р.) було повідомлено, що станом на 20.07.16р. відповідачем погашено частину заборгованості в розмірі 746 131,64грн. Повідомляє, що відповідно до факсограми ПАТ "Хмельницькгаз" заборгованість КП "Міськтепловоденергія" станом на 22.07.16р. становила 4 512 069,02грн. Тобто боржником самостійно було частково сплачено борг у розмірі 446 169,09грн. Пояснює, що із врахуванням даної інформації та у відповідності до ст.28 ЗУ "Про виконавче провадження" державним виконавцем 22.07.16р. винесено постанову про стягнення виконавчого збору в розмірі 10% від залишкової суми боргу.

В ході розгляду скарги суд встановив таке.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 13.05.16р. позов задоволено та стягнуто з Комунального підприємства "Міськтепловоденергія", м. Кам'янець-Подільський вул. Тімірязєва, 123 (код ЄДРПОУ 36588183) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Хмельницькгаз", м. Хмельницький Пр. Миру 41 (код ЄДРПОУ 05395598) 4 884 963,66грн. заборгованості та 73 274,45грн. судового збору.

22.06.16р. видано наказ.

01.07.16р. державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №51543756 та надано боржнику 7 днів з моменту винесення постанови для виконання рішення суду.

14.07.16р. за зверненням КП "Міськтепловоденергія" винесено постанову про відкладення виконавчих дій до 19.07.16р.

19.07.16р. боржнику було направлено вимогу державного виконавця про надання в трьохденний термін переліку дійсних рахунків, відкритих у банках та інших фінансових установах боржником із зазначенням режиму їх використання та цільового призначення.

Листом від 21.07.16р. КП "Міськтепловоденергія" державному виконавцю була надана інформація про наявні рахунки в банках, а також повідомлено про добровільну сплату заборгованості в розмірі 746 131,64грн., що також підтверджується наданими до матеріалів скарги копіями платіжних доручень та актами звірки розрахунків.

Згідно повідомлення наданого ПАТ "Хмельницькгаз" станом на 22.07.16р. заборгованість відповідача становила 4 512 069,02грн.

22.07.16р. головним державним виконавцем ВПВР УДВС Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області ОСОБА_2 винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 451 206,90грн. із залишку несплаченої заборгованості в сумі 4 512 069,02грн.

Оцінюючи доводи учасників процесу, а також матеріали справи, судом береться до уваги таке.

Як передбачено ст. 124 Конституції України та ст.115 ГПК України, судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і виконуються в порядку, визначеному Законом України „Про виконавче провадження.

Згідно ст.121-2 ГПК України скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

При розгляді скарги судом враховується Закон України „Про виконавче провадження в редакції чинній на момент винесення оскаржуваної постанови.

Так, відповідно до ст. 1 Закону України „Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно з ст. 2 Закону України „Про виконавче провадження примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Як передбачено ч.1 ст.6 Закону України „Про виконавче провадження, державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ст.11 Закону України „Про виконавче провадження державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець, зокрема: здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Згідно зі ст.28 Закону України „Про виконавче провадження у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача.

Відповідно до ст.32 Закону України „Про виконавче провадження заходами примусового виконання рішення є звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи, передбачені рішенням.

Крім того, відповідно до ст.46 Закону України „Про виконавче провадження у разі невиконання рішення у строк, установлений для добровільного його виконання, з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 % від фактично стягненої суми або вартості майна боржника, яке передане стягувачу за виконавчим документом.

Вході розгляду скарги судом встановлено, що 01.07.16р. державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №51543756 та надано боржнику 7 днів з моменту винесення постанови для добровільного виконання рішення суду. 14.07.16р. за зверненням КП "Міськтепловоденергія" державним виконавцем винесено постанову про відкладення виконавчих дій до 19.07.16р.

За період із 13.05.16р. по 21.07.16р. боржником - КП "Міськтепловоденергія" було погашено 751 234,80грн. боргу на виконання наказу №924/128/16 від 22.06.16р., виданого господарським судом Хмельницької області, що підтверджується копіями платіжних доручень доданих до матеріалів скарги та актом звірки розрахунків станом на 21.07.16р. наданим представником відповідача в судовому засіданні 03.10.16р.

За таких обставин, залишок боргу, який не сплачено боржником у самостійний термін станом на 22.07.16р., становив 4 133 728,86грн.

Натомість, 22.07.16р. головним державним виконавцем ВПВР УДВС Головного територіального управління юстиції Хмельницької області винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 451 206,90грн. із суми боргу 4 512 069,02грн.

Враховуючи викладене, суд вважає, що оскаржувана постанова від 22.07.16р. винесена без врахування часткового виконання рішення боржником до закінчення строків на добровільне виконання виконавчого документа, а отже остання суперечить вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи.

Згідно зі ст. ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на зазначене, доводи скаржника визнаються правомірними, скарга КП Міськтепловоденергія підлягає задоволенню, а постанова головного державного виконавця ВПВР управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області ОСОБА_2В від 22.07.16р про стягнення з КП "Міськтепловоденергія" виконавчого збору скасуванню.

Керуючись ст.ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати неправомірними дії головного державного виконавця ВПВР управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області ОСОБА_2 в частині винесення постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 22.07.16р.

Скасувати постанову головного державного виконавця ВПВР управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області ОСОБА_2В про стягнення з КП "Міськтепловоденергія" виконавчого збору від 22.07.16р. ВП №51543756.

СуддяМ.Є. Муха

Віддрук. 2 прим.: 1 - до справи, 2 - позивачу - (29019, м. Хмельницький, пр.Миру, 41),