Постанова № 61961558, 21.09.2016, Приморський районний суд м. Маріуполя

Справа № 266/3528/16-а

Провадженя№ 2-а/266/75/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.09.2016 м.Маріуполь

Приморський районний суд в складі головуючого судді Курбанової Н.М., за участю секретаря Макогон С.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Приморському районі міста Маріуполя Донецької області про визнання дій протиправними та спонукання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі міста Маріуполя, в якому просила визнати протиправними дії відповідача, стосовно відмові їй у переведенні з пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року, № 3723-Х11 та зобов'язати УПФУ в Приморському районі міста Маріуполя Донецької області перевести їй пенсію, яка призначена відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію державного службовця, яку призначити та розрахувати відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 06.12.1993 року, № 3723-Х11, починаючи з 26.08.2016 року. В обґрунтування своїх вимог посилалась не те, що відповідно до статті 1 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» з 08.01.2004 року вона перебуває на посаді професійного судді. 17 липня 2015 року вона досягла пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (57 років), має страховий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (40 років), у тому числі стажу державної служби понад 12 років. З 17.07.2015 року їй була призначена пенсія за віком відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виплата якої не проводиться. 26.08.2016 року вона звернулася до відповідача із заявою про переведення її пенсії на пенсію держслужбовця, проте, 06.09.2016 року отримала відмову. Вважає, що відмова відповідача у переведення її пенсії на іншу, є неправомірною і такою, що не відповідає нормам чинного законодавства та грубо порушує її конституційне право на соціальне забезпечення, у зв'язку із чим просила поданий позов задовольнити.

Позивач до суду не з'явився, надав заяву, якою підтримав поданий позов в повному обсязі, просив про його задоволення.

Представник відповідача надав суду заперечення, у яких позов не визнав повністю та зазначив, що ОСОБА_1 дійсно отримує пенсію за віком на загальних умовах, яку призначено відповідно вимог ст. 26 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Загальний страховий стаж ОСОБА_1 складає 39 років 05 місяців 15 днів, в тому числі період навчання 04 роки 09 місяців 27 днів. Пенсію розраховано за даними персоніфікованого обліку за період роботи з 01.07.2000 р. по 31.05.2015 р. з застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу. 26.08.2016 р. ОСОБА_1 звернулась до управління із заявою про перехід з пенсії за віком, призначену відповідно ст.26 Закону 1058, на пенсію за віком відповідно до Закону України „Про державну службу". Відповідно ч. 12 п. 3 ст. 3 Закону України „Про державну службу" № 889-VIII від 10.12.2015 p., який набрав чинності з 01.05.2016 р., дія цього Закону не поширюється на суддів. Відповідно запису в трудовій книжці та довідки про стаж роботи на посаді судді № 7 від 22.08.2016 р. ОСОБА_1 з 12.01.2004 р. по теперішній час працює на посаді судді Жовтневого районного суду. Пенсійне забезпечення суддів регламентується ст. 141 Закону України „Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 р. № 2453-VI. Відповідно до частини 18 п. 3 розділу XI „Прикінцеві та перехідні положення" Закону 889 внесено зміни до Закону України "Про судоустрій і статус суддів": у статті 141 в абзаці першому частини першої, у частині другій слова "на умовах, передбачених статтею 37 Закону України "Про державну службу" виключено. Тобто судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 роки, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання, а тому у задоволенні позову просив відмовити.

Суд, дослідивши докази по справі в їх сукупності, прийшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в УПФУ Приморського району м. Маріуполя та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 18 липня 2015 року, що підтверджується відповіддю УПФУ Приморського району м. Маріуполя.

Відповідно до запису у трудовій книжці серій АА № 237276 ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 12.01.2004 року по теперішній час працює на посаді судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя (а.с. 12-16).

Рішенням начальника УПФУ Приморського району м. Маріуполя № 2178 від 30.08.2016 позивачу було відмовлено у переводі пенсії за віком по Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію по Закону України «Про державну службу», оскільки дія вказаного закону не поширюється на суддів (а.с. 6).

Згідно із ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на пенсійне забезпечення. Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв'язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею і є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов'язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.

Загальні засади діяльності, статус державних службовців, які працюють в державних органах та їх апарату, а також особливості правовідносин щодо призначення та перерахунку пенсій державним службовцям, оплати праці державних службовців встановлені Законом України «Про державну службу».

Пенсійне забезпечення державних службовців регулюється статтею 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3723-Х11.

Віповідно до п. 5 Прикінцевих положень Закону України від 02.03.2015, № 213-VIII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання "позначаються відповідно до законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", "Про статус народного депутата України", Кабінет Міністрів України", "Про судову експертизу", "Про Національний банк України","Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про дипломатичну службу", Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.

У зв'язку з тим, що законодавець до 01 червня 2015 року не визначився із призначенням пенсій, зокрема, і спеціальних, з 01.06.2015 року органами Пенсійного фонду України пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» не призначаються.

Разом з цим, 01 травня 2016 року набув чинності Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-Н11 та згідно частини 2 Прикінцевих та перехідних положень визнано такими, що втратили чинність, зокрема, Закон України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 p., N 52, ст. 490 із наступними змінами), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 11 цього розділу.

Отже, законодавець з 01 травня 2016 року відновив дію статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3723-Х11 із зауваженням до кола осіб, визначених у пунктах 10 і 12 розділу XI Закону України від 10 грудня 2015 року N 889-Н11.

Відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3 723-XII (пенсійне забезпечення державних службовців) на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, піднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Відповідно до пункту 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону N 889-Н11 державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 p., N 52, ст. 490 наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 p., N 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, з віднесених до категорій посад державних службовців.

Перелік посад державної служби, які обіймали особи - державні службовці, що належать до певної категорії посад, передбачених Законом № 3723, визначається - Кабінетом Міністрів України стаття 25 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ).

Згідно до частини 1 та 2 Порядку, затвердженим Постановою КМ України від 03.05.1994, № 283 "Про порядок обчислення стажу державної служби" цим Порядком визначаються посади і органи, час роботи в яких зараховується до стажу державної служби. (ч. 1) До стажу державної служби зараховується робота (служба): на посадах державних службовців у державних органах, передбачених у статті 25 Закону України «Про державну службу», а також на посадах, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад державних службовців; зокрема, на посадах суддів (частина 2).

Крім того, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 року № 229 затверджений новий Порядок обчислення стажу державної служби, яким стаж державної служби обчислюється відповідно до частини другої статті 46 Закону України від 10 грудня 2015 p. N 889-VIII "Про державну службу" та до стажу державної служби зараховується, зокрема, час перебування на посадах суддів.

Отже, ОСОБА_1, як державний службовець, який на день набрання чинності Законом N 889-VIII займає посаду державної служби та має не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" N 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, має право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" N 3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців (пункти 10 і 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону N 889-VIII).

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, що встановлено ст. 11 КАС України.

Згідно статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Керуючись вказаними принципами, за існуючих обставин справи суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно до ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чим службова особа.

На підставі викладеного за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень підлягає стягненню судовий збір на користь позивачки у розмірі 551,20 грн., сплачений нею при подачі позову до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2-15, 17, 18, 41, 79, 86-88, 94, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Приморському районі міста Маріуполя Донецької області про визнання дій протиправними та спонукання вчинити певні дії- задовольнити.

Визнати дії Управління Пенсійного Фонду України в Приморському районі міста Маріуполя Донецької області, які полягають у відмові ОСОБА_1 у переведенні з пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року, № 3723-Х11 - протиправними.

Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в Приморському районі міста Маріуполя Донецької областіпенсію ОСОБА_1, яка призначена відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» перевести на пенсію державного службовця, яку призначити та розрахувати відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 06.12.1993 року, № 3723-Х11, починаючи з 26.08.2016 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1судовий збір у розмірі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) грн. 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Приморський районний суд м. Маріуполя протягом 10 днів з дня отримання її копії.

Суддя: Курбанова Н. М.