Ухвала суду № 61960613, 10.10.2016, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

УХВАЛА

"10" жовтня 2016 р.Справа № 922/4927/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ємельянової О.О.

при секретарі судового засідання Малихіній М.П.

розглянувши матеріали справи

за позовом Акціонерної компанії "Харківобленерго", м. Харків до Комунального підприємства "Харківводоканал", м. Харків простягнення 19 278 915, 67 грн.за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 (дов. № 01-16юр/3214 від 25.04.2016 року); ОСОБА_3 (дов. №01-16юр/3600 від 10.05.2016 року);

від відповідача: ОСОБА_4 (дов. № 1054 від 01.03.2016 року); ОСОБА_1 (дов. № 209/810/15 від 19.11.2015 року).

ВСТАНОВИВ:

Акціонерна компанія "Харківобленерго", м. Харків (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Комунального підприємства "Харківводоканал", м. Харків, про стягнення 19 278 915, 67 грн. (тарифна складова - 16 065 763,06 грн., ПДВ 20% - 3 213 152,61 грн.) та судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором про постачання електричної енергії № 4 від 07.05.2004 року.

У межах строків визначених статті 69 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи неодноразово відкладався.

У судовому засіданні 05.10.2016 року оголошено перерву до 10.1.02016 року.

28.09.2016 року відповідач через канцелярію суду надав клопотання вх. № 32014 про продовження строку вирішення спору у відповідності до вимог статті 69 Господарського процесуального кодексу України.

04.10.2016 року відповідач через канцелярію суду надав пояснення вх. № 32742 щодо заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог у яких зазначає, що вважає заявлені позивачем до стягнення суми незаконними та необґрунтованими.

06.10.2016 року відповідач через канцелярію суду надав клопотання вх. № 32979 про призначення судової експертизи у якому просить суд задовольнити клопотання про призначення судової експертизи. Призначити у справі № 922/4927/15 судово-економічну експертизу. Проведення експертизи доручити судовим експертам Харківського науково-дослідного інституту ім. зас. проф. ОСОБА_5. Сплату витрат, пов'язаних із здійсненням експертизи покласти на відповідача з подальшим розподілом їх відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України. На вирішення судовим експертам поставити наступне питання:

- чи є наданий позивачем у справі № 922/4927/15 розрахунок суми вартості активної електричної енергії за спірний період вірним та чи підтверджується правильність його здійснення належними та допустимими первинними документами?.

06.10.2016 року відповідач через канцелярію суду надав клопотання вх. № 32980 про витребування доказів у якому просить суд витребувати від позивача детальний розрахунок суми заявлених позовних вимог, у тому числі розрахунок уточнення позовних вимог з посиланням на відповідну нормативну базу, яка встановлює порядок та правильність проведення таких розрахунків.

10.10.2016 року позивач через канцелярію суду надав пояснення вх. № 33150 у яких зазначає, що доводи відповідача щодо неналежності доказів, які присутні у матеріалах справи на підтвердження заборгованості за спожиту електричну енергію є незаконними, необґрунтованими, мають штучний характер та направлені на затягування судового процесу з метою унеможливлення стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію з відповідача, що порушує законні права позивача.

Присутні у судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили суд позов задовольнити. Проти заявлених відповідачем клопотань заперечували, також зазначили що у матеріалах справи наявний розрахунок сими зменшення позовних вимог.

Присутні у судовому засіданні представники відповідача проти позову заперечували у повному обсязі, вважають його необґрунтованим та безпідставним. Також просили суд задовольнити надані до суду клопотання.

Щодо клопотання відповідача вх. № 32979 відповідача про призначення судової експертизи, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Пунктом 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" визначено, що відповідно до статті 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду. Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Відповідно до пункту 5 цієї постанови Пленуму питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Згідно з пунктом 12 цієї ж постанови недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

Пунктом 1 частини 2 статті 79 Господарського процесуального кодексу України передбачено право господарського суду зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадку призначення господарським судом судової експертизи.

Однак, таке право господарського суду має реалізуватись лише у разі дійсної потреби.

В обґрунтування наданого клопотання щодо необхідності призначення експертизи відповідач посилається на те що як вбачається із ухвали суду від 02.08.2016 року про призначення експертизи були поставлені питання:

1. Чи правильно визначений позивачем обсяг втрат електричної енергії в трансформаторах і лініях електропередавання по всім точкам приєднання мереж відповідача? ;

2. Які реальні кількісні показники цих втрат можуть бути пред'явлені до сплати саме Комунальним підприємством "Харківводоканал"?;

3. Чи є наданий позивачем у справі №922/4927/15 розрахунок суми вартості електричної та реактивної енергії за спірний період вірним?.

За твердженнями відповідача вказаний текст ухвали свідчить про те, що експерти у даній справі повинні були встановити не тільки розмір заборгованості за реактивну електричну енергію та розмір платних втрат, а й вірність розрахунку суми вартості електричної енергії за спірний період по договору № 4. Проте проведення експертизи було знято у зв'язку із зменшенням розміру позовних вимог, яке на думку відповідача не стосується суми вартості активної електричної енергії. Тому було надано до суду клопотання про проведення судово-економічної експертизи.

Вирішуючи питання про необхідність призначення експертизи, суд виходив з того, чи мають значення для справи обставини, встановлення яких можна здійснити судовою експертизою, та чи може сторона іншими засобами доказування підтвердити ці обставини.

Суд не погоджується із твердженнями відповідача, оскільки у матеріалах справи містяться два висновки: 1. судової комплексної електротехнічної та економічної експертизи № 10251/10253 від 18.02.2016 року та 2. додаткової комплексної комісійної електротехнічної та економічної експертизи № 4305/4306 від 30.06.2016 року.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання відповідача про призначення судової експертизи, як в необґрунтованому, безпідставному та такому, що спростовуються матеріалами справи та викладеними вище нормами.

Розглянувши клопотання вх. № 32980 відповідача про витребування доказів, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог частин 1, 2 статті 38 Господарського процесуального кодексу України, сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, що перешкоджають його наданню; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація; 4) обставини, які може підтвердити цей доказ. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.

В обґрунтування наданого клопотання відповідач зазначає, що у тексті заяві про уточнення позовних вимог та у матеріалах справи відсутній будь - який розрахунок зменшення позовних вимог та незрозумілим вбачається сам механізм його проведення, який проводиться самостійно позивачем на підставі даних, якими не володіє відповідач. У зв'язку із чим відповідач не має можливості самостійно надати докази безпідставності обчислення втрат електричної енергії просить задовольнити клопотання.

Дослідивши матеріали справи та клопотання відповідача про витребування доказів, суд прийшов до висновку про відмову в його задоволенні, оскільки воно не відповідає вимогам статті 38 Господарського процесуального кодексу України, зокрема не містить посилання на обставини, визначені даною нормою як підстави для витребування судом документів.

Також суд звертає увагу представника відповідача, що в матеріалах справи вже містяться надані позивачем розрахунки (т. 1, а.с. 20-22, т. 4, а.с. 201).

Враховуючи вищевикладене в сукупності та з огляду на те, що усі заявлені клопотання представників відповідача були фактично направленні на затягування судового процесу, враховуючи повну необґрунтованість зазначених клопотань, які фактично є спробою представників відповідача затягнути вирішення даного спору та є зловживанням останніми своїми процесуальними правами що суперечить зокрема вимогам статті 22 Господарського процесуального кодексу України, оскільки сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повару до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, а також подача представниками відповідача вищезазначених клопотань спрямованих на штучне затягування судового процесу, що суперечить, зокрема, вимогам статті 6 Конвенції про захист праві людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Вирішуючи клопотання відповідача про продовження строку вирішення спору, суд виходить з наступного.

Згідно частини 3 статті 4-3 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 69 Господарського процесуального кодексу України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. Згідно частини 3 статті 69 Господарського процесуального кодексу України у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Так, з метою забезпечення всебічного, повного та об'єктивного розгляду справи, а також принципів рівності всіх учасників судового процесу та змагальності, суд дійшов висновку про можливість задоволення клопотання позивача про продовження строку вирішення спору у даній справі на 15 днів.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема є: нез'явлення в засіданні представників сторін, інших учасників судового процесу; неподання витребуваних доказів; необхідність витребування нових доказів.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд вважає за необхідне розгляд справи відкласти у зв'язку із необхідністю повторного виклику сторін, витребування документів у справі для всебічного та повного з'ясування обставин.

Керуючись статтями статтями 22, 69, 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1.Продовжити строк розгляду справи на 15 днів з 11.10.2016 року до 25.10.2016 року у порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України.

2. Розгляд справи відкласти на "17" жовтня 2016 р. о 12:45 год.

3. Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду за адресою: 61022, місто Харків, площа ОСОБА_1 5, 8-й під'їзд, 1-й поверх, кабінет № 112.

Сторонам для участі у судовому засіданні (всі документи надаються із клопотанням про залучення їх до матеріалів справи у відповідності до статті 22 Господарського процесуального кодексу України):

- довіреність на представника (засвідчену копію до справи).

4. Явку представників сторін у судове засідання визнати обов'язковою.

Суддя ОСОБА_6