Рішення № 61959811, 29.09.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.09.2016Справа №910/11621/16

Господарський суд міста Києва в складі:

головуючого судді Привалова А.І.

при секретарі Островській О.С.

розглянувши справу № 910/11621/16

за позовом приватного підприємства «Виробничо-дистрибьюторська компанія

«Дім Вина «Скала»

до 1) Дніпровського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві

2) Державної казначейської служби України

про стягнення моральної шкоди

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - директор (протокол № 1 від 01.09.2010);

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство «Виробничо-дистрибьюторська компанія «Дім Вина «Скала» (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до 1. Дніпровського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України (відповідач 1), 2. Державної казначейської служби України (відповідач 2) про стягнення моральної шкоди у розмірі 4 850 560,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неправомірним порушенням кримінальних справ № 54-3708 та № 04-33441 щодо директора приватного підприємства «Виробничо-дистриб'юторська компанія «Дім Вина «Скала».

Ухвалою Господарського суд міста Києва від 29.06.2016 у справі №910/11621/16 (суддя Сівакова В.В.) повернуто без розгляду позовну заяву, на підставі п.п. 1, 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.08.2016р. скасовано ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.06.2016, а матеріали справи № 910/11621/16 повернуто до Господарського суду міста Києва для розгляду питання про прийняття позовної заяви до провадження.

На підставі повторного автоматизованого розподілу, справу № 910/11621/16 передано до розгляду судді Привалову А.І.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.08.2016р. порушено провадження у справі № 910/11621/16 та призначено її до розгляду в судовому засіданні.

30.08.2016р. через загальний відділ господарського суду від позивача надійшли додаткові письмові пояснення по справі; два клопотання про долучення, огляд, надання оцінки та врахування речових доказів та клопотання про призначення судово-психологічної експертизи для оцінки моральної шкоди.

05.09.2016р. через загальний відділ господарського суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

В судове засіданні 08.09.2016р. представники сторін не з'явились. При цьому, відповідачі витребувані судом докази не подали.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.09.2016р. розгляд справи було відкладено на 29.09.2016р., у зв'язку з неявкою в судове засідання повноважних представників сторін та неподанням витребуваних судом доказів.

29.09.2016р. через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про залучення додаткових доказів у справі.

Присутній у судовому засіданні 29.09.2016 представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги повністю, вважаючи їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позові, та з метою повного й об'єктивного дослідження всіх обставин справи просив задовольнити клопотання про призначення у даній справі судово-психологічної експертизи для оцінки моральної шкоди.

Представники відповідачів 1, 2 в судове засідання вдруге не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, письмових пояснень або відзивів на позов до суду не надіслали.

Відповідачі належним чином повідомлені про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Згідно ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України, ухвалу про порушення провадження у справі від 15.08.2016р. та ухвалу про відкладення розгляду справи було надіслано відповідачам рекомендованою кореспонденцією з повідомленнями про вручення на адреси, що зазначені в позовній заяві.

Оскільки про поважні причини неявки в судове засідання представників відповідачів суд не повідомлений; клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило, тому суд вважає, що, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, без участі представників відповідачів, яких достатньо для винесення рішення по суті.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області, -

ВСТАНОВИВ:

19.10.2012 Дніпровським РУ ГУ МВС України в м. Києві порушено кримінальну справу № 04-33441 за фактом незаконного виготовлення та зберігання з метою використання при продажу товарів, підроблених марок акцизного збору, за ч. 1 ст. 199 Кримінального кодексу України.

25.10.2012 у вказаній кримінальній справі проведено обшук у приміщенні позивача, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Луначарського, 24, вилучено у позивача комп'ютерну техніку, кадрову і бухгалтерську документацію, алкогольні вироби, що підтверджується відповідним протоколом обшуку.

19.10.2012 Дніпровським РУ ГУ МВС України в м. Києві порушено кримінальну справу № 54-3708 за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 172 Кримінального кодексу України. Підставою для порушення кримінальної справи є достатні дані, які вказують на наявність в діях директора ПП «ВДК «Дім вина «Скала» ОСОБА_1 грубого порушення вимог законодавства про працю.

31.10.2012 у справі № 2604/24930/212 та 14.11.2012 Дніпровським районним судом м. Києва відмовлено позивачу у відкритті провадження на постанову відповідача 1 про порушення відносно позивача кримінальної справи за ч. 1, 2 ст. 172 КК України.

23.03.2013 відповідачем 1 повідомлено позивача про підозру у вчинені злочину, визначеного ст. 172 КК України.

26.03.2013 відповідач 1 звернувся до слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва із клопотання про застосування до позивача запобіжного заходу у вигляді застави, в якому було відмовлено.

21.05.2013 відповідачем 1 було вручено позивачеві обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1, внесеному в ЄРДР за № 12012000040000005 від 21.11.2013 та передано справу на розгляд до Дніпровського районного суду м. Києва, який згідно з ухвалою суду у справі № 755/11467/13-к повернутий прокурору.

16.08.2013 відповідачем 1 повторно вручено позивачу обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1, внесеного в ЄРДР № 12012000040000005 від 21.11.2013 та передано справу на розгляд до Дніпровського районного суду м. Києва.

17.10.2013 згідно з постановою Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві вирішено передати позивачу на відповідальне зберігання майно та документацію, вилучені 25.10.2013 в приміщенні позивача під час обшуку.

10.04.2014 року Дніпровським РУ ГУ МВС України в м. Києві винесено постанову про закриття кримінального провадження, внесеного в ЄРДР за № 42013110040000307 від 29.03.2014 (кримінальна справа № 54-3708 порушена 19.10.2012), у зв'язку з відсутністю в подіях складу кримінального правопорушення.

23.04.2014 постановою Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві, закрито кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 42013110040000307 від 29.03.2014 (кримінальна справа № 04-33441 порушена 19.10.2012 року), у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 199 Кримінального кодексу України.

Як стверджує позивач, протиправні дії відповідача 1 щодо здійснення протиправних перевірок діяльності позивача та особисто директора підприємства, притягнення останнього до кримінальної відповідальності, анулювання ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними засобами, і як наслідок зупинення діяльності позивача в період з 18.10.2012 по 18.12.2012, змусили позивача захищати свою честь, гідність і ділову репутацію, шляхом проведення на свій захист мирних мітингів, оскаржувати в прокуратурі чисельні протиправні дії відповідача 1.

Як вказує позивач, на свій захист останній був змушений звертатись до Прем'єр-міністра, прокурора міста Києва, голови ДПА України, Генерального прокурора України про притягнення відповідача 1 до відповідальності.

Крім того, як вказує позивача, останній звертався до Дніпровського районного суду міста Києва із скаргами щодо визнання протиправними дії відповідача 1 та скасувати постанову про порушення кримінальної справи № 04-33441 відносно позивача та ОСОБА_1 та вимагав повернути вилучену у позивача комп'ютерну техніку та кадрову та бухгалтерську документацію підприємства.

Позивачем зазначено, що для подальшого здійснення своєї підприємницької діяльності, позивач був змушений придбати комп'ютерну техніку із програмним забезпеченням, а також сплачувати орендні платежі.

Також, позивачем зазначено, що у зв'язку із проведенням відносно нього протиправних дій з боку відповідача 1, значною мірою погіршилась ділова репутація позивача та не було проведено ряд заходів у сфері виноробства.

Таким чином, позивач стверджує, що саме незаконні дії Дніпровського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві щодо порушення кримінальних справ завдано позивачу моральної шкоди в розмірі 4 850 560,00 грн.

Статтею 56 Конституції України передбачено право кожного на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійснені ними своїх повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 91 Цивільного кодексу України, юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.

Особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є: здоров'я, життя, честь, гідність і ділова репутація, а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством (ч. 1 ст. 201 Цивільного кодексу України).

Як встановлено судом, Дніпровським РУ ГУ МВС України в м. Києві 10.04.2014 та 23.04.2014 закриті кримінальні провадження: внесене в ЄРДР за № 42013110040000307 від 29.03.2014 (кримінальна справа № 54-3708 порушена 19.10.2012), у зв'язку з відсутністю в події складу кримінального правопорушення та внесене до ЄРДР за № 42013110040000307 від 29.03.2014 (кримінальна справа № 04-33441 порушена 19.10.2012), у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 199 Кримінального кодексу України.

З урахуванням закриття вказаних кримінальних проваджень, суд дійшов висновку про неправомірність рішень посадових осіб, які здійснювали досудове слідство, а відповідно і до висновку про порушення прав позивача.

Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 31.05.2016 року у справі № 755/3209/16-ц задоволені позовні вимоги ОСОБА_1 до відповідача 1, стягнуто моральну шкоду, завдану незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури і суду, в розмірі 100000,00 грн.

Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» встановлене Конституцією та законами України право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди є важливою гарантією захисту прав і свобод громадян та законних інтересів юридичних осіб. Тому суди повинні забезпечити своєчасне, у повній відповідності із Конституцією та законами України, вирішення справ, пов'язаних з відшкодуванням такої шкоди.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 23 Цивільного кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (ч. 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 1167 Цивільного кодексу України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній о собі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ст. 1173 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Під немайновою шкодою, заподіяною юридичній особі, слід розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв'язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності (п. 3 постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»).

Згідно з п. 9 постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

У випадках, коли межі відшкодування моральної шкоди визначаються у кратному співвідношенні з мінімальним розміром заробітної плати чи неоподатковуваним мінімумом доходів громадян, суд при вирішенні цього питання має виходити з такого розміру мінімальної заробітної плати чи неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що діють на час розгляду справи.

За розрахунком позивача розмір моральної шкоди, завданої йому органом досудового розслідування, складає 4 850 560,00 грн., яка розрахована за методикою ОСОБА_2

Разом з тим, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, судом було встановлено, що суддею Цюкало Ю.В. під час винесення рішення Господарського суду міста Києва від 11.07.2016р. у справі № 910/4014/16, були розглянуті позовні вимоги приватного підприємства «Виробничо-дистриб'юторська компанія «Дім Вина «Скала» до 1) Дніпровського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України; 2) Державної казначейської служби України про стягнення моральної шкоди в розмірі 1 896 091,00 грн., та за результатом розгляду позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача 200 000,00 грн. моральної шкоди.

При цьому, із вказаного рішення вбачається, що предметом та підставами звернення приватного підприємства «Виробничо-дистриб'юторська компанія «Дім Вина «Скала» у справі № 910/4014/16 є незаконне порушення кримінальних справ № 04-33441 за фактом незаконного виготовлення та зберігання з метою використання при продажу товарів, підроблених марок акцизного збору, за ч. 1 ст. 199 Кримінального кодексу України та № 54-3708 за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 172 Кримінального кодексу України, підставою для порушення якої є достатні дані, які вказують на наявність в діях директора ПП «ВДК «Дім вина «Скала» ОСОБА_1 грубого порушення вимог законодавства про працю та протиправна поведінка органу досудового розслідування, прокуратури і суду із проведення оперативно-розшукової діяльності.

Рішення Господарського суду міста Києва від 11.07.2016р. у справі №910/4014/16 на день розгляду даної справи є чинним та таким, що набрало законної сили.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо, зокрема, є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Пунктом 4.5 Постанови Пленум Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» визначено, що припинення провадження у справі на підставі пункту 2 частини другої статті 80 ГПК можливе за умов, якщо рішення господарського суду або іншого органу, який вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, набрало законної сили, не змінено і не скасовано у відповідній частині в передбаченому законом порядку. За відсутності таких умов заінтересована особа вправі звернутися з позовом до господарського суду на загальних підставах.

При цьому, за змістом абзацу другого підпункту 3.7 пункту 3 роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 18.09.97 N 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України», підставою позову є ті обставини, якими позивач обґрунтовує свою вимогу до відповідача, а не законодавчі чи інші нормативно-правові акти, на які він посилається.

Таким чином, оскільки рішенням Господарського суду міста Києва у справі №910/4014/16, яке не було оскаржене позивачем та набрало законної сили, підтверджений факт звернення позивача до суду із вимогами до 1) Дніпровського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України, 2) Державної казначейської служби України про стягнення моральної шкоди в розмірі 1 896 091,00 грн., на підставі незаконного порушення кримінальних справ № 04-33441 за фактом незаконного виготовлення та зберігання з метою використання при продажу товарів, підроблених марок акцизного збору, за ч. 1 ст. 199 Кримінального кодексу України та № 54-3708 за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 172 Кримінального кодексу України, тому провадження у справі № 910/11621/16 в частині стягнення з відповідача 1 - 1 896 091,00 грн. моральної шкоди підлягає припиненню на підставі п. 2 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, суд звертає увагу, що при визначенні розміру моральної шкоди слід виходити із засад справедливості, добросовісності та розумності. Визначений розмір грошового відшкодування має бути співмірний із заподіяною шкодою. Моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу ділової репутації, престижу до юридичної особи.

Крім того, вирішуючи питання про розмір моральної шкоди, що належить до відшкодування, суд виходить з того, що наведений позивачем розмір не є співмірними завданій йому моральній шкоді, оскільки моральна шкода не може бути засобом отримання доходу, у рішеннях Європейського суду з прав людини від 25 липня 2001 року у справі «Перна проти Італії», від 09 лютого 2007 року у справі «Білуха проти України» зазначено, що в окремих випадках визнання судом порушення саме по собі становить достатньо справедливу сатисфакцію за моральну шкоду, завдану особі/

Як вбачається з наданих позивачем до справи доказів, більшість з них, по-перше, стосується безпосередньо порушення прав фізичної особи - громадянина ОСОБА_1, що не може доводити завдання моральної шкоди юридичній особі - приватному підприємству «Виробничо-дистрибьюторська компанія «Дім Вина «Скала»; по-друге, позивач як юридична особа реалізував своє право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення неправомірних дій органом досудового розслідування, в межах справи №910/4014/16.

Крім того, судом враховано, що на підставі заочного рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 31.05.2016р. у справі № 755/3209/16-ц на користь директора ПП«Виробничо-дистрибьюторська компанія «Дім Вина «Скала» гр. ОСОБА_1 також присуджено до стягнення моральну шкоду в сумі 100 000,00 грн., завдану незаконними діями органами, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність.

Отже, на даний час вже існує декілька рішень, направлених на відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданих як юридичній особі - ПП«Виробничо-дистрибьюторська компанія «Дім Вина «Скала», так і фізичній особі - гр. ОСОБА_1, який є директором та засновником позивача.

Таким чином, пред'явлення ще однієї позовної заяви про відшкодування моральної шкоди тільки на більше суму свідчить про намагання позивача безпідставно отримати доход за рахунок Державного бюджету України, а не за рахунок власної господарської діяльності, що не відповідає принципам законності і справедливості та є підставою для відмови в позові.

При цьому, оскільки суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, з огляду на безпідставність заявлених вимог, тому відсутні підстави для задоволення клопотання позивача про призначення у справі судово-психологічної експертизи для оцінки моральної шкоди.

Враховуючи наведе вище, керуючись ст.ст. 80 (п. 2), 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Припинити провадження у справі № 910/11621/16 в частині стягнення 1 896 091,00 грн. моральної шкоди.

2. В частині стягнення 2 954 469,00 грн. моральної шкоди в позові відмовити .

Рішення вступає в законну силу після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання, відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено - 04.10.2016р.

Суддя А.І. Привалов