Ухвала суду № 61959377, 11.10.2016, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

11 жовтня 2016 р. Справа № 909/757/16

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Фрич М. М., секретар судового засідання Вакалюк А. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Хімтехнопласт",

вул. Юності, 62А, м. Івано-Франківськ, 76023

до відповідача: Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську

ГУ ДФС в Івано-Франківській області

вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018

до відповідача: Управління державного казначейства у місті Івано-Франківську

вул. Незалежності, 46, м. Івано-Франківськ, 76018

про зобов'язання відповідачів повернути надміру сплачені кошти по орендній платі по вул. Пресмашівській, 1Б в сумі 147 255,01 грн.

за участю:

від позивача: ОСОБА_1 - директор, (НОМЕР_1 від 17.06.2016 р.);

від відповідачів: не з'явилися.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Хімтехнопласт" подало позов до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську ГУ ДФС в Івано-Франківській області та до Управління державного казначейства у місті Івано-Франківську про зобов'язання повернути надміру сплачені кошти по орендній платі по вул. Пресмашівській, 1Б в сумі 147 255,01 грн.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 07.09.2016 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні на 29.09.2016 року. Ухвалою суду від 29.09.2016 року відкладено розгляд справи на 11.10.2016 року.

Як вбачається з позовної заяви (вх.№8951/16 від 06.09.2016 року) 23.03.2009 року між Хриплинською сільською радою та ТОВ "Фірма "Хімтехнопласт" було укладено договір оренди землі, зареєстрований за №040929400003 від 23.06.2009 року. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки, відповідно до п.4 договору, становить 2 449 700 грн. Пунктом 7 договору передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 87 013 грн. в рік на основі розрахунку, поданого орендарем протягом місяця з дня виникнення права користування земельною ділянкою.

Як вбачається з матеріалів справи затверджена рішенням сесії нормативно-грошова оцінка земель міста Івано-Франківська станом на 01.01.2007 року не введена в дію, чинною була нормативно-грошова оцінка, затверджена рішенням сесії міської ради від 12.03.1999 року.

У зв'язку з цим, позивачем подано уточнюючі податкові декларації з плати за землю за 2009-2010 роки датовані 22.06.2011 року, за 2011 рік датовано 27.04.2012 року, відповідно до яких нормативно-грошова оцінка від 12.03.1999 року. Сума орендної плати за вказаними податковими деклараціями за землю за 2009 рік становила - 3478, 11 грн., за 2010 рік - 6532, 16 грн., за 2011 рік - 6532, 16 грн. Позивачем сплачено орендну плату в 2010 році в сумі 125 402, 94 грн., в 2011 році - 38 394, 50 грн.

За словами позивача, відповідно до уточнюючих декларацій з плати за землю за 2009-2010-2011 роки сума орендної плати, яку зобов'язано сплатити товариство становить 16 542, 43 грн., позивач сплатив в бюджет кошти в сумі 163 797, 44 грн.

Згідно позовної заяви кошти в сумі 147 255, 01 грн. є надміру сплачені грошові кошти, які підлягають поверненню платнику - ТОВ "Фірма "Хімтехнопласт".

Таким чином, позивач з посиланням на ст.43 Податкового кодексу України просить суд зобов'язати відповідачів повернути надміру сплачені кошти по орендній платі в сумі 147 255 грн. 01 коп. ТОВ "Фірма "Хімтехнопласт".

27.09.2016 року від відповідача по справі ДПІ у м. Івано-Франківську ГУ ДФС в Івано-Франківській області надійшло клопотання №11136/10/10-039/690 від 23.09.2016 року (вх.№9625/16 від 27.09.2016 року), відповідно до якого відповідач вказав, що позивач у позовні заяві послався на правовідносини, які регулюються Податковим кодексом і не пов'язані з відносинами у сфері господарювання.

Тому, відповідач з посиланням на п.1 ст.80 ГПК України просить суд припинити провадження у справі, оскільки пред'явлений позивачем позов не відповідає вимогам ст.ст.1, 21 ГПК України.

Суд, приймаючи до уваги матеріали справи та керуючись вимогами діючого законодавства, дійшов в спірному випадку наступних висновків.

Як вбачається з позовної заяви, позивач ТОВ "Фірма "Хімтехнопласт" звернувся з позовною вимогою про повернення надміру сплачений коштів до ДПІ у м. Івано-Франківську ГУ ДФС в Івано-Франківській області та до Управління державного казначейства у місті Івано-Франківську.

Статтею 1 ГПК України встановлено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі: 1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім: спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів; 2) справи про банкрутство; 3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції; 4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, повязаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів; 4-1) справи у спорах між господарським товариством та його посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, завданих такою посадовою особою господарському товариству її діями (бездіяльністю); 5) справи у спорах щодо обліку прав на цінні папери; 6) справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів; 7) справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України; 8) справи за заявами про затвердження планів санації боржника до порушення справи про банкрутство.

Пунктом 3.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №10 від 24.10.2011 року "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" встановлено, що господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб'єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Відповідно до ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Пунктом 6 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №8 від 20.05.2013 року "Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів" передбачено, що Кабінет Міністрів України постановою від 21 травня 2014 року № 160 "Про утворення Державної фіскальної служби" утворив Державну фіскальну службу як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України, реорганізувавши Міністерство доходів і зборів шляхом перетворення.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року № 236, Державна фіскальна служба України (ДФС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України і який реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску. Пункт 7 цього Положення визначає, що Державна фіскальна служба України здійснює повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. Аналіз викладеного вказує, що правовідносини, які виникають під час виконання Державною фіскальною службою України та її територіальними органами покладених на них завдань, є публічно-правовими, а справи зі спорів між суб'єктами цих відносин є адміністративними.

Крім того, відповідно до п.33 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №8 від 20.05.2013 року "Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів" діяльність органів Казначейства щодо виконання покладених на них Конституцією чи законами України завдань необхідно вважати владною управлінською функцією. Отже, спори, що виникають під час здійснення органами Казначейства розрахунково-касового обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів, а також інших клієнтів відповідно до законодавства підлягають розгляду за правилами КАС України.

В спірному випадку, в суду є всі підстави вважати, що відносини на які посилається позивач у своїй позовній є публічно-правовими, оскільки стосуються виконання органами влади покладених на них завдань, а саме з боку відповідача ДПІ у м. Івано-Франківську ГУ ДФС в Івано-Франківській області - реалізація державної податкової політики, з боку Управління державного казначейства у місті Івано-Франківську - розрахунково-касове обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів. Таким чином, спір підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Таким чином за вказаних суд дійшов висновку про необхідність припинення провадження у даній справі.

Відповідно до ч.2 ст.80 ГПК України у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Частина 4 ст. 80 ГПК України вказує на те, що ухвалу про припинення провадження у справі може бути оскаржено.

Керуючись п.3.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №10 від 24.10.2011 року "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам", ст.ст. 1, 12, п.1 ч.1 ст. 80, ч.2, ч.4 ст.80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Хімтехнопласт" /76023, м. Івано-Франківськ, вул. Юності, 62 А/ до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську ГУ ДФС в Івано-Франківській області /76018, м. Івано-Франківськ, вул. Незалежності, 20/ та до Управління державного казначейства у місті Івано-Франківську /76018, м. Івано-Франківськ, вул. Незалежності, 46/ про зобов'язання повернути надміру сплачені кошти по орендній платі по вул. Пресмашівській, 1Б в сумі 147 255,01 грн. - припинити.

У випадку припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду із спору між тими ж сторонами, про той же предмет із тих же підстав не допускається.

Суддя Фрич М. М.